Ухвала

від 18.06.2024 по справі 910/1869/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/1869/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л.І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства фінансів України

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024

у справі за позовом Міністерства фінансів України

до 1. Державного реєстратора - приватного нотаріуса Бондар Тетяни Миколаївни,

2. Державного реєстратора Кучми Любов Володимирівни, Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд",

3. Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта",

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Голдстрім ЛТД",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Київська міська державна адміністрація,

про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

Міністерство фінансів України (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Бондар Тетяни Миколаївни (далі - Відповідач-1) та Державного реєстратора Кучми Любов Володимирівни, Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (далі - Відповідач-2) про:

- скасування рішення Відповідача-1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.09.2021 індексний номер: 60569329;

- скасування рішення Відповідача-2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 30.11.2017 індексний номер: 38431929.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначені рішення вчинені з порушенням норм чинного законодавства, а саме: державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - Відповідач-3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Голдстрім ЛТД" (далі - Відповідач-4) на нежитлову будівлю (літера А) загальною площею 519,4 кв. м, розташовану на земельній ділянці, яка належить державі та перебуває в постійному користуванні Позивача, здійснено за відсутності документа, що підтверджує підставу набуття такого права.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.03.2023 залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Київську міську державну адміністрацію, Відповідача-3 та Відповідача-4.

Також Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.05.2023 залучив до участі у справі в якості відповідачів: Відповідача-3 та Відповідача-4, виключивши зазначених учасників зі складу третіх осіб у справі.

Господарський суд міста Києва рішенням від 20.07.2023 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Мотивував своє рішення тим, що:

- Відповідачем-2 при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та вчинення такої державної реєстрації речових прав було дотримано вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки за встановленими у справі обставинами Відповідач-3 мав обсяг повноважень та належні документи для проведення державної реєстрації права власності на спірну будівлю;

- наявні у матеріалах справи докази підтверджують правомірність набуття Відповідачем-3 у власність спірного нерухомого майна, як новоствореного, тому розпорядження таким власником спірним майном шляхом його продажу Відповідачу-4 відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує прав Позивача.

- Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими закон пов`язує факт нікчемності укладеного договору купівлі-продажу, а тому відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятого Відповідачем-1.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 30.04.2024 залишив зазначене рішення суду першої інстанції без змін.

31.05.2024 Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 (повний текст складений та підписаний 23.05.2024), в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2024.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно із частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У касаційній скарзі cкаржник зазначив про те, що вона подається з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Крім того, скаржник зазначив про те, що згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Так, у випадку подання касаційної скарги відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України скаржнику у касаційній скарзі необхідно зазначити які саме докази, зібрані у справі, не дослідив суд. Натомість скаржник, посилаючись на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, зазначає про відсутність взагалі будь-яких доказів про зміну режиму нерухомого майна (складського приміщення) та зміни форми власності з державної на приватну відповідно до процедури передбаченої законодавством.

Таким чином, зазначене скаржником обґрунтування не може бути підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд на підставі пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно обґрунтувати підстави касаційного оскарження у випадку, передбаченому пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

Керуючись статтями 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства фінансів України на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 у справі № 910/1869/23 залишити без руху.

2. Встановити Міністерству фінансів України строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

4. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 910/1869/23 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач