Ухвала

від 10.06.2024 по справі 915/1858/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

10 червня 2024 року Справа № 915/1858/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

та представників сторін:

прокурора - Черніговської О.С. у залі суду,

представника відповідача - Сорочана В.В. (адвокат за ордером) у залі суду

від позивача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 915/1858/23

за позовом Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури (вул.Бузький бульвар, буд.15, м.Миколаїв, 54006; код ЄДРПОУ 02910048

в особі Новоодеської міської ради (вул. Центральна, 208, м. Нова Одеса, Миколаївський район, Миколївська область, 56602),

до Фізичної особи підприємця Трембача Василя Васильовича ( АДРЕСА_1 )

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

встановив:

Господарським судом Миколаївської області розглядається справа за позовом заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новоодеської міської ради пред`явлено позов до фізичної особи підприємця Трембача Василя Васильовича з вимогами:

1. Розірвати договір від 03.06.2011 № 683 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008 площею 154,8831 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рибогосподарських потреб, риборозведення), укладений між Новоодеською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 );

2. Зобов`язати фізичну особу-підприємця Трембача Василя Васильовича (код НОМЕР_1 ) повернути Новоодеській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008 в стані, придатному для використання за призначенням;

3. Стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області сплачений судовий збір за подачу позову та заяви про забезпечення позову.

Ухвалою від 27.02.2024, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2024.

Ухвалою від 08.04.2024, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи по суті, у тому числі й розгляд заяви позивача про забезпечення позову та клопотання відповідача про зустрічне забезпечення позову відкладено на 16.04.2024.

16.04.2024 судом відмовлено у задоволенні заяви Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури про забезпечення позову та у задоволенні клопотання Фізичної особи підприємця Трембача Василя Васильовича про зустрічне забезпечення позову.

Іншою ухвалою від 16.04.2024, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи по суті відкладено на 10.06.2024.

До початку розгляду справи по суті представником відповідача заявлено клопотання від 03.06.2024 про призначення судово-ветеринарної експертизи, в якому просить на вирішення експертизи поставити наступні питання:

«Чи виконувались фізичною особоюпідприємцем Трембач Василем Васильовичем ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) протягом 2019 -2023 років в належному йому ставковому господарстві (Миколаївська обл., м. Нова Одеса, вул. Мельнична 1-Л) на орендованій ним за Договором оренди землі № 683 від 03.06 2011 р. земельній ділянці кадастровий номер 4824810000:01:005:0008 площею 154,8831 га. протиінвазійні заходи, викликані захворюванням риби, і якщо «так» - то які саме заходи були проведені з оцінкою їх доцільності, повноти, своєчасності і ефективності?»

За твердженням представника відповідача висновки із зазначеного питання дозволять з`ясувати (підтвердити чи спростувати) наступні обставини: 1) чи мало місце зараження орендованих відповідачем штучних водойм збудником небезпечного інвазійного захворювання; 2) чи була необхідність в проведенні відповідачем профілактичних і оздоровчих заходів у вигляді спуску води із водойм, просушування дна і його засівання сільгоспкультурами; 3) протягом якого часу слід виконувати такі роботи і якою на сьогодні є їх ефективність.

Прокурором 06.06.2024 надані заперечення на клопотання про призначення експертизи. Так, прокурор зазначає, що факт захворювання риб не оспорюється, проте прокурор вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008 упродовж 2019-2023 років використовується Трембачем В.В. для вирощування сільськогосподарської продукції, тобто не за цільовим призначенням, оскільки після рекомендованого літування відповідачем не здійснювалися заходи для заводнення та зариблення та продовжено використання земельної ділянки водного фонду для вирощування сільськогосподарської продукції.

Станом на момент проведення підготовчого засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав подане клопотання, наголосивши, що висновки експерта у даній справі зможуть спростувати твердження позивача щодо нецільового використання земельної ділянки.

У судовому засіданні прокурор підтримала позицію, викладену у запереченнях, зазначивши, що призначення у справі судової ветеринарної експертизи не з`ясовує обставин, що мають значення для справи.

За результатами проведеного засідання, суд 10.06.2024 на підставі статті 233 Господарського процесуального кодексу України, підписав вступну та резолютивну частини ухвали.

Проаналізувавши викладене в клопотанні відповідача, дослідивши обставини справи та доводи сторін відносно норм чинного законодавства та заявлених вимог, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.ч.1,3 пункту 4, ч.5 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п.2 ч.2 ст.73 ГПК України).

При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Так, рішеннями ЄСПЛ у справах „Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.1993 (п. 33), та „Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні „справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, „без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Також, у рішенні ЄСПЛ „Дульський проти України" від 01.06.2006 року (заява №61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до приписів ч.2 ст.98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин.

У випадку якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання експерта, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед ним ряд питань, та визначити відповідну експертну установу на власний розсуд.

З дослідженого судом вбачається, що предметом позову у даній справі є вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рибогосподарських потреб, риборозведення), укладеного між Новоодеською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) та зобов`язання фізичної особи-підприємця Трембача Василя Васильовича (код НОМЕР_1 ) повернути Новоодеській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008 в стані, придатному для використання за призначенням;

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем з 2017 року, тобто, упродовж 7 років земельна ділянка водного фонду використовуються не за її цільовим призначенням, а для вирощування сільськогосподарських культур. Прокурор зазначає, що рекомендований термін літування закінчився, однак відповідачем не здійснювалися заходи для заводнення та зариблення, натомість спірна ділянка використовується для вирощування сільськогосподарської продукції.

За твердженням прокурора, нецільове використання земельної ділянки є істотним порушенням умов договору оренди та є підставою для його розірвання і повернення ділянки.

Відповідач, навпаки, вважає, що твердження позивача про нецільове використання земельної ділянки є безпідставним, оскільки відповідачем здійснюються проти інвазійні заходи, викликані захворюванням риби та рекомендовані відділом іхтіопатології Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України.

Відповідно до п. 1.2.10 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 р, одним з основних видів (підвидів) експертизи є судово-ветеринарна.

Пунктами 10.1, 10.2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 р, передбачено, що об`єктами судово-ветеринарної експертизи є, зокрема, корми тваринного походження, кормові добавки. Основними завданнями судово-ветеринарної експертизи є: оцінювання тяжкості спричинених пошкоджень, ступеня розладу здоров`я живих тварин, втрати їх продуктивності, оцінка своєчасності та повноти проведення лікувально-профілактичних, протиепізоотичних, санітарно-гігієнічних, карантинних заходів тощо; дослідження фактичних даних, що мали місце під час догляду, лікування, профілактичних заходів та вибракування тварин (своєчасність та адекватність надання ветеринарної допомоги тварині; відповідність дій фахівця вимогам ветеринарної медицини під час проведення лікувальних і профілактичних заходів); встановлення відповідності ветеринарних документів чинному законодавству України.

Оскільки під час розгляду цієї справи мають бути з`ясуванні обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, зокрема, щодо доцільності та ефективності протиінвазійних заходів, виконаних відповідачем на орендованій ділянці, повноти та своєчасності таких робіт тощо, і для з`ясування питань, які входять до предмету доказування у справі необхідні спеціальні знання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та призначити у справі судово-ветеринарну експертизу.

Щодо питань, які поставлені на вирішення експертизи слід зазначити, що згідно з ч.5 ст.99 ГПК України, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Заявник відповідно до норм частини ч.5 ст.99 ГПК України запропонував перелік питань, роз`яснення яких, на його думку, потребує висновку експерта.

Суд вважає за можливе поставити на розгляд судової експертизи перелік питань, запропонований відповідачем.

Згідно ч.3 ст.99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Визначаючи експертну установу для проведення комплексної експертизи, суд виходить з того, що відповідачем запропоновано доручити її проведення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса», і щодо цього не надійшло заперечень від позивача.

На реалізацію положень ч. 5 ст. 100 ГПК України, суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов?язків.

Суд роз?яснює, що експерт не може брати участі у розгляді справи та підлягає відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 35 цього Кодексу; експерт, не може брати участі у розгляді справи, якщо він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи; участь експерта у судовому засіданні під час попереднього розгляду даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.

З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, експерт зобов?язаний заявити самовідвід; з цих же підстав експерту може бути заявлено відвід учасниками справи (ст.ст. 37-38 ГПК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

У зв`язку з призначенням судової експертизи у даній справі, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 228, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання про призначення судової експертизи.

2. Призначити у справі судово-ветеринарну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса».

3. На вирішення експертизи поставити наступне питання:

«Чи виконувались фізичною особоюпідприємцем Трембач Василем Васильовичем ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) протягом 2019 -2023 років в належному йому ставковому господарстві (Миколаївська область, м. Нова Одеса, вул. Мельнична 1-Л) на орендованій ним за Договором оренди землі № 683 від 03.06 2011 р. земельній ділянці кадастровий номер 4824810000:01:005:0008 площею 154,8831 га. протиінвазійні заходи, викликані захворюванням риби, і якщо «так» - то які саме заходи були проведені з оцінкою їх доцільності, повноти, своєчасності і ефективності?»

4. Направити до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» матеріали господарської справи №915/1858/23

5. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, передбачену ст.ст.384, 385 КК України.

6. Зобов`язати учасників справи сприяти експерту в проведенні експертизи, зокрема, шляхом надання додаткових документів, забезпечення доступу на відповідну територію тощо.

7. Роз`яснити сторонам, що згідно з ч.4 ст.41 ГПК України вони вправі до початку проведення судової експертизи заявити відвід експерту у порядку та з підстав, зазначених у ч.ч.5,6 ст.31 ГПК України.

8. Витрати на проведення вказаної експертизи покласти на відповідача.

9. Провадження у справі зупинити до одержання результатів експертизи.

10. Ухвалу направити учасникам справи та Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» (м. Харків, вул. Злочівська, 8-А).

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оформлена відповідності до ст.234 ГПК України та підписана суддею 17.06.2024.

Суддя Т.М.Давченко