Рішення

від 18.06.2024 по справі 910/4117/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2024Справа № 910/4117/24

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС"

(39623, Полтавська область, місто Кременчук, вул. Пугачова Вадима,

буд. 8-Д, корп. А, офіс 210; ідентифікаційний код: 44811440)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТОІЛ КИЇВ"

01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 20, оф. 810; ідентифікаційний код: 44679070)

про стягнення 760 380,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТОІЛ КИЇВ" про стягнення 760 380,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва №910/4117/24 від 09.04.2024 позовну заяву залишено без руху.

15.04.2024 від представника позивача надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 09.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №910/4117/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Означену ухвалу, направлено відповідачу в його Електронний кабінет та доставлено 25.04.2024, що підтверджується Довідкою про доставку процесуального документа в його Електронний кабінет.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/4117/24 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

08.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС» (далі - Позивач, Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТОІЛ КИЇВ» (далі - Відповідач. Замовник) було укладено договір №08/11-1Т від 08.11.2023 міжнародного перевезення вантажів (далі - Договір).

За умовами Договору (п. 1.1.) Експедитор) від свого імені за плату та за рахунок Замовника зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги, а також інші платежі, передбачені цим Договором. На підставі цього Договору Експедитором можуть надаватися, як по рівну, так і в сукупності такі послуги:

а. Перевезення експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів автомобільним, морським. авіа- та або залізничним транспортом на території України та або за її межами;

b. Інші послуги які стосуються вантажу та передбачені Законом України «Про і транспортно-експедиторську діяльність» від 1 липня 2004 року, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1.2 Договору зазначено: умови надання послуг щодо конкретного вантажу узгоджується Сторонами в Заявках на перевезення (Далі Заявка). Заявка є невід`ємною частиною даного Договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов Договору та Заявки - пріоритетними є у мови Заявки.

Відповідно до п. 1.4 Договору Сторони погодили, що обмін інформацією про вантаж, пересилання Заявок, рахунків-фактур, актів приймання-передачі, довідок чи будь- яких інших документів, повідомлень про рішення щодо вантажу, зміну маршруту, позаштатні ситуації, а також обмін будь-якою іншою інформацією, шо пов`язана із виконанням Сторонами зобов`язань за цим Договором буду здійснюватися через засоби зв`язку, що вказані у цьому пункті Договору.

Пунктом Договору 2.4.4 Експедитор має право залучати третіх осіб до виконання Договору без погодження Замовника. Експедитор несе відповідальність за дії третіх осіб, як за свої власні.

Розділом 4 Договору визначено, що ціною Договору є сума вартості усіх послуг, які надані Експедитором Замовнику та зазначаються в Заявках. Вартість послуг погоджується Сторонами в Заявках. За результатами надання послуг Сторонами підписується Акт надання послуг. Експедитор, після надання послуг і згідно конкретної Заявки, надсилає Замовнику копії товарно-транспортних накладних (СМR-у випадку міжнародних перевезень; ТТН у випадках внутрішніх перевезень) Акт надання послуг, рахунок-фактуру, заявку на перевезення. За погодженням Сторін Акт надання послуг та рахунок-фактура можуть складатися за результатами виконання кількох Заявок. Замовник зобов`язаний протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з моменту-отримання Акту надання послуг підписати його та направити Експедитору або висловити обґрунтовані зауваження щодо наданих послуг чи їх вартості.

Замовник зобов`язується оплатити послуги і додаткові витрати, що були понесені Експедитором, за умови їх попереднього погодження з Замовником, протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури. якщо інше не узгоджено сторонами у Заявці. Сторонами в Заявці можуть бути погоджені інші умови оплати послуг, які застосовуються до конкретної Заявки.

В разі фіксування в Заявці Замовника розміру витрат Експедитора або окремих елементів цих витрат в іноземній валюті формування рахунку для оплати здійснюється в українській гривні по офіційному курсу НБУ на день завантаження транспортного засобу по кожній заявці.

Оплата здійснюється в гривні на розрахунковий рахунок Експедитора. Датою платежу вважається дата зарахування коштів. Оплата усіх банківських комісій здійснюється Замовником. Облік оплат здійснюється Сторонами в розрізі Заявок. Сторони погодили можливість здійснення передоплати по вже підписаній Сторонами заявці.

Згідно заявки №1 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів №08/11-1Т від 08.11.2023 Позивач надав послуги перевезення вантажу по маршруту Таллінн, Естонія - Рава-Руська - Бориспіль Україна, автомобілем Виконавця ВС1786РІ/ВС9077XF, що підтверджується копією CMR (міжнародною автомобільною накладною).

25.11.2023 Сторонами було підписано Акт надання послуг №256 та виставлено рахунок на оплату №257 па суму 174 200,00 грн.

Згідно заявки №2 до Договору №08/11-1Т від 08.11.2023 Позивач надав послуги перевезення вантажу по маршруту Таллінн, Естонія - Рава-Руська - Бориспіль Україна, автомобілем Виконання НОМЕР_3/НОМЕР_4, що підтверджується копією CMR (міжнародною автомобільною накладною).

28.11.2023 Сторонами було підписано Акт надання послуг №257 та виставлено рахунок на оплату №258 на суму 174 200,00 грн.

Згідно заявки №3 до Договору №08/11-1Т від 08.11.2023 Позивач надав послуги перевезення вантажу по маршруту Таллінн, Естонія - Рава-Руська - Бориспіль Україна, автомобілем Виконавця НОМЕР_2/ НОМЕР_1 , що підтверджується копією CMR (міжнародною автомобільною накладною).

28.11.2023 Сторонами було підписано Акт надання послуг №258 та виставлено рахунок на оплату №259 на суму 173 900,00 грн.

Згідно заявки №4 до Договору №08/11-1Т від 08.11.2023 Позивач надав послуги перевезення вантажу по маршруту Таллінн, Естонія - Рава-Руська - Бориспіль Україна, автомобілем Виконавця НОМЕР_5/НОМЕР_6, що підтверджується копією CMR (міжнародною автомобільною накладною).

02.12.2023 Сторонами було підписано Акт надання послуг №268 та виставлено рахунок на оплату №263 на суму 170 745,00 грн.

Звертаючись до суду Позивач вказує, що він свої зобов`язання щодо експедирування вантажу виконав в повному обсязі. Проте Відповідач свої зобов`язання з оплати послуг у сумі 693 145,00 грн не виконано станом на день звернення до суду з позовом,

Таким чином у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за договором у розмірі 693 145,00 грн., яку і просить стягнути з Замовника Експедитор.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання Заявок на транспортно- експедиторські послуги №1-4, позивачем організовано автомобільне перевезення, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) та Актами наданих послуг №256, 257, 258, 268, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками та скріплені мокрими печатками без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТОІЛ КИЇВ" за Договором від 08.11.2023 року становить 693 145,00 грн.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає, що вони не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС" в розмірі 693 145,00 грн.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплати послуг Експедитора, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 693 145,00 грн. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 67 235,00 грн. - пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2.3 Договору, в якому йдеться, що у разі затримки оплати до 15 днів з моменту закінчення терміну оплати встановленого даним Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплачених послуг за кожен календарний день прострочення терміну оплати.

Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та визнано його арифметично вірним.

За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 67 235,00 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У позовній заяві позивачем зазначено, що позивач очікує понести витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, окрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Згідно із ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповідності до частини 3 статті ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, суд зауважує, що позивач до суду доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. не надав жодного доказу, окрім договору про надання правничої допомоги №25-03/24 від 25.03.2024 та ордеру серія ВІ №1206514.

Таким чином, суд позбавлений можливості надати оцінку реальності понесених позивачем витрат на правничу допомогу у зв`язку із відсутністю у матеріалах справи доказів понесення позивачем таких витрат. Отже, у суду відсутні підстави для відшкодування позивачу за рахунок відповідача понесених витрат на правничу допомогу.

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТОІЛ КИЇВ" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 20, оф. 810; ідентифікаційний код: 44679070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС" (39623, Полтавська область, місто Кременчук, вул. Пугачова Вадима, буд. 8-Д, корп. А, офіс 210; ідентифікаційний код: 44811440) 693 145,00 грн. - основного боргу, 67 235,00 грн. - пені, та 11 405,70 грн. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов