Ухвала

від 17.06.2024 по справі 380/5257/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/5257/24

У Х В А Л А

з питань відводу

17 червня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Чаплик І.Д.,

секретар судового засідання Суліковська У.І.,

за участю:

представника позивача Уніят І.І.,

представника відповідача Велика О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження заяву відповідача про відвід судді Чаплик І.Д. в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріосан Холдінг Енерджі» про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ: 43968090) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріосан Холдінг Енерджі» (81300, Львівська обл., м. Мостиська, вул. Грушевського, 6/5; ЄДРПОУ: 43851587), в якому просить суд стягнути до бюджету з Товариства з обмеженої відповідальності «Тріосан Холдінг Енерджі» (ЄДРПОУ 43851587) грошові кошти до бюджету в розмірі 129 063,52 грн., які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків.

Суд ухвалою від 18.03.2024 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Ухвалою від 11.04.2024 суд призначив справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріосан Холдінг Енерджі» про стягнення податкового боргу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд призначено на 08 травня 2024 року.

Представник відповідача 07.05.2024 подала клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з непідвідомчістю справи адміністративному суду.

У судовому засіданні 08.05.2024 суд ухвалою, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати відмовив у задоволенні вказаного клопотання. Судовий розгляд відкладено на 12 червня 2024 року.

У судовому засіданні 12.06.2024 представник відповідача повторно заявила клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з непідвідомчістю справи адміністративному суду, в задоволенні якого відмовлено ухвалою, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиської міської ради Львівської області. Суд ухвалою, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, також відмовив у задоволенні вказаного клопотання.

Представник відповідача заявила відвід. З метою надання можливості представнику відповідача оформити відвід у відповідності з вимогами КАС України суд оголосив перерву до 17.06.2024.

17.06.2024 відповідачем подано заяву про відвід судді, яка мотивована тим, що в судовому засіданні 08 травня 2024 року, ще до початку слухання справи по суті, на стадії заявлення клопотань сторонами, головуюча суддя висловила свою думку з приводу правовідносин, які є предметом розгляду справи № 380/5257/24. А також наперед, до винесення судового рішення дала оцінку доказам по справі. Крім того, суд, на думку відповідача, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі та про залучення третьої особи та відкрив провадження у справі за відсутності довідки про стан заборгованості, котра зазначена серед додатків до позовної заяви, але фактично долучена не була. Оцінюючи все перелічене вище в сукупності, за означених обставин ТОВ «Тріосан Холдінг Енерджі» вважає, що відкриття провадження у справі за відсутності документа, зазначеного як додаток до позовної заяви, висловлена суддею відповідна думка щодо доказів у справі, суті правовідносин та зобов`язань відповідача ще до початку розгляду справи по суті, відмова в залученні до справи органу місцевого самоврядування, котрий уклав договір, виходячи з якого відповідач подавав в подальшому декларації зі сплати земельного податку ставить під обґрунтований сумнів об`єктивність судді при розгляді даної судової справи.

Оскільки вказана заява про відвід надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, така заява згідно з вимогами частини четвертої статті 40 КАС України не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Проаналізувавши заяву відповідача про відвід судді, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з частиною 1 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.

Частиною четвертою статті 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною третьою статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної. Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини (ухвала Верховного Суду від 17 липня 2020 року у справі №826/11409/17).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що існує дуже тісний взаємозв`язок між гарантіями «незалежного та неупередженого» суду та правом на «суд, встановлений законом». Хоча кожен із них слугує конкретним цілям у ролі окремих гарантій справедливого судового розгляду, Суд вбачає взаємну рису в інституційних вимогах пункту 1 статті 6, оскільки вони керуються метою дотримання основоположних принципів верховенства права та розподілу влади. Суд зазначає, що в основі кожної з цих вимог лежить необхідність підтримувати довіру суспільства до судової системи й гарантувати її незалежність від інших гілок влади (рішення у справі «Гудмундур Андрі Астрадссон проти Ісландії» (Gudmundur Andri Asdradsson v. Iceland) від 1 грудня 2020 року, заява № 26374/18; рішення у справі «Джоджай проти Албанії» (Xhoxhaj v. Albania) від 9 лютого 2021 року, заява № 15227/19).

Також Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у справі «Гаушільдт проти Данії» («Hauschildt v. Denmark», заява №10486/83) зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Аналогічні висновки викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №908/137/18.

Відповідач обґрунтовує необхідність відводу судді тим, що суд безпідставно, на думку відповідача, відкрив провадження у справі за відсутності документа, зазначеного як додаток до позовної заяви та відмовив у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі та про залучення третьої особи.

Наведене свідчить, що вказані доводи відповідача щодо можливої упередженості судді зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді по вказаній адміністративній справі, що згідно із частиною четвертою статті 36 КАС України не може бути підставою для відводу судді.

Так, у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» вказано, що процесуальні дії судді, законність та обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно незгода сторони з винесенням суддею судового рішення, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, за вказаними доводами відповідача підстави для задоволення заяви про відвід судді відсутні.

Інші доводи відповідача, зокрема щодо можливого висловлення суддею своєї думки щодо спірних правовідносин до винесення рішення по справі суд оцінює критично, оскільки такі доводи базуються лише на суб`єктивних припущеннях відповідача. Водночас, суд звертає увагу, що не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а також обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або необ`єктивності, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

За таких умов суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність об`єктивних підстав для відводу судді, які передбачені статтями 36-37 КАС України.

Суд також зазначає. що підстави, на які покликається відповідач, були йому відомі до першого судового засідання (відсутність додатків) та стали відомі в судовому засіданні 08.05.2024 (незгода з відмовою в закритті провадження та висловлена позиція), а відвід заявлено лише в судовому засіданні 12.06.2024, тоді як за вимогами частини третьої статті 39 КАС України відвід повинен бути заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

З урахуванням викладеного, заява відповідача про відвід головуючої судді по справі не відповідає вимогам ст. 39 КАС України щодо її обґрунтованості та вмотивованості, а також порядку заявлення, тому у її задоволенні належить відмовити.

Керуючись статтями 36-40, 248,256,294 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви відповідача про відвід судді Чаплик І.Д. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 18.06.2024.

Суддя Чаплик І.Д.