Постанова

від 05.12.2007 по справі 15/546

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/546

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05.12.2007                                                                                           № 15/546

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:            Куровського  С.В.

          Михальської  Ю.Б.

 при секретарі:           Василів О.В.

 За участю представників:

 від позивача - Голуб О.І. (за дов.),

 від відповідача - не з"явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Група компаній "ЄвроЛайн"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 28.08.2007

 у справі № 15/546 (Хоменко М.Г.)

 за позовом                               ТОВ "Авіаційно-транспортне агенство "Крунк"

 до                                                   ТОВ "Група компаній "ЄвроЛайн"

 про                                                  стягнення 47 390,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 28.08.2007 у справі №15/546 позов ТОВ „Авіаційно-транспортне агентство „Крунк” до ТОВ „Група компаній „Євролайн” про стягнення 47 390,39 грн. задоволено повністю.

Присуджено стягнути з ТОВ „Група компаній „Євролайн” на користь ТОВ „Авіаційно-транспортне агентство „Крунк” 41 794,02 грн. боргу, 1 461,04 інфляційних витрат, 620,30 грн. 3% річних, 3 515,03 грн. пені, 473,90 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 5 угоди № 1 встановлено, що за порушення строків оплати послуг відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судові витрати підлягають стягненню відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „Група компаній „Євролайн” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 28.08.2007 у справі №15/546 і припинити провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято невірно, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Згідно з договором №23/01 оренди літака АН-26Б-100 від 23.03.2006 (далі - договір) сторони погодили, що орендований літак буде використовуватися для виконання перевезення пасажирів, багажа, вантажів по маршруту орендаря та орендодавця, в тому числі по міжнародних авіалініях.

Відповідно до угоди №1 від 05.06.2006 до договору №23/01 від 23.03.2006 орендар (позивач) повинен виконувати рейси за заявкою орендодавця (п.1. угоди №1).

Орендодавець при замовленні літака для виконання рейсів за власними програмами зобов'язаний забезпечувати та оплачувати заправку орендованого літака авіаційним паливом, комерційне обслуговування літака в аеропортах вильоту/посадки, оплачувати стоянку, забезпечувати літак засобами наземного технічного обслуговування у необхідному для нормальної експлуатації об'ємі (п. 2 угоди №1).

При використанні орендованого літака орендодавцем, згідно письмової заявки, сторони підписують додаток до даної угоди про заплановані рейси. Вартість фактично наданих послуг щодо забезпечення виконання рейсів за заявкою орендодавця підтверджується Актом виконаних робіт та оплачується орендодавцем відповідно до наданого рахунку в строк до 15 числа поточного місяця (п.3 угоди №1).

Відповідно до угоди №1 позивач виконав рейси за замовленням відповідача, що підтверджується підписаними сторонами Актами виконаних робіт від 30.06.2006, 31.07.2006, 01.09.2006, 31.10.2006, 30.11.2006, на загальну суму 211 929,02 грн.

Згідно акту виконаних робіт від 30.09.2006, відповідно додатку №1 орендна плата склала 22 755 грн., акту виконаних робіт від 31.10.2006, відповідно додатку №1 орендна плата склала 16 620 грн. грн., отже до оплати орендарем підлягала сума 39375 грн.

Як вбачається з бухгалтерської довідки №662 від 24.07.2007 та відомості по взаєморозрахунках позивачем станом на 30.11.2006 надані послуги на суму 211 929,02 грн. За надані послуги відповідачем на розрахунковий рахунок позивача було перераховано 130 760 грн. Заборгованість позивача перед відповідачем за оренду літака складає 39 375 грн. З врахуванням вищевикладеного, сальдо взаєморозрахунків на користь позивача станом на 30.11.2006 складала 41 794,02 грн. Станом на 24.07.2007 вказана заборгованість погашена не була.

Відповідно до пункту 4 угоди № 1 сторони провели взаємозалік по розрахунках, внаслідок чого заборгованість позивача перед відповідачем була ліквідована, а заборгованість відповідача перед позивачем склала 41 794,02 грн.

Відповідач порушив зобов'язання, у встановлений строк за надані послуги не розрахувався.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки на день прийняття рішення судом першої інстанції сума основного боргу складала 41 794,02 грн., що підтверджується матеріалами справи, то з відповідача правомірно стягнуто суму основного боргу.

Пунктом 5 угоди № 1 встановлено, що за порушення строків оплати послуг, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку з прострочкою оплати послуг з відповідача необхідно стягнути пеню в сумі 3 515,03 грн., що відповідає розрахунку позивача.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, згідно з наданим позивачем і не запереченим відповідачем розрахунком з відповідача слід стягнути 1 461,04 грн. - інфляційних нарахувань та 620,30 грн. - 3% річних.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 10 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 02-5/78 від 04.03.1998 (із наступними змінами і доповненнями) витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це в рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані суду документи, що підтверджують понесення витрат з оплати послуг адвоката, а саме договір про надання адвокатських послуг від 22.01.2007, платіжним дорученням № 531 від 30.01.2007 про оплату послуг адвоката.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені обставини є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату послуг адвоката у порядку, визначеному частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача правомірно стягнуто судові витрати у наступному розмірі: 473,90 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4 500 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Заперечення апелянта про те, що судом першої інстанції розглянуто справу без його участі за наявними в справі матеріалами, чим порушено його право, колегією суддів до уваги не приймається з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві, як зазначається в Роз'ясненні Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України".

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Крім того, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2007 була направлена відповідачу на адресу 04053, Київ, вул. Артема, 28а, як зазначено в апеляційній скарзі, договорі №23/01 від 23.03.2006 оренди літака АН-26Б-100, а також свідоцтві про державну реєстрацію ТОВ „Група компаній Євролайн” серія А00 №017519, довідки ЄДРПОУ №16772 від 28.10.2005, але була повернута до Київського апеляційного господарського суду з відміткою „Організація не розшукана”. Натомість ухвала Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2007, яка була направлена відповідачу на адресу 03039, Київ, вул. Голосіївська, 7, оф. 190 була отримана відповідачем 19.11.2007, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендований лист за №3854642). Також позивачем були надані повідомлення про вручення поштових відправлень відповідачу за адресою 03039, м.Київ, вул. Голосіївська,7 оф.190.

Доказів по суті спору, які б спростовували позовні вимоги, апелянт не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 28.08.2007 у справі №15/546 відповідає чинному законодавству, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись пунктом статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ „Група компаній „Євролайн” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м.Києва від 28.08.2007 у справі №15/546 залишити без змінити.

Матеріали справи №15/546 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в місячний термін до Вищого господарського суду України.

 Головуючий суддя                                                                      Кондес  Л.О.

 Судді                                                                                          Куровський  С.В

                                                                                          Михальська  Ю.Б.

 13.12.07 (відправлено)