Рішення

від 10.06.2024 по справі 910/2684/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2024справа №910/2684/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/2684/24

за позовом Державного підприємства «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» (просп. Берестейський, буд. 14, м. Київ, 01135; ідентифікаційний код 34963949)

до Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 00032767)

про визнання недійсним рішення від 26.10.2023 №302-р,

за участю представників:

позивача - Яворського С.М. (довіреність від 04.12.2023 №б/н);

відповідача - Пащенка М.В. (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Державне підприємство «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про визнання недійсним рішення АМК від 26.10.2023 №302-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» зі справи №130-26.13/92-21 (далі - рішення №302-р).

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення №302-р є неправомірним, оскільки приймаючи вказане рішення АМК: неправильно застосував норми матеріального права; не довело обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неповно з`ясувало обставини, що мають значення для справи; порушив норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення; висновки АМК у рішенні №302-р не відповідають обставинам справи №130-26.13/92-21.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

АМК 11.04.2024 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що: у прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений Законом України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон); висновки, викладені у рішенні №302-р, відповідають фактичним обставинам справи №130-26.13/92-21; АМК надано належну оцінку обставинам справи №130-26.13/92-21 та прийнято законне та обґрунтоване рішення №302-р про встановлення порушення законодавства захист від економічної конкуренції та про притягнення позивача як порушника до визначеної Законом відповідальності.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 позовну заяву Підприємства залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

15.03.2024 позивачем подано суду документи на виконання ухвали від 07.03.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.04.2024.

Відповідач 11.04.2024 подав суду копії матеріалів антимонопольної справи №130-26.13/92-21 (на 1 диску).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.05.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 відкладено розгляд справи по суті на 10.06.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 10.06.2024 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 10.06.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням №302-р

- визнано, що Підприємство протягом 02.01.2020 - 19.07.2021 займало монопольне становище на ринку надання послуги формування й пересилання Укртрансбезпеці електронної заявки на замовлення бланків дозволів суб`єкта господарювання через електронний кабінет перевізника в межах території України із часткою 100 відсотків (пункт 1 резолютивної частини рішення №302-р);

- визнано дії Підприємства, які полягають у встановленні економічно необґрунтованих цін послуги формування й пересилання Укртрансбезпеці електронної заявки на замовлення бланків дозволів суб`єкта господарювання через електронний кабінет перевізника, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 13 та пунктом 2 частини першої статті 50 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуги формування й пересилання Укртрансбезпеці електронної заявки на замовлення бланків дозволів суб`єкта господарювання через електронний кабінет перевізника в межах території України шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2 резолютивної частини рішення №302-р);

- за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення №302-р, на Підприємство накладено штраф у сумі 159 000 грн (пункт 3 резолютивної частини рішення №302-р).

Відповідно до статуту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 22.05.2020 №324, Підприємство є державним комерційним підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Метою діяльності Підприємства є здійснення моніторингу та аналізу стану кіберзахисту підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Уповноваженого органу управління (Міністерства), участь у формуванні та впровадженні програм із кіберзахисту, цифровізації, проєктів інформатизації, їх розвитку, оперативне реагування на інциденти, пов`язані зі спробами втручання в роботу інформаційних систем, електронних інформаційних ресурсів, комунікаційних та/або технологічних систем. Формування, на основі отриманої інформації рекомендацій щодо посилення захисту, а також проведення роз`яснювальної роботи із працівниками підприємств галузі з метою підвищення їх рівня обізнаності стосовно сучасних методів та засобів кіберзагроз.

Предметом діяльності Підприємства є розвиток інформаційних систем, електронних інформаційних ресурсів, комунікаційних та/або технологічних систем, електронного управління, впровадження новітніх інформаційних технологій та розбудови інформаційного суспільства в Україні шляхом систематичного здійснення науково-дослідної, виробничої та іншої господарської діяльності, моніторинг, впровадження та супровід систем захисту інформаційних систем, електронних інформаційних ресурсів Уповноваженого органу управління та підприємств галузі, але невиключно.

Підприємство може здійснювати інші види діяльності, що не заборонені законодавством України.

Джерелом формування фінансових ресурсів Підприємства є прибуток (дохід), амортизаційні відрахування, кошти, одержані від продажу цінних паперів, безоплатні або благодійні внески членів трудового колективу Підприємства, організацій, громадян та інші надходження (включаючи централізовані капітальні вкладення та кредити).

Підприємство реалізує свою продукцію, послуги, залишки від виробництва за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України - за фіксованими цінами (тарифами).

Прибуток Підприємства формується за рахунок надходжень від провадження господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, сплати відсотків за кредитами банків, сплати передбачених законодавством податків та інших платежів до бюджету, відрахувань до цільових та інших фондів, залишається в повному його розпорядженні та використовується відповідно до законодавства.

Згідно з абзацом тринадцятим статті 1 Закону суб`єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими.

У листі від 26.02.2021 №105 (вх. АМК від 13.05.2021 №8-05/6380) Підприємство повідомило, що відповідно до статуту воно є державним комерційним підприємством, тобто згідно зі статтею 74 Господарського кодексу України є суб`єктом підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене, Підприємство є суб`єктом господарювання в розумінні статті 1 Закону.

Листами від 01.04.2020 №4570/32/10-20 та від 06.04.2020 №173 (вх. АМК від 10.04.2020 №8-05/4651; далі - лист від 06.04.2020 №173), отриманими АМК під час проведення дослідження, Міністерство та Підприємство надали пояснення щодо реалізації попереднього бронювання дозволів.

Міністерство в листі від 01.04.2020 № 4570/32/10-20 повідомило, що відповідно до пункту 5 частини дев`ятої статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги» суб`єкт надання адміністративної послуги, підприємства, установи або організації, що належать до сфери його управління, які володіють документами або інформацією, необхідними для надання адміністративної послуги, зобов`язані вживати заходів щодо запровадження надання адміністративних послуг в електронній формі.

Водночас розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 №37-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи електронних послуг в Україні на 2019-2020 роки» передбачено забезпечити реалізацію принципу єдиного вікна «one-stop-shop» для надання електронних послуг фізичним та юридичним особам шляхом, зокрема: - модернізації наявних та створення нових веб-порталів (офіційних веб-сайтів суб`єктів владних повноважень), через які надаються електронні послуги (сервіси), відповідно до єдиних вимог для розроблення, ведення та інтеграції (взаємодії) офіційних веб-сайтів суб`єктів владних повноважень; - інтеграції веб-порталів (офіційних веб-сайтів суб`єктів владних повноважень), через які надаються електронні послуги (сервіси) з інтегрованою системою електронної ідентифікації та автентифікації; - опрацювання питання щодо створення та функціонування електронного кабінету громадянина для доступу до електронних послуг та інформації з державних реєстрів та його інтеграції до Єдиного державного порталу адміністративних послуг.

Отже, за інформацією Підприємства, наведеною в листі від 06.04.2020 №173, закономірною є наявність електронного ресурсу відповідного державного органу, через який надаються адміністративні послуги.

Підприємство також зазначило, що відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги» заява на отримання адміністративної послуги подається в письмовій, усній чи електронній формі, а згідно з пунктом 3.2 розділу ІІІ Порядку Дозволи оформлюються і видаються на підставі усного звернення або письмової заяви.

У зв`язку із цим Підприємство вказало, що відповідна заява на отримання адміністративної послуги може подаватись в електронній формі через «Транспортний портал електронних послуг» після її підписання кваліфікованим електронним підписом. При цьому послуга з видачі Дозволів доступна за усним зверненням у пункт видачі дозволів Укртрансбезпеки.

Відповідно до наказу Підприємства від 27.12.2019 №91-ОД «Про введення в дослідну експлуатацію онлайн-сервісу «Транспортний портал електронних послуг» - e-transport.gov.ua» (далі - Наказ №91-ОД) прийнято рішення з 02.01.2020 впровадити та ввести в дослідну експлуатацію дослідно-експериментальний проєкт онлайн-сервіс «Транспортний портал електронних послуг» - e-transport.gov.ua з використання баз даних Державної служби України з безпеки на транспорті та інших галузевих ресурсів, а також затвердити ціну послуг, які будуть надаватися через онлайн-сервіс, зокрема «Представницькі послуги» - «онлайн бронювання дозволів на міжнародні вантажоперевезення» (тобто Послуги), ціна - 20 грн із ПДВ.

Листом від 06.04.2020 №173 Підприємство повідомило, що керуючись нормативно-правовими актами, які регулюють питання функціонування Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, Єдиного порталу адміністративних послуг та інших національних електронних інформаційних ресурсів, на виконання підпункту «а» пункту 1 статті 1 Указу Президента України від 08.11.2019 №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави», згідно з вимогами Протоколу №34, Мінінфраструктури та ДП «ГЦЦК» реалізовано проєкт «Транспортний портал електронних послуг», який з 02.01.2020 працює в дослідній експлуатації.

Міністерство в листі від 01.04.2020 № 4570/32/10-20 зазначило, що Підприємство є розробником та власником «Транспортного порталу електронних послуг», а також здійснює його технічне обслуговування.

Через «Транспортний портал електронних послуг» перевізники можуть подати в електронному вигляді заявку на отримання послуги з видачі дозволів, які з 02.01.2020 у кількості 60% доступні для такого електронного замовлення.

Слід зазначити, що перевізники, які вирішили зробити попереднє бронювання дозволів, могли зробити це лише через Підприємство, сплативши йому за Послугу. Забронювати дозвіл на будь-яких інших умовах або через будь-якого іншого суб`єкта в перевізників була відсутня можливість.

Комісією були прийняті рішення, затверджені наказами Міністерства, якими було передбачено попереднє бронювання дозволів, а саме:

- протокол засідання Комісії від 24.12.2019 №34, затверджений наказом Міністерства від 28.12.2019 №996 (далі - Протокол №34);

- протокол засідання Комісії від 04.02.2020 №35, затверджений наказом Міністерства від 04.02.2020 №40 (далі - Протокол №35);

- протокол засідання Комісії від 13.02.2020 №36, затверджений наказом Міністерства від 14.02.2020 №68 (далі - Протокол №36);

- протокол засідання Комісії від 02.03.2020 №37, затверджений наказом Міністерства від 04.03.2020 №193;

- протокол засідання Комісії від 18.06.2020 №38, затверджений наказом Міністерства від 13.07.2020 №394 (далі - Протокол №38);

- протокол засідання Комісії від 05.10.2020 №39, затверджений наказом Міністерства від 09.10.2020 №607;

- протокол засідання Комісії від 16.12.2020 №40, затверджений наказом Міністерства від 30.12.2020 №851 (далі - Протокол №40).

Наприклад, згідно з Протоколом №38 щодо пункту 2 порядку денного Комісія вирішила, зокрема:

- «здійснювати оформлення та видачу за замовленням бланків дозволів Словенії …, Італії … , Угорщини … , Австрії … , Румунії … , Республіки Польщі виключно в електронній формі через Транспортний портал (з певними обмеженнями для видів дозволів)»;

- «з 01.07.2020 здійснювати оформлення та видачу за замовленням бланків дозволів Бельгії (універсальний), Греції (всі види), Іспанії (універсальний), Нідерландів (універсальний), Німеччини (всі види) та Франції (універсальний Євро-5) виключно в електронній формі через Транспортний портал електронних послуг».

Також, відповідно до Протоколу №40 Комісією було прийнято, зокрема, рішення: Державній службі України з безпеки на транспорті забезпечити з 01.01.2021 оформлення й видачу за замовленням бланків дозволів Польщі (всі види), Румунії (всі види), Австрії (всі види), Фінляндії (в/з третіх країн, універсальний комбінований), Угорщини (всі види без оплати транспортного податку), Італії (універсальний Євро-3, Євро-5, Євро-6), Бельгії (універсальний), Греції (всі види), Іспанії (універсальний), Нідерландів (універсальний), Німеччини (всі види), Франції (універсальний Євро-5), Словенії (всі види), Чехії (всі види), Словаччини (всі види), Болгарії (всі види), Туреччини (всі види), Казахстану (всі види) та Данії (всі види), дозволи ОЧЕС та ТРАСЕКА 100% через Транспортний портал електронних послуг (пункт 9 Протоколу №40).

Таким чином, без отримання від Підприємства Послуги видача дозволів зазначених країн на підставі усного звернення або письмової заяви не здійснювалась. Для їх отримання перевізники були змушені здійснити попереднє бронювання дозволів, сплатити кошти Підприємству за Послугу, внести плату за адміністративну послугу.

Лише після цього вони могли отримати дозвіл у пункті видачі дозволів Укртрансбезпеки.

Перелік країн, для отримання Дозволів яких обов`язковим було попереднє бронювання, тільки зростав, що підтверджується наказами Міністерства від 28.12.2019 №996, від 04.02.2020 №40, від 14.02.2020 №68, від 04.03.2020 №193, від 13.07.2020 №394, від 09.10.2020 №607, від 30.12.2020 №851, якими були затверджені відповідні рішення Комісії.

Як повідомили Міністерство та Підприємство в листах від 01.04.2020 №4570/32/10-20 та від 06.04.2020 №173, відповідно, Послуга, у розумінні Закону України «Про адміністративні послуги», не є адміністративною послугою.

При цьому Підприємство і Мінінфраструктури вважають, що враховуючи відсутність законодавчо встановлених заборон, Підприємство як суб`єкт господарювання не обмежене в праві надавати Послугу через власний «Транспортний портал електронних послуг».

Надання Послуги здійснюється відповідно до статей 633, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом укладення публічного договору (оферти), розміщеної у відкритому доступі на «Транспортному порталі електронних послуг», приєднання до якого автоматично передбачає (у розумінні статті 203 Цивільного кодексу України) вільне волевиявлення особи на отримання вказаної послуги.

Згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Публічної оферти, розміщеної на транспортному порталі електронних послуг, Підприємство надає замовнику (перевізнику) послуги із забезпечення можливості його взаємодії із суб`єктом надання адміністративних послуг (Державною службою України з безпеки на транспорті) через кабінет перевізника з питань замовлення дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Пунктом 2.2 Публічної оферти передбачено, що до складу Послуг входить:

- забезпечення формування та пересилання суб`єкту надання адміністративних послуг електронної заявки замовника через кабінет перевізника;

- прийняття від суб`єкта надання адміністративних послуг сформованих електронних документів для замовника;

- забезпечення проведення платежів на користь суб`єкта надання адміністративних послуг, здійснених замовником через кабінет перевізника.

Підприємство як розробник та власник «Транспортного порталу електронних послуг» є отримувачем коштів за Послугу.

Вносять плату за Послугу лише ті перевізники, які здійснили попереднє бронювання дозволів через «Транспортний портал електронних послуг».

Відповідно до Наказу №91-ОД прийнято рішення з 02.01.2020 впровадити та ввести в дослідну експлуатацію дослідно-експериментальний проєкт онлайн-сервіс «Транспортний портал електронних послуг» - e-transport.gov.ua.

У листі від 06.04.2020 №173 Підприємство повідомило, що ціна Послуги становить 20,00 грн, у тому числі ПДВ, тобто ціна самої Послуги - 16,67 грн та ПДВ - 3,33 грн. Зазначена ціна схвалена протоколом №1 засідання Комісії з ціноутворення Підприємства від 27.12.2019 (далі - Протокол №1) та затверджена Наказом №91-ОД.

Для обґрунтування встановлення ціни Послуги в розмірі 20 грн із ПДВ листом від 16.05.2023 №152 (вх. АМК від 19.05.2023 №8-05/7143) Підприємство надало: копію доповідної записки начальника інформаційно платіжного центру Підприємства від 03.12.2019 №б/н щодо обґрунтування стягнення плати за надання інформаційно-консультаційних послуг на користь Підприємства (далі - Доповідна записка); копію Протоколу №1; копію Наказу №91-ОД.

У Доповідній записці зазначено, що на виконання Указу Президента України від 08.11.2019 №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Підприємство, за дорученням Міністерства, виконує заходи щодо цифровізації державних послуг, зокрема Послуги. Зазначені послуги надаватимуться в режимі онлайн на порталі https://e-transport.gov.ua.

Крім того, у Доповідній записці як приклад було наведено ціну онлайн-послуг, які надають галузеві державні підприємства.

У зв`язку з наведеним та з метою забезпечення беззбитковості діяльності Підприємства було запропоновано на строк пілотно-дослідної експлуатації порталу встановити ціну Послуги в розмірі 20 грн.

Згідно з Доповідною запискою було запропоновано забезпечити стягнення плати за інформаційно-консультаційні послуги Підприємства (тобто за Послугу) під час кожної оплати дозволів у режимі онлайн на порталі https://e-transport.gov.ua, шляхом справляння окремої плати на користь Підприємства та видачі користувачу окремої квитанції.

Відповідно до Протоколу №1 до Доповідної записки у зв`язку із введенням в дослідну експлуатацію дослідно-експериментального проєкту онлайн-сервісу транспортний портал електронних послуг https://e-transport.gov.ua виникла необхідність сформувати ціну послуг, які надаються користувачам на зазначеному порталі.

Також, у Протоколі №1 до Доповідної записки зазначено, що було проведено маркетингове дослідження та підготовлено обґрунтування стягнення плати за надання інформаційно-консультаційних послуг Підприємства.

Комісія з ціноутворення вирішила прийняти ціну послуг, які надаються користувачам на порталі https://e-transport.gov.ua, зокрема Послуги - 20 грн із ПДВ.

При цьому Доповідна записка, а також копія Протоколу №1, копія Наказу №91-ОД не містять жодних розрахунків / калькуляцій тощо ціни Послуги.

Крім того, будь-яких розрахунків / калькуляцій, пояснень та/або обґрунтувань формування ціни Послуги в розмірі 20 грн із ПДВ у відповідь на вимоги АМК Підприємство не надало.

Тобто зазначена ціна Послуги була встановлена без обґрунтованих розрахунків.

Відсутність обґрунтованих розрахунків ціни Послуги, зокрема чітких планових показників, собівартості та прибутку, свідчить про встановлення ціни Послуги без економічного обґрунтування.

Враховуючи монопольне (домінуюче) становище Підприємства на ринку надання Послуги, встановити ціну Послуги без економічного обґрунтування Підприємство змогло за відсутності необхідності конкурувати на ринку надання Послуги (зокрема, не пропонуючи більш вигідну ціну).

За наявності конкуренції на ринку надання Послуги, перевізники мали б змогу скористатися Послугою, яку надавав би інший суб`єкт господарювання, наприклад, за меншу ціну.

Отже, ціна Послуги в розмірі 20 грн із ПДВ, затверджена Наказом №91-ОД, є економічно необґрунтованою.

Враховуючи наведене, Підприємство встановило таку (економічно необґрунтовану) ціну реалізації Послуги, яку неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

При цьому листом від 26.02.2021 №105 Підприємство повідомило, що з 01.01.2021 ціна Послуги була змінена на 42 грн із ПДВ у зв`язку з оптимізацією операційної діяльності «Транспортного порталу електронних послуг» та необхідністю забезпечення беззбиткової діяльності Підприємства (ціна Послуги затверджена наказом Підприємства від 28.12.2020 №66-ОД).

Підприємство надало, зокрема, копію наказу Підприємства від 28.12.2020 №66-ОД «Про зміну вартості послуг за користування онлайн-сервісом «Транспортний портал електронних послуг» - e-transport.gov.ua», відповідно якого були прийняті рішення: погодити рішення робочої групи з ціноутворення, затверджене протоколом від 24.12.2020 №15; затвердити нову вартість послуг з онлайн-замовлення дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Згідно з протоколу засідання робочої групи з ціноутворення Підприємства від 24.12.2020 №15 (далі - Протокол №15) у зв`язку зі збільшенням навантаження на сервіс онлайн-замовлення на транспортному порталі електронних послуг e-transport.gov.ua та необхідністю забезпечення його безперебійного та безпечного функціонування й дотримання порядку беззбитковості підприємств, було наведено розрахунок перегляду та зміни вартості послуг за користування сервісами зазначених онлайн-замовлень з 01.01.2021.

У Протоколі №15 зазначено, що з метою оптимізації забезпечення операційної діяльності протягом 2020 року було вирішено низку завдань, пов`язаних із забезпеченням безперервності, безвідмовності та кіберзахисту зазначеного сервісу: диспетчерська консультативна робота служби підтримки зросла в 4 рази (з однієї особи до чотирьох); до опрацювання потоків запитів на порталі було застосовано функціонал брандмауера нового покоління «F5»; до забезпечення кіберзахисту сервісу залучено функціонал системи I-Cyber; з метою удосконалення сервісу та підтримки його безперервної роботи залучено команду розробників.

Відповідно до Протоколу №15 вказані комплексні заходи в повному обсязі забезпечили оптимізацію операційної діяльності Транспортного порталу. Разом із тим такі заходи, призвели до додаткових витрат на супровід та підтримку сервісу.

Також, у Протоколі №15 наведено детальний розрахунок витрат, до якого увійшли:

- заробітна плата одного співробітника служби підтримки - 39 285 грн без ПДВ (за місяць). Фонд оплати праці двох додаткових співробітників служби підтримки на один рік становить 39 285 * 3 * 12 = 1 414 260 грн без ПДВ;

- вартість ліцензій програмного забезпечення «NGFW F5» - 4 124 000 грн без ПДВ на один рік;

- розрахована вартість послуг кіберзахисту для сервісу - 264 673,66 грн із ПДВ;

- вартість послуг команди розробки - 1 200 000 грн із ПДВ на рік;

- середня кількість виданих дозволів на міжнародні вантажні перевезення за період 2020 року - 600 000 шт.;

- розрахунок зміни вартості: (1 414 260 грн + 4 124 000 грн + 264 673,66 грн + 1 200 000 грн) / 600 000 шт. = 11,67 грн без ПДВ;

- загальногосподарські витрати визначаються на рівні 25%;

- рентабельність за послугою визначається на рівні 5%. Отже, отримано суму: 11,67 грн * 1,25 грн * 1,05 грн = 15,32 грн без ПДВ.

Крім того, у Протоколі №15 зазначено, що з метою вирівнювання тарифікації ціну послуг для замовників пропонується встановити на рівні 15 грн без ПДВ.

З огляду на наведене та з метою забезпечення беззбиткової діяльності Підприємства запропоновано розглянути можливість змінення ціни вказаних послуг з 01.01.2021: ціна Послуги - 20 грн + 15 грн без ПДВ або 42 грн із ПДВ за кожне замовлення.

Згідно з Протоколом №15 вирішили прийняти ціну послуг, які надаються користувачам на транспортному порталі електронних послуг e-transport.gov.ua з 01 січня 2021 року, зокрема, Послуги - 42 грн із ПДВ.

В той же час, ціна Послуги, затверджена Наказом №91-ОД у розмірі 20 грн із ПДВ, є економічно необґрунтованою.

При цьому вказана ціна була взята за основу для розрахунку ціни Послуги в розмірі 42 грн із ПДВ.

Зазначене підтвердило Підприємство у своєму листі від 16.05.2023 №152 (вх. АМК від 19.05.2023 №8-05/7143), відповідно до якого «рентабельність за Послугою було визначено на рівні 5% - 15 грн без ПДВ, яка була додана до попередньої вартості послуги (20 грн + 15 грн без ПДВ, або 42 грн з ПДВ за кожне замовлення)».

Оскільки для розрахунку ціни Послуги в розмірі 42 грн із ПДВ, була взята ціна Послуги у розмірі 20 грн із ПДВ, яка встановлена без будь-якого економічного обґрунтування, ціна Послуги в розмірі 42 грн із ПДВ, затверджена наказом Підприємства від 28.12.2020 №66-ОД, є також економічно необґрунтованою.

Підприємством двічі було встановлено економічно необґрунтовану ціну реалізації Послуги, що свідчить про зловживання ним монопольним (домінуючим) становищем на відповідному ринку.

Листом від 26.02.2021 №105 (вх. АМК від 13.05.2021 №8-05/6380) Підприємство повідомило, що кількість попередньо заброньованих дозволів протягом 2020 року становить 622 919, у січні 2021 року - 67 096.

Сума коштів, отриманих Підприємством за надання Послуги у 2020 році, становить 12 458 376 грн, за січень 2021 року - 2 187 278 грн.

Листом від 16.05.2023 №152 (вх. АМК від 19.05.2023 №8-05/7143) Підприємство надало такі відомості про розмір доходу (виручки), отриманого ним за період надання Послуги із січня 2020 року по липень 2021 року (02.01.2020 - 19.07.2021): сума - 28 005 589,03 грн без ПДВ, сума - 33 606 001,49 грн із ПДВ.

Відтак, Підприємство протягом 02.01.2020 - 19.07.2021, займаючи монопольне (домінуюче) становище на ринку надання Послуги в межах території України із часткою 100 відсотків, вчиняло дії, які полягають у встановленні економічно необґрунтованих цін Послуги з 02.01.2020 по 01.01.2021 у розмірі 20 грн із ПДВ та з 01.01.2021 - 42 грн із ПДВ, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 13 та пунктом 2 частини першої статті 50 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання Послуги шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційній сторінці Міністерства інфраструктури України в мережі Інтернет, з 19.07.2021 Послуга стала безкоштовною (розділ «Новини», 20.07.2021, о 09:02 год., https://mtu.gov.ua/news/32954.html).

У листі від 18.08.2021 №514 Підприємство повідомило, що 19.07.2021 Укртрансбезпека припинила доступ транспортного порталу електронних послуг до своїх інформаційно-телекомунікаційних систем, чим позбавила Підприємство можливості впроваджувати експериментальний проєкт та забезпечувати оформлення через електронний кабінет перевізника замовлення бланків дозволів в електронній формі.

При цьому, за інформацією Підприємства, з 19.07.2021 Укртрансбезпека на власних інтернет-ресурсах запустила новий безкоштовний сервіс замовлення бланків дозволів в електронній формі.

За інформацією Підприємства, у порушення вимог Порядку реалізації експериментального проєкту Укртрансбезпека в односторонньому порядку припинила участь в експериментальному проєкті, що не було погоджено з Кабінетом Міністрів України, а Мінінфраструктури підтримало ініціативу Укртрансбезпеки.

У зв`язку із цим експериментальний проєкт, запроваджений Постановою №473, наразі не реалізується.

Крім того, у листі від 18.08.2021 №514 Підприємство повідомило, що стягнення плати за Послугу почалося з моменту її запровадження на транспортному порталі електронних послуг e-transport.gov.ua з 02.01.2020.

Як зазначило Підприємство, стягнення плати за Послугу не припинялось, але відбулося припинення надання самої Послуги з 19.07.2021 у зв`язку з припиненням надання Укртрансбезпекою доступу транспортного порталу електронних послуг до своїх інформаційно-телекомунікаційних систем.

Підприємство наголосило на тому, що воно не приймало жодних рішень щодо скасування плати за вказані послуги.

Відповідно до листа Підприємства від 18.08.2021 №514 джерелами фінансування експериментального проєкту щодо забезпечення впровадження замовлення бланків дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні є власні кошти Підприємства, отримані останнім від провадження господарської діяльності.

Також Підприємство повідомило, що у зв`язку з неможливістю надання Послуги на транспортному порталі електронних послуг e-transport.gov.ua, спричиненою припиненням надання Укртрансбезпекою доступу до своїх інформаційно-телекомунікаційних систем, Підприємство втратило більше 90% своїх доходів, що може мати наслідком його неплатоспроможність.

Листом від 03.10.2022 №237 (вх. АМК від 14.10.2022 №8-05/7854) Підприємство ще раз підтвердило інформацію про те, що робота над експериментальним проєктом не велась та, зокрема, не надавалася Послуга в період з 20.07.2021 по 03.10.2022, оскільки з 19.07.2021 Укртрансбезпека припинила доступ Транспортного порталу електронних послуг до своїх інформаційно-телекомунікаційних систем, чим позбавила Підприємство можливості впроваджувати експериментальний проєкт та забезпечувати оформлення через електронний кабінет перевізника замовлення бланків дозволів в електронній формі.

Крім того Підприємство повідомило, що не здійснювало діяльності з надання будь-яких послуг, пов`язаних із дозволами на поїздку по територіях іноземних держав, у період з 20.07.2021 по 03.10.2022 у зв`язку з тим, що Укртрансбезпека в односторонньому порядку вирішила припинити участь в експериментальному проєкті шляхом припинення доступу транспортного порталу електронних послуг до інформаційно-телекомунікаційних систем Укртрансбезпеки для формування електронної заявки на бронювання бланків дозволів.

При цьому підпунктом 3 пункту 3 Постанови №473 було передбачено, що реалізація експериментального проєкту здійснюється до 31.12.2021.

Отже, внаслідок припинення доступу транспортного порталу електронних послуг до інформаційно-телекомунікаційних систем Укртрансбезпеки для формування електронної заявки на бронювання бланків дозволів з 19.07.2021, Підприємство припинено надання Послуги.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

У частині першій статті 48 Закону зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 50 Закону порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

За приписами частини першої і другої статті 12 Закону суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб`єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Частиною першою статті 13 Закону передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 та пунктами 16 і 17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 №49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку.

У розгляді справ зі спорів, пов`язаних із зловживанням монопольним становищем на ринку, господарським судам необхідно мати на увазі, що наведений у статті 29 Господарського кодексу України (далі - ГК України) перелік дій, що визнаються таким зловживанням, не можна вважати вичерпним. Згідно з приписом частини першої статті 41 ГК України законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв`язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльності, складаються з цього Кодексу, закону про Антимонопольний комітет України, інших законодавчих актів. До таких законодавчих актів належить і Закон, який передбачає як кваліфікуючі ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку (частина перша статті 13), так і перелік відповідних дій чи бездіяльності (частина друга цієї статті).

У застосуванні відповідної статті Закону господарським судам необхідно мати на увазі, що частина перша її містить кваліфікуючі ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем стосовно необмеженого кола випадків такого зловживання, а частина друга - перелік деяких з числа відповідних випадків, причому цей перелік не є вичерпним. Отже, сама лише відсутність у згаданому переліку вказівки про ті чи інші дії (бездіяльність) суб`єкта господарювання не є перешкодою для кваліфікації таких дій (бездіяльності) за ознаками частини першої даної статті.

Стаття 13 Закону не містить положень стосовно мінімальної кількості фактів (подій), яка вважалася б достатньою для кваліфікації дій суб`єктів господарювання за ознаками зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Отже, в принципі й одноразове відповідне порушення, належним чином встановлене й доведене, може бути підставою для здійснення такої кваліфікації.

Відповідно до пункту 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов`язковим з`ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»), або можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких субєктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону, статті 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). В останньому випадку господарським судам необхідно з`ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб`єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» дозвіл на здійснення міжнародних перевезень автомобільним транспортом - документ, що видається уповноваженими органами Договірних Сторін міжнародним автомобільним перевізникам для в`їзду, транзитного проїзду через територію Договірних Сторін, а також здійснення інших видів перевезень, передбачених законодавством (далі - Дозвіл).

Частиною третьою статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати, зокрема, дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення.

Відповідно до частини третьої статті 55 Закону України «Про автомобільний транспорт» порядок оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обліку та обміну визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Згідно з пунктом 3.1 розділу ІІІ Порядку оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 №757 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 19.04.2013 №239; далі - Порядок), оформлення та видача дозволів проводяться в пунктах видачі дозволів уповноваженого органу та її територіальних органів (далі - пункт видачі дозволів).

Пунктом 3.2 розділу ІІІ Порядку передбачено, що дозволи для перевезення вантажів оформлюються і видаються водію автомобільного транспортного засобу (автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі) (далі - уповноважена особа) на підставі усного звернення, письмової заяви або замовлення бланку дозволу в електронній формі, в яких зазначаються найменування (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільних транспортних засобів (номерні знаки, вантажопідйомність, повна маса), маршруту руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, вантажу (вага, загальна кількість), видів дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник, та пункт видачі дозволів.

Відповідно до пункту 3.4 розділу ІІІ Порядку дозволи видаються уповноваженій особі після пред`явлення документа, що підтверджує оплату за надання послуги з видачі відповідного дозволу.

Згідно з пунктом 3.9 розділу ІІІ Порядку Міністерство інфраструктури України утворює Комісію з розгляду питань, пов`язаних з оформленням, видачею, обліком та аналізом ефективності використання дозволів на поїздку по територіях іноземних держав (далі - Комісія), у складі не менш як десяти членів з представників відповідних структурних підрозділів Міністерства інфраструктури України, уповноваженого органу, громадських і професійних об`єднань, асоціацій, а також представників підприємств, установ, організацій, їх об`єднань, що входять до сфери управління Міністерства інфраструктури України, які не здійснюють міжнародних автомобільних перевезень.

Пунктом 5.1 розділу V Порядку передбачено, що уповноважений орган (уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті) згідно з покладеними на нього функціями забезпечує контроль за оформленням, видачею та обліком дозволів.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги» заява на отримання адміністративної послуги (далі - заява) подається в письмовій, усній чи електронній формі.

Письмова заява може бути подана суб`єкту надання адміністративної послуги особисто суб`єктом звернення або його представником (законним представником), надіслана поштою, а в разі надання адміністративних послуг в електронній формі - з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування.

Центри надання адміністративних послуг та суб`єкти надання адміністративних послуг у випадках, передбачених законодавством, а також на вимогу суб`єкта звернення забезпечують складання заяви в електронній формі, її друк та надання суб`єкту звернення для перевірки та підписання.

Згідно з частиною шостою статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги» забороняється вимагати від суб`єкта звернення документи або інформацію для надання адміністративної послуги, не передбачені законом.

Частинами першою, п`ятою і шостою статті 11 Закону України «Про адміністративні послуги» передбачено, що при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір).

Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб`єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб`єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб`єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо).

Стягнення за надання адміністративних послуг будь-яких додаткових не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів забороняється.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 №929 «Деякі питання надання Державною інспекцією з безпеки на наземному транспорті, Державною авіаційною службою, Державною інспекцією з безпеки на морському та річковому транспорті, Державним агентством з туризму та курортів і капітанами морських торговельних портів платних адміністративних послуг» затверджено розмір плати за надання Державною інспекцією з безпеки на наземному транспорті платних адміністративних послуг згідно з додатком 1.

Згідно з пунктом 5 зазначеного додатка 1 розмір плати за послугу «видача дозволу на поїздку територією іноземних держав під час виконання: перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні» затверджений у розмірі 49,16 грн.

Підпунктом «а» пункту 1 статті 1 Указу Президента України від 08.11.2019 №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» постановлено Кабінету Міністрів України вжити заходів в економічній, фінансовій та енергетичній сферах до 31.12.2019, зокрема, стосовно забезпечення видачі дозволів на міжнародні перевезення вантажів та рух негабаритного транспортного засобу виключно в електронній формі через електронний кабінет перевізника.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №473 «Про запровадження експериментального проєкту щодо забезпечення впровадження замовлення бланків дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні в електронній формі через Транспортний портал електронних послуг» (далі - Постанова №473) запроваджено на території України експериментальний проєкт щодо забезпечення впровадження замовлення бланків дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні в електронній формі через Транспортний портал електронних послуг (далі - експериментальний проєкт).

Згідно з пунктом 2 Постанови №473 затверджено Порядок реалізації експериментального проєкту щодо забезпечення впровадження замовлення бланків дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні в електронній формі через Транспортний портал електронних послуг (далі - Порядок реалізації експериментального проєкту).

Пунктом 3 Постанови №473 Кабінет Міністрів України установив, що:

- відповідальним виконавцем за реалізацію експериментального проєкту є Державна служба з безпеки на транспорті;

- відповідальним виконавцем за впровадження експериментального проєкту є державне підприємство «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки»;

- реалізація експериментального проєкту здійснюється до 31.12.2021.

Відповідно до пункту 2 Порядку реалізації експериментального проєкту його завданням щодо забезпечення впровадження замовлення бланків дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні в електронній формі через Транспортний портал електронних послуг є забезпечення впровадження замовлення бланків дозволів в електронній формі.

Згідно з пунктом 5 Порядку реалізації експериментального проєкту учасниками експериментального проєкту є:

- суб`єкти господарювання, що мають намір добровільно приєднатися до експериментального проєкту (далі - суб`єкт господарювання);

- державне підприємство «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» - у частині впровадження експериментального проєкту, технічного забезпечення оформлення через електронний кабінет перевізника замовлення бланків дозволів в електронній формі, організації онлайн-оплат;

- Укртрансбезпека - у частині надання необхідного рівня доступу до її інформаційно-телекомунікаційної системи, забезпечення технічного супроводу оформлення та видачі дозволів, замовлених в електронній формі;

- Мінінфраструктури - у частині контролю за реалізацією експериментального проєкту.

Пунктом 6 Порядку реалізації експериментального проєкту передбачено, що оформлення замовлення бланків дозволів в електронній формі передбачає, зокрема, такі дії:

- заповнення суб`єктом господарювання електронної заявки на замовлення бланків дозволів;

- внесення суб`єктом господарювання плати за надання адміністративної послуги з видачі дозволу та послуги формування і пересилання Укртрансбезпеці електронної заявки на замовлення бланків дозволів суб`єкта господарювання через електронний кабінет перевізника, після чого статус електронної заявки на замовлення бланків дозволів змінюється на «заброньовано».

Відповідно до підпункту 7 пункту 6 Порядку реалізації експериментального проєкту скасування електронного замовлення бланка дозволу відбувається:

- автоматично - у разі неотримання зазначеного бланка суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою протягом семи календарних днів. Після чого бланк дозволу повертається до загального переліку бланків дозволів, доступних для замовлення іншими суб`єктами господарювання, без повернення внесеної суб`єктом господарювання плати за надання послуги формування і пересилання Укртрансбезпеці електронної заявки на замовлення бланків дозволів суб`єкта господарювання через електронний кабінет перевізника;

- суб`єктом господарювання самостійно шляхом скасування поданої ним електронної заявки на замовлення бланків дозволів без повернення внесеної суб`єктом господарювання плати за надання послуги формування й пересилання Укртрансбезпеці електронної заявки на замовлення бланків дозволів суб`єкта господарювання через електронний кабінет перевізника.

Згідно з підпунктом 9 пункту 6 Порядку реалізації експериментального проєкту видача суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі дозволу, бланк якого замовлявся в електронній формі, здійснюється в обраному пункті видачі дозволів Укртрансбезпеки.

Визначення монопольного (домінуючого) становища Підприємства на ринку проводилося згідно з Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням АМК від 05.03.2002 №49-р (зі змінами; далі - Методика).

Пунктом 2.2 Методики передбачено, що етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.

Відповідно до пункту 3.1 Методики об`єктами аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є: суб`єкт господарювання; група суб`єктів господарювання; конкретний товар (продукція, роботи, послуги), який (які) випускається (ються), постачається (ються), продається (ються), придбавається (ються) (використовується (ються), споживається (ються)) цим (цими) суб`єктом (суб`єктами) господарювання.

Об`єктами аналізу є: Підприємство та Послуга (формування й пересилання Укртрансбезпеці електронної заявки на замовлення бланків дозволів суб`єкта господарювання через електронний кабінет перевізника).

Інша господарська діяльність Підприємства, крім надання ним вказаної Послуги, не є об`єктом аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища.

Згідно з пунктом 4.1 Методики перелік товарів, щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб`єкта господарювання, складається з товарів (товарних груп), які обертаються в Україні чи на відповідній частині її території і які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи).

Товаром, щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище є послуга формування і пересилання Укртрансбезпеці електронної заявки на замовлення бланків дозволів суб`єкта господарювання через електронний кабінет перевізника, яку надає Підприємство.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що реалізації експериментального проєкту учасником експериментального проєкту є, зокрема, Підприємство у частині впровадження експериментального проєкту, технічного забезпечення оформлення через електронний кабінет перевізника замовлення бланків дозволів в електронній формі, організації онлайн-оплат.

Відповідно до пункту 6 Порядку реалізації експериментального проєкту оформлення замовлення бланків дозволів в електронній формі передбачає в тому числі такі дії:

- заповнення суб`єктом господарювання електронної заявки на замовлення бланків дозволів;

- внесення суб`єктом господарювання плати за надання адміністративної послуги з видачі дозволу та послуги формування й пересилання Укртрансбезпеці електронної заявки на замовлення бланків дозволів суб`єкта господарювання через електронний кабінет перевізника.

Отже, продавцем зазначеного товару (Послуги) є Підприємство, яке є відповідальним виконавцем за впровадження експериментального проєкту.

При цьому Підприємство є єдиним суб`єктом господарювання на території України, який надає Послугу.

Споживачами Послуги є суб`єкти господарювання, які здійснюють міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом та для отримання адміністративної послуги з видачі дозволу хочуть або повинні зробити його попереднє бронювання.

Пунктом 5.1 Методики визначено, що товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

З моменту впровадження експериментального проєкту альтернативою придбання Послуги могло бути отримання дозволу на підставі усного звернення або письмової заяви.

Разом із цим перевізники, які внаслідок різних обставин прийняли рішення зробити попереднє бронювання дозволів, могли зробити це лише через Підприємство й лише на його умовах шляхом укладення публічного договору (оферти), розміщеної у відкритому доступі на «Транспортному порталі електронних послуг», сплативши Підприємству за Послугу.

При цьому Міністерством були затверджені відповідні протоколи Комісії, відповідно до яких нею прийняті рішення про можливість отримання дозволу тільки за умови його попереднього бронювання. (Так, згідно з Протоколом №38 щодо пункту 2 порядку денного Комісія вирішила, зокрема: з 01.07.2020 здійснювати оформлення та видачу за замовленням бланків дозволів Бельгії (універсальний), Греція (всі види, Іспанія (універсальний), Нідерланди (універсальний), Німеччина (всі види) та Франція (універсальний Євро-5) виключно в електронній формі через Транспортний портал електронних послуг).

Тобто перевізники, яким необхідно було отримати відповідний Дозвіл однієї з перелічених країн, не мали жодної альтернативи, а саме, вони не могли ані обрати альтернативний спосіб отримання дозволу (на підставі усного звернення або письмової заяви), ані альтернативного надавача Послуги.

Таким чином, товарними межами ринку є Послуга.

Відповідно до пункту 6.1 Методики територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів товарної групи), є неможливим або недоцільним.

Постановою №473 Кабінет Міністрів України установив, зокрема, що експериментальний проєкт щодо забезпечення впровадження замовлення бланків дозволів в електронній формі через транспортний портал електронних послуг, відповідальним виконавцем за впровадження якого є Підприємство, запроваджується на території України.

Заброньовані дозволи на здійснення міжнародних перевезень автомобільним транспортом можна отримати в пунктах видачі дозволів Укртрансбезпеки, які розташовані в більшості областей України.

Отже, територіальними (географічними) межами ринку є територія України, тобто ринок є загальнодержавним.

Згідно з пунктом 1.3 Методики барєри вступу на ринок - обставини, що перешкоджають новим суб`єктам господарювання почати конкурувати на рівних із суб`єктами господарювання, що вже діють на певному товарному ринку.

На Підприємство на рівні нормативно-правових актів покладено функції відповідального виконавця за впровадження експериментального проєкту, зокрема, у частині технічного забезпечення оформлення через електронний кабінет перевізника замовлення бланків дозволів в електронній формі, організації онлайн-оплат.

Наведене свідчить про наявність адміністративних бар`єрів для вступу на ринок надання Послуги для можливості отримання дозволу.

Відповідно до пункту 7.1 Методики часові межі ринку визначаються як проміжок часу (як правило - рік), протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару із сталою структурою.

Часовими межами ринку визначено 02.01.2020 - 19.07.2021 з огляду на таке.

Протоколом №34 Комісія вирішила, а Міністерство затвердило протокол, що починаючи з грудня 2019 року, Державній службі України з безпеки на транспорті здійснювати оформлення нерозподіленого залишку дозволів Республіки Польща тим перевізникам, які зроблять їх попереднє замовлення за допомогою електронного кабінету перевізника.

Згідно з Наказом №91-ОД прийнято рішення з 02.01.2020 впровадити та ввести в дослідну експлуатацію дослідно-експериментальний проєкт онлайн-сервіс «Транспортний портал електронних послуг», через який надається Послуга «онлайн бронювання дозволів на міжнародні вантажоперевезення».

Внаслідок дій Міністерства, які полягали в затвердженні протоколів Комісії, перелік видів дозволів та країн, для яких необхідно було зробити попереднє бронювання дозволів, тільки розширювався.

У зв`язку із цим все більше перевізників повинні були бронювати дозволи через Транспортний портал та, відповідно, сплачувати кошти Підприємству.

Водії не могли скористатись альтернативними шляхами для оформлення та видачі дозволів, тобто без попереднього бронювання дозволів та сплати коштів Підприємству, як передбачено пунктом 3.2 Порядку, на підставі усного звернення або письмової заяви, наприклад, для таких країн, як Бельгія (універсальний), Греція (всі види), Іспанія (універсальний), Нідерланди (універсальний), Німеччина (всі види) та Франція (універсальний Євро-5), оскільки Комісією відповідно до Протоколу №38 було прийнято рішення з 01.07.2020 здійснювати оформлення та видачу за замовленням бланків дозволів зазначених країн виключно в електронній формі через транспортний портал електронних послуг.

Однак, згідно з листами Підприємства від 18.08.2021 №514 та від 03.10.2022 №237, Укртрансбезпека 19.07.2021 припинила доступ транспортного порталу електронних послуг до своїх інформаційно-телекомунікаційних систем, чим позбавила Підприємство можливості надавати Послугу.

Абзацом другим частини першої статті 12 Закону визначено, що суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента.

Протягом вказаних часових меж отримати Послугу можна було лише через «Транспортний портал електронних послуг», сплативши на користь Підприємства ціну такої Послуги.

Відтак, Підприємство є єдиним суб`єктом господарювання, який протягом 02.01.2020 - 19.07.2021 діяв на ринку надання послуги формування і пересилання Укртрансбезпеці електронної заявки на замовлення бланків дозволів суб`єкта господарювання через електронний кабінет перевізника в межах території України та займав на цьому ринку монопольне (домінуюче) становище із часткою 100%.

ВИСНОВКИ

Так, позивач вказує, що АМК у пунктах 24 - 41 рішення №302-р зробив висновок про те, що послуга «видачі дозволу на поїздку територією іноземних держав під час виконання: перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні», затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 №929 «Деякі питання надання Державною інспекцією з безпеки на наземному транспорті, Державною авіаційною службою, Державною інспекцією з безпеки на морському та річковому транспорті, Державним агентством з туризму та курортів і капітанами морських торговельних портів платних адміністративних послуг» є адміністративною.

На думку Підприємства, зазначений висновок АМК є неправомірним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, оскільки жодним законом України зазначена послуга не визначена як адміністративна.

Разом з тим, об`єктами аналізу в антимонопольній справі були Підприємство і Послуга (формування й пересилання Укртрансбезпеці електронної заявки на замовлення бланків дозволів суб`єкта господарювання через електронний кабінет перевізника).

Питання визначення/віднесення послуги «видачі дозволу на поїздку територією іноземних держав під час виконання: перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні» до адміністративних послуг не було предметом розгляду антимонопольної справи.

Також позивач вказує, що у пунктах 65 - 100 рішення №302-р АМК приходить до висновку про те, що Підприємство зловживало своїм монопольним (домінуючим) становищем на ринку, проте з огляду на факти, викладені у рішенні №302-р, такий висновок АМК не відповідає ні фактичним обставинам справи, ані нормам матеріального права.

Підприємство посилається на положення частини першої статті 13 Закону та наголошує на тому, що визначальними в цьому випадку є саме дія чи бездіяльність певного суб`єкта господарювання, тобто позивача, що призвела або може призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

При цьому Підприємство зазначає, що відповідно до пункту 53 рішення №302-р Комісія приймала рішення, які затверджувалися наказами Міністерства, про обов`язкове попереднє бронювання дозволів у рамках експериментального проєкту. У позивача були відсутні повноваження щодо прийняття рішень про попереднє бронювання дозволів, тому Підприємство юридично не могло вчиняти дії, що призвели або могли призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів.

З огляду на викладене, позивач вважає, що конкуренція на ринку надання послуги з попереднього бронювання дозволів не залежала від його дій чи бездіяльності.

У розділі 5 рішення №302-р міститься опис визначення монопольного (домінуючого) становища Підприємства на ринку.

Згідно з пунктом 100 рішення №302-р АМК встановлено, що Підприємство є єдиним суб`єктом господарювання, який протягом 02.01.2020 - 19.07.2021 діяв на ринку надання послуги формування і пересилання Укртрансбезпеці електронної заявки на замовлення бланків дозволів суб`єкта господарювання через електронний кабінет перевізника в межах території України та займав на цьому ринку монопольне (домінуюче) становище із часткою 100%.

Відповідно до пункту 2 статті 50 Закону порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Тобто саме набуття Підприємством у силу різних обставин монопольного (домінуючого) становища на ринку надання Послуги не є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Порушенням у такому випадку є зловживання позивачем таким становищем, тобто вчинення дій, які були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку.

Розділ 6 рішення №302-р містить виклад обставин, які підтверджують зловживання Підприємством своїм монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання Послуги в межах території України із часткою 100 відсотків протягом 02.01.2020 - 19.07.2021.

АМК було доведено, що Підприємство вчиняло дії, які полягають у встановленні економічно необґрунтованих цін Послуги з 02.01.2020 по 01.01.2021 у розмірі 20 грн із ПДВ та з 01.01.2021 - 42 грн із ПДВ, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 13 та пунктом 2 частини першої статті 50 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання Послуги шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Що ж до доводів Підприємства про те, що Закон не визначає, що відсутність обґрунтованих розрахунків ціни Послуги, зокрема, чітких планових показників, собівартості та прибутку, робить ціну на Послугу необґрунтованою, а також те, що вказаним Законом взагалі не визначено жодних критеріїв розрахунку, які б визначали ціну Послуги обґрунтованою або необґрунтованою, то слід зазначити таке.

Під час розгляду антимонопольної справи АМК неодноразово надсилав Підприємству вимоги про надання інформації, зокрема, щодо встановлення цін Послуги. За результатами аналізу всіх наданих позивачем документів та пояснень було встановлено, що вони не містять жодних розрахунків / калькуляцій, пояснень та/або обґрунтування формування ціни Послуги в розмірі 20 грн із ПДВ.

При цьому вказана ціна була взята за основу для розрахунку ціни Послуги в розмірі 42 грн з ПДВ.

Закон дійсно не визначає порядку розрахунку ціни на будь-які послуги та не встановлює критеріїв визначення обґрунтованої / необґрунтованої ціни.

Проте Законом визначено, які дії / бездіяльність суб`єкта господарювання є зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема відповідно до пункту 1 частини другої статті 13 таким зловживанням визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Матеріалами антимонопольної справи підтверджено, що займаючи монопольне (домінуюче) становище на ринку надання Послуги із часткою 100%, Підприємство двічі встановило економічно необґрунтовану ціну реалізації Послуги, зокрема, за відсутності необхідності конкурувати з іншими суб`єктами господарювання, у тому числі шляхом пропозиції більш вигідної ціни, що свідчить про зловживання ним монопольним (домінуючим) становищем на відповідному ринку.

Відтак, позовні вимоги Підприємства задоволенню не підлягають.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору та послуг адвоката позивача слід покласти на Підприємство.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» (просп. Берестейський, буд. 14, м. Київ, 01135; ідентифікаційний код 34963949) до Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 00032767) про визнання недійсним рішення від 26.10.2023 №302-р

2. Витрати зі сплати судового збору та послуг адвоката позивача покласти на Державне підприємство «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» (просп. Берестейський, буд. 14, м. Київ, 01135; ідентифікаційний код 34963949).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.06.2024.

Суддя Оксана Марченко