Рішення

від 18.06.2024 по справі 400/12571/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2024 р. справа № 400/12571/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС", вул. Кузнецька, 49/1, м. Миколаїв, 54034,

до відповідачаВідділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056,

провизнання протиправною та скасування постанови від 10.08.23 р. № ПШ018343

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС" (далі - позивач або ТОВ "ГЕРМЕС") звернулось з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно господарського штрафу № ПШ018343 від 10.08.23 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ТОВ "ГЕРМЕС" здійснює операції з надання транспортно-експедиційних послуг, в даному випадку змовником було ПрАТ «Оболонь» згідно договору транспортного експедирування і позивачем як експедитором було укладено договір з перевізником - ФОП ОСОБА_1 . Позивач наголосив, що він не є власником транспортного засобу, який перевірявся, а також позивач взагалі не має в оренді чи власності будь-яких транспортних засобів. Відтак, оскільки позивач не був перевізником у спірних правовідносинах, то його протиправно притягнуто до відповідальності за оскаржуваною постановою.

Від відповідача надійшов відзив, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем як перевізником згідно товарно-транспортної накладної (далі - ТТН) законодавства про автомобільний транспорт. Так, під час перевірки було виявлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких міститься в ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», чим порушено ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідачем наголошено, що при оформленні ТТН вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити, зокрема: вантажовідправник, автомобільний перевізник вантажоодержувач транспортний засіб. Отже, законодавство зобов`язує перевізників та водіїв мати при собі документи, на підставі яких здійснюються відповідні перевезення. Відповідно до наявної у справі ТТН автомобільним перевізником зазначено саме ТОВ «Гермес». Отже, з товарно-транспортної накладної чітко вбачається, що автомобільним перевізником є саме позивач. Будь-яких інших документів, які б підтверджували, що на момент рейдової перевірки транспортний засіб був у користуванні інших осіб водієм не надавались. Таким чином, спірна постанова є правомірною.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

30.06.23 р. посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області на підставі направлення на перевірку, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки VOLVO, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 .

За результатами перевірки складено акт від 30.06.23 р. № 006301, в якому зафіксовано порушення відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина перша - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону, а саме відсутній протокол перевірки. Згідно ТТН № 3477443/5 від 29.06.23 р. перевізником зазначено ТОВ "ГЕРМЕС".

Відповідачем було направлено позивачу запрошення у розгляді справи за вищезазначеним актом на 03.08.23 р. о 10:00 год.

10.08.23 р. на підставі матеріалів перевірки відповідачем винесено постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу № ПШ018343 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн.

Позивач не погоджуючись з вищезазначеною постановою, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.15 р. передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Статтею 3 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 від 08.11.06 р. передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт може нести особа, яка є автомобільним перевізником.

З наданих позивачем документів вбачається, що ТОВ "ГЕРМЕС" є експедитором. Так, згідно договору транспортного експедирування від 26.04.23 р. замовником за перевезенням було ПрАТ «Оболонь», виконавцем ТОВ "ГЕРМЕС". Також, для перевезення вантажу позивачем, як експедитором укладено договір № 0000005583 від 28.06.23 р., за умовами якого ТОВ "ГЕРМЕС" доручив перевізнику - ФОП ОСОБА_1 за плату здійснити перевезення вантажу з 29.06.23 р. до 30.06.23 р. за маршрутом м. Київ - м. Мукачево.

Водночас, судом встановлено, що відповідач під час прийняття спірної постанови визначив ТОВ "ГЕРМЕС" як автомобільного перевізника вантажу за даними товарно-транспортної накладної № 3477443/5 від 29.06.2023.

Так, згідно з пунктами 3.1-3.5 пункту 3 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (далі - Правила перевезення вантажів) договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні (далі - Договір) наведений в додатку 1.

Договір про перевезення вантажів може укладатися Перевізником з посередницьким підприємством, яке користується правами та несе обов`язки і відповідальність, що передбачені для вантажовідправників і вантажоодержувачів.

Ініціативу про встановлення договірних стосунків для перевезення вантажів автомобільним транспортом може виявити як Перевізник, так і вантажовідправник (вантажоодержувач) - майбутній Замовник.

Після того, як Перевізник і Замовник узгодили умови перевезень і розрахунки, стверджений підписом Перевізника проект Договору з необхідними до нього додатками в двох екземплярах Перевізник зобов`язаний направити Замовнику не пізніше ніж через три дні після його узгодження.

У Договорі встановлюються: термін його дії, обсяги перевезень, умови перевезень (режим роботи по видачі та прийманню вантажу, забезпечення схоронності вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і таке інше), вартість перевезень і порядок розрахунків, порядок визначення раціональних маршрутів, обов`язки сторін, відповідальність тощо.

За текстом підпункту 10.1 пункту 10 Правил перевезення вантажів перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).

Підпунктом 10.10 пункту 10 Правил перевезення вантажів визначено, що за домовленістю сторін водій може виконувати обов`язки супровідника вантажів (експедитора).

За положеннями підпунктів 11.1, 11.3, 11.5 пункту 11 Правил перевезення вантажів основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

З огляду на зазначене суд звертає увагу, що ТТН заповнюється саме вантажовідправником та помилкове зазначення ним ТОВ «Гермес» в якості автомобільного перевізника не може слугувати достатньою підставою для беззаперечного притягнення позивача до відповідальності, враховуючи наявність доказів, а саме договорів щодо надання ТОВ «Гермес» саме експедиторських послуг, тобто, ТОВ «Гермес» згідно з наданими первинними документами є експедитором, а не автомобільним перевізником.

Таким чином, відповідачем в ході розгляду справи не було доведено правомірності оскаржуваної постанови, при цьому позивачем надано достатньо доказів, які дають підстави дійти суду висновку про необхідність визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 684 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС" (вул. Кузнецька, 49/1, м. Миколаїв, 54034, ЄДРПОУ 40005659) до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 39816845), задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 39816845) № ПШ 018343 від 10.08.23 р. про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС" (вул. Кузнецька, 49/1, м. Миколаїв, 54034, ЄДРПОУ 40005659) адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135, ЄДРПОУ 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС" (вул. Кузнецька, 49/1, м. Миколаїв, 54034, ЄДРПОУ 40005659) судовий збір в сумі 2 684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз