Рішення

від 12.06.2024 по справі 185/13447/23

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/13447/23

Провадження № 2/185/721/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 червня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Троїцької сільської Ради Павлоградського району Дніпропетровської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело» про визнання права постійного користування земельною ділянкою -

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернувся досуду ізпозовом доТроїцької сільськоїРади Павлоградськогорайону Дніпропетровськоїобласті таТовариства зобмеженою відповідальністю«Джерело» провизнання правапостійного користуванняземельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що 29.08.2018 року ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України проведено електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належало боржнику ТОВ «Джерело», а саме комплексу нежитлових будівель і споруд загальною площею 6671,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі протоколу від 29 серпня 2018 року № 354816, реєстраційний номер лоту 297508, складеного ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України переможцем торгів (Учасником 1) став ОСОБА_1 , що підтверджується Актом про проведення прилюдних торгів, складеним Державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ в Дніпропетровській області К.О. Преображенською та затвердженим начальником цього органу В.О. Палуном 14 вересня 2018 року.

Згідно технічної документації зазначений комплекс нежитлових будівель і споруд є пташниками, про що свідчить довідка Павлоградського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №34/74670 від 03.09.2020 року.

15 вересня 2018 року приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іщиком М.В. в порядку, встановленому ст.ст.60-62 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі акту державного виконавця позивачу було видано свідоцтво, за яким посвідчено його право власності на ваза вказане майно, а саме комплекс нежитлових будівель і споруд загальною площею 6671,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке він придбав за 441296 грн. на прилюдних торгах та яке раніше належало відповідачу ТОВ «Джерело».

25.09.2018 року ОСОБА_1 зареєстрував своє право на це майно у Державному реєстрі прав, реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна 1652186512124.

При оформленні права користування земельною ділянкою, виділеною для обслуговування придбаного позивачем майна він дізнався про те, що вона рахується за відповідачем ТОВ «Джерело» на праві постійного користування за державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ДП №007626, виданим 07.12.1999 року Привовчанською сільською Радою Міжгосподарському, відповідно до якого інкубаторно-птахівничому підприємству надано у постійне користування 4,0 га землі в межах згідно з планом землекористування для господарських потреб відповідно до рішення Виконкому Привовчанської сільської Ради народних депутатів від 24 вересня 1998 року №28.

Відповідач ТОВ «Джерело» з 10 квітня 2000 року на підставі рішення загальних зборів є правонаступником Павлоградського інкубаторно-птахівничого підприємства, що підтверджується довідкою цього відповідача та копією його Статуту.

Тому враховуючи реєстрацією спірної земельної ділянки на праві постійного користування за ТОВ «Джерело», неможливістю в іншому, ніж в судовому порядку, внести зміни до реєстру позивач не має можливості оформити свої права на земельну ділянку.

Також посилається на те, що після його звернення до Троїцької сільської Ради із заявою про реєстрацію прав на спірну земельну ділянку рішенням цього органу місцевого самоврядування від 17 жовтня 2023 року № 1768-43/VІІІ йому було у цьому відмовлено з тих підстав, що вказана земельна ділянка знаходиться в користування ТОВ «Джерело».

Представник позивача в судовому засідання підтримав доводи позовної заяви, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у позові.

Відповідач Троїцька сільська Рада Павлоградського району Дніпропетровської області у судове засідання повторно не явилися, надали суду відзив на позов та не заперечували проти розгляду справи за їх відсутності.

У відзиві Троїцька сільська Рада Павлоградського району Дніпропетровської області позовні вимоги не визнала повністю, посилаючись на те, що позивач є фізичною особою, іноземцем, що унеможливлює визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою, також сільська Рада вважає, що позивач вибрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки мав оскаржити рішення цього органу місцевого самоврядування у судовому порядку.

Окрім цього відповідач Троїцька сільська Рада Павлоградського району Дніпропетровської області заявив клопотання про залишення позову без руху, яке задоволенню не підлягає як безпідставне та заявлене після відкриття судом провадження у даній справі.

Відповідач ТОВ «Джерело» в особі його директора в судовому засіданні повністю визнав позовні вимоги та не заперечував проти їх задоволення. Пояснив суду, що майно підприємства було арештовано за борги, після придбання арештованого майна через Державну виконавчу службу позивачем ТОВ «Джерело» розрахувалося із боргами. Наразі будівлі належать позивачу, ТОВ «Джерело» ними не користується. Земельна ділянка також не використовується ТОВ «Джерело», але відмовитися від неї немає можливості за формальними причинами. На даний час за землю відповідач податки не сплачує, борги наростають, сама ділянка товариству не потрібна.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі у зв`язку із наступним.

В судовому засіданні встановлено наступне.

29 серпня 2018 року ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України проведено електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належало відповідачу - боржнику ТОВ«Джерело» комплексу нежитлових будівель і споруд загальною площею 6671,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі протоколу від 29 серпня 2018 року № 354816, реєстраційний номер лоту 297508, складеного ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України переможцем торгів (Учасником 1) став ОСОБА_1 , що підтверджується Актом про проведення прилюдних торгів, складеним Державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області та затвердженим начальником ДВС 14.09.2018 року.

Згідно технічної документації зазначений комплекс нежитлових будівель і споруд є пташниками, про що свідчить Павлоградського міськрайонного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №34/74670 від 03 вересня 2020 року.

15 вересня 2018 року приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іщиком М.В. в порядку, встановленому ст.ст.60-62 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі акту державного виконавця позивачу видано свідоцтво, за яким посвідчено його право власності на комплекс нежитлових будівель і споруд загальною площею 6671,2 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який позивач придбав за 441296 грн. на прилюдних торгах та яке раніш належало відповідачу ТОВ «Джерело».

25.09.2018 року ОСОБА_1 зареєстрував право на це майно у Державному реєстрі прав, реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна 1652186512124, про що свідчить Витяг з Державного реєстру прав №323788215 від 23 лютого 2023 року.

Судом встановлено та сторонами спору не оспорюється, що з 25.09.2018 року позивача я став його єдиним законним власником, правомірно використовую його та набув це право на законних підставах.

У відповідності до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ДП №007626, виданим 07.12.1999 року Привовчанською сільською Радою Міжгосподарському інкубаторно-птахівничому підприємству надано у постійне користування 4,0 га землі в межах згідно з планом землекористування для господарських потреб відповідно до рішення Виконкому Привовчанської сільської Ради народних депутатів від 24 вересня 1998 року №28.

Відповідач ТОВ «Джерело» з 10.04.2000 року є правонаступником Павлоградського інкубаторно-птахівничого підприємства, що підтверджується довідкою цього відповідача та копією його Статуту.

За витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.05. 2023 року їй присвоєно кадастровий номер 1223587200:05:002:0423 та на праві постійного користування зареєстровано та ТОВ «Джерело», ділянка розташована на території Троїцької сільської Ради Павлоградського району Дніпропетровської області категорія земель землі сільськогосподарського призначення, форма власності комунальна, вид цільового призначення 01.13. (для іншого сільськогосподарського призначення).

Згідно довідки Виконавчого комітету Троїцької сільської Ради Павлоградського району від 09.08.2023 року земельна ділянка площею 4,0000 га, кадастровий номер 1223587200:05:002:0423 також розташована на землях цієї територіальної громади.

Рішенням Троїцької сільської Ради Павлоградського району від 17.10.2023 року № 1768-43/VІІІ ОСОБА_1 відмовлено у реєстрації права користування земельною ділянкою з тих підстав, що вона вже знаходиться в користування ТОВ «Джерело».

Спір виник з приводу належного оформлення права користування позивача земельною ділянкою, який є належним та законним власником будівель та споруд, які на ній розташовані.

Земельні відносини, які формуються з приводу переходу земельних прав при набутті майнових прав на об`єкти нерухомості, розташовані на конкретній земельній ділянці, регламентуються нормамиЗК України, які є спеціальними відносно до цивільно-правових норм, які є загальними. Правові норми, які визначали долю земельної ділянки, наданої у власність чи користування, в разі відчуження розташованих на ній будівель чи споруд неодноразово змінювалися. Так, при відчуженні об`єктів нерухомого майна під час діїст.30 ЗК Українив редакції 1992 року закон передбачав автоматичний перехід права власності на земельну ділянку до набувача з необхідністю подальшого оформлення набувачем цього права. За приписамист.120 ЗК Українив редакції від 25 жовтня 2001 року (в період з 1 січня 2002 року до 20червня 2007 року) при відчуженні об`єкта нерухомого майна, розташованого на відповідній ділянці, до набувача могло переходити право на цю земельну ділянку. Водночас автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди передбачаласт.377 ЦК України.

Стаття 120 ЗК України(в редакціїЗакону України № 997-V від 27 квітня 2007 року) знову закріпила автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди. Поточна редакціяст.120 ЗК України(зі змінами, внесенимиЗаконом України № 1702-VI від 5 листопада 2009 року) також передбачає автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, і ці норми мають імперативний характер.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилахст.120 ЗК України,ст.377 ЦК України, інших положеннях законодавства. Однак передбачений законодавцем принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди не знаходить належного втілення у нормах, які регулюють перехід прав на земельну ділянку при переході права власності на споруду, яка на ній розташована, коли такий об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці, що перебуває на праві постійного користування, зокрема, щодо об`єктів нерухомості, які мають режим військового майна. Аджест.92 ЗК Україниобмежує коло осіб, які можуть бути постійними користувачами земельних ділянок, а ст.ст.140,141та142 ЗК Українине містили відповідних підстав та механізму переходу прав на земельну ділянку поза волевиявленням попереднього власника чи користувача земельної ділянки.

Якщо віддати перевагу приписам ст.ст.92,140,141142 ЗК Україниперед загальними правилами про перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівель і споруд, то при переході будівлі чи споруди до власникаюридичної особи приватного права чи фізичної особи, право на таку земельну ділянку до нового власника не перейде. Водночас уповноважений у відповідних правовідносинах орган буде позбавлений можливості оформити право на земельну ділянку новому власнику об`єкта нерухомості, якщо права на цю ділянку належать попередньому власнику чи постійному землекористувачу, без їх відмови від земельної ділянки, чим порушується принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розміщені.

Враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.

Наведені вище земельно-правові та цивільно-правові норми встановлюють, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил.

Таким чином, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувачавласника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

Набуття юридичними особами приватного права чи фізичними особами у визначеному законодавством порядку права приватної власності на будівлі, які належали до військового майна, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об`єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень ст.120 ЗК України, ст. 377 ЦК Українисаме в силу правочину з придбання майна та автоматичного переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об`єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою незалежно від отримання відмови уповноваженої особи від вказаних земель.

За змістом ч.1 ст.167та ст.170 ЦК Українидержава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин та набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

За договором купівлі - продажу відбулося відчуження військового майна, яке належало на праві власності державі, в приватну власність. Відповідно до покупця об`єктів нерухомого майна перейшло право на частину земельної ділянки, на якій розміщене придбане ним нерухоме майно та яка необхідна для обслуговування цього майна.

Суд враховує неможливість застосування процедури відмови ТОВ «Джерело» від земельної ділянки та об`єктивну неможливість її отримати, оскільки первинно земельна ділянка видавалася Міжгосподарському інкубаторно-птахівничого підприємству.

На переконання суду за позивачем можливо визнати право користування земельною ділянкою, оскільки іншого способу захистити його права наразі не встановлено.

Суд також враховує позицію цього відповідача у судовому засіданні, за якою він визнав позовні вимоги повністю, бажає відмовитися від земельної ділянки, але не може застосувати процедуру відмови за формальних причин.

В частині доводів відзиву Троїцької сільської Ради суд вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, оскільки даний спір має розглядатися судом цивільної юрисдикції, оскільки сторони спору є рівними у своїх правах та обов`язках, сільська Рада в цих земельних правовідносинах не має владних повноважень щодо позивача.

Стосовно відсутності у позивача громадянства України суд враховує, що він не набуває права власності на землю, а стає її користувачем, що не заборонено громадянам іноземних держав.

Враховується також і те, що в разі задоволення позовних вимог не буде порушено прав територіальної громади, яка залишається власником земельної ділянки, буде отримувати податки за користування нею, які не сплачує ТОВ «Джерело» в даний час, чим порушуються інтереси громади та порушується встановлене державою податкове законодавство.

Вказані обставини є належним підставами для задоволення позовних вимог та визнання за позивачем права постійного користування спірною земельною ділянкою.

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до Троїцької сільської Ради Павлоградського району Дніпропетровської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело» про визнання права постійного користування земельною ділянкою задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою площею 4,000 та, кадастровий номер 1223587200:05:002:0423, з цільовим призначенням - для іншого сільськогосподарського призначення, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, місце розташування - Дніпропетровська область, Павлоградський район, Троїцька сільська Рада, яка розташована у АДРЕСА_1 .

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: В. О. Головін