Рішення

від 17.06.2024 по справі 520/8782/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2024 р. № 520/8782/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА205030/2024/000004/2 від 05.02.2024, № UА205030/2024/000005/2 від 05.02.2024 та № UА205030/2024/000010/2 від 11.03.2024, прийняті Волинською митницею;

- визнати протиправними та скасувати картки - відмови № UА205030/2024/000021, № UА205030/2024/000022 та № UА205030/2024/000045, прийняті Волинською митницею.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача 23.04.2024 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА» (Покупець) та Trident Seafoods corporation, USA (Продавець) укладено контракт № 06/17-21 (далі - Контракт), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купляє рибу та морепродукти, що іменується в подальшому «Товар», що відправляється декількома партіями згідно інвойсів, які є невід`ємними складовими даного Контракту.

Відповідно до пункту 3 Контракту, поставка товару здійснюється частинами морським, авто та/або авіа транспортом. Умови поставки Товару визначаються в інвойсах згідно Інкотермс - 2020.

Згідно інвойсу № 10185856 від 16.08.2023 поставлявся товар Ікра нерки морожена, на умовах CIF Klaipeda.

Вказаний товар був заявлений до митного оформлення у Волинській митниці згідно митної декларації № 24UA205030001263U1 від 05.02.2024.

Разом з митною декларацією декларантом до митного органу були подані: контракт, доповнення до контракту, інвойс, платіжні доручення, автотранспортна накладна, договір перевезення, довідка про транспортні витрати, експортна митна декларація, сертифікат якості, фітосанітарний сертифікат, сертифікат про походження товару. Митна вартість була визначена позивачем за першим методом (ціною контракту).

Митний орган не визнав заявлену декларантом митну вартість у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі - МКУ), містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане, на думку митного органу, свідчить про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з чим позивачеві було направлено запит на надання додаткових документів.

Позивачем не було надано додаткових документів зв`язку з неконкретизацією у запиті обґрунтованих сумнівів у заявленій митній вартості чи розбіжностей у поданих документах, і не зазначення конкретних документів, які такі сумніви чи розбіжності можуть усунути.

05.02.2024 ТОВ «Регіональний центр Аквакультура» було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA205030/2024/000021 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA205030/2024/000004/2 від 05.02.2024. Митним органом при коригуванні митної вартості товарів було застосовано резервний метод визначення митної вартості.

Товар було випущено в обіг за митною декларацією №24UA205030001305U0 від 05.02.2024.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА» (Покупець) та Fish Market s.r.o. (Продавець) укладено контракт №ORS-65/17 від 05 червня 2017 року, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купляє рибну продукцію та морепродукти, що іменуються в подальшому «Товар», що відправляється декількома партіями згідно інвойсів, що є невід`ємною складовою Контракту.

Відповідно до п. 3 Контракту, поставка здійснюється частинами морським, авто- та/або авіатранспортом. Умови поставки Товару визначаються в Інвойсах згідно правил Інкотермс 2010. Умови поставки визначаються в Інвойсах.

Згідно інвойсів № 23044 від 18.12.2023 та № 23045 від 18.12.2023 поставлявся товар Ікра нерки морожена, на умовах CFR Klaipeda.

Вказаний товар був заявлений до митного оформлення у Волинській митниці згідно митної декларації № 24UA205030001264U0 від 05.02.2024.

Разом з митною декларацією декларантом до митного органу були подані: контракт, доповнення до контракту, інвойс, платіжні доручення, автотранспортна накладна, договір перевезення, довідка про транспортні витрати, експортна митна декларація, сертифікат якості, фітосанітарний сертифікат, сертифікат про походження товару. Митна вартість була визначена позивачем за першим методом (ціною контракту).

Митний орган не визнав заявлену декларантом митну вартість у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане, на думку митного органу, свідчить про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з чим позивачеві було направлено запит на надання додаткових документів.

Позивачем не було надано додаткових документів зв`язку з неконкретизацією у запиті обґрунтованих сумнівів у заявленій митній вартості чи розбіжностей у поданих документах, і не зазначення конкретних документів, які такі сумніви чи розбіжності можуть усунути.

05.02.2024 ТОВ «РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА» було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA205030/2024/000022 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA205030/2024/000005/2 від 05.02.2024. Митним органом при коригуванні митної вартості товарів було застосовано резервний метод визначення митної вартості.

Товар було випущено в обіг за митною декларацією № 24UA205030001306U9 від 05.02.2024.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА» (Покупець) та Iceberg Seafood A/S, Данія, (Продавець) укладено контракт № 10/05-21 від 05 жовтня 2021 року, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купляє рибну продукцію та морепродукти, що іменуються в подальшому «Товар», що відправляється декількома партіями згідно інвойсів, що є невід`ємною складовою Контракту.

Відповідно до п. 3 Контракту, поставка здійснюється частинами морським, авто- та/ або авіатранспортом. Умови поставки Товару визначаються в Інвойсах згідно правил Інкотермс 2010. Умови поставки визначаються в Інвойсах.

Згідно інвойсу № FA70780 від 07.03.2024 поставлявся товар Ракоподібні в панцирі, на умовах EXW Aarhus.

Вказаний товар був заявлений до митного оформлення у Волинській митниці згідно митної декларації №24UA205030001971U9 від 11.03.2024.

Разом з митною декларацією декларантом до митного органу були подані: контракт, доповнення до контракту, інвойс, платіжні доручення, автотранспортна накладна, договір перевезення, довідка про транспортні витрати, експортна митна декларація, сертифікат якості, фітосанітарний сертифікат, сертифікат про походження товару. Митна вартість була визначена позивачем за першим методом (ціною контракту).

Митний орган не визнав заявлену декларантом митну вартість у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане, на думку митного органу, свідчить про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з чим позивачеві було направлено запит на надання додаткових документів.

Позивачем не було надано додаткових документів зв`язку з неконкретизацією у запиті обґрунтованих сумнівів у заявленій митній вартості чи розбіжностей у поданих документах, і не зазначення конкретних документів, які такі сумніви чи розбіжності можуть усунути.

11.03.2024 ТОВ «РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА» було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA205030/2024/000045 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA205030/2024/000010/2 від 11.03.2024. Митним органом при коригуванні митної вартості товарів було застосовано другорядний метод визначення митної вартості (за ціною угоди щодо ідентичних товарів).

Товар було випущено в обіг за митною декларацією № 24UA205030001977U3 від 11.03.2024.

В обґрунтування прийнятих рішень про відмову у митному оформленні товару відповідачем зазначено:

- по МД № 24UA205030001263U1 від 05.02.2024: дата платіжного доручення №31 від 12.09.2023, передує даті інвойсу №4624254 від 19.09.2023, платіжне доручення містить послання лише на інвойс; відправник товару, згідно митної декларації країни експорту №24LTLUB000005F43B0 від 31.01.2024, не відповідає відправнику згідно товаро-транспортної накладної від 31.01.2024 №б/н; підпис продавця у інвойсі не відповідає підпису продавця згідно контракту; умови поставки згідно поданої митної декларації не відповідають умовам поставки, зазначеним у інвойсі;

- по МД № 24UA205030001264U0 від 05.02.2024: відправник товару, згідно митної декларації країни експорту №24LTLUB000005F43B0 від 31.01.2024, не відповідає відправнику згідно товаро-транспортної накладної від 31.01.2024 №б/н; згідно пункту 5 контракту від 05.06.2017 №ORS-65/17 товар відвантажується по цінам, вказаних у інвойсі, затвердженому сторонами; однак затвердження з боку отримувача на інвойсах №23044 та №23045 від 18.12.2023, відсутнє; у сертифікаті про походження вказано інвойс №SO283376, про що в митного органу відсутня інформація;

- по МД № 24UA205030001971U9 від 11.03.2024: декларантом до митного оформлення надано контакт від 05.10.2021 №10/05-21 з Iceberg Seafood і задекларовано, що він укладений з виробником товару; однак згідно графи 31 виробником товару є «Regina C, GL4502»; у митній декларації країни експорту вказано рахунок-проформу №OD28226, про що в митного органу відсутня інформація; дата платіжного доручення передує даті інвойсу; згідно заявки на перевезення №7/3 від 07.03.2024 вага брутто товару 22000 кг, згідно CMR вага брутто товару 20500 кг.

Не погодившись із прийнятими Волинською митницею рішеннями та картками відмови, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч. ч 2, 3, 5 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.

При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 809/1469/16, від 01.04.2021 по справі № 260/695/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судовим розглядом встановлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).

Позивачем до митного оформлення подано митні декларації, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Коригування митної вартості здійснено митним органом за другорядним (резервним) методом у відповідності до ст. 64 Митного кодексу України.

Рішення митного органу про коригування митної вартості прийняті з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, не надано всіх витребуваних додаткових документів, подані декларантом, документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Щодо посилань митного органу стосовно того, що відправник товару згідно митної декларації країни експорту № 24LTLUB000005F43B0 від 31.01.2024 не відповідає відправнику згідно товаро-транспортної накладної від 31.01.2024, суд зазначає наступне.

За митною декларацією № 24UA205030001263U1 (оформлена МД № 24UA205030001305U0) поставлявся товар, придбаний за контрактом № 06/17-21 від 17.06.2021 у Trident Seafoods Corporation.

В CMR від 31.01.2024 відправником товару зазначено Trident Seafoods Corporation, експедитором UAB «Nordnix».

До митного оформлення було надано транспортний документ № 10185856 від 31.01.2024, в якому аналогічно зазначено Експортером товару Trident Seafoods Corporation, Експедитором UAB «Nordnix».

Аналогічні відомості підтверджується іншими документами, поданими до митного оформлення.

Експортна декларації № 24LTLUB000005F43B0 від 31.01.2024 складена литовською мовою, відповідно до литовського законодавства, тому за відсутності належним чином завіреного перекладу декларації, твердження про наявність розбіжності є передчасним.

Поруч з тим, слід зауважити, що експортна митна декларація не входить до переліку документів, подання яких в обов`язковому порядку передбачено ст. 53 МК України.

Тому, за відсутності обґрунтування з боку митного органу, що вказана розбіжність спричинила неправильність визначення митної вартості, вказане не може бути обґрунтованим сумнівом у заявленій митній вартості.

Крім того, експортна декларація №24LTLUB000005F43B0 від 31.01.2024 містить усі відомості, необхідні для ідентифікації її до конкретної поставки.

Так, у вказаній ЕМД вказані реєстраційні номери автомобілів, якими здійснювалось транспортування ( НОМЕР_1 /АХ2400XF), що відповідає довідці про транспортні витрати, транспортному документу № 10185856 від 31.01.2024, заявці на перевезення № 30/-3 від 30.01.2024 та іншим документам.

Щодо посилань митного органу стосовно того, що підпис Продавця у інвойсі не відповідає підпису продавця згідно контракту.

Судом встановлено, що Контракт № 06/17-21 від 17.06.2021 з боку Продавця підписаний представником Муслимою Куанишбаєвою, про що зазначено в розділі 13 Договору.

Додаткові угоди № 1 від 22.02.2022 та № 2 від 22.02.2022 підписані іншим представником Продавця Софія Коста, про що зазначено в угодах.

Суд зазначає, що саме по собі підписання різними особами контракту, додаткових угод та інвойсів не може бути підставою для обґрунтованого сумніву, оскільки може пояснюватись як зміною посадових осіб Продавця (інвойс складений через 2 роки та 2 місяці після підписання контракту), так і наявністю у Продавця, як крупного оптового постачальника, декількох посадових осіб, уповноважених на підписання контракту та оформлення товарних документів.

Вказане є частиною звичаїв ділового звороту та само по собі не спричиняє виникнення обґрунтованих сумнівів у заявленій митній вартості.

Щодо посилань митного органу, що умови поставки згідно поданої митної декларації не відповідають умовам поставки, зазначеним в інвойсі.

Відповідно до п. 3 контракту № 06/17-21 від 17.06.2021 умови поставки Товару визначаються в Інвойсах згідно правил Інкотермс 2010.

Відповідно до інвойсу № 10185856 від 16.08.2023, умови поставки CIF (Cost, Insurance, Freight) Klaipeda, Lithuania.

У спірній МД № 24UA205030001263U1 умовами поставки зазначено CIF Klaipeda.

Аналогічні відомості відображено в оформленій МД № 24UA205030001305U0.

Отже, виходячи з цього, розбіжність, на яку посилається митний орган, відсутня.

Щодо підстав прийняття Рішення № UA205030/2024/000005/2 від 05.02.2024, судом встановлено наступне.

Митний орган при прийнятті вказаного рішення зазначає, що відправник товару згідно митної декларації країни експорту 24LTLUB000005F43B0 від 31.01.2024, не відповідає відправнику згідно товаро-транспортної накладної від 31.01.2024.

Так, судом встановлено, що за митною декларацією № 24UA205030001264U0 (оформлена МД №24UA205030001306U9) поставлявся товар, придбаний за контрактом № ORS-65/17 від 05.06.2017 у Fish Market s.r.o.

В CMR від 14.10.2023 відправником товару зазначено Fish Market s.r.o., експедитором UAB «Nordnix».

Аналогічні відомості підтверджується іншими документами, поданими позивачем до митного оформлення, зокрема в транспортному документі № 24LTLUB00000008DD0 від 31.01.2024.

Експортна декларація № 24LTLUB000005F43B0 від 31.01.2024 складена литовською мовою, відповідно до литовського законодавства, тому за відсутності належним чином завіреного перекладу декларації, твердження про наявність розбіжності є передчасним.

Поруч з тим, слід зауважити, що експортна митна декларація не входить до переліку документів, подання яких в обов`язковому порядку передбачено ст. 53 МК України. Тому, за відсутності обґрунтування з боку митного органу, що вказана розбіжність спричинила неправильність визначення митної вартості, вказане не може бути обґрунтованим сумнівом у заявленій митній вартості.

Крім того, експортна декларація № 24LTLUB000005F43B0 від 31.01.2024 містить усі відомості, необхідні для ідентифікації її до конкретної поставки.

Так, у вказаній ЕМД вказані реєстраційні номери автомобілів, якими здійснювалось транспортування ( НОМЕР_1 /АХ2400XF), що відповідає довідці про транспортні витрати, транспортному документу № 24LTLUB00000008DD0 від 31.01.2024, заявці на перевезення № 30/-3 від 30.01.2024 та іншим документам.

Щодо зауважень відповідача, що згідно пункту 5 контракту від 05.06.2017 № ORS-65/17 товар відвантажується по цінам, вказаним у інвойсі, затвердженому сторонами. Однак затвердження з боку отримувача на інвойсах № 23044 та № 23045 від 18.12.2023 відсутнє, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 контракту № ORS-65/17 від 05.06.2017, Продавець зобов`язується поставити Товар за цінами, вказаними в інвойсі, затвердженому сторонами.

Товар, який був заявлений до митного оформлення за відмовленою МД №24UA205030001264U0 (оформленою МД № 24UA205030001306U9), поставлявся згідно інвойсів № 23044 від 18.12.2023 та № 23045 від 18.12.2023.

Вказані інвойси містять підписи та печатки Продавця Fish Market s.r.o., зазначення посадової особи, яка підписала документи.

Ані положення митного законодавства, ані звичаї ділового звороту не вимагають підписання інвойсів з боку Покупця, оскільки про наявність у останнього волевиявлення, спрямованого на отримання товару свідчать сплата отримувачем вартості товару, фактичне прийняття та розмитнення товару, інші дії, спрямовані на виконання договору поставки.

Інвойс (рахунок фактура) є товарним документом, який складається та підписується Продавцем для відправки товару. Покупець отримує інвойс разом з товаром. З огляду на це, твердження митного органу про необхідність підписання інвойсів з боку отримувача товару є необґрунтованим.

Разом з тим, пунктом 5 контракту не передбачено прямо, що затвердження сторонами інвойсів має відбуватися виключно шляхом підписання інвойсу сторонами. Сторони затверджують асортимент товару по кожній конкретній поставці на етапі перемовин, наслідком чого є складання Продавцем інвойсу та поставка узгодженої партії товару. Тому сама по собі наявність інвойсу та фактичної поставки товару свідчить про те, що сторони узгодили асортимент товару, та відповідно інвойс, за яким цей товар поставлений.

Щодо зауважень митного органу, що в сертифікаті про походження вказано інвойс № SO283376, про що в митного органу відсутня інформація, суд зазначає наступне.

До митного оформлення товару за спірною МД № 24UA205030001264U0 (оформленою МД № 24UA205030001306U9) було подано сертифікати про походження товару № JL2380306 від 05.08.2023 та № PT2330730/10186172 від 16.08.2023.

В сертифікаті № JL2380306 від 05.08.2023 зазначено інвойс № SO 283376. Вказане не є розбіжністю у документах, поданих до митного оформлення, та пояснюється наступним.

Відповідно до сертифікату про походження товару № JL2380306 від 05.08.2023, сертифікату якості № 283376 від 05.08.2023, виробником товару є OBI Seafoods, LLC, Seattle, WA, USA.

Товар, який був придбаний позивачем за контрактом № ORS-65/17 від 05.06.2017, Продавець Trident Seafoods купив у виробника OBI Seafoods, LLC.

Про це свідчать документи, подані до митного оформлення, зокрема один з поданих сертифікатів походження, № JL2380306 від 05.08.2023, виданий виробником товару OBI Seafoods, LLC, а сертифікат походження № PT2330730/10186172 від 16.08.2023 виданий продавцем товару за контрактом № ORS-65/17 від 05.06.2017, Trident Seafoods.

Аналогічні відомості підтверджуються поданими до митного оформлення сертифікатами якості, де сертифікат № 283376 від 05.08.2023 виданий виробником OBI Seafoods, LLC, а сертифікат б/н від 16.08.2023 виданий продавцем Trident Seafoods.

Інвойс № SO 283376, який зазначений в сертифікаті походження № JL2380306 від 05.08.2023, був виданий у межах контракту між виробником OBI Seafoods та продавцем товару позивачеві Trident Seafoods. З коду інвойсу вбачається, що він не був оформлений у межах контракту № ORS-65/17 від 05.06.2017, за яким розмитнені товари були придбані позивачем.

З огляду на наведене, обґрунтованого сумніву у задекларованій митній вартості в цій частині немає.

Щодо підстав прийняття відповідачем Рішення № UA205030/2024/000010/2 від 11.03.2024, судом встановлено наступне.

Митний орган зазначає, що декларантом до митного оформлення надано контракт від 05.10.2021 №10/05-21 з Iceberg Seafood і задекларовано, що він укладений з виробником товару. Однак згідно графи 31 виробником товару є «Regina C, GL4502».

Товар, який заявлявся до митного оформлення відповідно до відмовленої МД №24UA205030001971U9 (оформленої МД № 24UA205030001977U3) поставлявся за контрактом № 10/05-21 від 05.10.2021.

Графа 31 відмовленої МД № 24UA205030001971U9 містить наступні відомості.

Товар № 1: «Ракоподібні в панцирі або без панцира - Креветка виду Pandalus Borealis: - Frozen Cooked shell-on prawns 90-120 шт/кг - 12000,00кг добавок, приправ та інших інгредієнтів, Ціла, варена, не солена, без харчових без складових сумішей. Температура продукту: -18'С. Дата виготовлення: Грудень 2023 - Січень 2024.»

Товар № 2: «Ракоподібні в панцирі або без панцира - Креветка виду Pandalus Borealis: - Frozen Cooked shell-on prawns 180шт+/кг - 5820,00кг Ціла, варена, не солена, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, Дата виготовлення: Грудень 2023 - Січень 2024».

Аналогічні відомості містить оформлена МД № 24UA205030001977U3.

Отже, ані МД № 24UA205030001971U9, ані МД №24UA205030001977U3 не містять позначки «Regina C, GL4502» та не зазначено, що така позначка відображає виробника товару.

Водночас ветеринарний сертифікат № 11170961 від 10.03.2024, в графі 1.21.е. «Виробнича потужність/назва» містить позначку «REGINA C, NIISA TRAWL APS, GR-625». Наступний підрозділ цієї графи «Номер затвердження» містить позначку GL4502.

Вказане не може вважатися обґрунтованим сумнівом, оскільки митний орган взагалі не конкретизує, у чому саме він вбачає розбіжність, та яким чином це має вплив на правильність визначення митної вартості.

Поруч з тим, суд зауважує, що ветеринарний сертифікат не входить до переліку основних документів, передбаченого ч. 2 ст. 53 МК України.

З огляду на це, наведене не може вважатися обґрунтованим сумнівом та підставою для коригування, оскільки відповідач не обґрунтував вплив такого сумніву на визначення митної вартості, та не довів наявність розбіжності як такої взагалі.

Щодо зауважень відповідача, що у митній декларації країни експорту вказано рахунок проформу №OD28226, про що в митного органу відсутня інформація, суд зазначає, що до митного оформлення товару за відмовленою МД № 24UA205030001971U9 (оформленою № 24UA205030001977U3) подано експортну декларацію № 24DK0047002AFA76E0 07.03.2024.

В останньому підрозділі вказаної ЕМД, в графі без будь-якої назви чи підпису міститься позначка «Z-325-OD28226».

Митний орган не наводить підстав, базуючись на яких останній дійшов висновку, що вказаний номер є номером інвойса проформи.

З огляду на це, відповідні доводи митниці є безпредметними.

Поруч з тим, для усунення відповідних сумнівів митним законодавством передбачена процедура консультації, протягом якої відповідач витребовує надання додаткових документів, які можуть усунути сумніви.

Водночас відповідач не запитував інвойс-проформу № OD28226, що підтверджує необґрунтованість такого сумніву.

Щодо посилань митного органу, що дата платіжного доручення передує даті інвойсу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 контракту № 10/05-21 від 05.10.2021 встановлено, що умови оплати визначаються в кожному окремому інвойсі.

Інвойсом № FA70780 від 07.03.2024 встановлено умови оплати 100% передплати.

Отже, сплативши 07.02.2024 вартість товару згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 3, позивач виконав умови контракту, у зв`язку з чим не може бути сумнівів у митній вартості з цієї причини.

Після отримання оплати продавець сформував товарні документи, зокрема інвойс, що є повсюдною діловою практикою.

З огляду на це посилання митного органу на те, що дата платіжного доручення передує даті складання інвойсу, як на підставу для обґрунтованого сумніву у задекларованій митній вартості, є необґрунтованим.

Крім того, платіжне доручення в іноземній валюті № 3 від 07.03.2024 містить усі відомості, необхідні для цілей визначення митної вартості та не містить розбіжностей, а саме: зазначено отримувача платежу продавця за контрактом, вказано призначення платежу передплата контрактом № 10/05-21 від 05.10.2021, сума платежу відповідає ціні товару, вказаній в інвойсі FA70780 від 07.03.2024. Вказане підтверджує задекларовану позивачем митну вартість.

У постанові від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18 Верховний Суд досліджував аналогічні доводи митного органу, з приводу обґрунтованості яких, зазначив наступне: « 5 березня 2018 року позивачем перераховано кошти, що підтверджується банківською випискою. 6 березня 2018 року продавцем було виставлено інвойс.

Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що наявність та вичерпність перелічених відомостей дає можливість ідентифікувати інвойс від 6 березня 2018 року №20170458 з поставкою оцінюваного товару та експортною декларацією країни відправлення. Щодо невідповідності фактичного порядку оплати за товар приписам контракту від 29 січня 2018 року № ТТСЕ-2901/1, то суд резюмує, що цивільні (господарські) відносини реалізуються на засадах диспозитивності. У процесі реалізації належних їм прав-обов`язків договірні сторони можуть відступити від визначеного договором алгоритму їх реалізації за умови відсутності заперечень з боку іншої сторони. Для цілей митного законодавства важливою є об`єктивна підтверджуваність реалізації відповідних операцій. У справі, що переглядається, виконання умов відповідного контракту підтверджується на основі системного аналізу юридичних фактів, що пов`язані із виконанням сторонами своїх зобов`язань».

Щодо зауважень митного органу, що згідно заявки на перевезення № 7/3 від 07.03.2024 вага брутто 22000 кг, згідно CMR вага брутто товару 20500 кг, суд зазначає наступне.

Відповідно до графи 11 CMR № 660083, вага брутто складає 20500 кг. В заявці № 7/3 від 07.03.2024 не зазначено, що вага складає 22000 кг, а лише вказано максимальну можливу вагу брутто до 22000 кг.

Окрім того, заявка на транспортування товару не є обов`язковим документом з переліку ч. 2 ст. 53 МК України.

За таких умов, митним органом не наведено жодного обґрунтованого сумніву у задекларованій митній вартості, оскільки усі розбіжності спростовуються документами, поданими до митного оформлення.

З урахуваннями викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем подано до митного органу під час митного оформлення товару пакети документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Отже, враховуючи вищевикладене, рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UА205030/2024/000004/2 від 05.02.2024, № UА205030/2024/000005/2 від 05.02.2024 та № UА205030/2024/000010/2 від 11.03.2024 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Судом встановлено, що оскаржувані Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів № UА205030/2024/000021, № UА205030/2024/000022 та № UА205030/2024/000045 були прийняті відповідачем з причин прийняття рішень про коригування митної вартості № UА205030/2024/000004/2 від 05.02.2024, № UА205030/2024/000005/2 від 05.02.2024 та № UА205030/2024/000010/2 від 11.03.2024.

Оскільки суд дійшов висновку про скасування вищевказаних рішень про коригування митної вартості через їх протиправність, то картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205030/2024/000021, № UА205030/2024/000022 та № UА205030/2024/000045, прийняті Волинською митницею, також підлягають скасуванню.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА" підлягають задоволенню.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА" витрат по оплаті професійної правничої допомоги адвоката, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА" та Адвокатським об`єднанням "ПАРКУЛАБ І ПАРТНЕРИ" укладено договір №01/04-24 про надання професійної правничої допомоги адвоката.

Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт від 04.04.2024 б/н за договором №01/04-24 від 01.04.2024, позивачем понесені витрати за підготовку позовної заяви, відповіді на відзив, вартість послуги - 30 000 грн.

Відповідно до Платіжної інструкції №2054 від 03.04.2024 на рахунок представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА" АО "ПАРКУЛАБ І ПАРТНЕРИ" позивачем здійснено платіж на суму 30000 грн.

Суд зазначає, що згідно з ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, враховує складність справи та надані адвокатом послуги.

З огляду на те, що, дана справа належить до категорії справ незначної складності, обсяг доказів є незначним, судове засідання не проводилось, суд доходить до висновку, що вимога про стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню на користь позивача суми у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА" (вул. Велика Панасівська, буд. 205, м. Харків, 61040, ЄДРПОУ 35973236) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, буд. 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА205030/2024/000004/2 від 05.02.2024, № UА205030/2024/000005/2 від 05.02.2024 та № UА205030/2024/000010/2 від 11.03.2024, прийняті Волинською митницею.

Визнати протиправними та скасувати картки - відмови № UА205030/2024/000021, № UА205030/2024/000022 та № UА205030/2024/000045, прийняті Волинською митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА" (ЄДРПОУ 35973236) сплачену суму судового збору в розмірі 11207 (одинадцять тисяч двісті сім) грн 02 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (ЄДРПОУ 43958385).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР АКВАКУЛЬТУРА" (ЄДРПОУ 35973236) витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (ЄДРПОУ 43958385).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов