Постанова

від 28.11.2007 по справі 2/20-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/20-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 листопада 2007 р.                                                                                    № 2/20-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенко Г.П. –головуючого,

Костенко Т.Ф.,Рогач Л.І.

розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного виробничо-комерційного підприємства "Пера", смт. Теплик Вінницької області

на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 05.07.2007р.

у справігосподарського суду Вінницької області

за позовомДержавно-кооперативного виробничого об'єднання "Насіння України", м. Київ

доПриватного виробничо-комерційного підприємства "Пера", смт. Теплик Вінницької області

простягнення 15540, 71 грн.

за участю представників:

позивача: Жебровський С.Л. за дов. від 27.11.2007р. №89-13-2/204,

відповідача: Іщук О.В. за дов. від 14.11.2007р. №11

ВСТАНОВИВ:

          Державно-кооперативне виробниче об'єднання "Насіння України" звернулось з позовною заявою до господарського суду Вінницької області про стягнення з  Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера" (далі –ПВКП "Пера")  15000 грн. 02 коп. переплати, 187 грн. 50 коп. –3% річних від простроченої суми, 353 грн. 19 коп. – індексу інфляції, витрат по сплаті держмита у сумі 155 грн. 41 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

          Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.01.2007р. у справі №2/20-07, позов задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача 15000, 02 грн. шкоди, 150 грн. держмита, 113, 89 грн. інформаційний витрат. В решті позову відмовлено.

          Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 05.07.2007р. рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2007р. у справі №2/20-07 скасовано в частині стягнення з відповідача 15000 грн. 02 коп. шкоди та прийнято в цій частині нове рішення, а саме зобов'язано стягнути з відповідача на користь позивача 15000 грн. 02 коп. переплати, 150 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 113 грн. 89 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті рішення залишено без змін.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням та постановою у даній справі, ПВКП "Пера" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх частково змінити, відмовивши Державно-кооперативному виробничому об'єднанню "Насіння України" у стягненні на його користь 15000 грн. з ПВКП "Пера", мотивуючи скаргу порушенням та неправильним застосуванням судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права.             

          У відзиві Державно-кооперативного виробничого об'єднання "Насіння України" на касаційну скаргу, останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.07.2007р. з даної справи без змін.

          Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 26.11.2007р. №02-12.2/387 у зв'язку з відпусткою судді Божок В.С. для перегляду в касаційному порядку справи №2/20-07 утворена колегія суддів в наступному складі: головуючий –Коробенко Г.П., судді –Костенко Т.Ф., Рогач Л.І.      

          Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити,  враховуючи наступне.      

          Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.11.2004р. між ПВКП "Пера" (постачальником) та Державно-кооперативним виробничим об'єднанням "Насіння України" (покупцем) було укладено договір поставки №70 (далі Договір), згідно п.1.1 та 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується здійснити його оплату на умовах даного договору. Під товаром в цьому договорі розуміється: - льон олійний товарний насипом врожаю 2004 р.

Відповідно до п.1.6 Договору товар поставляється у кількості 80 тонн (+/-5%).

Згідно п. 6.1 та 6.2 Договору розрахунки за товар здійснюються протягом 3-х банківських днів з моменту оформлення права власності покупця на окремо поставлену партію товару. Розрахунок здійснюється у безготівковому порядку шляхом банківського переказу.

Згідно видаткових накладних  на виконання вимог Договору ПВКП "Пера" було відпущено Державно-кооперативному виробничому об'єднанню "Насіння України" льону в кількості 85273 кг на суму 103281,84 грн.

          Згідно платіжних доручень у справі Державно-кооперативне виробниче об'єднання "Насіння України" сплатило ПВКП "Пера" 118281,86 грн. за льон, отриманий по Договору.

Як встановлено судами, переплата позивача за отриманий згідно Договору товар становить 15000,02 грн.

10.05.2005р. Державно-кооперативне виробниче об'єднання "Насіння України" надіслало ПВКП "Пера" претензію №89-13-2/122, в якій просило протягом 10 календарний днів з моменту отримання претензії перерахувати на рахунок об'єднання 15000,02 грн. надлишково отриманих ПВКП "Пера" коштів, на що листом №275 від 25.05.2006р. ПВКП "Пера" повідомило, що визнає вимоги, викладені в претензії, однак, в зв'язку з важким фінансовим станом просить надати можливість погасити заборгованість до 01.12.2006р.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави (гл. 83 ЦК України) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За таких обставин, висновок апеляційного господарського суду про скасування рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2007р. у даній справі в частині стягнення з відповідача 15000,02 грн. як шкоди з прийняттям в цій частині нового рішення, яким стягнути з ПВКП "Пера" на користь Державно-кооперативного виробничого об'єднання "Насіння України" 15000,02 грн. переплати та судові витрати, колегія суддів визнає правомірним та обгрунтованим.          

          Таким чином, апеляційним господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких касаційна інстанція не наділена, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини сторін, з огляду на що колегія вважає постанову такою, що відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. "Про судове рішення", а отже підстави для її скасування відсутні.

     Доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, які по суті зводяться до оспорювання висновку суду стосовно доведеності обставин справи та намагань відповідача надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, колегія вважає неприйнятними та такими, що не можуть вплинути на правильність та законність оскаржуваного судового акту.

     Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

             В задоволенні касаційної скарги відмовити.

    Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.07.2007р. у справі № 2/20-07 залишити без змін.      

Головуючий суддя                                                                Г.П. Коробенко          

Судді:                                                                             Т.Ф. Костенко    

                                                                             Л.І. Рогач