Рішення

від 06.06.2024 по справі 908/258/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/21/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2024 Справа № 908/258/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Даниленко В.С., розглянувши матеріали справи № 908/258/24

за позовною заявою: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю КРАМ ІНВЕСТ, 69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 27

про стягнення 814 663,46 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Білик Н.О., посвідчення № 1417 від 31.10.23, довіреність від 07.02.24

від відповідача: Бєліков О.С., ордер серія АР № 1043703 від 14.02.24

СУТЬ СПОРУ:

05.02.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 22.01.24 № 02/03.3-20/00210 з вимогами Запорізької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю КРАМ ІНВЕСТ (надалі ТОВ КРАМ ІНВЕСТ) про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у розмірі 814 663,46 грн.

05.02.24 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/258/24 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 12.02.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/258/24. Присвоєно справі номер провадження 17/21/24. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 13.03.24 о/об 10 год. 00 хв.

15.02.24 до суду в системі Електронний суд від представника ТОВ КРАМ ІНВЕСТ надійшла заява за вих. від 15.02.24, в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи подану заяву, залучити у справу, як представника відповідача ТОВ КРАМ ІНВЕСТ - адвоката Бєлікова О.С., та надати доступ до електронної справи № 908/258/24, в підсистемі Електронний суд.

04.03.24 до суду від представника ТОВ КРАМ ІНВЕСТ надійшов відзив за вих. від 26.02.24 на позовну заяву, в якому останній частково визнає позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 573 803,67 грн, врахувати під час розгляду справи № 908/258/24 контррозрахунок орендної плати за земельну ділянку.

05.03.24 до суду в системі Електронний суд від представника Запорізької міської ради надійшла відповідь за вих. від 05.03.24 на відзив, в якій останній стверджує, що заперечення відповідача є безпідставними, а позов позивача є обґрунтованим.

12.03.24 до суду від представника ТОВ КРАМ ІНВЕСТ надійшла заява за вих. від 12.03.24, в якій останній просить суд відкласти розгляд справи № 908/258/24, призначений на 13.03.24 о 10 год. 00 хв., про місце, дату і час наступного судового засідання завчасно повідомити засобами зв`язку.

Представник відповідача в судове засідання 13.03.24 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 13.03.24 надав пояснення на запитання суду, які виникли в підготовчому засіданні.

В судовому засіданні 13.03.24 судом прийнято до розгляду відзив за вих. від 26.02.24 на позовну заяву та відповідь за вих. від 05.03.24 на відзив.

Ухвалою від 13.03.24 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 13.05.24 включно та відкладено підготовче засідання на 09.04.24 о 10 год. 00 хв.

18.03.24 до суду в системі Електронний суд від представника ТОВ КРАМ ІНВЕСТ надійшла заява (заперечення на відповідь на відзив) за вих. від 18.03.24 на позовну заяву, в якій останній просить суд прийняти до уваги та долучити до матеріалів справи заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, яким просить суд частково задовольнити позовні вимоги Запорізької міської ради щодо стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна. Врахувати під час розгляду справи та ухваленні рішення суду у справі № 908/258/24 контррозрахунок орендної плати за земельну ділянку із кадастровим номером 2310100000:01:017:0157.

В судовому засіданні 09.04.24 судом з`ясовано правову позицію представників сторін, прийнято до розгляду заяву (заперечення на відповідь на відзив) за вих. від 18.03.24 на позовну заяву.

Представники сторін в судовому засіданні 09.04.24 надали усні пояснення на запитання суду щодо розгляду справи в підготовчому засіданні.

Ухвалою від 09.04.24 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/258/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.05.24 о 10 год. 00 хв.

09.04.24 до суду в системі «Електронний суд» надійшла заява за вих. від 09.04.24, в якій представник позивача повідомляє суд про відсутність іншого листування по справі, окрім того, що надане до позову та відповіді на відзив відповідача.

В судовому засіданні 07.05.24 судом прийнято до розгляду заяву за вих. від 09.04.24, в якій представник позивача повідомляє суд про відсутність іншого листування по справі, окрім того, що надане до позову та відповіді на відзив відповідача.

Крім того, представники сторін в судовому засіданні 07.05.24 надали усні пояснення на запитання суду, які виникли в суду при розгляді справи по суті.

В судовому засіданні 07.05.24 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті, без винесення ухвали до 29.05.24 о 12 год. 30 хв.

Представники сторін в судовому засіданні 29.05.24 надали усні пояснення на запитання суду, які виникли в суду при розгляді справи по суті.

В судовому засіданні 29.05.24 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті, без винесення ухвали до 06.06.24 о 12 год. 00 хв.

06.06.24 до суду в системі «Електронний суд» надійшла заява за вих. від 06.06.24, в якій представник ТОВ КРАМ ІНВЕСТ просить суд прийняти та долучити до матеріалів справи додаткові пояснення та відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 06.06.24, представниками стрін надано пояснення на запитання суду, що виникли в розгляді справи по суті спору.

В засіданні 06.06.24, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 22.01.24 № 02/03.3-20/00210 та у відповіді за вих. від 05.03.24 на відзив. Просить суд стягнути з відповідача дохід, отриманий від безпідставно набутого майна у розмірі 814 663,46 грн.

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заперечив проти позову з підстав викладених у відзиві за вих. від 26.02.24 на позовну заяву, у заяві за вих. від 18.03.24 (заперечення на відповідь на відзив) та у заяві за вих. від 06.06.24 (додаткові пояснення). Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 34 сесії Запорізької міської ради від 28.11.18 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній та комунальній власності.

Згідно із додатком до рішення Запорізької міської ради від 28.11.18 № 26, зокрема, річний розмір орендної плати за інші земельні ділянки м. Запоріжжя становить 3 % від їх нормативної грошової оцінки.

У відповідності до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.12.20 № НВ-3221208492020, земельна ділянка з кадастровим номером: 2310100000:01:017:0157, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 27, загальною площею 0,5672 га, цільове призначення: 03.03 Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоровя та соціальної допомоги, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для розташування приватного медичного закладу.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо субєкта від 11.12.23 № 357818887, товариству з обмеженою відповідальністю КРАМ ІНВЕСТ, код ЄДРПОУ 33471877, належить на праві власності нерухоме майно з реєстраційним номером: 1556475223101, розташоване на земельній ділянці за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого миколая, буд. 27, а саме: будівля лікувально-профілактичного закладу літ. Ф5, загальною площею 7224,1 кв.м. Державну реєстрацію права власності проведено 17.05.18 (1/20 частки, номер відомості про речове право 26000728) та 25.01.21 (19/20 частки, номер відомості про речове право 40281953).

Згідно з Витягом від 11.12.23 № НВ-2300112062023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровим №: 2310100000:01:017:0157, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 10 408 063,28 грн.

У відповідності до листа департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради за вих. від 26.12.23 № 06.1-14/3037 «Про надання інформації», ТОВ КРАМ ІНВЕСТ за період з 01.01.21 по 11.03.22 до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» не перераховувало кошти.

15.01.24 ТОВ «КРАМ ІНВЕСТ» отримало вимогу департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради за вих. від 05.01.24 № 01/02-11/0034 про сплату плати за землю, в якій останній вимагає у ТОВ «КРАМ ІНВЕСТ» невідкладно сплатити належну суму безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим №: 2310100000:01:017:0157, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 27, розмір якої за період з 25.01.21 по 31.12.23 становить 814 663,46 грн.

Листом за вих. від 17.01.24 № 9 ТОВ «КРАМ ІНВЕСТ» просило департамент правового забезпечення Запорізької міської ради надати деталізовану інформацію щодо періоду та сум безпідставної збереженої, на думку департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради, орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим № 2310100000:01:017:0157, за адресою: м. Запорпіжжя, вул. Святого Миколая, 27, в розрізі кожного окремого місяця та із зазначенням порядку розрахунку, відповідно до якого департамент правового забезпечення Запорізької міської ради визначає суму щомісячної орендної плати.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Відповідно ст. 83 Земельного кодексу України (далі ЗК України), землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Спірна земельна ділянка з кадастровим № 2310100000:01:017:0157, за адресою: м. Запорпіжжя, вул. Святого Миколая, 27, належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

У відповідності до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок комунальної власності юридичним особам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (п. "ґ" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій").

За змістом ч. 1 ст. 26 цього Закону, замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Згідно із ст. 79 ЗК, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 9 ст. 79-1 цього Кодексу, формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Законом України «Про Державний земельний кадастр» визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про Державний земельний кадастр» унормовано, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Як слідує з матеріалів справи, у відповідності до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.12.20 № НВ-3221208492020, земельна ділянка з кадастровим № 2310100000:01:017:0157, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 27, загальною площею 0,5672 га, цільове призначення: 03.03 для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоровя та соціальної допомоги, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки: для розташування приватного медичного закладу.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Дерджавного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 11.12.23 № 357818887, товариству з обмеженою відповідальністю КРАМ ІНВЕСТ, код ЄДРПОУ 33471877, належить на праві власності нерухоме майно з реєстраційним номером: 1556475223101, розташоване на земельній ділянці за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 27, а саме: будівля лікувально-профілактичного закладу літ. Ф5, загальною площею 7224,1 кв.м. Державну реєстрацію права власності проведено 17.05.18 (1/20 частки, номер відомості про речове право 26000728) та 25.01.21 (19/20 частки, номер відомості про речове право 40281953).

Згідно витягу від 11.12.23 № НВ-2300112062023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровим № 2310100000:01:017:0157, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 10 408 063,28 грн.

Сторони в процесі розгляду цієї справи не заперечували, що нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу, розташоване саме на вказаній земельній ділянці з кадастровим № 2310100000:01:017:0157.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов`язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Земельним кодексом України в ст. 206 визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до пп. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), податок на майно складається з плати за землю.

У пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України встановлено, що податок на майно належить до місцевих податків.

Приписами п.п. 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України унормовано, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у т.ч. право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно із пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до листа Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради за вих. від 26.12.23 № 06.1-14/3037 «Про надання інформації», ТОВ КРАМ ІНВЕСТ за період з 01.01.21 по 11.03.22 до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» не перераховувало кошти.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно із ст. 1212 ЦК України, передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (провадження № 14-175цс21).

Статтею 1213 Цивільного кодексу України встановлено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як слідує з матеріалів цієї господарської справи, договір оренди земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:01:017:0157, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 27, загальною площею 0,5672 га, до теперішнього часу не укладений.

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права, в разі ухилення Запорізької міської ради від укладення договору оренди вказаної вище земельної ділянки, звернутися до суду з відповідним позовом.

Разом з тим, неналежне виконання своїх обов`язків з боку Запорізької міської ради, якщо таке було, не є підставою для звільнення ТОВ «КРАМ ІНВЕСТ» від обов`язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику.

Проте, враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у ТОВ «КРАМ ІНВЕСТ», не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання.

Позивачем виконано розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,5672 кв.м, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 27, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 25.01.21 по 31.12.23 у розмірі 814 663,46 грн, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки в 2023 році в розмірі 10 408 063,28 грн.

Перевіряючи розрахунок позивача, судом встановлено, що розмір недоотриманих позивачем доходів складає 814 663,42 грн.

Таким чином, несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору призвела до недоотримання позивачем належних йому грошових коштів у вигляді орендної плати в сумі 814 663,42 грн.

Неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою порушує інтереси Територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу.

У постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.04.23 у справі № 357/8975/20 викладено правові висновки про те, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.18 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.18 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18), на які як на підставу касаційного оскарження посилається заявник.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів (коштів) за безпідставне користування земельною ділянкою є за своїм змістом кондикційними.

Разом з тим, для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.18 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).

Відповідач не надав доказів сплати позивачу недоотриманих грошових коштів у сумі 814 663,42 грн.

А тому, як наслідок, враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 814 663,42 грн.

В іншій частині позову, а саме стягненню 0,04 грн судом відмовляється як необґрунтована та не доведена сума вимоги.

При цьому, заперечення відповідача щодо відсутності у нього обов`язку сплачувати орендну плати за землю під час воєнного стану, є необґрунтованими, оскільки в умовах воєнного стану та погіршення економічної ситуації в Україні, сплата податків, в т.ч. і орендної плати за земельні ділянки, є обов`язком суб`єктів господарювання, який безпосередньо впливає на обороноздатність Держави, а тому намагання відповідача ухилитись від орендної плати за спірну земельну ділянку з формальних підстав є неприпустимим.

З огляду на загальновідомі обставини здійснення повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України від 12.05.15 № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану, Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні на території України введено воєнний стан.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.22 за № 2024/02.02-7.1 визначено, що ТПП України підтверджує, що обставини введення воєнного стану з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений внаслідок настання таких (обставин непереборної сили).

Пунктом 69 підрозділу 10 Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.22 № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.22 № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у наступному пункті (абз. 1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.22).

Так, відповідно до пп. 69.14, п. 69 підрозділу 10 Перехідні положення Податкового кодексу визначено, що, тимчасово, на період з 01.03.22 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у т.ч. на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.22 за № 1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом від 22.12.22 за № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, додатком (Переліком) до якого, актуалізованим станом на 27.02.23, у п. 2.3 Запорізька область зазначено, що вся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і, відповідно, м. Запоріжжя є його невід`ємною частиною, віднесені до територій можливих бойових дій.

12.12.22 Державною податковою службою України було надано роз`яснення, в якому зазначено, що після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.22 № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.22 № 2102-ГХ, п. 69 підрозділу 10 Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Кодекс), доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасове окупованих збройними формуваннями російської федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, господарський суд дійшов висновку, що згідно вказаного наказу територія всього Запорізького району відноситься до території активних бойових дій або можливих бойових дій у 2022 році з 12.03.22 по 31.12.22, у 2023 році з 01.01.2023.

Отже, суд вважає, що земельна ділянка з кадастровим № 2310100000:01:017:0157 розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 27 й знаходиться саме на території де ведуться активні бойові дії з 12.03.2022 р.

Поряд з цим, судом також враховано те, що:

- спірна земельна ділянка розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади, а не Запорізького району;

- загальновідомим є той факт, що на території міста Запоріжжя ніколи починаючи з 24.02.22 не велися і не ведуться активні бойові дії,

- територія міста Запоріжжя не є тимчасово окупованою російською федерацією;

- ракетні обстріли м. Запоріжжя не відносяться до активних бойових дій в тій же мірі, як і до інших територій та міст України, які не перебувають безпосередньо у зоні бойових дій;

- окремі населенні пункти та території Запорізького району, який (район) розташований навкруги м. Запоріжжя, з південного напрямку дійсно наближені до зони бойових дій і потерпають від численних щоденних обстрілів великої інтенсивності та цілком обґрунтовано внесені до відповідного Переліку, оскільки на них неможливе ведення сільського господарства або іншої підприємницької діяльності.

Вказаної думки також дійшов Центральний апеляційний господарський суд у простанові від 08.02.24 у справі № 908/1118/23.

За приписами ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Варто також зазначити, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.22 № 2120-IX, яким доповнила підрозділ 10 Перехідних положень Податкового кодексу України пунктом 69.14 наступного змісту:

Тимчасово, на період з 01.03.22 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у т.ч. на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Очевидно, що в умовах активних наступальних дій з боку агресора та постійної зміни ліній фронту законодавець приймав нормативні акти в екстремальних умовах і цілком зрозуміло, що вказаним Законом звільнялися від плати за землю (орендної плати) земельні ділянки, на територіях де ведуться (велися) бойові дії.

При цьому, первинно затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 25.04.22 № 75 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.22 № 457 «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України», Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.22, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.04.22 за № 453/37789, не містив жодних територіальних громад Запорізького району серед територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Запорізька міська територіальна громада Запорізького району з`явилась у вказаному переліку в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 31.05.22 № 104, станом на 27.05.2022 р.

Проте, за даними загальнодоступних джерел, зокрема, (https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20220527-karta-bojovyh-dij-na-25-05-2022-sytuacziya-na-fronti/), станом на 25.05.22 територія м. Запоріжжя також не перебувала в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Вказана ситуація не зазнавала змін і в подальшому, а тому в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.23 пункт 69.14 було викладено наступним чином: за період з 01.01.22 до 31.12.22 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у т.ч. на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.22 до 31.12.22 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у т.ч. на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Отже, законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмеживши його дію до 31.12.22.

Сам по собі обов`язок Орендаря сплачувати орендну плату за земельну ділянку у 2022 році існував на підставі вимог законодавства та Договору оренди. Виключно через початок військової агресії законодавцем прийнято рішення, що на територіях де ведуться бойові дії та які знаходяться під окупацією орендна плата за земельні ділянки не буде сплачуватися орендарями.

Уточнення формулювання відносно прямої вказівки в Законі, що вказане стосується земельних ділянок, що розташовані на територіях активних бойових дій, викликане тим, що до відповідних переліків визначених Міністерством реінтеграції увійшли територіальні громади, які розташовані на територіях прилеглих до тих, де велися активні бойові дії, але яких бойові дії безпосередньо не торкнулися. У відповідних переліках з`явилося поняття «Територій можливих бойових дій», до яких згодом потрапила і територіальна громада Запорізького району, включаючи м. Запоріжжя.

Наведене вище в тексті цього рішення спростовує твердження відповідача щодо підстав для відмови у задоволенні позову у цій справі.

Враховуючи встановлені обставини у цій справі судом, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю КРАМ ІНВЕСТ (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 27, код ЄДРПОУ 33471877) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915, отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/24060300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA318999980314090544000008479, код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження) дохід отриманий від безпідставно набутого майна за період з 25.01.21 по 31.112.23 в розмірі 814 663 (вісімсот чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 42 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю КРАМ ІНВЕСТ (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 27, код ЄДРПОУ 33471877) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915, розрахунковий рахунку: UA058201720344270024000034816, отримувач: виконавчий комітет Запорізької міської ради, код отримувача: 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ) 12 219 (дванадцять тисяч двісті девятнадцяить) грн 95 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 17.06.2024.

Суддя В.Л. Корсун