Рішення

від 17.06.2024 по справі 378/264/23

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/264/23

Провадження № 2/378/5/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Москаленко А. В.,

позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника позивачів: ОСОБА_4 ,

представників відповідача -

ТОВ „Інтерагроінвест: Якименка І. В., Колибаби І. О., ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуселища СтавищеКиївської областіцивільну справуза позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ТОВ «Інтерагроінвест» та Державного реєстратора Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області Долнер О.В., треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області та Головне управління Дергеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання договорів оренди земельних ділянок припиненими та повернення земельних ділянок, зобов`язання вчинити дії щодо припинення права оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаними позовами звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з посиланням на те, що 10.09.2015 році між ТОВ «Інтерагроінвест» та ОСОБА_6 укладено договір оренди землі №359 від 10.09.2015р., що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, площею 2,6467 га, кадастровий номер: 3224288000:03:001:0071, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1921042132242, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований у Державному реєстрі земель 14.09.2015 року за №33356761. Пунктами 12.2, 12.4 договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. 10.09.2015 році між ТОВ «Інтерагроінвест» та ОСОБА_6 укладено договір оренди землі №360 від 10.09.2015р., що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, площею 2,6459 га, кадастровий номер: 3224288000:03:001:0070, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2430923132242, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований у Державному реєстрі земель 14.09.2015 року за №43435295. Пунктами 12.2, 12.4 договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. 24.09.2019р. їх мати ОСОБА_7 отримала у спадщину земельні ділянки кадастровий номер: 3224288000:03:001:0071 та кадастровий номер 3224288000:03:001:0070. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла. При житті остання залишила заповіт, де заповідала все своє майно трьом своїм синам (позивачам): ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .. Спадщина матері ОСОБА_7 на земельні ділянки перейшла до них на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.08.2021 року. Після прийняття спадщини між ним та ТОВ «Інтерагроінвест» укладено 18.08.2022р. додаткові угоди №3 терміном дії договору до 31.12.2022р.. З січня 2022 року, після смерті ОСОБА_7 , вони зверталися до ТОВ «Інтерагроінвест» про розірвання договорів оренди від 14.09.2015р. №359, №360, у зв`язку із закінченням строку дії договорів оренди, та й оскільки вартість оренди вже давно не відповідає ринковим цінам і є значно нижчою, то вони мають бажання самостійно обробляти землю. 20.01.2022р., 21.02.2022 року вони письмово звернулися до відповідача ТОВ «Інтерагроінвест» із пропозицією про розірвання договорів оренди землі, на що відповідей не отримали. В подальшому, під час військового стану і бойових дій, отримали лист-повідомлення від відповідача про те, що строк дії договору оренди землі закінчується, а розірвання договору в односторонньому порядку не передбачено, а тому відповідач відмовляє у проханні розірвати договори оренди і має переважне право в порядку ст. 33 ЗУ «Про оренду» на поновлення договору оренди. В подальшому, вони неодноразово зверталися до ТОВ «Інтерагроінвест» повторно з листом про припинення дії договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, але також отримали відмови. У серпні 2022 року на їх адресу надійшли листи із текстами підписаних додаткових угод від 18.08.2022р., в яких строк дії договору оренди становив до 31.12.2022р. і міг бути продовжений за вимогами ст. 126-1 ЗК України. Вони звернулися до відповідача щодо пояснення цих обставин, досудового врегулювання спору і розірвання договорів оренди, на що 06.03.2023р. отримали відповідь від ТОВ «Інтерагроінвест» про відсутність підстав повернення земельних ділянок і розірвання договорів оренди, та про продовження оренди на тих же умовах строком дії оренди до 20.04.2030 року.

Позивачі просять,урахуванням уточненихпозовних вимог(т.2а.с.170-172,т.4а.с.168-170,т.6а.с.166-168), визнати договори оренди землі від 14.09.2015р. №360, 359, укладені між позивачами та ТОВ «Інтерагроінвест» припиненими із 01.01.2023 року, зобов`язати ТОВ «Інтерагроінвест» повернути кожному із позивачів по 1/3 частині земельної ділянки з кадастровим номером: 3224288000:03:001:0071 та по 1/3 частині земельної ділянки з кадастровим номером: 3224288000:03:001:0070; зобов`язати державного реєстратора Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області скасувати записи про продовження строку дії договорів оренди земельних ділянок від 14.09.2015р. за №360, 359, вчинених між позивачами та ТОВ «Інтерагроінвест» щодо трьох 1/3-х частин земельних ділянок, що знаходяться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, площею 2,6467 га, кадастровий номер: 3224288000:03:001:0071, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1921042132242, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельної ділянки, площею 2,6459 га, кадастровий номер: 3224288000:03:001:0070, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2430923132242, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які внесені за додатковими угодами до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна; стягнути з відповідачів на користь позивачів судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_4 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали, підтвердили обставини викладені в позовних заявах та просять позовні вимоги задовольнити із зазначених вище підстав.

Представники відповідача ТОВ «Інтерагроінвест», - Якименко І. В., ОСОБА_8 та ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги в інтересах відповідача не визнали, просять в їх задоволенні відмовити повністю з підстав їх необгрунтованості. До суду від ТОВ «Інтерагроінвест» подано відзиви на позовні заяви (т. 1 а. с. 199-207, т. 3 а. с. 212-220, т. 5 а. с. 178-186), згідно яких твердження позивачів, про те, що відповідач порушує право власності на земельні ділянки і належний дохід від оренди за ринковими цінами, порушує свободу укладення договорів оренди, не відповідає дійсності та не знаходить свого підтвердження в доданих до позовних заяв документах, адже неодноразово підписуючи додаткові угоди до первісного договору оренди орендодавці (позивачі) вільно погодилися на запропоновані їм умови та порядок продовження дії договорів задекларований в ст. 126-1 ЗК України. Позивачі не скористалися своїм правом на відмову у поновленні договорів шляхом звернення до державного реєстратора не пізніше, ніж за місяць до закінчення договорів, звернутись із такою заявою сторона може у будь-який час до закінчення договору оренди землі. Зважаючи на ту обставину, що при укладенні договорів оренди земельних ділянок та змін до них сторони діяли вільно, їх умови були визначені на розсуд сторін і погоджені ними, їх умови є обов`язковими, в тому числі і умови про автоматичну пролонгацію договорів, відтак в даній справі відсутній предмет спору та наявні всі підстави для закриття провадження у справі.

Відповідач-Державний реєстраторМедвинської сільськоїради Білоцерківського району Київської області Долнер О.В. до суду не прибула, направила до суду оригінал відзиву та копію відзиву на позовну заяву і копії відповіді на ухвалу суду (т. 2 а. с. 186-187, 200-202, т. 4 а. с. 73, т. 6 а. с. 58), відповідно до яких просить справу розглянути без її участі, в задоволенні позову відмовити, у зв`язку з неналежним суб`єктним складом відповідачів. Вважає, що державний реєстратор не може бути належним відповідачем в такій справі. Крім того, відповідно до порядку державної реєстрації передбачено наявність заяви власника землі за місяць до закінчення договору оренди про зняття відмітки про пролонгацію дії договору, у зв`язку із небажанням пролонгації оренди. Стосовно пролонгації оренди орендованих земельних ділянок повідомляє, що в кожній з угод було зазначено пункт з строком дії оренди і визначено, що оренда пролонгується відповідно до ст. 126-1 ЗК України.

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до суду не прибув, до суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності та письмові пояснення (т. 1 а. с. 133-139, т. 3 а. с. 146-152, т. 6 а. с. 60-67), відповідно до яких Головне управління не входить у систему органів та суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері реєстрації речових прав і це має бути враховано при ухваленні рішення.

Представник третьої особи Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області до суду не прибув, направив письмові заяви, відповідно до яких просить розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами (т. 1 а. с. 146-155, т. 2 а. с. 72, 141, 165, 182, т. 3 а. с. 159-168, т. 4 а. с. 71, 140, 163, 180, т. 6 а. с. 47-56, 138, 161, 183-193, 238, т. 7 а. с. 3).

Ухвалою суду від 17.08.2023 року (т. 6 а. с. 204-204зв.) справи за позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження.

Ухвалою суду від 28.08.2023 року (т. 6 а. с. 229) справу призначено до розгляду по суті.

Суд, розглянувши справу, заслухавши позивачів та їх представника, представників відповідача ТОВ «Інтерагроінвест», з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи із наступного.

Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповіднодо копіїдержавного актуна правовласності наземельну ділянкусерії ЯА№602809від 19жовтня 2005року ОСОБА_6 був власникомземельної ділянкикадастровий номер: 3224288000:03:001:0071,загальною площею2,647га,що знаходитьсяв адміністративнихмежах Ясенівськоїсільської радиСтавищенського районуКиївської області,цільове призначення дляведення товарногосільськогосподарського виробництва.Відповідно докопії державногоакту направо власностіна земельнуділянку серіїЯА №602808від 19жовтня 2005року ОСОБА_7 була власникомземельної ділянкикадастровий номер: 3224288000:03:001:0070, загальною площею 2,646 га, що знаходиться в адміністративних межах Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а. с. 181 182, т. 2 а. с. 96-97, т. 3 а. с. 194-195, т. 4 а. с. 95-96, т. 5 а. с. 168-169, т. 6 а. с. 89-90).

10.09.2015року ОСОБА_6 уклав договіроренди №359належної йомуземельної ділянкикадастровий номер: 3224288000:03:001:0071 з ТОВ «Інтерагроінвест» на строк сім років (т. 1 а. с. 208-214, т. 3а. с. 221-227, т. 5 а. с. 189-198).

10.09.2015року ОСОБА_7 уклала договіроренди №360належної їйземельної ділянкикадастровий номер: 3224288000:03:001:0070 з ТОВ «Інтерагроінвест» на строк сім років (т. 2 а. с. 25-34, т. 4 а. с. 25-34, т. 5 а. с. 242-250, т. 6 а. с. 1).

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1 а. с. 37, т. 3 а. с. 35, т. 5 а. с. 34).

Відповідно докопії свідоцтвапро правона спадщинуза закономвід 24.09.2019року належна ОСОБА_6 земельна ділянкакадастровий номер: 3224288000:03:001:0071,після смертіостаннього,була успадкованайого дружиною ОСОБА_7 (т.1а.с.219-220,т.3а.с.94,т.5а.с.203-204).24.09.2019року ОСОБА_7 уклала зТОВ «Інтерагроінвест»додаткову угоду№1до договоруоренди землі№359від 10.09.2015року щодооренди земельноїділянки зкадастровим номером: 3224288000:03:001:0071 строком на сім років до 31.12.2022 року (т. 1 а. с. 215-222, 246, т. 3 а. с. 228-230, т. 5 а. с. 199-202).

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 1 а. с. 38, т. 3 а. с. 36, т. 5 а. с. 35).

Відповіднодо копійсвідоцтв проправо наспадщину зазаповітом від11.08.2021року,зареєстрованих вреєстрі за№707та №708,спадкоємцями майнапомерлої ОСОБА_7 є їїдіти: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ..Спадкове майноскладається з земельної ділянки кадастровий номер: 3224288000:03:001:0071 та з земельної ділянки кадастровий номер: 3224288000:03:001:0070, що знаходяться на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського (колишнього Ставищенського району) Київської області, площею 2,6467 га та площею 2,6459 га відповідно, цільове призначення земельних ділянок - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кожен із вказаних спадкоємців отримав у спадок по 1/3 частки зазначених земельних ділянок (т. 1 а. с. 72-75, 175-180, 225-245, т. 2 а. с. 42-57, 98-103, т. 3 а. с. 84-93, 188-193, 234-247, т. 4 а. с. 42-57, 97-102, т. 5 а. с. 58-64, 71-72, 93-96, 162-167, 209-229, т. 6 а. с. 9-24, 91-96).

Відповідно дозмісту додатковоїугоди №2від 11.08.2021року додоговору орендиземлі №359від 10.09.2015року міжпозивачами,як орендодавцямиз однієїсторони тавідповідачем ТОВ«Інтерагроінвест»,як орендаремз другоїсторони внесенозміни додоговору орендиземлі №359від 10.09.2015року щодооренди земельноїділянки кадастровийномер: 3224288000:03:001:0071. Договір укладено строком на 11 років 3 місяці 21 день до 30.12.2022 року, з дня укладення договору оренди земельної ділянки, що є предметом цього договору. У разі відсутності заперечень від однієї із сторін щодо поновлення договору оренди, наданих відповідно до вимог чинного законодавства, цей договір поновлюється у відповідності до ст. 126-1 ЗК України. Дата закінчення дії 20.04.2030 року, з автоматичним продовженням дії договору, з правом передачі в піднайм (суборенду) (т. 1 а. с. 45-46, 67-68, 223-224, т. 3 а. с. 39-40, 55-56, т. 5 а. с. 48-49, 52-53, т. 5 а. с. 207-208).

За змістомдодаткової угоди№1від 11.08.2021року додоговору орендиземлі №360від 10.09.2015року міжпозивачами,як орендодавцямиз однієїсторони тавідповідачем ТОВ«Інтерагроінвест»,як орендаремз другоїсторони внесенозміни додоговору орендиземлі №359від 10.09.2015року щодооренди земельноїділянки кадастровийномер: 3224288000:03:001:0070. Договір укладено строком на 7 років 3 місяці 21 день до 30.12.2022 року, з дня укладення договору оренди земельної ділянки, що є предметом цього договору. У разі відсутності заперечень від однієї із сторін щодо поновлення договору оренди, наданих відповідно до вимог чинного законодавства, цей договір поновлюється у відповідності до ст. 126-1 ЗК України. Дата закінчення дії 20.04.2030 року, з автоматичним продовженням дії договору, з правом передачі в піднайм (суборенду) (т. 1 а. с. 55-56, 59-61, 69-71, т. 2 а. с. 35-36, т. 3 а. с. 41-42, т. 6 а. с. 2-3, т. 4 а. с. 35-36, т. 5 а. с. 50-51).

За змістом додаткової угоди №3 від 18 серпня 2022 року до договору оренди землі №360 від 10.09.2015 року орендодавець ОСОБА_3 та орендар ТОВ «Інтерагроінвест» дійшли взаємної згоди внести зміни до договору оренди землі №360 від 10.09.2015 року. Договір укладено строком на 7 років 3 місяці 19 днів до 31.12.2022 року, з дня укладення договору оренди земельної ділянки, що є предметом цього договору. У разі відсутності заперечень від однієї із сторін щодо поновлення договору оренди, наданих відповідно до вимог чинного законодавства, цей договір поновлюється у відповідності до ст. 126-1 ЗК України (т. 1 а. с. 39-40, т. 3 а. с. 47-48, т. 5 а. с. 36-37).

За змістом додаткової угоди №2 від 18 серпня 2022 року до договору оренди землі №359 від 10.09.2015 року орендодавець ОСОБА_3 та орендар ТОВ «Інтерагроінвест» дійшли взаємної згоди внести зміни до договору оренди землі №359 від 10.09.2015 року. Договір укладено строком на 7 років 3 місяці 19 днів до 31.12.2022 року, з дня укладення договору оренди земельної ділянки, що є предметом цього договору. У разі відсутності заперечень від однієї із сторін щодо поновлення договору оренди, наданих відповідно до вимог чинного законодавства, цей договір поновлюється у відповідності до ст. 126-1 ЗК України (т. 1 а. с. 41-42, т. 2 а. с. 3-4, т. 3 а. с. 45-46, т. 4 а. с. 3-4, т. 5 а. с. 38-39, 233-234).

За змістом додаткової угоди №1 від 18 серпня 2022 року до договору оренди землі №360 від 10.09.2015 року орендодавець ОСОБА_1 та орендар ТОВ «Інтерагроінвест» дійшли взаємної згоди внести зміни до договору оренди землі №360 від 10.09.2015 року. Договір укладено строком на 7 років 3 місяці 19 днів до 31.12.2022 року, з дня укладення договору оренди земельної ділянки, що є предметом цього договору. У разі відсутності заперечень від однієї із сторін щодо поновлення договору оренди, наданих відповідно до вимог чинного законодавства, цей договір поновлюється у відповідності до ст. 126-1 ЗК України (т. 1 а. с. 43-44, т. 3 а. с. 43-44, т. 5 а. с. 40-41).

За змістом додаткової угоди №3 від 18 серпня 2022 року до договору оренди землі №359 від 10.09.2015 року орендодавець ОСОБА_1 та орендар ТОВ «Інтерагроінвест» дійшли взаємної згоди внести зміни до договору оренди землі №359 від 10.09.2015 року. Договір укладено строком на 7 років 3 місяці 19 днів до 31.12.2022 року, з дня укладення договору оренди земельної ділянки, що є предметом цього договору. У разі відсутності заперечень від однієї із сторін щодо поновлення договору оренди, наданих відповідно до вимог чинного законодавства, цей договір поновлюється у відповідності до ст. 126-1 ЗК України (т. 1 а. с. 47-48, т. 2 а. с. 1-2, т. 3 а. с. 53-54, т. 4 а. с. 1-2, т. 5 а. с. 42-43, 231-232).

За змістом додаткової угоди №1 від 18 серпня 2022 року до договору оренди землі №359 від 10.09.2015 року орендодавець ОСОБА_2 та орендар ТОВ «Інтерагроінвест» дійшли взаємної згоди внести зміни до договору оренди землі №359 від 10.09.2015 року. Договір укладено строком на 7 років 3 місяці 19 днів до 31.12.2022 року, з дня укладення договору оренди земельної ділянки, що є предметом цього договору. У разі відсутності заперечень від однієї із сторін щодо поновлення договору оренди, наданих відповідно до вимог чинного законодавства, цей договір поновлюється у відповідності до ст. 126-1 ЗК України (т. 2 а. с. 5-6, т. 4 а. с. 5-6, т. 5 а. с. 235-236).

Право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 3224288000:03:001:0071 та 3224288000:03:001:0070 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права ТОВ «Інтерагроінвест» до 31.12.2022 року (т. 2 а. с. 7-8, 58, т. 4 а. с. 7-8, 58, т. 5 а. с. 205-206, 230, 237-238).

Листом від 06.03.2023 року за №57 ТОВ «Інтерагроінвест» роз`яснило позивачу ОСОБА_1 , що на підставі ст. 126-1 ЗК України строк дії договорів оренди земельних ділянок, належних позивачам, продовжено автоматично до 20.04.2023 року (т. 1 а. с. 94-95, т. 2 а. с. 18-19). Це підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 5 а. с. 58-63, 239-241).

Позивач ОСОБА_2 20.01.2022року звертавсяписьмово іззаявами доТОВ «Інтерагроінвест»про відсутністьподальших намірівпродовжувати договірнівідносини щодооренди відповідачем1/3частки земельноїділянки кадастровийномер: 3224288000:03:001:0070 та 1/3частки земельноїділянки кадастровийномер: 3224288000:03:001:0071, які він успадкував від батьків, на що отримав відповідь про бажання відповідача продовжити договірні орендні відносини, так як останній має переважне право на поновлення права оренди земельних ділянок. З такими ж заявами зверталися до ТОВ «Інтерагроінвест» позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 31-36, 97-98, 99-100, т. 2 а. с. 9, 12, 14, 20-21, т. 3 а. с. 70-77, 80, т. 5 а. с. 91-92). У відповідь на такі заяви позивачів ТОВ «Інтерагроінвест»направляло їмпроекти додатковихугод щодопоновлення оренднихвідносин,які позивачамипідписані небули (т.1а.51-52,т.2а.с.10-11,13,15-17,т.3а.с.49-50,т.5а.с.46-47),натомість правооренди земельнихділянок закадастровими номерами: 3224288000:03:001:0071 та 3224288000:03:001:0070 було продовжено ТОВ «Інтерагроінвест» до 20.04.2030 року на підставі вимог ст. 126 -1 ЗК України (т. 2 а. с. 22-24, т. 3 а. с. 57-62, 81-82, т. 4 а. с. 9-24, 59-66, т. 5 а. с. 75-77, 80).

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепи Т.В. від 20.11.2023 року по справі (№357/13155/23, 1-кс/357/2681/23), задоволено частково скаргу адвоката Шаповал О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що полягає у невнесенні службовими особами СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення та зобов`язано уповноважених осіб Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення і розпочати досудове розслідування за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 12.08.2023 року (т. 7 а. с. 39-46). Згідно копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за №12023111030005629 від 02.12.2023 року, правова кваліфікація кримінального правопорушення ст. 366 ч. 1 КК України (службове підроблення). Відповідно до даного кримінального провадження встановлено, що 18.08.2022 року службовими особами ТОВ «Інтерагроінвест» внесено неправдиві відомості додаткової угоди №3 до договорів оренди землі, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 7 а. с. 105). Згідно із копією висновку експерта від 30.04.2024 року за №СЄ-19/111-24/25185-ПЧ по матеріалам кримінального провадження №12023111030005629 від 02.12.2023 року, - підпис в графі «(підпис) ОСОБА_2 » в додатковій угоді №1 від 18 серпня 2022 року до договору оренди землі №359 від 10 вересня 2015 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою (т. 7 а. с. 187-194).

Відповідно до письмового повідомлення сільського голови Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 08.05.2024 року, Державний реєстратор Медвинської сільської ради Долнер О.В. звільнена з Медвинської сільської ради за власним бажанням 26.12.2023 року (т. 7 а. с. 180).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідноіз ст.ст.4ч.1;5ч.1ЦПК Україникожна особамає правов порядку,встановленому цимКодексом,звернутися досуду зазахистом своїхпорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чизаконних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідноіз ч.1,2ст.76ЦПК Українидоказами єбудь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Цідані встановлюютьсятакими засобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.1,3ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

В ст. 14 Конституції України вказано, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з вимогами ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом наведених приписів способи захисту цивільного права чи інтересу це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц).

Частина друга статті 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі№916/3156/17 (провадження №12-304гс18).

В п. 127 Постанови ВП ВС від 15.09.2022 року у справі №910/12525/20 вказано, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

Норми процесуального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким, визначеним на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорення права.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (частина третя 152 ЗК України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав є відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 651 ЦК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 ЦК України).

За змістом цих норм у разі зміни договору за домовленістю сторін зобов`язання змінюються (виникають нові) у такому ж порядку, як і при укладенні договору, тобто з моменту, коли про таку зміну було досягнуто домовленості, а у випадку, якщо договір чи закон обумовлюють виникнення зобов`язань за договором, настанням відповідної події, вчиненням сторонами відповідних дій, державною реєстрацією договору чи державною реєстрацією речового права за договором тощо, то й зміна (виникнення нових) зобов`язань за зміненим договором відбувається з моменту настання такої події, вчинення дій, реєстрації договору чи права тощо.

У статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За ч. 1, 9 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до частини четвертої статті 124, статті 125, частини п`ятої статті 126 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV "Про оренду землі".

Стаття 2 ч. 1 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що відносини, пов`язані з орендою землі регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативними актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 вказаного Закону).

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 вказаного Закону об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із статтями 18, 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

З аналізу статті 33 Закону України «Про оренду землі» слідує, що наразі нею закріплено дві окремі правові підстави поновлення договору оренди землі: переукладення договору оренди землі на новий строк (ч. ч. 1-5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі»); так зване «автоматичне» поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах (ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі»). Алгоритм поновлення договору за ч. ч. 1-5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» виглядає так: 1) повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк (з додатковою угодою-додатком до листа); 2) узгодження із орендодавцем зміндо договору оренди землі; 3) укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди. З аналізу ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» слідує, що для поновлення договору оренди на її підставі необхідна наявність лише двох обставин:1) продовження користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі; 2) відсутність протягом одного місяця після закінчення строку дії договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновлення договору оренди землі. За одночасної наявності таких обставин законодавець встановлює, що «договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах».

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як зазначено вище, позивачі неодноразово звертались до ТОВ «Інтерагроінвест» із заявами про припинення орендних відносин, так як виявили бажання самостійно обробляти свої успадковані від батьків частки земельних ділянок, на що від відповідача отримували листи з пропозиціями про поновлення договірних відносин та проекти додаткових угод з цього приводу. Проте такі угоди, як встановлено в ході розгляду справи, позивачами, як орендодавцями підписані не були.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивачів не було волевиявлення щодо поновлення орендних відносин з ТОВ «Інтерагроінвест».

Користуючись правовою необізнаністю позивачів, в односторонньому порядку, не повідомивши позивачів про намір застосувати у вказаних додаткових угодах до первісних договорів оренди земельних ділянок вимоги ст. 126-1 ЗК України та не роз`яснивши позивачам наслідки її застосування, ТОВ «Інтерагроінвест» застосувало ст. 126-1 ЗК України, продовживши право оренди земельних ділянок, належних позивачам до 20.04.2030 року, підтвердженням чому здійснюється досудове розслідування по зазначеному вище кримінальному провадженню.

Разом з тим, в первісних договорах оренди земельних ділянок за №359 від 10.09.2015 року та №360 від 10.09.2015 року (т. 1 а. с. 208-211, т. 2 а. с. 25-28), в п. 12.4 даних договорів вказано, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору.

5 грудня 2019 року Верховна Рада України прийнялаЗакон України №340-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству». Цим Законом запроваджено зміни до низки законодавчих актів, у тому числі і доЗемельного кодексу України, а також до Закону України «Про оренду землі». Суттєві зміни стосуються процедури поновлення договорів оренди землі, які діють з 15 липня 2020 року.

Після внесення змін до ЗУ «Про оренду землі», які вступили в силу15 липня 2020 року, істотно змінилася процедура поновлення договорів оренди земельних ділянок, оскільки законодавець виключив ч. 6 ст. 33 з Закону України «Про оренду землі», та помістив її в новій редакції в ЗКУ, доповнивши главу 19 статтею 126-1.

Статтею 32-2Закону України №340-ІХ визначено, що поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 ЗК України.

Натомість, статтею 33 Закону України «Про оренду землі», також встановлено процедуру поновлення договору оренду землі.

Відповідно до неї, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п`ятою цієї статті, зупиняється до момента повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку. З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги ст. 126-1 ЗК України не застосовуються.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

У разі відсутності заяви дія договору продовжується на той самий строк.

Тобто, ст. 126-1 Земельного Кодексу України регулює питання поновлення ряду цивільно-правових договорів, у тому числі договорів оренди земельних ділянок.

Статтею 126-1 ЗК України, встановлено, що умова про поновлення договору оренди землі має встановлюватись в самому договорі.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Відповіднодо п.6.5,6.6,6.9,6.17Постанови ВерховногоСуду від23.11.2023року усправі №906/1314/21зазначено,що 16.01.2020р.набрав чинностіЗакон України"Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни щодопротидії рейдерству"(авідповідні положенняпункту 8,з урахуваннямприкінцевих таперехідних положень-з 16.07.2020),яким стаття33Закону прооренду землі,яка регламентувалапорядок поновленнядоговорів оренди,викладена уновій редакції. Розділ IX"Перехідніположення"Закону прооренду землідоповнений абзацамитретім ічетвертим такогозмісту:"Договориоренди земельнихділянок приватноївласності,а такожземельних ділянокдержавної абокомунальної власності,на якихрозташовані будівлі,споруди,що перебуваютьу власностіорендаря,укладені донабрання чинностіЗаконом України"Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни щодопротидії рейдерству",у разіїх продовження(укладенняна новийстрок)мають міститиумови,передбачені статтею33цього Законута статтею126-1Земельного кодексуУкраїни (далі-ЗК України).Правила,визначені статтею126-1ЗК Українищодо поновленнядоговорів орендиземлі,поширюються надоговори орендиземлі,укладені абозмінені післянабрання чинностіЗаконом України"Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни щодопротидії рейдерству",а поновленнядоговорів орендиземлі,укладених донабрання чинностізазначеним Законом,здійснюється наумовах,визначених такимидоговорами,за правилами,чинними намомент їхукладення". Відповідно зазмістом статті5ЦК Україниакти цивільногозаконодавства регулюютьвідносини,які виниклиз днянабрання нимичинності.Акт цивільногозаконодавства немає зворотноїдії учасі,крім випадків,коли вінпом`якшуєабо скасовуєцивільну відповідальністьособи.Якщо цивільнівідносини виниклираніше ірегулювалися актомцивільного законодавства,який втративчинність,новий актцивільного законодавствазастосовується доправ таобов`язків,що виниклиз моментунабрання нимчинності. При цьому відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Суд вважає, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами мають вирішуватись на підставі законодавства, що діяло на момент укладення первісних договорів оренди земельних ділянок, адже вони на момент появи спірних правовідносин були діючими і підстав для зміни їх умов на той момент не було ніяких. Відтак, питання щодо поновлення права оренди ТОВ «Інтерагроінвест» на земельні ділянки, належні позивачам має вирішуватись між сторонами в порядку вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

З матеріалів справи вбачається, що домовленості між сторонами щодо поновлення орендних відносин в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» досягнуто не було, про що свідчить наявність вищевказаних заяв позивачів до відповідача про припинення орендних відносин та наявність проектів додаткових угод, що не були підписані позивачами. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

За ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 125ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповіднодо статті126ЗК Україниправо власності,користування земельноюділянкою оформлюєтьсявідповідно доЗаконуУкраїни «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень»N1952-IV.

Згідно з частинами другою, третьою статті 3 Закону N1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону N1952-ІV державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки. Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За визначеннями, наведеними у статті 2Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів як набуття, так і зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових правна нерухоме майно;заявником у таких випадках є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Державний реєстр прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру правна нерухоме майно у процесі проведення таких реєстраційних дій.

В п. 58 постанови ВП ВС у справі №823/2042/16 від 04.09.2018 року вказано, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивачів в частині зобов`язання державного реєстратора Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області скасувати записи про продовження строку дії спірних договорів оренди земельних ділянок від 14.09.2015р. за №360, 359, задоволеними бути не можуть, оскільки державний реєстратор в таких позовних вимогах не є належним відповідачем.

Разом з тим, відповідно до п. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1липня 2004року№1952-IV,-у разівизнання напідставі судовогорішення недійснимичи скасуванняна підставісудового рішеннядокументів,на підставіяких проведенодержавну реєстраціюправ, відповідні права чи обтяження припиняються.

Такимчином,дослідивши таоцінивши доказипо справів їхсукупності,суд дійшоввисновку,що позовнівимоги вчастині визнання договорів оренди землі від 14.09.2015р. №360, 359, укладених між позивачами та ТОВ «Інтерагроінвест» припиненими із 01.01.2023 року та зобов`язання ТОВ «Інтерагроінвест» повернення кожному із позивачів по 1/3 частині земельної ділянки з кадастровим номером: 3224288000:03:001:0071 та по 1/3 частині земельної ділянки з кадастровим номером: 3224288000:03:001:0070 слід задовольнити, оскільки вони є обґрунтованими та підтверджуються зібраними по справі належними і допустимими доказами, в задоволенні решти частини позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вобгрунтування розмірупонесених витратна професійнуправничу допомогув сумі45592грн. представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 надала до суду: ордер серії СА №1050558 від 21.03.2023 року щодо представництва нею інтересів ОСОБА_1 , копії: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що видане ОСОБА_4 ; договору про надання правової та правничої допомоги від 28.12.2022р. укладеного між адвокатом Шаповал О.В. та ОСОБА_1 на представництво інтересів останнього. В позовній заяві ОСОБА_1 викладено опис робіт, час їх виконання, вартість однієї години та загальна сума (т. 1 а. с. 2-21, 104-108).

Вобгрунтування розмірупонесених витратна професійнуправничу допомогув сумі45592грн. представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 надала до суду: ордер серії СА №1050557 від 21.03.2023 року щодо представництва нею інтересів ОСОБА_3 , копії: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що видане ОСОБА_4 ; договору про надання правової та правничої допомоги від 20.03.2023р. укладеного між адвокатом Шаповал О.В. та ОСОБА_3 на представництво інтересів останнього з додатком №1 до договору. В позовній заяві ОСОБА_3 викладено опис робіт, час їх виконання, вартість однієї години та загальна сума (т. 3 а. с. 2-21, 112-118).

Вобгрунтування розмірупонесених витратна професійнуправничу допомогув сумі45592грн. представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 надала до суду: ордер серії СА №1050560 від 21.03.2023 року щодо представництва нею інтересів ОСОБА_2 , копії: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що видане ОСОБА_4 ; договору про надання правової та правничої допомоги від 21.03.2023р. укладеного між адвокатом Шаповал О.В. та ОСОБА_2 на представництво інтересів останнього з додатком №1 до договору. В позовній заяві ОСОБА_2 викладено опис робіт, час їх виконання, вартість однієї години та загальна сума (т. 5 а. с. 2-21, 117-124).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.06.2021 року (справа №159/5837/19, провадження №61-10459св20) вказав, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи критерії співмірності, обгрунтованості, реальності, розумності та справедливості, беручи до уваги тривалість розгляду даної справи, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ТОВ «Інтерагроінвест» витрат на професійну правничу допомогу на користь: ОСОБА_1 у розмірі - (45592 грн. / 2 = 22796 грн.), ОСОБА_2 у розмірі (45592 грн. /2 = 22796 грн.), ОСОБА_3 у розмірі (45592 грн. / 2 = 22796 грн.).

За ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що позивачем ОСОБА_1 при зверненні з позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2178 грн., що підтверджується квитанцією 32528798800006671574 від 06.04.2023 року (т. 1 а. с. 1), відтак з ТОВ «Інтерагроінвест» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі, що складає (2178 грн. / 2) = 1089 грн..

Встановлено, що позивачем ОСОБА_3 при зверненні з позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2148 грн., що підтверджується квитанцією 32528798800006671541 від 06.04.2023 року (т. 3 а. с. 1), відтак з ТОВ «Інтерагроінвест» на користь ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір в сумі, що складає (2148 грн. / 2) = 1074 грн..

Встановлено, що позивачем ОСОБА_2 при зверненні з позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3426 грн. - (2150 грн. + 1038 грн. + 98 грн. + 98 грн. + 42 грн.), що підтверджується квитанцією 32528798800006725473 від 17.04.2023 року (т. 5 а. с. 1), платіжною інструкцією 0.0.3004389172.1 (т. 6 а. с. 129-130), платіжним дорученням №Р24А1492091154D0551 від 25.07.2023 року (т. 6 а. с. 201), платіжною інструкцією 0.0.3170402657.1 (т. 6 а. с. 219), платіжною інструкцією 0.0.3170406712.1 (т. 6 а. с. 220), відтак з ТОВ «Інтерагроінвест» на користь ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір в сумі, що складає (3426 грн. / 2) = 1713 грн..

Керуючись ст. ст. 14, 19, 41 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 13, 15, 16, 182, 202, 203, 205, 207, 215, 317, 319, 321, 334, 626, 627, 653, 654, 792, 1217, 1218, 1225 ЦК України, ст. ст. 3, 79, 79-1, 86, 88, 93, 124, 125, 126, 126-1, 152 ЗК України, ст. ст. 1, 2, 6, 13, 14, 15, 19, 33 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року №161-XIV, ст. ст. 2, 3, 4, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року№1952-IV, ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів оренди земельних ділянок припиненими та повернення земельних ділянок, зобов`язання вчинити дії щодо припинення права оренди землі задовольнити частково.

Визнати договори оренди землі від 14.09.2015р. за №359 та за №360 укладені між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Інтерагроінвест» припиненими із 01.01.2023 року та зобов`язати ТОВ «Інтерагроінвест» повернути ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/3 (одній третій) частині земельної ділянки з кадастровим номером: 3224288000:03:001:0071, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, площею 2,6467 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1921042132242, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва та по 1/3 (одній третій) частині земельної ділянки з кадастровим номером: 3224288000:03:001:0070, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, площею 2,6459 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2430923132242, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Стягнутиз ТОВ«Інтерагроінвест» (код ЄДРПОУ 32855584) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22796 (двадцять дві тисячі сімсот дев`яносто шість) гривень.

Стягнути зТОВ «Інтерагроінвест» (код ЄДРПОУ 32855584) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22796 (двадцять дві тисячі сімсот дев`яносто шість) гривень.

Стягнутиз ТОВ«Інтерагроінвест» (код ЄДРПОУ 32855584) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний № НОМЕР_5 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22796 (двадцять дві тисячі сімсот дев`яносто шість) гривень.

Стягнути зТОВ «Інтерагроінвест» накористь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1089 (одна тисяча вісімдесят дев`ять) гривень.

Стягнутиз ТОВ«Інтерагроінвест» накористь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1713 (одна тисяча сімсот тринадцять) гривень.

Стягнути зТОВ «Інтерагроінвест» накористь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1074 (одна тисяча сімдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 17 червня 2024 року.

Суддя Р. В. Гуртовенко