Ухвала

від 20.11.2024 по справі 910/4117/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви

про розстрочку виконання рішення

м. Київ

20.11.2024Справа № 910/4117/24

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О., при секретарі судового засідання Осьмаку Ю.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТОІЛ КИЇВ" про розстрочку виконання рішення суду від 18.06.2024 у господарській справі №910/4117/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС"

(39623, Полтавська область, місто Кременчук, вул. Пугачова Вадима,

буд. 8-Д, корп. А, офіс 210; ідентифікаційний код: 44811440)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТОІЛ КИЇВ"

01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 20, оф. 810;

ідентифікаційний код: 44679070)

про стягнення 760 380,00 грн.

За участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТОІЛ КИЇВ" про стягнення 760 380,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва №910/4117/24 від 09.04.2024 позовну заяву залишено без руху.

15.04.2024 від представника позивача надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 09.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №910/4117/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТОІЛ КИЇВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС" 693 145, 00 грн. - основного боргу, 67 235,00 грн. - пені, та 11 405,70 грн. - судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандартоіл Київ" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі №910/4117/24 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі №910/4117/24 залишено без змін.

21.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДРАТОІЛ КИЇВ" до господарського суду міста Києва надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду від 18.06.2024 у справі 910/4117/24, в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі №910/4117/24, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТОЛ КИЇВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС" суми боргу у розмірі 771 785,70 грн., в тому числі 693 145,00 грн. - основного боргу, 67 235,00 грн. - пені, та 11 405,70 грн. - судового збору, протягом дванадцяти місяців рівними платежами за наступним графіком:

до 28.10.2024 суму у розмірі 64 315 грн. 49 коп., в тому числі 57 762 грн. 09 коп., - основного боргу, 5602,92 грн. - пені та 950,48 грн. - судового сбору;

до 28.11.2024 суму у розмірі 64315 грн. 49 коп., в тому числі 57762 грн. 09 коп., - основного боргу, 5602,92 грн. - пені та 950,48 грн. - судового сбору;

до 28.12.2024 суму у розмірі 64 315 грн. 49 коп., в тому числі 57 762 грн. 09 коп., - основного боргу, 5602,92 грн. - пені та 950,48 грн. - судового сбору;

до 28.01.2025 суму у розмірі 64 315 грн. 49 коп., в тому числі 57 762 грн. 09 коп., - основного боргу, 5602,92 грн. - пені та 950,48 грн. - судового сбору;

до 28.02.2025 суму у розмірі 64 315 грн. 49 коп., в тому числі 57 762 грн. 09 коп., - основного боргу, 5602,92 грн. - пені та 950,48 грн. - судового сбору;

до 28.03.2025 суму у розмірі 64 315 грн. 49 коп., в тому числі 57 762 грн. 09 коп., - основного боргу, 5602,92 грн. - пені та 950,48 грн. - судового сбору;

до 28.04.2025 суму у розмірі 64 315 грн. 49 коп., в тому числі 57 762 грн. 09 коп., - основного боргу, 5602,92 грн. - пені та 950,48 грн. - судового сбору;

до 28.05.2025 суму у розмірі 64315 грн. 49 коп., в тому числі 57 762 грн. 09 коп., - основного боргу, 5602,92 грн. - пені та 950,48 грн. - судового сбору;

до 28.06.2025 суму у розмірі 64 315 грн. 49 коп., в тому числі 57 762 грн. 09 коп., - основного боргу, 5602,92 грн. - пені та 950,48 грн. - судового сбору;

до 28.07.2025 суму у розмірі 64 315 грн. 49 коп., в тому числі 57762 грн. 09 коп., - основного боргу, 5602,92 грн. - пені та 950,48 грн. - судового сбору;

до 28.08.2025 суму у розмірі 64 315 грн. 49 коп., в тому числі 57762 грн. 09 коп., - основного боргу, 5602,92 грн. - пені та 950,48 грн. - судового сбору;

до 28.09.2025 суму у розмірі 64 315 грн. 49 коп., в тому числі 57 762 грн. 09 коп., - основного боргу, 5602,92 грн. - пені та 950,48 грн. - судового сбору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 призначено розгляд заяви про відстрочку виконання рішення у справі №910/4117/24 на 20.11.2024.

20.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "МД РЕСУРС" надійшли додаткові пояснення у справі в яких позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДРАТОІЛ КИЇВ" про розстрочку виконання рішення суду від 18.06.2024 у справі 910/4117/24 та проводити розгляд заяви без участі уповноваженого представника позивача.

20.11.2024 у судове засідання з`явився представник заявника, просив суд задовольнити заяву, яка розглядається та розстрочити виконання рішення суду від 18.06.2024 у справі 910/4117/24. Представник позивача у судове засідання 20.11.2024 не з`явився.

Розглянувши заяву, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

При цьому, за змістом наведеної норми, розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Як на підставу для розстрочення рішення суду у даній справі відповідач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТОЛ КИЇВ» на сьогоднішній день перебуває у складному фінансовому становищі, що значно утруднює виконання рішення суду у справі №910/4117/24 та погашення боргу за Договором міжнародного перевезення вантажів №08/11-1T від 08.11.2023, пені та судового збору на загальну суму 771 785, 70 грн., в тому числі 693 145, 00 грн. - основного боргу, 67 235, 00 грн. - пені, та 11 405, 70 грн. - судового збору, перед Товариством з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС» з огляду на наступне.

Заявник посилається на те, що станом на сьогодні, у зв?язку із здійсненням збройної агресії російською федерацією проти України запроваджено воєнний стан. Здійснена ворогом збройна агресія спричинила тяжкі наслідки для підприємств енергетичного сектору країни, в т.ч. для Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТОЛ КИЇВ», а саме:

- пошкоджена інфраструктура зберігання пального;

- знищена паливна інфраструктура зберігання пального;

- пошкоджені логістичні шляхи постачання палива;

- постачання палива до України відбувається в менших об`ємах.

З огляду на що, заявник вказує на неможливість нормального функціонування підприємства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТОЛ КИЇВ» у своїй заяві вказує також на існування форс-мажорних обставин, які зашкодили виконанню належним чином зобов`язання по Договору з боку відповідача.

Відносно доводів відповідача про наявність форс-мажорних обставин, спричинених воєнними діями на території України, суд зазначає наступне.

Приписами частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Аналогічне визначення форс-мажорних обставин міститься у Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5) (далі - Регламент). Форс-мажорними можуть бути визнані ті обставини, які не зазначені у вищенаведеному переліку, проте, відповідають критеріям форс-мажорних згідно з положеннями пункту 6.9 цього Регламенту, не суперечать законодавству України і узгоджені сторонами у договорі, контракті, угоді як такі, що звільняють їх від цивільно-правової відповідальності.

Пунктом 6.9 Регламенту передбачено, що надані заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити про: надзвичайність таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін); непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов`язання або до настання відповідного обов`язку); невідворотність (непереборність) обставин (неминучість події/подій та/або її/їх наслідків); причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17 викладені висновки про те, що:

- статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства та висновків Верховного Суду, відповідачем не доведений вплив форс-мажорних обставин на виконання зобов`язання зі здійснення перевезення вантажів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТОЛ КИЇВ» у своїй заяві про розстрочення рішення суду від 18.06.2024 зазначає також, що через недобросовісність контрагентів, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, яка є структурним підрозділом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 07.06.2024, товариство віднесено до переліку ризикових платників податків.

Зазначене рішення на даний момент оскаржується Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТОЛ КИЇВ» в контролюючому органі в адміністративному порядку.

Відповідач у своїй заяві також посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРТОЛ КИЇВ» на даний момент має зобов`язання виконувати ще декілька судових рішень, а саме: №910/1737/24 від 21.05.2024, 910/6896/24 від 03.09.2024 та 910/8318/24 від 09.09.2024; що свідчить про наявність у відповідача боргу ще перед декількома контрагентами, у загальному розмірі 1 008 241, 52 грн.

З огляду на вищезазначене, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, а тому самі лише обставини, пов`язані з недоотриманням коштів від контрагентів чи віднесення товариства до переліку ризикових платників податків, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого товариства, яке виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

За таких обставин, факт відсутності надходження коштів від контрагентів та виникнення у відповідача заборгованості, яка встановлена відповідними рішеннями суду, перед іншими контрагентами, у будь-якому випадку не можуть бути підставою, що ускладнює виконання рішення суду від 18.06.2024 у справі №910/4117/24 або робить його неможливим. Крім того заявником не надано доказів того, що протягом зазначеного в заяві періоду відповідач отримає грошові кошти від інших контрагентів або будь-яких інших осіб в обсязі, достатньому для виконання рішення суду в даній справі.

Відсутність надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

В свою чергу позивач у своїх додаткових поясненнях від 20.11.2024 зазначає, що відповідачем не доведено суду виняткових обставин, що можуть бути підставами для відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду, зокрема наявності доказів, що підтверджують неможливість виконання рішення суду, а також не надано доказів можливості фактичного виконання рішення після закінчення строку відстрочення, у випадку задоволення судом заяви відповідача.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.06.2018 у справі №813/8842/13-а, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем, як самостійним суб?єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочки та/або розстрочки виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України" зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, постановлення на користь позивача в даній справі судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів у незалежності від правової природи цих коштів, становить "майно" позивача, на отримання якого позивач має легітимні сподівання.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Отже, відповідачем не подано суду жодних належних доказів, у розумінні приписів статті 76 ГПК України, на підтвердження викладених у заяві про розстрочення виконання рішення суду обставин.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право розстрочити виконання рішення чи постанови.

Розглянувши мотиви поданої заяви, врахувавши ступінь вини боржника у виникненні спору, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТОІЛ КИЇВ" про розстрочку виконання рішення суду від 18.06.2024 у господарській справі №910/4117/24.

Відповідно до ч.7 ст.331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТОІЛ КИЇВ" про розстрочку виконання рішення суду від 18.06.2024 у господарській справі №910/4117/24 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено 10.12.2024.

Суддя М.О.Лиськов