Постанова

від 30.05.2024 по справі 308/12861/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/12861/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 травня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого Джуги С.Д.

суддів Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.

з участю секретаря судового засідання: Чичкало М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» Закарпатської обласної ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2023 року у складі судді Дегтяренко К.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» Закарпатської обласної ради про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

в с т а н о в и в :

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вищевказаним позовом.

Позов мотивовано тим, що у період з 02.01.2020 на умовах цивільно-правового договору виконувла повноваження заступника головного бухгалтера на підприємстві відповідача. Наказом від 15.03.2021 року за № 26-к її було призначено на посаду заступника головного бухгалтера за сумісництвом на умовах трудового договору. Наказом відповідача від 29.12.2022 року за № 145-к її звільнено з 30.12.2022 року з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України, наказано бухгалтерії нарахувати їй компенсацію за 56 календарних днів невикористаної відпустки за відпрацьований період. Записи у трудову книжку не вносились оскільки вказана робота виконувалась за сумісництвом. Починаючи з червня 2022 року і до моменту звільнення роботодавець не здійснював виплату заробітної плати, не було здійснено з нею розрахунку як в момент звільнення так і по цей час. Внаслідок вказаних дій відповідача утворилась заборгованість по заробітній платі ну відпустку, яка склала 70 936, грн. 29 коп.

Враховуючи, що відповідачем не здійснено з нею повний розрахунок по заробітній платі, відповідно дост. 117 КЗпП України, позивач має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш ніж як за шість місяців. Середньоденна заробітна плата позивача складає 388,14 грн. Відтак, сума середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні складає: 80 344,98 грн. (207 робочих днів х388,14 грн.).

За вказаних обставин позивач ОСОБА_1 просила стягнути на її користь з відповідача з Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка»: заборгованість по заробітній платі за період із 15.03.2021 року по 30.12.2022 року у розмірі 70 936 (сімдесят тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень 29 копійок (сума визначена без утриманням податків й інших обов`язкових платежів); середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 80 344 (вісімдесят тисяч триста сорок чотири) гривні 98 копійок (сума визначена без утриманням податків й інших обов`язкових платежів).

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2023 року заявлений позов задоволено. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» (ЄДРПОУ 01992201) в користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), заборгованість по заробітній платі за період із 15.03.2021 року по 30.12.2022 року у розмірі 70 936 (сімдесят тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень 29 копійок (сума визначена без утриманням податків й інших обов`язкових платежів). Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» (ЄДРПОУ 01992201) в користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 80 344 (вісімдесят тисяч триста сорок чотири) гривні 98 копійок (сума визначена без утриманням податків й інших обов`язкових платежів).

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення виплати заробітної плати за один місяць. Вирішено питання по судовим витратам.

В апеляційній скарзі Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» Закарпатської обласної ради просить скасувати рішення та ухвалити у даній справі нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу. Суд першої інстанції дійшов до хибного висновку, що позивач має право на нарахування доплати за сумісництво, оскільки сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 адвокат Буришин В.В. просить апеляційну скаргу зашити без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Представник позивача адвокат Буришин В.В. судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Матеріалами справиустановлено,що позивач ОСОБА_1 з 15.03.2021 року перебувала у трудових відносинах з КНП «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка», і обіймала посаду заступника головного бухгалтера за сумісництвом.

Наказом відповідача від 29.12.2022 року за № 145-к позивача ОСОБА_1 звільнено з 30.12.2022 року з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України, наказано бухгалтерії нарахувати їй компенсацію за 56 календарних днів невикористаної відпустки за відпрацьований період.

Згідно довідки КНП «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» № 33 від 25.08.2023 року сума заборгованості по заробітній платі складає 57270, 89 гривень з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Станом на день розгляду справи вказана заборгованість позивачу не виплачена.

Згідно із ч.1 ст.3 та ст.4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП Українизаробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно із вимогами ст. 116КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП Україниу разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Скрутне матеріальне становище, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не звільняють останнього від відповідальності, передбаченоїстаттею 117 КЗпП України.

Аналогічний правовий висновок зазначений в Постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі №337/6455/15-ц, провадження № 61-3683св18.

Матеріалами справи доведено, що заборгованість позивача по заробітній платі за період з 15.03.2021 року по 30.12.2022 року становить 57270, 89 грн., що стверджено довідкою КНП «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» №33 від 25.08. 2023 року. З даної довідки також вбачається, що із заборгованості по заробітній платі, яка існувала і не виплачена позивачу при звільнені, відповідачем вирахувані податки та обов`язкові платежі, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у розмірі 57270,89 грн., яка не зменшується на суму податків і зборів.

З врахуванням вищенаведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.

Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують, а тому не заслуговують на увагу.

Разом з тим суд першої інстанції помилково визначив розмір сум, які підлягають до стягнення з відповідача.

Заборгованість по заробітній платі позивача, яка не виплачена відповідачем становить 57270,89 грн., з якої утримані податки та інші обов`язкові платежі, а не 70936, 29 грн., як вказано судом першої інстанції.

Середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України підлягає стягненню за шість місяців за період з 30 грудня 2022 року по 30 червня 2023 року включно.

Згідно із ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок розрахунку середнього заробітку затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі по тексту Прядок ).

Відповідно до п.2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно п.5 Прядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З матеріалів справи вбачається, що заробітна плата позивача за останні два місяці роботи до звільнення (жовтень,листопад 2022року) становила 16650 грн.(8325 + 8325), а кількість робочих днів за два дані місяці становить 43. Таким чином середньоденна заробітна плата позивача за два останні місяці роботи становить 387,21 грн./день (16650/43 = 387) .

Кількість робочих днів за період з 30.12.2022 по 30.06.2022 року становить 131, а відтак на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток в розмірі 50724,51 грн. (131 * 387,21 = 50724,51). Дана сума визначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів. Податки та збори із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зменшується на суму податків і зборів.

Таким чином до стягнення з відповідача підлягає заборгованість по заробітній платі у розмірі 57270,89 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 50724,51 грн.

В цій частині вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 п.1,4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного рішення суду першої інстанції підлягає зміні, із викладенням резолютивної частини рішення у редакції даної постанови.

Відповідно до ч.ч.1,2ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до ч.13ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивачем заявлено позов на суму 151 281,27 грн. Апеляційним судом задоволено вимоги позивача в загальному розмірі 107 995,40 грн., що складає 71,39 % від пред`явлених вимог.

В суді першої інстанції судовий збір підлягав сплаті у розмірі 1512,82 грн. За подачу апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі2269,23 грн. Загальний розмір судових витрат по справі становить 3782,05 грн. Отже, 71,39 % від судових витрат становить 2700 грн. (3782,05 х 71,39%),

З врахуванням пропорційно задоволених позовних вимог на суму 107 995,40 грн. (з 151281,27 грн. = 71,39%) та сплати відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2269,23 грн., у відповідності до ст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягає стягненню різниця судових витрат в розмірі430,77 грн. (2700 грн. - 2269,23 грн.).

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей141, 367, 374, 376, 381, 382 і 384ЦПК України, апеляційнийсуд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» Закарпатської обласної ради задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2023 року змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» (ЄДРПОУ 01992201) в користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі за період із 15.03.2021 року по 30.12.2022 року у розмірі 57270, 89грн.(сума, з якої утримані податки й інші обов`язкові платежі) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 50724,51 грн. (сума визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів). У решті заявлених вимог відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» (ЄДРПОУ 01992201) в користь держави 430,77 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 10 червня 2024 року.

Головуючий:

Судді: