Постанова

від 12.06.2024 по справі 910/20161/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 910/20161/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Прокопенко О.В.

учасники справи:

від прокуратури: Кузьміна К.Г.

від позивача 1: не з`явився

від позивача 2: не з`явився

від відповідача: Кравченко Т.Т.

від третьої особи: Басистий В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 (повний текст складено 30.04.2024)

у справі №910/20161/23 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі

1) Кіровоградської обласної військової адміністрації та

2) Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Юкрейн"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Акціонерне товариство "Українська залізниця"

про стягнення 1982526,00 грн

УСТАНОВИВ:

Кіровоградська обласна прокуратура звернулась до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Юкрейн" з позовом про стягнення 1982526,00 грн до Державного бюджету України за договором на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів №11/04 від 11.04.2022.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.04.2024 у справі №910/20161/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Юкрейн" на користь Державного бюджету України 966082,73 грн пені за несвоєчасну поставку товару за договором на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування № 11/04 від 11.04.2022. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експо-Юкрейн" на користь Кіровоградської обласної прокуратури 28982,48 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено повністю.

Рішення обґрунтовано тим, що відповідачем було допущено прострочення виконання зобов`язання за заявкою. Суд не погодився з розрахунком прокуратури, згідно якого початком періоду прострочення виконання зобов`язання щодо поставки товару визначено 17.04.2022, оскільки прокуратурою не враховано положення ст. 253, ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України. З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог прокуратури щодо стягнення з відповідача 1932165,45 грн пені (розрахунок суду знаходиться в матеріалах справи за період з 19.04.2022 по 27.06.2022 з урахуванням фактично здійснених поставок). Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем поставки половини обумовленої заявкою кількості товару, після чого позивачем-1 направлено повідомлення про розірвання договору; наслідки прострочення є незначними та не спричинили позивачам збитків (матеріали справи відповідних доказів не містять); приймаючи до уваги те, що частина поставленого товару досі не оплачена та позивачем-1 запропоновано її повернення відповідачу, суд зменшив на 50%, до 966082,73 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Кіровоградська обласна прокуратура засобами поштового зв`язку 16.05.2024, подала апеляційну скаргу, у якій просила суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити провадження. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі № 910/20161/23 та ухвалити нове, яким позов заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПО-ЮКРЕЙН" за участю третьої особи на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - AT "Укрзалізниця" про стягнення коштів за договором на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання для забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану в загальній сумі 1 932 165,45 грн задовольнити. Покласти на відповідача обов`язок нести всі витрати, пов`язані з розглядом вказаної справи в суді.

Апеляційна скарга зокрема, обґрунтована тим, що на думку апелянта рішення суду в частині зменшення суми пені є незаконним та необґрунтованим.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кіровоградської обласної прокуратури. Розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, розгляд апеляційної скарги призначено на 12.06.2024.

27.05.2024 від представника Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України через систему «Електронний суд» було подано заяву щодо апеляційної скарги у якій він просив суд задовольнити апеляційну скаргу прокуратури.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі", водночас переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначаються рішенням державних замовників у сфері оборони; для інших закупівель - рішенням органу управління державним майном суб`єкта господарювання державного сектору економіки.

Постановою Кабінету Міністрів України № 185 від 02.03.2022 "Про деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" (далі - постанова № 185) уповноважено АТ "Укрзалізниця" в умовах воєнного стану виступати, зокрема, платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади, із здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 193 від 03.03.2022 "Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (далі - постанова № 193) з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд грн (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/або переробки зерна.

Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженими постановою Уряду України № 528 від 03.05.2022 (далі - Порядок № 528), головним розпорядником субвенції визначено Міністерство інфраструктури України.

Положеннями п.п. 3-5 Порядку № 528, у свою чергу, передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами - АТ "Укрзалізниця". Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок АТ "Укрзалізниця", відкритий в державному банку. Кошти, використані АТ "Укрзалізниця" для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

Так, з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави на період дії воєнного стану Кіровоградською обласною військовою адміністрацією здійснено закупівлю продовольчих товарів у постачальника, включеного до Переліку підприємств для забезпечення нагальних потреб функціонування держави, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 148 від 05.03.2022.

На офіційному веб-сайті АТ "Укрзалізниця" опубліковано проект договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання, форму та умови якого затверджено рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 12.03.2022

Відповідно до п. 11.2 проекту цього договору він може бути укладений лише шляхом приєднання замовника та постачальника до всіх умов договору в цілому.

Так, на виконання вимог наведених постанов Уряду України 11.04.2022 між Кіровоградською обласною державною адміністрацією (Кіровоградською обласною військовою адміністрацією) (замовник), Акціонерним товариством "Українська залізниця" (платник, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експо-Юкрейн" (постачальник, відповідач) укладено договір на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором - постачальник зобов`язується поставити замовнику продовольчі товару тривалого зберігання та/або пакувальні товари для їх фасування (далі - товар(-и)), перелік, кількість, ціни, умови оплати та постави яких зазначаються замовником у заявках (далі - заявка), а замовник зобов`язується прийняти вказаний товар, а платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього договору. Укладенням цього договору постачальник підтверджує, що товар належить постачальнику на праві власності, не переданий у заставу, не арештований, не має будь-якого іншого приватного або публічного обтяження і не є предметом позовних вимог третіх осіб, якщо інше додатково не узгоджено сторонами.

Спір виник внаслідок того, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, товар у визначений строк не поставив, у зв`язку з чим прокуратурою нараховано 1982526,00 грн пені.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України установлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не установлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 10.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту здійснення постачальником його акцепту і діє до 31.12.2022 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з п. 2.1 договору загальна ціна (вартість) договору визначається виходячи із загальної вартості поставленого товару, на підставі підписаних сторонами (постачальником та замовником) первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до п. 2.2 договору оплата товару платником здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 02.03.2022 "Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану" (зі змінами), на таких умовах:

2.2.1. Попередня оплата у розмірі 30% вартості товару проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.

2.2.2. Остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться платником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від Міністерства аграрної політики та продовольства України сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до цього договору, оформленого належним чином та погодженого замовником та Міністерством аграрної політики та продовольства України, за умови наявності бюджетних коштів на поточних рахунках платника.

Відповідно до п. 5.1 договору поставка товару за цим договором здійснюється постачальником партіями протягом строку дії договору на умовах, визначених у заявках відповідно до пункту 1.1 цього договору, на підставі письмових заявок замовника.

Пунктом 5.3 договору визначено, що постачальник зобов`язаний розглянути заявку замовника у строк не більше 24 годин з моменту її отримання та надати письмове повідомлення про прийняття заявки повністю або частково (в якій частині) шляхом направлення постачальником сканованої копії рахунку у порядку, визначеному п. 2.2 цього договору, після чого заявка вважається узгодженою.

11.04.2022 Кіровоградською обласною державною адміністрацією сформовано заявку на постачання товару - консервів м`ясних (Код ДК 15130000-8) у кількості 480000 кг; місце поставки товару - м. Кропивницький, вул. Перша Виставкова, 8.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем виставлено рахунок № 12 від 11.04.2022 на оплату товару - консерва яловича 400г ж/б у кількості 266400 шт. вартістю 18.381.600,00 грн без ПДВ.

14.04.2022 третьою особою перераховано відповідачу 30% від вартості товару 18.381.600,00 грн, а саме в розмірі 5.514.480,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1105 від 14.04.2022.

Також відповідачем виставлено рахунок № 14 від 11.04.2022 на оплату товару - консерва яловича 400г ж/б у кількості 399600 шт. вартістю 27.572.400,00 грн без ПДВ.

14.04.2022 третьою особою перераховано відповідачу 30% від вартості товару 27.572.400,00 грн, а саме в розмірі 8.271.720,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1106 від 14.04.2022.

Згідно з п. 5.4 договору товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи наведені норми та встановлені договором умови відповідач мав поставити позивачу товар у строк до 18.04.2022 включно.

Прокуратура зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням умов договору, а саме не поставкою товару у визначений строк Кіровоградською обласною військовою адміністрацією 09.05.2022 скеровано відповідачу претензію № 01-32/239/0.3 із пропозицією поставити товар протягом 5 (п`яти) днів з моменту її отримання. 13.05.2022 Кіровоградською обласною військовою адміністрацією скеровано відповідачу претензію № 01-32/246/0.3 з вимогою повернути авансовий платіж в сумі 13.786.200,00 грн (5.514.480,00 грн + 8.271.720,00 грн) протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту її отримання.

Відповідно до п. 5.5 договору датою поставки товару є дата приймання замовником партії товару та підписання замовником відповідних документів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем поставлено, а позивачем-1 отримано товар загальною вартість 18.361.728,00 грн наступним чином:

- згідно видаткової накладної № 1 від 16.05.2022 поставлено товар (консерва яловича 400 г ж/б) у кількості 88704 шт., вартістю 6.120.576,00 грн;

- згідно видаткової накладної № 2 від 19.05.2022 поставлено товар (консерва яловича 400 г ж/б) у кількості 88704 шт., вартістю 6.120.576,00 грн;

- згідно видаткової накладної № 3 від 23.05.2022 поставлено товар (консерва яловича 400 г ж/б) у кількості 44352 шт., вартістю 3.060.288,00 грн;

- згідно видаткової накладної № 4 від 24.05.2022 поставлено товар (консерва яловича 400 г ж/б) у кількості 44352 шт., вартістю 3.060.288,00 грн.

Таким чином відповідачем було допущено прострочення виконання зобов`язання за заявкою.

В матеріалах справи наявне повідомлення Кіровоградської обласної військової адміністрації № 01-32/321/0.3 від 17.06.2022 про розірвання договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування № 11/04 від 11.04.2022, в якому позивач-1 повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку на підставі п. 6.3 договору з 28.06.2022. У даному повідомленні позивач-1 повідомив відповідача, що оскільки товар поставлено не у повному обсязі остаточний розрахунок буде здійснено за фактично поставлений товар на дату розірвання договору за мінусом суми нарахованої пені - 1982526,00 грн, тому сума до сплати складає 2594002,00 грн. Дане повідомлення надіслано на адресу відповідача 21.06.2022, що підтверджується описом вкладення у цінний лист за № 2500675474753 та отримане відповідачем 11.07.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2500675474753.

В подальшому Кіровоградська обласна військова адміністрація повідомила відповідача листом № 01/32/472/0.2 від 27.06.2023 що у неї в наявності неоплачений залишок товару у кількості 66263 банки консерви яловичини вартістю 4575528,00 грн та у зв`язку з відсутністю фінансування даного виду товарів прийнято рішення передати залишок неоплаченої продукції; листом № 01/32/714/0.2 від 05.10.2023 запропоновано відповідачу розглянути можливість повернення неоплаченого залишку товару. У матеріалах справи наявний підписаний між позивачем-1 та відповідачем акт звірки взаємних розрахунків за період 2022 року за договором № 11/04 від 11.04.2022, згідно якого станом на 29.12.2022 заборгованість на користь ТОВ "Експо-Юкрейн" складає 4575528,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо поставки товару не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України установлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України установлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що у разі затримки поставки товару або поставки не у повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді пені, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Умовами п. 6.1 договору сторони передбачили інший розмір пені, що не суперечить вищевказаним нормам Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України пеня обчислюється за кожний день прострочення.

Окрім цього, статтею 599 Цивільного кодексу України законодавець визначив, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зазначені вище норми закону свідчать про те, що неустойка може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення поставки, а день фактичної поставки не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимог прокуратури щодо стягнення з відповідача 1932165,45 грн пені (розрахунок суду знаходиться в матеріалах справи за період з 19.04.2022 по 27.06.2022 з урахуванням фактично здійснених поставок).

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013.

Зі змісту наведених норм випливає, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.

Диспозиція частини третя статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо а) він значно перевищує розмір збитків, та б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У даному випадку, позивач взагалі не вказав на те, що йому спричинені збитки, а відтак розмір штрафу значно перевищує збитки.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем поставки половини обумовленої заявкою кількості товару, після чого позивачем-1 направлено повідомлення про розірвання договору; наслідки прострочення є незначними та не спричинили позивачам збитків (матеріали справи відповідних доказів не містять); є підстави для зменшення розміру пені на 50% - до 966082,73 грн. Твердження апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу та пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно підпункту 2 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2120-ІХ від 15.03.2022 "Про несення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" доповнено розділ "Прикінцеві положення" Цивільного кодексу України пунктом 19 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії".

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на момент ухвалення рішення суду триває.

Колегія суддів відзначає правомірність висновку місцевого господарського суду про те, що з урахуванням того, що за умовами договору відповідач мав поставити товар у строк до 18.04.2022 включно та прострочення виконання зобов`язання починається з 19.04.2022, строк позовної давності для звернення з даним позовом про стягнення пені починається обчислюватись з 19.04.2022 та закінчується 19.04.2023 (під час воєнного стану), а отже строк позовної давності за відповідною вимогою, у зв`язку із введенням воєнного стану є продовженим та не є пропущений прокуратурою при зверненні до місцевого господарського суду.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Кіровоградська обласна прокуратура, у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва 02.04.2024 у справі №910/20161/23, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі №910/20161/23 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі №910/20161/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі №910/20161/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Кіровоградську обласну прокуратуру.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 18.06.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов