Рішення

від 24.05.2024 по справі 179/244/21

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/244/21

2/179/3/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2024 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Ахтієвій Р.С.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_4 ) до ОСОБА_5 про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позивач посилаєтьсяна те,що 23січня 2018року між ОСОБА_3 ,та ОСОБА_5 ,було укладенодоговір орендиземельної ділянки,відповідно доякого позивачна правахорендодавця передаввідповідачу земельнуділянку (кадастровийномер:1222383000:01:002:0779,площею 4,2447га)з метоюподальшого використанняза цільовимпризначенням -ведення товарногосільськогосподарськоговиробництва, для вирощування сільськогосподарських культур, яка знаходиться на території Заплавської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Термін дії договору становить 49 років.

Позивач зазначає, що відповідач користується вказаною земельною ділянкою з 2018 року та до теперішнього часу, однак позивач так і не отримує орендну плату ані в грошовій формі, ані в натуральній, в порядку, визначеному умовами Договору оренди земельної ділянки від 23 січня 2018 року. Беручи до уваги первинно визначений сторонами розмір, порядок сплати орендної плати (без урахування індексації розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки), та прострочення по сплаті орендної плати за 3 роки, то фактичний розмір заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати складає - 19 998,08 грн.

Таким чином, умови вказаного договору систематично порушуються орендарем в частині сплати орендної плати.

У зв`язку з порушенням умов договору, несплатою орендної плати, позивач звернувся до суду з даним позовом, просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки, припинити інше речове право та зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2023 року залучено до участі у справі правонаступника померлого ОСОБА_3 ОСОБА_4 .

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, зазначивши, що ОСОБА_3 сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою, а саме у 2019 році на прохання орендодавця, здійснено частково передплату в сумі 60000 грн., що становить 10 річний розмір орендної плати, які орендодавець повинен був отримати в майбутньому. Вказані кошти ОСОБА_3 особисто отримав та написав відповідну розписку.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

23 січня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер: 1222383000:01:002:0779, площею 4,2447 га, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.02.2018 року, строком на 49 років (т. 1 а. с. 4-11).

Відповідно до п. 2.2 договору оренди земельної ділянки визначено, що за користування земельною ділянкою Орендар щорічно протягом строку дії договору сплачує орендну плату у розмірі 3,0 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору.

Згідно розписки від 18 березня 2019 року, позивач цього ж дня отримав від відповідача наперед кошти в загальному розмірі 60000 грн. в рахунок орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1222383000:01:002:0779 (т. 1 а. с. 52).

В судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які пояснили, що вони були присутні під час написання розписки та в їхній присутності ОСОБА_3 . ОСОБА_5 були передані грошові кошти в сумі 60 000 грн. в рахунок орендної плати.

На підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, при цьому кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оренду землі» зі змінами станом на моменту укладення договору, який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, а також нормами Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.

Згідно до ст. 90 Земельного Кодексу України, яка регламентує права власників земельних ділянок власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Статтею 93 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 531ЦК Українивизначено,що боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ст. 545 ЦК України прийнявши виконаннязобов`язання,кредитор повиненна вимогуборжника видатийому розпискупро одержаннявиконання частковоабо вповному обсязі. Якщоборжник видавкредиторові борговийдокумент,кредитор,приймаючи виконаннязобов`язання,повинен повернутийого боржникові.У разінеможливості поверненняборгового документакредитор повиненвказати проце урозписці,яку вінвидає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Виходячи з наведених положень та обставин справи вбачається, що відповідач виконав зобов`язання за договором оренди в частині виплати орендної плати, шляхом особистого надання коштів ОСОБА_3 , що підтверджується відповідною розпискою. Натомість, ОСОБА_3 як сторона договору оренди прийняв виконання зобов`язання від відповідача, що свідчить про погодження сторонами вказаного порядку та умов отримання орендної плати за договором.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Так, відповідно до тлумачень ст. 651 ЦК України однією із підстав зміни або розірвання договору є істотне порушення договору другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору, при цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

При цьому суд також враховує і те, що пункт оспорюваного договору стосовно порядку розірвання договору оренди узгоджується із вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, де вказано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних спірних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суду не надано об`єктивних доказів, що відповідачем істотно та систематично порушуються умови договору, а також не доведено той факт, що позивачеві не надавалися кошти в рахунок орендної плати, чим істотно порушено умови договорів, виходячи з обставин того, що позивач особисто підписала документи про отримання грошових коштів.

Судом в судовому засіданні не встановлено істотних та систематичних порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови в розірванні договорів оренди земельної ділянки та поверненні її власнику.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенніпозовних вимог ОСОБА_3 (правонаступник- ОСОБА_4 )до ОСОБА_5 про розірваннядоговору орендиземельної ділянки відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03 червня 2024 року.

Суддя Т.А.Ковальчук