КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 червня 2024 року м.Київ № 826/3694/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про заміну боржників, заміну способу виконання рішення суду, встановлення порядку його виконання та встановлення судового контролю у межах адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-2004» до Державної митної служби України, Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу №138 від 16.02.2016 в частині, визнання протиправним та скасування наказу № 131 від 01.03.2016 в частині, визнання протиправним та скасування наказу №221 від 15.03.2016 та зобов`язання вчинити дії , -
УСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2016 Адміністративний позов - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України № 138 від 16.02.2016 "Про ліквідацію, створення та зміну назв окремих митних постів митниць ДФС" в частині, що стосується ліквідації митного поста "Тячів" та сектора митного оформлення "Хуст"; визнано протиправним та скасовано наказ Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України № 131 від 01.03.2016 "Про введення в дію змін до структури Закарпатської митниці ДФС" в частині, що стосується митного поста "Тячів" та сектора митного оформлення "Хуст"; визнано протиправним наказ Державної фіскальної служби України №221 від 15.03.2016 «Про внесення змін до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи» в частині викладення в новій редакції пункту 9 розділу 1 Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи затвердженого наказом державної фіскальної служби України № 154 від 23.02.2016, без зазначення в переліку структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС з визначенням їх коду митного поста «Тячів» та сектора митного оформлення «Хуст»; зобов`язано Державну фіскальну службу України, внести зміни до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи затвердженого наказом державної фіскальної служби України № 154 від 23.02.2016, включивши в перелік структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС митний пост «Тячів» та сектор митного оформлення «Хуст» з визначенням їх відповідного коду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2016 - без змін.
Постановою Верховного Суду від 20.10.2020 в задоволенні касаційних скарг Державної митної служби України та Закарпатської митниці Держмитслужби відмовлено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2016 залишено без змін.
До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про зміну боржників у виконавчому провадженні, зміну способу виконання судового рішення, встановлення порядку його виконання та встановлення судового контролю.
Вказана заява позивача мотивована неможливістю виконання судового рішення у справі №826/3694/16, оскільки під час розгляду цієї адміністративної справи у суді касаційної інстанції втратив чинність Класифікатор ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи, затверджений наказом ДФС України №154 від 23.02.2016, до якого відповідачів зобов?язано було включити такі структурні підрозділи Закарпатської митниці як митний пост «Тячів» та сектор (відділ) митного оформлення «Хуст». Стягувач вважає, що оскільки на момент виконання судового рішення в даній справі чинний Класифікатор Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів, затверджений наказом Міністерства фінансів України №495 від 26.11.2019, який аналогічний тому Класифікатору, який втратив чинність, та відіграє таку саму функцію, то з метою виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2016 у справі №826/3694/16 необхідно змінити спосіб виконання шляхом включення структурних підрозділів Закарпатської митниці митного поста «Тячів» та сектора (відділу) митного оформлення «Хуст» до чинного Класифікатора замість того, що втратив чинність. Окрім того, заявники стверджують, що необхідно замінити двох існуючих боржників Державну митну службу України та Закарпатську митницю Держмитслужби на трьох нових (Державну митну службу України, Закарпатську митницю Держмитслужби, Міністерство фінансів України), оскільки за період розгляду справи №826/3694/16 змінилась процедура та суб?єкти, які уповноважені вносити зміни до Класифікатора Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №495 від 26.11.2019. У зв?язку з цим просить встановити порядок виконання судового рішення в даній справі та встановити за ним судовий контроль.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2024 означену заяву передано на розгляд судді Лисенко В.І.
Вказана заява та матеріали адміністративної справи №826/3694/16 були передані судді відділом ДЗК суду для подальшого розгляду 13.05.2024.
Ухвалою суду від 14.05.2024 розгляд заяви ТОВ "Термінал" про заміну боржників, заміну способу виконання рішення суду, встановлення порядку його виконання та встановлення судового контролю призначено на 22.05.2024 о 16.30 год.
Державна митна служба, не погоджуючись з вимогами позивача, викладеними у заяві, надіслала письмові заперечення, у яких зазначила про те, що в межах справи №826/3694/16 позивачем не заявлялася позовна вимога щодо створення митного поста «Тячів» та сектора митного оформлення «Хуст», а резолютивна частина судового рішення у цій справі не містить зобов`язання здійснити відповідних заходів, а зобов`язує ДФС внести зміни до Класифікатора №154, включивши в перелік структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС митний пост «Тячів» та сектор митного оформлення «Хуст» з визначенням їх відповідного коду. Створення митних постів здійснюється Держмитслужбою за обґрунтованими пропозиціями керівників митниць у межах бюджетних коштів, передбачених для утримання митних органів виключно для забезпечення виконання завдань, покладених на ці органи. Обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про зобов`язання ДФС внести зміни до Класифікатора №154 без створення відповідних структурних підрозділів Закарпатської митниці не призведе до відновлення його становища, яке існувало до ліквідації? митного поста «Тячів» та сектора митного оформлення «Хуст» Закарпатської митниці ДФС.
Протокольною ухвалою суду від 22.05.2024 вирішено здійснювати розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до частини четвертої ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Так, частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, який набув чинності з 05.10.2016, передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Вказаній нормі матеріального права відповідають певні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження є аналогом інституту процесуального правонаступництва, встановленого статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає процесуальні наслідки переходу прав і обов`язків від однієї особи до іншої у відносинах, щодо яких виник спір.
Суд звертає увагу на те, що під час розгляду цієї справи Верховним Судом, у судовому засіданні від 15 вересня 2020 року клопотання Закарпатської митниці Держмитслужби, Державної фіскальної служби України про заміну відповідачів та клопотання позивача в частині заміни Державної фіскальної служби України та Закарпатської митниці ДФС на правонаступників - Державну митну службу України та Закарпатську митницю Держмитслужби задоволено. Здійснено заміну відповідачів Державної фіскальної служби України та Закарпатської митниці ДФС на правонаступників - Державну митну службу України та Закарпатську митницю Держмитслужби.
На виконання рішення суду, 13.10.2021 представнику позивача видано виконавчий лист відповідно до резолютивної частини постанови суду першої інстанції, а саме:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України № 138 від 16.02.2016 "Про ліквідацію, створення та зміну назв окремих митних постів митниць ДФС" в частині, що стосується ліквідації митного поста "Тячів" та сектора митного оформлення "Хуст".
- визнати протиправним та скасувати наказ Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України № 131 від 01.03.2016 "Про введення в дію змін до структури Закарпатської митниці ДФС" в частині, що стосується митного поста "Тячів" та сектора митного оформлення "Хуст".
- визнати протиправним наказ Державної фіскальної служби України №221 від 15.03.2016 «Про внесення змін до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи» в частині викладення в новій редакції пункту 9 розділу 1 Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи затвердженого наказом державної фіскальної служби України № 154 від 23.02.2016, без зазначення в переліку структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС з визначенням їх коду митного поста «Тячів» та сектора митного оформлення «Хуст».
- зобов`язати Державну фіскальну службу України, внести зміни до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи затвердженого наказом державної фіскальної служби України № 154 від 23.02.2016, включивши в перелік структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС митний пост «Тячів» та сектор митного оформлення «Хуст» з визначенням їх відповідного коду.
У даному виконавчому листі як боржника визначено одного боржника - Державну митну службу України.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.Є. від 22.08.2023 відкрито виконавче провадження № 72588054 з примусового виконання, виданого 11.10.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва виконавчого листа № 826/3694/16 про виконання судового рішення в частині зобов`язання ДФС внести зміни до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи, затвердженого наказом ДФС № 154 від 23.02.2016, включивши в перелік структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС митний пост «Тячів» та сектор митного оформлення «Хуст» з визначенням їх відповідного коду.
Боржником з виконання зобов`язальної частини судового рішення визначено Державну митну службу України (код ЄДРПОУ - 43115923).
Позивач у своїй заяві просить суд замінити боржників Державну митну службу України та Закарпатську митницю Держмитслужби на трьох нових Державну митну службу України, Закарпатську митницю Держмитслужби, Міністерство фінансів України.
Вказану вимогу позивач обґрунтовує наслідком законодавчих змін, які внесені до частини першої статті 454 Митного кодексу України на підставі Закону №141-IX від 02.10.2019, окрім Закарпатської митниці Держмитслужби та Державної митної служби України, додатковим боржником у виконавчому провадженні по даній справі є Міністерство фінансів України, які на момент звернення з цією заявою уповновжені на відновлення митного поста «Тячів», місця доставки ТОВ «Термінал» за адресою: м. Тячів, вул. Пролетарська (на даний момент вул. Залізнична), 2, а також сектора митного оформлення «Хуст» за адресою: м .Хуст, вул. Сливова, 40, та місця доставки за цією ж адресою.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 379 КАС України та ст. 14 Закону України "Про виконавче провадження" заміна боржника можлива виключно у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.
Однак, у даному випадку такого вибуття боржника не відбулося, а Закарпатська митниця Держмитслужби та Міністерство фінансів України не є правонаступниками Державної митної служби України.
Відтак підстави для заміни боржника у виконавчого провадженні №72588054 відсутні.
Щодо вимоги позивача про зміну способу виконання судового рішення, зокрема, п.5 постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2016, суд зазначає таке.
Поняття способів захисту прав, свобод та інтересів особи в адміністративному судочинстві охоплюється визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цих прав, свобод, та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України містить не тільки механізм процесуальної процедури розгляду питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а й підстави для розгляду цих питань. Оскільки ці питання є матеріально-правовими, то їх слід розглядати у сукупності з положеннями статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає зміст способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві.
Частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Стаття 129-1 Конституції України та стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
В силу частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Суд зауважує, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. При цьому факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2016 зобов`язано Державну фіскальну службу України, внести зміни до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи затвердженого наказом державної фіскальної служби України № 154 від 23.02.2016, включивши в перелік структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС митний пост «Тячів» та сектор митного оформлення «Хуст» з визначенням їх відповідного коду.
Як вбачається зі змісту заяви, заявник просить змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, а саме: зобов`язати Закарпатську митницю Держмитслужби та/або Державну митну службу України у п`ятиденний строк з моменту набрання законної сили ухвали Київського окружного адміністративного суду про зміну боржників, зміну способу та встановлення порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2016 у справі N9826/3694/16 внести до Міністерства фінансів України подання на внесення змін до Класифікатора Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №495 від 26.11.2019, включивши в перелік структурних підрозділів Закарпатської митниці держмитслужби митний пост «Тячів» (за адресою: м. Тячів, вул. Пролетарська (на даний момент вул. Залізнична), 2) та сектор митного оформлення «Хуст» (за адресою: м. Хуст, вул. Канвова, 40) з визначенням їм відповідного коду; зобов`язати Міністерство фінансів України у п`ятиденний строк з моменту отримання подання Закарпатської митниці Держмитслужби та/або Державної митної служби України, включити в перелік структурних підрозділів Закарпатської митниці держмитслужби митний пост «Тячів» (за адресою: м. Тячів, вул. Пролетарська (на даний момент вул. Залізнична), 2) та сектор митного оформлення «Хуст» (за адресою: м. Хуст, вул. Сливова, 40) з визначенням їм відповідного коду; зобов`язати Державну митну службу України та/або Закарпатську митницю держмитслужби у п`ятиденний строк з моменту включення Міністерством фінансів України в перелік структурних підрозділів Закарпатської митниці Держмитслужби митного поста "Тячів" (за адресою: м. Тячів, вул. Пролетарська на даний момент вул. Залізнична), 2) та сектора митного оформлення «Хуст» (за адресою: м. Хуст, вул. Сливова, 40) з визначенням відповідного коду, включити територію ТОВ «Термінал» за адресою: м. Тячів, вул. Пролетарська (на даний момент вул. Залізнична), 2, до Переліку місць доставки митних вантажів з просвоєнням цій території відповідного коду, який був присвоєний до ліквідації Ватного поста «Тячів» та сектора митного оформлення «Хуст» (можливість використання місця доставки усіма суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності без обмежень, вид (транспорту місця доставки - автомобільний), згідно з вимогами кодування, які встановлені Пунктом 4 наказу N9426 від 27.08.2012 «Про ведення переліку місць доставки», який прийнято Державною митною службою України.
Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення суду, на думку заявника, є наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, оскільки оскільки під час розгляду цієї адміністративної справи у суді касаційної інстанції втратив чинність Класифікатор ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи, затверджений наказом ДФС України №154 від 23.02.2016, до якого відповідачів зобов?язано було включити такі структурні підрозділи Закарпатської митниці як митний пост «Тячів» та сектор (відділ) митного оформлення «Хуст». Стягувач вважає, що оскільки на момент виконання судового рішення в даній справі чинний Класифікатор Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів, затверджений наказом Міністерства фінансів України №495 від 26.11.2019, який аналогічний тому Класифікатору, який втратив чинність, та відіграє таку саму функцію, то з метою виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2016 у справі №826/3694/16 необхідно змінити спосіб виконання шляхом включення структурних підрозділів Закарпатської митниці митного поста «Тячів» та сектора (відділу) митного оформлення «Хуст» до чинного Класифікатора замість того, що втратив чинність.
Однак, що в межах справи № 826/3694/16 предметом спору не була вимога щодо створення митного поста «Тячів» та сектора митного оформлення «Хуст», а резолютивна частина судового рішення у цій справі не містить зобов`язання здійснити відповідних заходів, а зобов`язує ДФС внести зміни до Класифікатора №154, включивши в перелік структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС митний пост «Тячів» та сектор митного оформлення «Хуст» з визначенням їх відповідного коду.
Так само й не було предметом спору у цій справі питання наявності підстав для внесення змін до нового Класифікатору Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2019 № 495 (у редакції наказу від 20.12.2020 № 831) про включення в перелік структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС митний пост «Тячів» та сектор митного оформлення «Хуст» з визначенням їх відповідного коду.
З наведеного вбачається, що вказані позивачем обставини свідчать про виникнення між сторонами нових правовідносин, що відповідно може бути підставою для звернення позивача до суду з новими позовами.
Також, судом встановлено, що у 2020 році позивачем до господарського та адміністративного судів подавалися позовні заяви щодо відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом вчинення дій у вигляді вжиття комплексу заходів, спрямованих на відновлення функціонування митного посту «Тячів» з визначенням цьому структурному підрозділу відповідного коду, та як наслідок відновлення функціонування місця доставки (прибуття) митних вантажів на території ТОВ «Термінал» за адресою: Закарпатська обл., Тячівський р-н., м. Тячів, вул. Пролетарська (Залізнична), 2, зокрема, справи №907/484/20, №910/12159/20. Станом на теперішній час, розгляд вказаних справ триває.
Наведене свідчить про обізнаність позивача про виникнення нових правовідносин та вжиття ним заходів для відновлення порушених прав у зв`язку з введенням в дію нового Класифікатора та зі зміною повноважень у митних органів.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що обраний заявником спосіб виконання судового рішення не узгоджується зі змістом статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України та потягне за собою фактично зміну судового рішення по суті, що є неприпустимим, оскільки рішення у справі набрало законної сили, та матиме наслідком зміну обраного судом способу відновлення порушеного права позивача.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ТОВ "Термінал" про зміну способу та порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.09.2016, слід відмовити.
Щодо вимоги позивача встановлення судового контролю за виконання рішення суду, суд зазначає таке.
Згідно з ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 812/333/17 (адміністративне провадження № К/9901/12313/19).
Відповідно до ч. 3 ст. 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Крім цього, в Рішенні від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Аналізуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що рішення суду знаходиться на примусовому виконанні.
В контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Заявник не надав до суду доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень. Зазначеними доказами можуть виступати рішення, оформлені листом, протоколом, з яких вбачається, що відповідач проігнорував висновки суду та (або) відмовився від виконання рішення суду повністю або частково.
Частиною 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
Суд зазначає, що позивач не позбавлений права вимагати від суб`єкта владних повноважень виконання судового рішення. Держаний виконавець, має право впливати на виконання судового рішення, це згідно закону є його безпосереднім обов`язком.
Отже, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Керуючись статтями ст. 4, 229, 248, 293, 294, 378, 379, 382 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
У задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" про заміну боржника у виконавчому провадженні, зміну способу та порядку виконання судового рішення, встановлення порядку його виконання та встановлення судового контролю, - відмовити.
Копію ухвали суду направити/видати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293,295 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лисенко В.І.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2024 |
Оприлюднено | 20.06.2024 |
Номер документу | 119812430 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про заміну сторони виконавчого провадження |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лисенко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні