Ухвала

від 10.06.2024 по справі 910/18499/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.06.2024Справа № 910/18499/20 (910/17893/23)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 9-А, оф. 401)

про визнання недійсними договорів та застосування наслідків їх недійсності

В межах справи № 910/18499/20

За заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" (ідентифікаційний код 32344814)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача Охріменко О.О. - розпорядник майна, Барабаш М.Ю. - представник

Від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/18499/20 за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2020.

21.11.2023 до Господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" про визнання недійсними договорів та застосування наслідків їх недійсності.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.11.2023 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" про визнання недійсними договорів та застосування наслідків їх недійсності до розгляду в межах справи № 910/18499/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив", позовна заява розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та судове засідання призначено на 10.01.2024.

30.11.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху та передачу справи для розгляду іншому складу суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.01.2024 відкладено розгляд справи на 04.03.2024.

29.02.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла заява відповідача про залишення позовної заяви без руху.

04.03.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла заява відповідача про залишення позовної заяви без руху.

04.03.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення відповідача в яких останній просив суд залишити без розгляду клопотання про залишення позовної заяви без руху та передачу справи для розгляду іншому складу суду.

Протокольною ухвалою від 04.03.2024 залишено без розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху та передачу справи для розгляду іншому складу суду та заяви відповідача про залишення позовної заяви без руху, подані арбітражним керуючим Григор`євим В.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" про визнання недійсними договорів та застосування наслідків їх недійсності в межах справи № 910/18499/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом сплати судового збору в розмірі 952 820,00 грн. та надання відповідного підтвердження суду.

05.03.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2024 задоволено клопотання позивача та відстрочено сплату судового збору в розмірі 952 820,00 грн. до ухвалення судового рішення у справі, прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" про визнання недійсними договорів та застосування наслідків їх недійсності до розгляду в межах справи № 910/18499/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" та розгляд справи призначено на 22.04.2024.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2024 відкладено розгляд справи на 20.05.2024.

20.05.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит Лізинг» про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні 20.05.2024 оголошено перерву до 10.06.2024.

27.05.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли заперечення позивача на заяву Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит Лізинг» про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

07.06.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла заява розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" арбітражного керуючого Григор`єва В.В. про зупинення провадження у справі.

10.06.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли заперечення позивача на заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" арбітражного керуючого Григор`єва В.В. про зупинення провадження у справі.

10.06.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про витребування доказів.

У судовому засіданні 10.06.2024 розглядалась заява Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит Лізинг» про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Позивач щодо задоволення поданої заяви заперечив.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача мотивована тим, що Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит Лізинг» є однією із сторін оспорюваного договору, а саме боржником, право вимоги до якого за договором № К-32/2 від 23.02.2006 було передане Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімреактив".

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання недійсними договорів та застосування наслідків їх недійсності, у тому числі договору про відступлення права вимоги № 03-4 від 04.04.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Апогей" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив". В свою чергу, Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит Лізинг» не є управненою стороною даного правочину.

Можлива реституція, як правовий наслідок недійсності правочину відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, в даній справі можлива лише щодо двох контрагентів договору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив".

Така позиція підтверджується висновком Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що міститься в постанові від 19.02.2021 у справі №904/2979/20, а саме, що вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (ч. З ст. 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Також унаслідок реституції, як правового наслідку недійсності договору про відступлення права вимоги відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, може бути змінений лише кредитор щодо зобов`язань, які відступаються, але не самі зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 639/4836/17 зазначив позицію, згідно з якою законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов`язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов`язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-43гс15, постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №910/9828/17).

Згідно правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 905/635/18 у разі заміни кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. При цьому такий спеціальний інструмент для заміни сторони у зобов`язанні, як відступлення права вимоги, може бути застосований лише відносно дійсного зобов`язання, тобто такого зобов`язання, яке існувало на момент переходу відповідного права від первісного кредитора.

В той же час необхідно зазначити, що заміна кредитора у зобов`язанні не впливає на його зміст зобов`язального правовідношення, а відтак права боржника щодо нового кредитора залишаються такими, як і його права щодо первісного кредитора. У разі заміни кредитора законодавчо передбачено способи захисту інтересів як боржника (стаття 518 ЦК України), якому надається право висувати проти вимоги нового кредитора ті ж саме заперечення, які він мав проти первісного кредитора (наприклад зустрічні вимоги до первісного кредитора, заперечення, пов`язанні із простроченням первісного кредитора, наявністю обставин непереборної сили тощо), так і нового кредитора (стаття 519 ЦК України), перед яким старий кредитор буде відповідати у зобов`язанні за недійсність переданої йому вимоги.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В свою чергу, Спільним українсько-американським підприємством з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит Лізинг» не доведено належними та допустимими доказами яким чином рішення у даній справі може вплинути на його права або обов`язки.

За наведених обставин подана Спільним українсько-американським підприємством з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит Лізинг» заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача залишається судом без задоволення.

Керуючись ст. 48, 50, 120, 121, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит Лізинг» про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам та Спільному українсько-американському підприємству з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит Лізинг».

Ухвала набрала законної сили 10.06.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя П.П. Чеберяк