Постанова

від 05.07.2007 по справі 2/20-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/20-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "05" липня 2007 р.                                                          Справа №  2/20-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Пасічник С.С.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                    Щепанської Г.А.

при секретарі                                                             Павловській Л.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Кореліна М.І. - представника за довіреністю №89-13-2/13 від 24.01.2007р.;

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера", смт.Теплик Вінницької області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "10" січня 2007 р. у справі № 2/20-07 (суддя Мельник П.А.)

за позовом Державно-кооперативного виробничого об'єднання "Насіння України",

м.Київ  

до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера", смт.Теплик

Вінницької області

про стягнення 15540,71грн.,

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.01.2007р. у справі №2/20-07 позов Державно-кооперативного виробничого об'єднання "Насіння України" (м.Київ), заявлений до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера" (смт.Теплик Вінницької області) про стягнення 15540,71грн., задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 15000,02 грн. шкоди, 150,00 грн. витрат з державного мита та 113,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач у справі подав апеляційну скаргу (а.с.54-56), в якій просить оскаржуваний судовий акт змінити, відмовивши в частині задоволення позову в сумі 15000,02 грн.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права й невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, зокрема:

- місцевий господарський суд, дійшовши вірного висновку про те, що спір між сторонами носить позадоговірний характер, враховуючи, що зобов'язання по договору поставки №70 від 10.11.2004р. сторонами виконані в повному обсязі, прийняв, однак, незаконне рішення про задоволення позову, оскільки в позовній заяві Державно-кооперативне виробниче об'єднання "Насіння України" посилалось на порушення Приватним виробничо-комерційним підприємством "Пера" договірних зобов'язань;

- господарський суд першої інстанції, як на правову підставу задоволення позову зіслався на ст.1166 ЦК України, яка, однак, регулює лише загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду; при цьому судом не враховано приписи частин 2 та 4 вказаної статті, не з'ясовано в чому саме полягає завдана позивачеві шкода, якими саме діями (бездіяльністю) відповідача, коли та в який спосіб вона була завдана;

- судом також не взято до уваги, що відповідно до ст.ст.190 та 192 ЦК України майно та грошові кошти не є тотожними поняттями, крім того, грошові кошти в сумі 15000,02 грн. позивач перерахував на банківський рахунок відповідача через установу банку в добровільному порядку, а згідно ст.614 ЦК України та ст.218 ГК України підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився.

Зважаючи на те, що про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно і належним чином, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 03.05.2007р., а також враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній матеріалами.

Позивач у відзиві №89-13-2/141 від 04.06.2007р. на апеляційну скаргу (а.с.61-62) та його представник в засіданні суду проти доводів, які зазначені в апеляційній скарзі, заперечують, вважають рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера" - без задоволення. Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки позивачем було отримано від відповідача товару на суму 103281,84 грн., а сплачено було 118281,86 грн., то переплата в сумі 15000,02 грн. підлягає поверненню Державно-кооперативному виробничому об'єднанню "Насіння України".

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом всіх обставин справи, дослідивши правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів вказує на таке.

10.11.2004р. між Приватним виробничо-комерційним підприємством "Пера" (постачальником) та Державно-кооперативним виробничим об'єднанням "Насіння України" (покупцем) було укладено договір поставки №70 (а.с.10-12), згідно п.1.1 та 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується здійснити його оплату на умовах даного договору.

Під товаром в цьому договорі розуміється льон олійний товарний насипом врожаю 2004р.

Відповідно до п.1.6 договору товар поставляється у кількості 80 тонн (+/-5%).

Пунктами 6.1 та 6.2 договору сторони встановили, що розрахунки за товар здійснюються протягом 3-х банківських днів з моменту оформлення права власності покупця на окремо поставлену продукцію. Розрахунок здійснюється у безготівковому порядку шляхом банківського переказу.

Як свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні №П2-0000014 від 30.11.2004р., №П2-0000015 від 30.11.2004р., №П2-0000016 від 30.11.2004р., №П2-0000017 від 30.11.2004р., №П2-0000013 від 07.12.2004р., довіреність серії ЯИЛ №407329 від 30.11.2004р. (а.с.21-25, 37), на виконання вимог вказаного договору Приватним виробничо-комерційним підприємством "Пера" було відпущено Державно-кооперативному виробничому об'єднанню "Насіння України" льону в кількості 85273 кг на суму 103281,84 грн. (з врахуванням ПДВ).

Згідно платіжних доручень №924 від 26.11.2004р., №928 від 29.11.2004р., №929 від 29.11.2004р., №932 від 30.11.2004р., №933 від 01.12.2004р. та №934 від 01.12.2004р. Державно-кооперативне виробниче об'єднання "Насіння України" сплатило  Приватному виробничо-комерційному підприємству "Пера" 118281,86 грн. за льон, отриманий по договору №70 від 10.11.2004р.

Отже, переплата позивача за отриманий згідно договору поставки №70 від 10.11.2004р. товар становить 15000,02 грн.

10.05.2005р. Державно-кооперативне виробниче об'єднання "Насіння України" надіслало Приватному виробничо-комерційному підприємству "Пера" претензію №89-13-2/122 (а.с.13), в якій просило протягом 10 календарний днів з моменту отримання претензії перерахувати на рахунок об'єднання 15000,02 грн. надлишково отриманих ПВКП "Пера" коштів.

Листом №275 від 25.05.2006р. (а.с.14) Приватне виробничо-комерційне підприємство "Пера" повідомило, що визнає вимоги, викладені в претензії №89-13-2/122 від 10.05.2005р., однак, в зв'язку з важким фінансовим станом просить надати можливість погасити заборгованість до 01.12.2006р.

В зв'язку з тим, що заборгованість ПВКП "Пера" погашена не була, 20.11.2006р. (згідно відтиску відділення поштового зв'язку на конверті, а.с.28) Державно-кооперативне виробниче об'єднання "Насіння України" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера" про стягнення на його користь 15540,71 грн., в тому числі 15000,02 грн. переплати, 187,50 грн. 3% річних, 353,19 грн. індексу інфляції (а.с.2-4).

Відповідач у відзиві №1 від 04.01.2007р. (а.с.29) проти позову заперечує, вказуючи, що оскільки в договорі поставки №70 від 10.11.2004р. відсутній термін, на який він укладений, то згідно ст.267 ГК України такий договір вважається укладеним на один рік, а тому передбачений ст.258 ЦК України строк спеціальної позовної давності стосовно договору поставки  №70 від 10.11.2004р. минув 10.11.2005р. Щодо переплати в сумі 15000,02 грн., то відповідач розглядає їх як безповоротну фінансову допомогу в зв'язку з тим, що не брав на себе інших договірних зобов'язань.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.01.2007р. (а.с.42-43), як зазначалось вище,  позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 15000,02 грн., але не як переплати, а шкоди, 150,00 грн. витрат з державного мита та 113,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Проте, судова колегія з таким рішенням суду погоджується не в повному обсязі, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вказано Державно-кооперативним виробничим об'єднанням "Насіння України" в позовній заяві (а.с.2-4), позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера" 15000,02 грн. переплати за поставлений йому згідно договору поставки №70 від 10.11.2004р. товар, проте, господарський суд першої інстанції, оцінивши переплату як шкоду, стягнув її з відповідача, посилаючись на приписи ст.1166 ЦК України ("Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду") як правову підставу для задоволення позову.

Але, апеляційний суд вважає застосування місцевим господарським судом згаданої статті помилковим, адже підставою відповідальності відповідно до ст.1166 ЦК України має бути встановлено протиправне, шкідливе, винне діяння особи, що завдала шкоди.

За обставин же даної справи застосуванню підлягає ст.1212 ЦК України, яка встановлює загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави

Відповідно до частини 1 та 2 цієї статті особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Ці положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2007р. у даній справі слід скасувати в частині стягнення з відповідача 15000,02 грн. як шкоди з прийняттям в цій частині нового рішення, яким стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера" на користь Державно-кооперативного виробничого об'єднання "Насіння України"            15000,02 грн. переплати, 150,00 грн. витрат з державного мита та 113,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті ж рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2007р. у справі №2/20-07 слід залишити без змін.

Слід також вказати, що місцевий господарський суд дійшов вірних висновків про те, що, всупереч посиланням ПВКП "Пера у відзиві на позовну заяву, згідно ст.257 ЦК України для даної категорії спорів встановлений загальний строк позовної давності тривалістю три роки, а також щодо того, що позов в частині стягнення 187,50 грн. 3% річних та 353,19 грн. втрат від інфляції є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає, оскільки стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність саме за порушення грошового зобов'язання, проте в даному випадку у Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера" не виникало грошового зобов'язання перед Державно-кооперативним виробничим об'єднанням "Насіння України".

Доводи ж апеляційної скарги Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера" за наведеного вище є безпідставними та не приймаються судовою колегією до уваги, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 10 січня 2007року                     у справі №2/20-07 скасувати в частині стягнення з відповідача 15000 грн. 02 коп. шкоди та прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера" (м.Теплик, Теплицький район, Вінницька область, вул. І. Франка, 8-А, код 31857816) на користь Державно-кооперативного виробничого об'єднання "Насіння України" (м. Київ, вул.Саксаганського,5 оф.2,  код 21497619) 15000 грн. 02 коп. переплати, 150 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 113 грн. 89 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

2. В решті рішення господарського суду Вінницької області від 10 січня                2007 року у справі №2/20-07 залишити без змін.

3. Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера", смт.Теплик Вінницької області залишити без задоволення.

4. Матеріали справи №2/20-07 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий  суддя:                                                              Пасічник С.С.

 судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу,4 - в наряд