Рішення

від 17.06.2024 по справі 420/8526/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8526/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Кузьменко В.П.

За участю сторін:

Представника позивача: Ткаченко І.Б.

Відповідача: Носенко С.Б.

Представника третьої особи: Семеняка В.В.

Представника третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенко Сергія Борисовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - акціонерне товариство "Райффайзен Банк", сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія України" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенко Сергія Борисовича, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенка Сергія Борисовича щодо не перерахування на користь ОСОБА_1 винагороди за зберігання арештованого майна, яке передано зберігачу в межах виконавчого провадження з коштів від реалізації майна боржника СТОВ «Надія України» на аукціоні від 04.09.2023 року;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенка Сергія Борисовича перерахувати на користь ОСОБА_1 винагороди за зберігання арештованого майна, яке передано зберігачу в межах виконавчого провадження з коштів від реалізації майна боржника СТОВ «Надія України» на аукціоні від 04.09.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Долинським М.М. в межах зведеного виконавчого провадження №61207163 було описане та арештоване майно боржника - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія України", та передане на зберігання ОСОБА_1 в порядку ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження», з огляду на що було укладено Договір про зберігання майна №1/пв від 25.09.2020 року. За умовами Договору №1/пв від 25.09.2020 року ОСОБА_1 зобов`язується надати платні послуги зі зберігання арештованого майна, а замовник зобов`язується із коштів виконавчого провадження компенсувати вартість зберігання майна та інші витрати, відповідно до положень ст.ст. 42, 44, 45 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, діяльність приватного виконавця Долинського М.М. було зупинена за зверненням приватного виконавця на строк його тимчасової відсутності у зв`язку із проходженням служби у лавах ЗСУ. Зведене виконавче провадження №61207163 було передано на виконання іншому приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області - Носенку С.Б.

Пізніше, вищезазначене арештоване майно було реалізоване 04.09.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Носенком С.Б. на прилюдних торгах через електронний торговельний майданчик ДП «СЕТАМ» за ціною 1 200 000,01 грн. Враховуючи зазначене, 27.02.2024 року позивачем було подано приватному виконавцю Носенко С.Б. заяву-розрахунок суми, що підлягає сплаті за зберігання вищевказаного арештованого майна, водночас приватний виконавець плату за зберігання арештованого майна на користь ОСОБА_1 не перерахував.

Не погоджуючись із протиправною бездіяльністю приватного виконавця, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до приватного виконавця в порядку ст. 287 КАС України.

02.04.2024 року ухвалою суду по справі №420/8526/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенко Сергія Борисовича було відкрито загальне позовне провадження, з урахуванням особливостей розгляду справи, визначених ст. 287 КАС України, без проведення підготовчого судового засідання. Відповідачу запропоновано в 5-денний строк з дня отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі надати відзив на адміністративний позов.

Під час розгляду справи від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенко Сергія Борисовича надійшов відзив по справі (т. 2 а.с. 1-4), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що отриману від реалізації арештованого майна СТОВ "Надія України" суму необхідно розподілити між стягувачами ОСОБА_2 та АТ "Райфайзен Банк" по чотирьом виконавчим провадженням, які входять до складу зведеного виконавчого провадження №61207163. Разом з тим, 14.09.2023 року (після реалізації майна) на адресу приватного виконавця надійшла заява-розрахунок ОСОБА_1 , в якій він вимагає сплатити йому грошову суму у розмірі 1 956 641,68 грн. за зберігання вже реалізованого арештованого майна. Водночас, як зазначає відповідач, у прийнятому до виконання вищевказаного зведеного виконавчого провадження, був відсутній договір про зберігання майна №1/пв від 25.09.2020 року, про що приватним виконавцем було складений відповідний акт від 14.09.2023 року.

У відзиві приватний виконавець також зазначив, що в матеріалах зведеного виконавчого провадження був відсутній оригінал договору та відповідно не був зареєстрований у автоматизованій системі виконавчого провадження для ознайомлення сторонами виконавчого провадження, з огляду на що у відповідача виникли сумніви щодо суми тарифів за збереження арештованого майна та складання самого договору. На думку відповідача, перерахування такої суми зберігачеві фактично порушить права стягувачів на виплату їм боргових зобов`язань за рішенням суду.

24.04.2024 року протокольною ухвалою суду було залучено до участі по справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - акціонерне товариство "Райффайзен Банк" та сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (далі СТОВ) "Надія України".

Від акціонерного товариства "Райффайзен Банк" надійшли заперечення на адміністративний позов (т. 2 а.с. 24-29), з яких вбачається, що питання перерахування на користь позивача винагороди за зберігання арештованого майна, яке передано йому як зберігачу в межах виконавчого провадження з коштів від реалізації майна боржника СТОВ «Надія України» на аукціоні від 04.09.2023 року, прямо впливає на права та інтереси АТ «Райффайзен Банк» як стягувача в рамках вказаного виконавчого провадження, оскільки в разі задоволення позову в даній справі АТ «Райффайзен Банк» не задовольнить свої вимоги за рахунок реалізованого майна боржника.

08.04.2024 року, 24.04.2024 року, 10.06.2024 року та 17.06.2024 року були проведені судові засідання по справі, в яких представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник акціонерного товариства "Райффайзен Банк" в судовому засіданні 17.06.2024 року заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, зазначених в поданих до суду запереченнях.

Представники сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія України" до судових засідань не з`являлись, були повідомлені про дату та час їх проведення належним чином.

Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі (частина 4 ст. 287 КАС України).

Ухвалами суду від 08.04.2024 року, 24.04.2024 року провадження по справі №420/8526/24 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст. 236 КАС України та в подальшому поновлено ухвалами відповідно від 24.04.2024 року та 10.06.2024 року.

Судом у справі встановлено наступне.

01.11.2019 року наказом Господарським судом Миколаївської області по справі №915/1494/19 на виконання рішення суду від 30.09.2019 року було стягнуто з відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія України» на користь позивача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 292 883,33 дол. США заборгованості за кредитом за кредитним договором №010/Д2-КБ/796 від 16.03.2018 року (т. 2 а.с. 18).

25.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Долинським М.М. в межах зведеного виконавчого провадження №61207163 було описане та арештоване майно боржника СТОВ «Надія України», а саме виробничу базу №1, що знаходиться за адресою Одеська обл., Миколаївський р., с. Новопетрівка, вул. Степова, 36а, та передане на зберігання ОСОБА_1 , в порядку ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження». Факт опису вищевказаного майна підтверджується наданою до суду копією постанови (т. 2 а.с. 38-40) приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М.М. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.09.2020 року в межах зведеного провадження №61207163, при примусовому виконанні виконавчого листа №468/1263/19-ц, виданого 31.01.2020 року Баштанським районним судом Миколаївської області (стягувачем по даному виконавчому листу виступає ОСОБА_2 ).

Враховуючи вищевказане, між приватним виконавцем Долинським М.М. (як замовником) та фізичною особою ОСОБА_1 (як зберігачем), було укладено Договір про зберігання майна №1/пв від 25.09.2020 року (далі Договір №1/пв), згідно п.1.1 якого зберігач, з урахуванням положень про зберігання майна, передбачених ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5 зобов`язується надавати платні послуги зі зберігання арештованого майна, а саме: Виробнича база №1, загальною площею: 9 025,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , переданого йому замовником, відповідно до постанови про опис та арешт майна від 25.09.2020 року (т. 1 а.с. 18-19).

Замовник зобов`язується із коштів виконавчого провадження компенсувати вартість зберігання майна, та інші витрати, відповідно до положень ст.ст. 42, 44, 45 Закону України «Про виконавче провадження».

За п.3.1 Договору №1/пв плата за час зберігання визначається за тарифами, встановленими виконавцем, у розмірі 0,20 грн. за 1 кв.м на добу.

Згідно п.3.2 Договору №1/пв сума, яка підлягає, сплаті (компенсації) відповідно до цього Договору визначається зберігачем відповідно до пунктів 3.1 цього Договору. Замовник сплачує визначену у рахунку суму на поточний рахунок зберігача протягом 5 (п`яти) календарних днів, з моменту отримання відповідної заяви-розрахунку від зберігача.

05.08.2022 року між приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Долинським М.М. (як приватний виконавець №1) та приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Носенко С.Б. (як приватний виконавець №2) було укладено Договір заміщення приватного виконавця (т. 1 а.с. 37), за п.1 якого приватний виконавець №2 заміщує приватного виконавця №1 з дня внесення інформації про зупинення діяльності приватного виконавця №1 до Єдиного реєстру приватних виконавців України у зв`язку з зупиненням діяльності приватного виконавця №1 до поновлення діяльності приватного виконавця №1 за всіма виконавчими провадженнями, які знаходяться у провадженні приватного виконавця №1.

Згідно п.5 Договору від 05.08.2022 року сторони домовились, що приватний виконавець №2 у встановленому чинним законодавством порядку вчиняє всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», під час заміщення приватного виконавця №1, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до п.8 Договору від 05.08.2022 року умови щодо розрахунків між сторонами встановлюються у Додаткових угодах, що підписуються сторонами та є невід`ємною частиною даного Договору, щодо кожного окремого виконавчого провадження, яке передається відповідно до актів приймання-передавання, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенка С.Б. від 04.07.2023 року було відкрито виконавче провадження №72167997 на виконання наказу №915/1494/19 від 01.11.2019 року, виданого Господарським судом Миколаївської області (т. 2 а.с. 19-20).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенка С.Б. від 05.07.2023 року було приєднано виконавче провадження №72167997 до зведеного виконавчого провадження №61207163 (т. 2 а.с. 5).

Пізніше, як вбачається з протоколу проведення електронного аукціону (торгів) №595135 від 04.09.2023 року на платформі СЕТАМ, майно «Виробнича база №1» було продано за 1 200 000,01 грн. (з них 1 140 000,01 грн. сума, яку необхідно перерахувати переможцю аукціону на рахунок продавця). Факт здійснення переможцем аукціону оплати за вищевказане майно підтверджується платіжною інструкцією №4 від 13.09.2023 року на суму 1 140 000,01 грн. (т.1 а.с. 21-34, 35).

14.09.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Носенком С.Б. в межах зведеного виконавчого провадження №61207163 було складено акт про відсутність у матеріалах зведеного виконавчого провадження №61207163 будь-яких документів, які б свідчили про укладення між приватним виконавцем Долинським М.М. та ОСОБА_1 договору зберігання арештованого майна від 25.09.2020 року, а саме: виробничої бази №1, загальною площею 9 025,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи факт продажу вищевказаного майна, 14.09.2023 року представником АТ «Райффайзен Банк» електронною поштою було направлено приватному виконавцю Носенко С.Б. заяву з реквізитами для перерахування коштів на його користь як стягувачу від продажу майна боржника, що сторонами по справі не заперечується.

Крім того, 13.09.2023 року ОСОБА_1 також надіслав на адресу приватного виконавця Носенко С.Б. заяву-розрахунок (т. 2 а.с. 14) про необхідність перерахування на його користь плати за зберігання майна, а саме: виробничої бази №1, загальною площею: 9 025,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 1 956 641,68 грн. (у розрахунку 9 024,1 кв.м * 0,20 грн.* 1 084 дні).

15.09.2023 року приватним виконавцем Носенко С.Б. на адресу ОСОБА_1 було надіслано запит до ОСОБА_1 , в якому зазначено про відсутність у матеріалах зведеного виконавчого провадження №61207163 договору про зберігання майна від 25.09.2020 року, укладеного між приватним виконавцем Долинським М.М. та позивачем. Зазначено про необхідність надати приватному виконавцю оригіналу договору про зберігання майна, а саме: Виробничої бази №1, загальною площею: 9 025,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ,

23.02.2024 року ОСОБА_1 повторно надіслав на адресу приватного виконавця Носенко С.Б. заяву-розрахунок (т. 1 а.с. 15) про необхідність перерахування на його користь плати за зберігання майна, а саме: виробничої бази №1, загальною площею: 9 025,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 1 956 641,68 грн. (у розрахунку 9 024,1 кв.м * 0,20 грн.* 1 084 дні).

Водночас, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Носенко С.Б. не здійснив перерахування коштів на рахунок позивача за зберігання останнім вищевказаного арештованого майна до його продажу на електронному аукціоні, що зумовило звернення позивача до суду з адміністративним позовом в межах справи №420/8526/24.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час перевірки правомірності оскаржуваної позивачем бездіяльності суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Дослідивши адміністративний позов, відзив та інші письмові докази, заслухавши пояснення сторін по справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст. 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, але не виключно, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України та судові накази.

За ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст.10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно ч.ч.1-2 ст.56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.5 ст.56 Закону №1404-VIII про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, обов`язково зазначаються загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису) (п.2 ч.5 ст.56 Закону №1404-VIII).

За ч.1 ст. 58 Закону №1404-VIII майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім`ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем (ч.3 ст. 58 Закону №1404-VIII).

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5 було затверджено Порядок реалізації арештованого майна (далі Порядок).

За п.2 Порядку реалізація майна здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або аукціонів за фіксованою ціною.

Згідно п.5 Порядку виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна.

Зберігачами можуть бути боржник, члени його сім`ї або інші особи, у тому числі Організатор.

Боржник або члени його сім`ї призначаються зберігачами арештованого майна у виключних випадках, зокрема щодо нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва та іншого майна, яке не може бути передано на зберігання Організатору з об`єктивних причин без пошкодження його властивостей, конструкції, функціональності чи зовнішнього вигляду (складні верстати, механізми, устаткування тощо). Боржник та члени його сім`ї забезпечують зберігання майна безоплатно.

У разі письмової відмови боржника та членів його сім`ї, інших осіб прийняти арештоване майно на зберігання таке майно підлягає в обов`язковому порядку передачі на зберігання Організатору.

Оплата послуг зберігання арештованого майна іншими особами, крім боржника та членів його сім`ї, Організатора (крім випадку, передбаченого абзацом дванадцятим цього пункту), залучених ним третіх осіб, здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження.

Зберігач зобов`язаний забезпечити належні умови зберігання майна відповідно до властивостей такого майна, торговельно-технологічних, санітарно-гігієнічних і протипожежних норм, його демонстрацію та передачу переможцю електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2023 року №3048-IX було внесено зміни до п.6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 року №1403-VIII (далі Закон №1403-VIII), а саме:

Згідно п.п.6 п.6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану приватний виконавець, який має на виконанні виконавчі провадження, може зупинити свою діяльність на підставі пункту 1 чи 2 частини першої статті 42 цього Закону, за умови вирішення питання про своє заміщення іншим приватним виконавцем. У такому разі укладення договору про заміщення приватного виконавця іншим приватним виконавцем здійснюється без погодження із стягувачем.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, 25.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Долинським М.М. в межах зведеного виконавчого провадження №61207163 було описане та арештоване майно боржника СТОВ «Надія України», а саме виробничу базу №1, що знаходиться за адресою Одеська обл., Миколаївський р., с. Новопетрівка, вул. Степова, 36а, та передане на зберігання ОСОБА_1 в порядку ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження», з огляду на що між ним та приватним виконавцем Долинським М.М. було укладено відповідний договір про зберігання вищевказаного майна №1/пв від 25.09.2020 року. Разом з тим, 05.08.2022 року було укладено договір заміщення приватного виконавця, складеного між приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Долинським М.М. та приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Носенко С.Б., оскільки приватний виконавець Долинський М.М. припинив приватну виконавчу діяльність у зв`язку з перебуванням у Збройних Силах України.

Разом з тим суд зауважує, що главою 66 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено загальні положення про зберігання.

За ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ч.1 ст. 942 ЦК України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ч.1 ст. 946 ЦК України).

Відповідно до п.4 ч.4 ст. 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах.

Судом встановлено, що 04.09.2023 року на платформі СЕТАМ майно СТОВ «Надія України» (виробничу база №1) було продано за 1 200 000,01 грн., з яких 1 140 000,01 грн. переможцем аукціону 13.09.2023 року було перераховано на рахунок продавця.

23.02.2024 року ОСОБА_1 надіслав на адресу відповідача заяву-розрахунок про необхідність перерахування на його користь плати за зберігання арештовано майна СТОВ «Надія України» (виробничої бази №1) у розмірі 1 956 641,68 грн. Водночас, відповідач не здійснив перерахування вищевказаного розміру плати за зберігання такого майна.

Аналізуючи вищевказані обставини справи суд звертає увагу, що у п.8 Договору заміщення приватного виконавця від 05.08.2022 року зазначено, що умови розрахунків між сторонами встановлюються у Додаткових угодах, що підписуються сторонами та є невід`ємною частиною даного Договору щодо кожного окремого виконавчого провадження, яке передається відповідно до актів приймання-передавання, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що між приватним виконавцем Долинським М.М. та приватним виконавцем Носенко С.Б. (який заміщує ОСОБА_3 ) були складені додаткові угоди та акти-передавання щодо розрахунків у зведеному виконавчому провадженні №61207163.

Суд також враховує той факт, що 14.09.2023 року відповідачем було складено акт про відсутність у матеріалах зведеного виконавчого провадження №61207163 будь-яких документів, які б свідчили про укладення між приватним виконавцем Долинським М.М. та Гончаровим О.О. Договору зберігання арештованого майна від 25.09.2020 року, а саме: виробничої бази №1, загальною площею 9 025,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі цього суд доходить висновку, що додаткові угоди або акти-передавання між вищевказаними приватними виконавцями відносно проведення розрахунків в межах прийнятого відповідачем ЗВП №61207163, як-то передбачено п.8 договору від 05.08.2022 року, не складались.

З цього приводу суд погоджується з твердженням відповідача відносно того, що в межах зведеного виконавчого провадження №61207163 він є лише процесуальним правонаступником, водночас не може нести матеріальну відповідальність за розрахунки з позивачем в порядку заміщення первісного приватного виконавця без належного дотримання умов, визначених п.8 Договору від 05.08.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенка Сергія Борисовича щодо не перерахування на користь ОСОБА_1 винагороди за зберігання арештованого майна, яке передано зберігачу в межах виконавчого провадження з коштів від реалізації майна боржника СТОВ «Надія України» на аукціоні від 04.09.2023 не є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними доказами, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенко Сергія Борисовича в цій частині задоволенню не підлягає.

За відсутності підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенка Сергія Борисовича перерахувати на користь позивача винагороду за зберігання арештованого майна, яке передано зберігачу в межах виконавчого провадження з коштів від реалізації майна боржника СТОВ «Надія України».

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача, суд доходить висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат у справі.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 72-77, 241-246, 255, 257, 258, 262, 272, 287, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенко Сергія Борисовича (65003, м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 103, оф.203), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 4-А), сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія України" (56100, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Ювілейна,77) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 287 ч.6, 293, 295 КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Білостоцький

.