Рішення

від 12.06.2024 по справі 927/59/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

12 червня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/59/24 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом: Чернігівської обласної організації Товариства сприяння обороні України,

вул. Реміснича, 49, м. Чернігів, 14000;

до відповідача: фізичної особи підприємця Лукіянчук Марини Вікторівни,

АДРЕСА_1 ;

предмет спору: про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення

за участю представників сторін:

від позивача: Кліщенко К.С. голова;

від відповідача: Трегуб О.А. адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АІ № 1569875, виданий 17.03.2024.

У судовому засіданні 12.06.2024, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

09.01.2024, надійшов позов Чернігівської обласної організації Товариства сприяння обороні України до фізичної особи підприємця Лукіянчук Марини Вікторівни з проханням виселити фізичну особу підприємця Лукіянчук Марину Вікторівну з нежитлового приміщення, загальною площею 117,6 кв. м, що розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Реміснича, 49.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне нежитлове приміщення, надане відповідачці в строкове оплатне користування для здійснення нею статутної діяльності на підставі договору оренди від 17.11.2021 № 7, що наразі припинив свою дію, в зв`язку із закінченням строку, на який був укладений сторонами, проте до цього часу відповідачка орендоване майно власнику не повернула.

15.01.2024, суд прийняв до розгляду позовну заяву; відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 07.02.2024; установив учасникам справи строки для подачі заяв по суті спору, зокрема відповідачу 15 календарних днів з дня отримання ухвали для подачі мотивованого відзиву на позов, у порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

07.02.2024, у підготовче засідання повноважні представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні матеріали справи.

Суд, керуючись п. 3 частини 2 статті 183 ГПК України, постановив відкласти підготовче засідання на 21.02.2024, для надання відповідачці додаткового часу для підготовки відзиву на позов, про що сторони повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.

21.02.2024, відповідачка подала відзив на позов (у належний строк, ухвала про відкриття провадження вручена 06.02.2024), яким проти задоволення позову заперечила, просила залишити позов без розгляду. Вважає, що позивач не наділений правосуб`єктністю.

21.02.2024, у підготовче засідання повноважні представники сторін повторно не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні матеріали справи.

Суд, керуючись п. 3 частини 2 статті 183 ГПК України, постановив відкласти підготовче засідання на 06.03.2024, про що сторони повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.

06.03.2024, позивач, з порушенням установленого судом строку (перебіг закінчився 01.03.2024), подав письмову відповідь на відзив. Одночасно подав заяву про уточнення прохальної частини позову в частині порядку виконання немайнової вимоги щодо виселення відповідачки зі спірного нежитлового приміщення.

У підготовче засідання прибули повноважні представники позивача; відповідачка повторно (втретє) до суду не прибула, без пояснення причин; будь-яких заяв чи клопотань до суду не заявила. Ухвала повідомлення від 21.02.2024 отримана відповідачкою за адресою її реєстрації 27.02.2024 (номер поштового відправлення 0600091146069), тобто завчасно була повідомлена про дату, час та місце проведення підготовчого засідання в справі.

Представники позивача в підготовчому засідання усно клопотали продовжити строк для подачі письмової відповіді на відзив, з огляду на значну поточну завантаженість та необхідність додаткового часу для підготовки документів, на спростування доводів відповідачки, наведених у відзиві на позов.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 119 ГПК України, суд, за заявою учасника справи, поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлена неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк.

Суд, на стадії підготовчого провадження, з метою забезпечення прав позивача на судовий захист, дотримання принципів повного та всебічного розгляду спору, визнав поважними причини пропуску встановленого строку для подання відповіді на відзив, продовжив його перебіг, залучив відповідь на відзив до матеріалів справи (протокол судового засідання від 06.03.2024).

У підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви (п. 3 частини 2 статті 182 ГПК України).

Позивач письмово уточнив прохальну частину позову, зокрема, щодо порядку виконання немайнової вимоги щодо виселення відповідачки зі спірного нежитлового приміщення.

Заява від 05.03.2024 № 01-05/40 не містить підпису позивача, відтак залучена судом до матеріалів справи без надання оцінки її правового змісту (протокол судового засідання від 06.03.2024).

З огляду на закінчення строку підготовчого провадження (14.03.2024), суд, за власною ініціативою, продовжив його перебіг, відповідно до частини 3 статті 177 ГПК України.

06.03.2024, за результатами підготовчого судового засідання, суд, за відсутності будь-яких заяв чи клопотань від відповідачки, постановив закрити підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 20.03.2024, про що остання повідомлена в порядку статей 120, 121 ГПК України.

18.03.2024, відповідачкою подана заява про відвід судді.

Ухвалою від 19.03.2024 суд відмовив у задоволенні заяви відповідачки про відвід судді.

20.03.2024, відповідачка подала письмові заперечення на відповідь на відзив, у порядку статей 167, 184 ГПК України.

20.03.2024, судове засідання в справі № 927/59/24 не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Романенко А.В. у відпустці.

21.03.2024, суд призначив розгляд справи по суті на 03.04.2024, про що сторони повідомлені засобами електронного зв`язку в підсистемі Електронний суд.

28.03.2024, позивач повторно подав до суду заяву від 05.03.2024 № 01-05/40, за підписом уповноваженої особи - керівника Кліщенко К., примірник якої попередньо направив на адресу іншої сторони. Поданою заявою уточнив прохальну частину позову стосовно порядку виконання немайнової вимоги щодо виселення відповідачки зі спірного нежитлового приміщення.

Суд прийняв дану заяву до розгляду, в зв`язку з чим відклав розгляд справи по суті на 24.04.2024 (протокол судового засідання 03.04.2024), відповідачку повідомив у порядку статей 120, 121 ГПК України.

24.04.2024, у судове засідання прибули повноважні представники позивача; відповідачка до суду не прибула, повноважного представника не направила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про що свідчать матеріали справи.

У свою чергу відповідачка подала клопотання про зупинення провадження в справі в зв`язку з об`єктивною неможливістю вирішення даного спору до вирішення іншої справи № 927/150/23 (обставини якої будуть мати преюдиційне значення), що перебуває на розгляді Верховного Суду.

У межах справи № 927/150/23 за позовом ФОП Лукіянчук М.В. до відповідачів 1 та 2 - Чернігівської обласної організації Товариства сприяння обороні України та ФОП Мигрина В.І. розглядався спір про визнання продовженим терміну дії договору оренди від 17.11.2021 № 7.

Суд, ухвалою від 24.04.2024, задовольнив клопотання відповідачки; зупинив провадження в справі № 927/59/24 до перегляду Верховним Судом судового рішення в справі № 927/150/23.

02.05.2024, Верховним Судом винесена постанова в справі № 927/150/23, якою касаційна скарга ФОП Лукіянчук М.В. залишена без задоволення, постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2023 у справі № 927/150/23 без змін.

Суд, ухвалою від 29.05.2024, поновив провадження в справі; призначив розгляд справи по суті на 12.06.2024, про що сторони повідомлені засобами електронного зв`язку в підсистемі Електронний суд.

12.06.2024, у судове засідання прибули повноважні представники обох сторін.

Суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав повноважних представників позивача та відповідача.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з урахуванням змісту заяви від 05.03.2024 № 01-05/40 (поданої до суду 28.03.2024, а. с. 215 - 216, т. 1).

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що містить офіційні відомості, Чернігівська обласна організація Товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 02730783) є самостійною юридичною особою, організаційно-правова форма громадська організація, до основних видів діяльності якого, зокрема, віднесене надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна (за кодом 68.20).

За свідоцтвом про право власності на об`єкти нерухомості від 24.04.2002, виданого на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради від 15.04.2002 № 80, позивач є власником об`єктів нерухомості, адмінбудівлі літ. А-3, загальною площею 2506,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 1779090574101). Право власності позивача на об`єкт нерухомості зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.02.2019, номер відомостей про речове право 30559656 (витяг № 366793371, сформований 21.02.2024).

Наведене спростовує заперечення ФОП Лукіянчук М.В. в частині неналежності позивача в справі.

17.11.2021, Чернігівською обласною організацією Товариства сприяння обороні України (орендодавець, позивач) та фізичною особою ОСОБА_1 (орендар, відповідач) укладений договір оренди № 7 (далі Договір), за п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 117,6 кв. м, яке розміщене в будівлі, розташованій за адресою АДРЕСА_2 (далі приміщення).

Приміщення передається в оренду з метою здійснення орендарем статутної діяльності, зокрема, для розміщення танцювального класу (п. 1.2. Договору).

За умовами пунктів 2.1., 2.2. Договору орендодавець зобов`язується передати орендарю, а орендар прийняти приміщення за актом прийому-передачі (додаток № 1), який є невід`ємною частиною цього Договору, протягом 3 робочих днів з моменту підписання Договору.

Право користування приміщенням виникає в орендаря з дати підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення.

Фактична передача спірного приміщення в оренду відповідачу підтверджена двостороннім актом № 1 прийому - передачі майна, розташованого за адресою АДРЕСА_2 (додаток № 1 до Договору), за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться в власності орендаря, загальною площею 117,6 кв. м. Приміщення використовується тільки за цільовим призначенням, для розміщення танцювального класу.

По закінченню строку оренди орендар зобов`язується передати орендодавцю приміщення та всі наявні ключі від замків дверей приміщення за відповідним актом прийому-передачі, протягом трьох робочих днів, починаючи від дати закінчення строку оренди (п. 2.6. Договору).

За п. 2.7. Договору дата підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення з оренди вважається днем фактичного повернення приміщення з оренди.

Згідно з п. 4.6. в разі припинення цього Договору або закінчення строку оренди, не пізніше 3 робочих днів орендар зобов`язаний за актом прийому-передачі повернути приміщення орендодавцю в стані не гіршому, ніж на момент підписання акту прийому-передачі приміщення в оренду.

Договір набирає чинності з 01.01.2022 і діє до 31.12.2022 (п. 9.1. Договору).

Сторони, в п. 9.2. визначили, що використання орендованого приміщення після закінчення терміну дії Договору, не є продовженням його дії на новий термін.

При внесенні змін до умов цього Договору інша сторона повинна бути попереджена в строки не менше, ніж за 30 календарних днів в письмовій формі (п. 9.3. Договору).

Орендар зобов`язаний не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору повідомити в письмовій формі орендодавця про намір продовжити договір оренди. При укладенні Договору оренди на новий строк, умови Договору можуть бути змінені за домовленістю сторін. У випадку неповідомлення орендарем про намір продовжити Договір оренди, термін його дії закінчиться в строк, визначений п. 9.1. Договору (п. 9.4. Договору).

Дія цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення терміну його дії (п. 9.7. Договору).

Суд установив, що починаючи з 01.01.2022 між сторонами склались правовідносини з оренди нерухомого майна.

За частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Суд установив, що спірне приміщення передане в оренду саме з метою здійснення відповідачем статутної діяльності (розміщення танцювального класу) (п. 1.2. Договору), відтак, спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства, та вірно скерований до ОСОБА_1 як фізичної особи підприємця.

Виходячи з умов пунктів 9.1., 9.7. строк дії договору оренди від 17.11.2021 № 7 закінчився.

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебувала справа № 927/150/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів Чернігівської обласної організації Товариства сприяння обороні України та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна № 11, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнко О.В. 03.01.2023, у частині передачі в оренду приміщення № 318, площею 118,6 кв. м (актовий зал № 30); визнання продовженим на 12 місяців, до 31.12.2023, договору оренди 17.11.2021 № 7 (спірний), в редакції додаткової угоди позивача.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2023 у справі № 927/150/23, залишеним без змін за результатами його апеляційного (постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023) та касаційного (постанова Верховного Суду від 02.05.2024) перегляду, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі

У межах справи № 927/150/23 встановлено, що договір оренди від 17.11.2021 № 7, укладеним між Чернігівською обласною організацією Товариством сприяння обороні України та ОСОБА_1 , припинив свою дію з 31.12.2022 на підставі п. 9.1. Договору, що свідчить про відсутність в орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2023 у справі № 927/150/23 набуло законної сили 21.12.2023, обставини встановлені судом у межах указаної справи мають преюдиційний характер та не потребують повторного доведення (частин 4 статті 75 ГПК України).

З наведеного слідує, що починаючи з 01.01.2023, правовідносини сторін щодо оренди нежитлового приміщення площею 117,6 кв. м, що розміщене в будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , припинені. Як наслідок, в орендаря виник обов`язок щодо повернення орендодавцю об`єкту оренди зі строкового користування, так як правова підстава, на якій спірне нерухоме майно було набуте в користування, відпала.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України (частина 4 статті 291 ГК України).

За частиною 1 статті 785 ЦК України, в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який був обумовлений договором.

Таким чином, орендар має обов`язок після припинення дії Договору оренди повернути об`єкт оренди орендодавцю, якому кореспондує право орендодавця вимагати повернення об`єкта оренди.

За умовами пунктів 2.6., 4.6. Договору, у разі припинення цього Договору або закінчення строку оренди, не пізніше 3 робочих днів орендар зобов`язаний за актом прийому-передачі повернути приміщення орендодавцю у стані не гіршому, ніж на момент підписання акту прийому-передачі приміщення в оренду.

Матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76 - 79 ГПК України на підтвердження виконання відповідачкою обов`язку з повернення позивачу, в установленому Договором порядку, орендованого майна.

Двосторонній акт прийому-передачі спірного майна з орендного користування сторонами не складений, що відповідач не спростовує.

Неповернення відповідачкою, як орендарем спірного майна, що належить позивачу на праві власності, після закінчення строку дії Договору оренди, створює позивачу перешкоди в реалізації ним своїх повноважень на користування та розпорядження належним йому майном.

Наведене за висновком суду свідчить про наявність у позивача відповідного суб`єктивного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За частинами 1, 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (стаття 321 ЦК України).

Згідно з статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Заявлена в позові вимога за своєю правовою природою є негаторним позовом, що містить вимогу про усунення перешкод у користуванні майном (шляхом виселення та зобов`язання звільнити приміщення).

Позивачем за негаторним позовом може бути власник майна. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей.

Як встановлено судом, спірне майно нежитлове приміщення площею 117,6 кв. м., розміщене в адмінбудівлі літ. А3 загальною площею 2506,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , належить позивачу на праві власності згідно з свідоцтвом про право власності на об`єкти нерухомості від 24.04.2002, виданим на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради від 15.04.2002 № 80, взамін реєстраційного посвідчення від 05.01.1998.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.02.2019 здійснено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості загальною площею 2506,9 кв. м, адмінбудівля літ. А-3, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є Чернігівська обласна організація Товариство сприяння обороні Україні.

За таких обставин, з огляду на припинення дії договору оренди від 17.11.2021 № 7, що попередньо встановлено рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2023 у справі № 927/150/23 (набуло законної сили 21.12.2023), за відсутні в відповідачки, починаючи з 01.01.2023, правових підстав займати спірне нежитлове приміщення, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про виселення та зобов`язання відповідачки в установленому Договором порядку звільнити приміщення від власного рухомого майна, надати фактичний доступ до приміщення, передати ключі від дверей приміщення власнику та підписати акт приймання-передачі приміщення з оренди.

Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.

За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Оскільки позов підлягає задоволенню, за рахунок відповідачки відшкодовуються судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй в відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивач попередній (орієнтовний) розмір судових витрат на правничу допомогу в позові не визначив. Натомість, при подачі відповіді на відзив, заявив про відшкодування за рахунок відповідачки судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

За частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження розміру заявлених витрат позивач подав до матеріалів справи засвідчені копії: договору про надання правничої допомоги від 04.03.2024 б/н, акту здачі приймання наданої правничої допомоги (звіт) від 05.03.2024 та платіжної інструкції від 05.03.2024 № 2472 на суму 20000,00 грн.

Договір про надання правничої допомоги від 04.03.2024 б/н та акт здачі приймання наданої правничої допомоги (звіт) від 05.03.2024 до цього Договору, складені між позивачем (замовником) та адвокатом Бірюком Миколою Миколайовичем (діє на підставі свідоцтва № 3916 про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.11.2009, виданого Київською міською КД КА), за умовами якого адвокат зобов`язався надати адвокатські послуги: юридичну та правничу допомогу в обсязі та на умовах Договору, що включає: надання консультації з правових питань (1500,00 грн / год); ознайомлення з матеріалами справи № 927/59/24, документами та судовою практикою (1500,00 грн / год); підготовку проектів документів у справі № 927/59/24, зокрема відповіді на відзив (5000,00 грн), заяви про уточнення позовних вимог (3000,00 грн) (п. 1.1., п. 1.2.)

Гонорар (винагорода) адвоката складає 20000,00 грн (п. 3.1.).

На підтвердження надання послуг на професійну правничу допомогу за Договором сторонами складений акт (звіт) від 05.03.2024, за яким адвокат виконав, а замовник прийняв наступні види послуг загальною вартістю 20000,00 грн, з них: консультація з правових питань 3000,00 грн (витрачено 2 год); ознайомлення із матеріалами справи, документами, судовою практикою 9000,00 грн (витрачено 6 год); складання заяви про уточнення позовних вимог 3000,00 грн; складання відповіді на відзив 5000,00 грн.

Послуги оплачені позивачем у повному обсязі за платіжною інструкцією від 05.03.2024 № 2472.

Відповідачка проти заявлених позивачем витрат на правничу допомогу заперечила, зазначила, що адвокат Бірюк М.М. не приймав участі в судовому розгляді спору та не представляв інтереси позивача в справі, всі процесуальні заяви від імені останнього підписані його керівником ОСОБА_3 .

За змістом п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Суд установив, що адвокат Бірюк М.М. фактично не приймав участі в підготовці справи до судового розгляду та безпосередньо під час її розгляду судом.

У судових засіданнях 06.03.2024, 03.04.2024, 24.04.2024 та 12.06.2024 позивач діяв у порядку самопредставництва юридичної особи, в особі керівника Кліщенко К.С. та її заступника Хропатої С.В.

Підписантом процесуальних заяв у справі, в тому числі відповіді на відзив є керівник позивача ОСОБА_3 .

У матеріалах справи, за підписом адвоката Бірюк М.М., наява лише заява на участь у судовому засіданні 03.04.2024 у режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, в задоволенні якої суд відмовив (ухвала від 03.04.2024).

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджений факт надання професійної правничої допомоги адвокатом Бірюком М.М., суд не вбачає правових підстав для покладення цих витрат на відповідачку.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 46, 73 - 80, 86, 126, 129, 165 - 167, 178, 184, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити повністю позов Чернігівської обласної організації Товариства сприяння обороні України (вул. Реміснича, 49, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02730783) до фізичної особи підприємця Лукіянчук Марини Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення.

2. Виселити фізичну особу підприємця Лукіянчук Марину Вікторівну (РНОКПП НОМЕР_1 ) з нежитлового приміщення № 116 загальною площею 117,6 кв. м, розташованого на третьому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , зобов`язати її звільнити приміщення від власного рухомого майна, надати фактичний доступ до приміщення, передати ключі від дверей приміщення Чернігівській обласній організації Товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 02730783) та підписати акт приймання-передачі приміщення з оренди.

3. Стягнути з фізичної особи підприємця Лукіянчук Марини Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Чернігівської обласної організації Товариства сприяння обороні України (вул. Реміснича, 49, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02730783) 3028,00 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене та підписане 18.06.2024.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А.В. Романенко