Постанова

від 13.06.2024 по справі 133/4009/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/4009/21

Провадження № 22-ц/801/1328/2024

Категорія: 77

Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 рокуСправа № 133/4009/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Ковальчука О. В., Сала Т. Б.,

секретар судового засідання Куленко О. В.

учасники справи:

позивач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,

відповідач Комунальне підприємство «Козятинська Центральна районна лікарня Козятинської міської ради»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , Козятинська міська рада Вінницької області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 квітня 2024 року, ухвалене у складі судді Пєтухової Н. О. в м. Козятин, дата складення повного судового рішення відповідає даті його постановлення,-

в с т а н о в и в :

30 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області з позовною заявою до Комунального підприємства «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради» (надалі КП «Козятинська ЦРЛ»).

Позов обґрунтовано тим, що позивачка працювала у відповідача(назва якого неодноразово змінювалася) з 01 травня 2008 року по 30.11.2021 року на різних посадах, а саме: з 01.05.2008 року по 09.08.2021 року - на посаді бухгалтера відділу економіки та бухгалтерського обліку; з 10.08.2021 року по 02.09.2021 року - на посаді головного бухгалтера тимчасово; з 03.09.2021 року по 30.11.2021 року - на посаді бухгалтера 1-ї категорії фінансово-економічного відділу.

Наказом т.в.о. директора КП «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради Олександра Євтушка № 185-0 від 25.11.2021 року її було звільнено з займаної посади бухгалтера відділу фінансового обліку та звітності КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради з 30.11.2021 року у зв`язку зі скороченням чисельності працівників за п.1 ст.40 КЗпП України».

Позивач вважає таке звільнення незаконним, так як вона працювала на посаді бухгалтера 1-ї категорії фінансово-економічного відділу (і так записано в трудовій книжці), а звільнена з посади бухгалтера відділу фінансового обліку та звітності (так сформульовано в наказі про звільнення), наказом від 20.09.2021 року № 40 її повідомили про скорочення чисельності та штату працівників та попередили про можливе звільнення з посади бухгалтера, також їй двічі до звільнення пропонували вакантні посади бухгалтера на період перебування в декретній відпустці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тобто хоча й відповідні посади, але тимчасово. В порушення ст.43 КЗпП України звільнення відбулося за відсутності попередньої на те згоди профспілкової організації. Також при звільненні відповідачем не було враховано умови переважного залишення її на роботі, а саме наявність більш високої кваліфікації і продуктивності праці, наявність безперервного стажу на даному підприємстві (з 2008 року), наявність у неї дитини - інваліда, а також той факт, що вона навчається без відриву від виробництва і є студенткою 4 курсу 2021/2022 навчального року заочної форми навчання факультету бізнес- адміністрування та права Київського університету ринкових відносин.

Незаконним звільненням з роботи їй завдано моральної шкоди, оскільки, вона має дитину-інваліда і зобов`язана всіляко допомагати їй та підтримувати її у дорослому житті, а позбавившись роботи і заробітку - єдиного засобу для існування внаслідок незаконного звільнення, вона залишилася без засобів існування та змушена боротися за виживання. Внаслідок звільнення погіршився її стан здоров`я, підвищився тиск (через хвилювання), з`явилися головні болі, вона втратила сон і спокій, змушена регулярно приймати ліки. Розмір моральної шкоди оцінила в 50000 грн.

Відтак просила суд визнати незаконним наказ КП «Козятинська ЦРЛ» від 25.11.2021 року № 185-о, поновити її на роботі на посаді бухгалтера 1 категорії фінансово-економічного відділу, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та 50000 грн моральної шкоди.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 квітня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що увідповідача дійсномало місцескорочення чисельностіта штатупрацівників узв`язкуіз змінамив організаціївиробництва іпраці,позивача булоналежним чиномпопереджено прозвільнення,отримано згодупрофспілкового комітету,тому суд дійшов висновку, що звільненняпозивача зроботи напідставі пункту 1статті 40 КЗпП Українивідбулося з дотриманням вимог трудового законодавства та без порушень прав ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із таким рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 квітня 2024 року та задовольнити позов.

Основними доводами апеляційної скарги є наступне:

1)позивач не була належним чином повідомлена, оскільки їй в додаток «Дія» надійшла повістка з іншою датою розгляду справи: 16.04.2024, а засідання відбулося 15.04.2024 року;.

2)Відповідач звертає увагу, що при вирішенні питання переважного права залишення на роботі було допущено порушення: згідно наявних у справі штатних розписів скорочувалась лише одна посада «бухгалтер», а залишалось чотири. Працівники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на час реорганізації перебували у відпустці по догляду за дитиною. Тому дві посади залишалися за ними. А на дві інші посади претендували три інші працівники, зокрема позивачка. Зазначає, що порівняльний аналіз за кваліфікацією та продуктивністю праці, який був проведений згідно протоколу № 6 від 11.11.2021 фактично відбувся між двома працівниками позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а ОСОБА_6 без зазначеного аналізу була запропонована одна з вакантних посад.

Вважає, що повідомлення про наступне скорочення вручались їй передчасно, так як комісія з питань переважного права залишення на роботі за працівниками, яка була створена 28.09.2021 року , зазначені питання до 22.11.2021 не розглядала;

3) Звертає увагу, що посилання суду першої інстанції на Акти ревізії від 25 та 28 грудня 2023 року не можуть впливати на рішення про її звільнення, оскільки воно приймалось 25 листопада 2021 року;

4)Суд безпідставно допустив до участі в справі та ОСОБА_7 , так як в справі немає доказів на підтвердження його повноважень та є він адвокатом;

5)Наголошує, що відповідач, запропонувавши їй посади працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, порушив вимоги ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, не запропонував їй усі інші вакантні посади;

6)Зазначає, що її було звільнено з роботи наказом від 25.11.2021 року, а свою згоду профспілковий комітет направив роботодавцю лише 26.11.2021 року, тому це порушує її права;

7)профспілковий комітет прийняв рішення про її звільнення 25.11.2021року (згідно наказу), а роботодавця повідомив 26.11.2021 року.

24 травня 2024 року від КП «Козятинська Центральна районна лікарня Козятинської міської ради» надійшов на адресу апеляційного суду відзив, в якому відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін. Стосовно неповідомлення позивача про судові засідання в суді першої інстанції зазначав, що між ОСОБА_1 та адвокатом Голуб Н. Є. укладений договір без обмежень процесуальними правами, 15 квітня 2024 року у судовому засіданні був її представник тому твердження, що справа була розглянута без її участі вважає надуманим. В результаті реорганізації, було видано наказ №313-д від 2.08.2021 року «Про затвердження штатного розпису, скорочення штатних посад та чисельності працівників», згідно якого і скорочувалася посада бухгалтера, було проведено порівняльний аналіз працівників і вирішено скоротити ОСОБА_1 , оскліьки були зауваження до її роботи і в неї нижчий освітній рівень. Зазначає, що Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2021 по 31.08.2023 року дійсно не має жодного відношення до факту звільнення, однак підтверджує факт не належної кваліфікації ОСОБА_1 . Стосовно отримання адміністрацією Витягу з протоколу профспілкового комітету №12 вказує, що в переліку присутніх членів профспілкового комітету була ОСОБА_8 - начальник відділу кадрів КП «Козятинська ЦРЛ», яка як член комітету в день засідання профкому отримала примірник протоколу. Вважає, що роботодавцем дотримано всі норми трудового законодавства ж. що регулюють процедуру вивільнення працівника за п. 1 ст. 40 КЗпП. Вважає, що суд першої інстанції ухвалив правильне та законне рішення.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник адвокат Чешковський В. А. підтримали викладене в апеляційній скарзі, просили оскаржуване рішення скасувати та позов задовольнити. Представник відповідача КП «Козятинська центральна районна лікарня Козятинської міської ради» Король С. Л. заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважає судове рішення першої інстанції законними та обґрунтованими, просила залишити його без змін.

Треті особи в судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про день та час судового розгляду, причини неявки суду не повідомили.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає вимогам закону.

По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:

- ОСОБА_1 з 01.05.2008 року по 30.11.2021 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем, а саме: з 01.05.2008 року по 09.08.2021 року - на посаді бухгалтера відділу економіки та бухгалтерського обліку; з 10.08.2021 року по 02.09.2021 року - на посаді головного бухгалтера тимчасово; з 03.09.2021 року по 30.11.2021 року - на посаді бухгалтера 1-ї категорії фінансово-економічного відділу, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 10 липня 1992 року (а. с. 11-12 , т. 1);

-відповідно до Рішення 8 сесії 8 скликання Козятинської міської ради № 230-VIII від 09.04.2021, Козятинська міська рада вступила в права засновника КП «Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради» (а. с. 20);

-відповідно до Рішення 11 сесії 8 скликання Козятинської міської ради № 303-VIII від 28.05.2021 «Про реорганізацію комунальних підприємств охорони здоров`я», реорганізовується шляхом приєднання до Комунального підприємства «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради ( код ЄДРПОУ 35814729) комунальне підприємство «Міська лікарня» Козятинської міської ради (код ЄДРПОУ 39878849) та комунальне підприємство «Козятинська стоматологічна поліклініка» Козятинської міської ради ( код ЄДРПОУ 35814755) (а. с. 21 т. 1);

-Рішенням Козятинської міської ради Вінницької області 14 (п) сесії 8 скликання від 03.08.2021 № 476-VІІІ затверджено статут (в новій редакції) КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради (а. с. 22 т. 1);

-Відповідно до тимчасового штатного розпису КП Козятинська центральна районна лікарня, т.в.о. директора КП «Козятинська ЦРЛ» 04.08.2021 затверджено штат у кількості 640,250 штатних одиниць з місячним фондом оплати праці усіх працівників 4295167,00 грн( а. с. 119-120 т. 1);

-10.08.2021 ОСОБА_1 призначено головним бухгалтером терміном на 6 місяців із надання права другого підпису для підписання платіжних, рахункових та інших фінансових і банківських документів, що встановлено з наказу т.в.о. директора КП «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради Грубеляса І.П. №67-О від 06.08.2021 (а. с.15 т. 1);

-Рішенням Козятинської міської ради Вінницької області від 19.08.2021 №277 затверджено структуру КП «Козятинська ЦПЛ» Козятинської міської ради (а. с.161-163 т. 1).

-Відповідно до наказу № 313д від 20.08.2021 р «Про затвердження штатного розпису, скорочення штатних посад та чисельності працівників», з тимчасового штатного розпису, зокрема із фінансового відділу виведено (скорочено) по одній посаді головного бухгалтера, заступника головного бухгалтера, провідного бухгалтера, бухгалтера, касира (а. с. 123-126 т. 1);

-наказом т.в.о. директора КП «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради Грубеляса І. П. №329-Д від 03.09.2021 у зв`язку з реорганізацією КП «Міська лікарня Козятинської міської ради» шляхом приєднання до КП «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради, право другого підпису на платіжних, розрахункових, інших фінансових і банківських документів надано головному бухгалтеру відділу бухгалтерського обліку та звітності КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради ОСОБА_9 , наказ від 06.08.2021 №67-0 визнано таким, що втратив чинність (а. с.14 т.1);

-наказом в.о. директора КП «Козятинська центральна районна лікарня Козятинської міської ради» №83-О від 03.09.2021 ОСОБА_1 , бухгалтера першої категорії, яка тимчасово призначена виконуючою обов`язки головного бухгалтера, звільнено від виконання обов`язків з 03.09.2021, та переведено на попереднє місце роботи бухгалтера першої категорії (а. с.115 на звороті, т. 1).

-20.09.2021 ОСОБА_1 було попереджена про можливе звільнення з посади бухгалтера в зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників»,у зв`язку з чим попереджено про її звільнення з посади, з яким вона ознайомилася 22.09.2021 року, про що свідчить її підпис (а. с. 132, т.1);

-04.11.2021 ОСОБА_1 було запропоновано вакантну посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності на період декретної відпустки ОСОБА_3 , від якої ОСОБА_1 відмовилася, про що свідчить зроблений нею власноручно напис (а. с. 134 т.1);

- 23.11.2021 року ОСОБА_1 було запропоновано посаду бухгалтера відділу фінансового обліку та звітності на період відсутності основного працівника ОСОБА_4 , від якої ОСОБА_1 відмовилась, про що свідчить зроблений нею власноручно напис (а. с. 133, т. 1 на звороті);

-Відмову від запропонованих посад ОСОБА_1 пояснила тим, що ці посади були тимчасові, а вона займала постійну посаду.

-05.10.21 року ОСОБА_1 на ім`я головного бухгалтера написала доповідну (а.с. 129, т.1) , а 22.11.2021 року пояснювальну записку (а .с. 131 на звороті, т.1), із яких вбачається, що в ході роботи в програмі Дебет+, ОСОБА_1 допустила помилки у зв`язку із недосконалим знанням даної програми (а. с. 131 т. 1).

-Відповідно до наказу № 353 д від 28.09.2021 року КП було створено Комісію для визначення працівників, що мають переважне право залишитися на роботі при скороченні, або таких, яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця (а. с. 137 т. 1);

-Відповідно до протоколу № 6 засідання комісії для визначення працівників, які мають переважне право залишення на роботі при скороченні, або таких, яких заборонено звільняти з ініціативи роботодавця від 22.11.2021, комісія вирішила, що у зв`язку з допущенням систематичних недоліків в роботі, зокрема помилки при нарахуванні заробітної плати за допомогою програмного забезпечення, для роботи з яким ОСОБА_1 пройшла навчання, переважне право залишитись на роботі при скороченні, комісією вирішено залишити бухгалтера ОСОБА_5 , яка має вищу кваліфікацію та продуктивність праці, а ОСОБА_10 раніше погодилася перейти на тимчасово вакантну посаду (а. с.121-122 т.1);

-наказом № 185-О від 25.11.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади бухгалтера відділу фінансового обліку та звітності КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради з 30 листопада 2021року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників за п. 1 ст.40 КЗпП України» (а. с. 13, т.1 );

-26.11.2021 головою профспілкового комітету було надано витяги з протоколів засідання профспілкового комітету№ 12 від 24.11.2021 , в якому зазначено про надання згоди профспілкою на звільнення в зв`язку зі скороченням, серед інших, бухгалтера ОСОБА_1 (а. с. 129 - 130 т. 1);

-З 01.12.2021 затверджено новий штатний розпис КП «Козятинська центральна районна лікарня» на 458,5 штатних одиниць .20.08.2021 т.в.о. директора КП «Козятинська ЦРЛ» затверджено техніко-економічне обслуговування скорочення чисельності та штату працівників КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради, з метою забезпечення можливості покриття витрат по оплаті праці та інших видатках, що дозволить підприємству дотримуватись загальної фінансової дисципліни у господарській діяльності, привести свої витрати у відповідність до фінансової спроможності підприємства в нових фінансово-економічних умовах (а. с123-126 т. 1);

-Відповідно до штатного розпису станом на 01.01.2021 КП Козятинська ЦРЛ налічує 485 штатних одиниць з місячним фондом оплати 3284069,5 грн, який в подальшому було змінено станом на 01 березня 2021 та станом на 30 березня 2021 року( а. с. 201-214 т. 1);

-Згідно довідки №62 про середню заробітну плату ОСОБА_1 , на посаді бухгалтера КП «Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради, середня заробітна плата за 11 місяців 2021 року (січень-листопад) становить 183948,30 грн, за 1 місяць 16722,57 грн, за один день 569, 50 грн (а. с. 199 т.1);

-Згідно долученої до матеріалів справи довідки №2 про середню заробітну плату, середня заробітна плата ОСОБА_1 за вересень жовтень 2021 року становить 13158,07 грн (а. с. 2 т. 2);

-ОСОБА_1 є студенткою 4 курсу 2021/2022 навчального року заочної форми навчання факультету бізнес-адміністрування та права, що підтверджує довідка Київського університету ринкових відносин від 23.09.2024 (а. с. 25);

-Відповідно до наказу № 2-к від 10.01.2022 ОСОБА_1 прийнято на посаду бухгалтера централізованої бухгалтерії управління освіти та спорту Козятинської міської ради (а. с. 128 т. 1);

-До матеріалів справи також долучено витяг з акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КП Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради за період з 01.01.2021 по 31.08.2023, відповідно до якого, в період виконання обов`язків головного бухгалтера ОСОБА_1 з 10.08.2021 по 02.09.2021 було виявлено ряд порушень щодо нарахувань заробітної плати , премій та доплат працівникам (а. с. 4-22 т. 2).

Між сторонами виник спір про визнання незаконним звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

За змістом частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: сімейним - при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Переважне право на залишення працівника на роботі враховується лише у разі скорочення однорідних професій та посад.

З аналізу наведених норм чинного законодавства випливає, що визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

Для такої перевірки повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.

Доказами більш високої продуктивності праці можуть бути виконання значно більшого обсягу робіт у порівнянні з іншими працівниками, які займають аналогічну посаду чи виконують таку ж роботу, накази про преміювання за високі показники у роботі тощо.

За змістом статті 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду.

Доказами більш високої продуктивності праці можуть бути: виконання значно більшого обсягу робіт порівняно з іншими працівниками, які займають аналогічну посаду чи виконують таку ж роботу, накази про преміювання за високі показники у роботі тощо.

Як вбачається із Рішення 11 сесії 8 скликання Козятинської міської ради № 303-VIII від 28.05.2021 «Про реорганізацію комунальних підприємств охорони здоров`я», реорганізовується шляхом приєднання до Комунального підприємства «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради ( код ЄДРПОУ 35814729) комунальне підприємство «Міська лікарня» Козятинської міської ради (код ЄДРПОУ 39878849) та комунальне підприємство «Козятинська стоматологічна поліклініка» Козятинської міської ради ( код ЄДРПОУ 35814755) .

20.08.2021КП«КозятинськаЦРЛ» Козятинськоїміськоїради,напідставірішення виконавчогокомітету Козятинськоїміської ради№ 277від 19.08.2021«Про затвердженняструктури комунальногопідприємства«Козятинськацентральна районналікарня«Козятинськоїміської ради»,буловиданонаказ попідприємству№313д«Прозатвердження штатногорозпису,скороченняштатнихпосад тачисельностіпрацівників», відповідно до якого відбулось скорочення посади лікарів, фахівців з базовою та не повною вищою медичною освітою, молодший медичний персонал, інші працівники, спеціалісти (не медики) з 30.11.2021.

В справі що розглядається суд першої інстанції вірно встановив, що у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, що також мало наслідком скорочення чисельності та працівників. Власником підприємства було дотримано строків та порядку попередження працівників про подальше їх звільнення та в цій частині судове рішення не оскаржується.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивачка не була повідомлена про судове засідання , яке відбулося 15.04.2024 року, так як в Дії значилася дата 16 квітня 2024 року.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

В справі що розглядається, ОСОБА_1 була представлена адвокатом Голуб Н. Є. (а.с.28-29, т.1), про судове засідання, яке відбулося 15.04.2024 року, адвокат Голуб Н. Є. була повідомлена, про що свідчить її розписка (а.с. 233, т.1), також вона отримала повістку для передання ОСОБА_1 (а.с. 234, т.1), відтак позивач була належним чином повідомлена про день та час судового розгляду. В судовому засіданні 15 квітня 2024 року була присутня адвокат позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_11 , що підтверджується протоколом судового засідання (а. с. 23, т.2). Використання мобільного додатку Дія для вручення судових викликів та повідомлень не передбачено нормами цивільного процесуального Кодексу.

Відтак апеляційний суд виснує, що немає підстав стверджувати, що розгляд справи здійснено за відсутності позивачки, та без її належного повідомлення про день та час судового розгляду.

Щодо доводів апеляційної скарги про неправильне вирішення питання переважного права залишення на роботі.

По справі встановлено, що роботодавець наказом від 28.09.2021 року № 353-д створив комісію визначення працівників, що мають переважне право залишитися на роботі при скороченні(а. с. 137 т. 1), відповідно до протоколу засідання від 22.11.2021 № 6 якої встановлено що при врахуванні переважного права на залишення на роботі було враховано, що ОСОБА_10 раніше погодилася перейти на тимчасово вакантну посаду, тому з відкриттям постійної вакансії їй буде запропоновано перейти на основне місце роботи, ОСОБА_5 має перший рівень вищої освіти (бакалавр), тоді як ОСОБА_1 має освіту рівня молодшого спеціаліста, згідно доповідної головного бухгалтера Маковій ОВ. Допускає систематичні помилки з роботою програмного забезпечення, за яким вона пройшла навчання, тому переважне право залишитись на роботі при скороченні комісією вирішено надати бухгалтеру ОСОБА_5 , яка має вищу кваліфікацію та продуктивність праці (а. с.121-122 т.1).

З урахуванням написаних ОСОБА_1 05.11.2021 року доповідної (а. с. 129, т.1) та 22.11.2021 року пояснювальної записки (а .с. 131 на звороті, т.1), із яких вбачається, що в ході роботи в програмі Дебет+, вона допустила помилки у зв`язку із недосконалим знанням даної програми, зауваження щодо якості її роботи, комісія оцінила об`єктивно.

Посилання вапеляційній скарзіна те,що небуло враховано,що ОСОБА_1 навчається табуластуденткою 4 курсу 2021/2022 навчального року заочної форми навчання факультету бізнес-адміністрування та права, що підтверджує довідка Київського університету ринкових відносин від 23.09.2024 (а. с. 25), не впливає на оцінку рішення комісії, оскільки комісія врахувала наявність рівня освіти, а здобуття освіти за наявності працівника з вищим рівнем освіти не може надавати переваги для залишення на роботі.

При порівнянні комісією було здійснено порівняння осіб, які займають однакові за рівнем посади бухгалтера, враховано продуктивність роботи, освітній рівень претендентів, а тому суд першої інстанції правильно виснував, що при звільненні ОСОБА_1 було дотримано вимог законодавства щодо переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці. Відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є спростованими.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що її повідомили про скорочення передчасно (20.09.2021 року), оскільки комісія з переважного права залишення на роботі провела своє засідання лише 22.11.2021 року, - є її власним баченням ситуації, оскільки законодавець не пов`язує попередження про скорочення з попереднім визначенням того, хто має переважне право на залишення на роботі, навпаки, попередженню підлягають усі працівники які займають аналогічні посади, кількість яких скорочується, що й було зроблено відповідачем у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що суд неправомірно врахував Акт ревізії, який був складений вже в 2023 році.

Дійсно в матеріалах справи наявний витяг з акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КП Козятинська ЦРЛ» Козятинської міської ради за період з 01.01.2021 по 31.08.2023, відповідно до якого, в період виконання обов`язків головного бухгалтера ОСОБА_1 з 10.08.2021 по 02.09.2021 було виявлено ряд порушень щодо нарахувань заробітної плати , премій та доплат працівникам (а. с. 4-22 т. 2), проте суд першої інстанції, вирішуючи питання законності звільнення позивачки не поклав зазначений акт в основу рішення, а правильно вдався до аналізу лише тих фактів, які мали місце до звільнення.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження повноважень представника позивача адвоката Радіщева В. О. в суді першої інстанції

Не мають під собою підстав і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_7 як представник відповідача не міг бути допущений до справи, оскільки не надав доказів на підтвердження своїх повноважень: так, в матеріалах справи на підтвердження повноважень адвоката Радіщева В. О. міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги, датований 04.02.2022 р., на представництво інтересів відповідача в Козятинському міськрайонному суд (а. с. 64, т.1), що відповідає пункту 2 частини 4 статті 62 ЦПК України. Вимоги про надання на підтвердження повноважень адвоката договору про правову допомогу, як про те зазначено в апеляційній скарзі, норми ЦПК не містять.

Неспроможними є і доводи про те, що відсутнє підтвердження, що ОСОБА_7 є адвокатом, оскільки, як уже зазначено вище, ним надано на підтвердження повноважень відповідний ордер, а в разі сумніву чи відноситься особа до числа адвокатів існує Єдиний реєстр адвокатів України, який був створений та почав функціонувати з 16 січня 2013 року на підставі Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" таПорядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 22 серпня 2022 року № 74 (із змінами), в якому за необхідності можна пересвідчитися в тому чи є та чи інша особа адвокатом.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що роботодавець не запропонував позивачці всі наявні вакантні посади, чим порушив вимоги ч.2 ст.40, ч.3 ст. 49-2 КЗпП України, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно достатті 49-2 КЗпП Українипро наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимогистатті 49-2 КЗпП Українипро надання роботи працівникові, який вивільняється в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті40, частини третьої статті49-2 КЗпП Українищодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьоїстатті 49-2 КЗпП Українироботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Як вбачається з наказу по підприємству № 313-д «Про затвердження штатного розпису, скорочення штатних посад та чисельності працівників», в установі відбулось скорочення посади лікарів, фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, молодший медичний персонал, інші працівники, спеціалісти (не медики) з 30.11.2021, в тому числі, з тимчасового штатного розпису, зокрема із фінансового відділу виведено (скорочено) по одній посаді головного бухгалтера, заступника головного бухгалтера, провідного бухгалтера, бухгалтера, касира (а. с. 123-126 т. 1). Тобто у відповідача відбулося масове скорочення з 640, 25 штатних одиниць (а. с. 119-120 т. 1) до 485 штатних одиниць з 01.12.2021 (а. с123-126 т. 1).

Роботодавець до дня звільнення двічі пропонував ОСОБА_1 , з урахуванням її кваліфікації, тимчасово вакантні посади бухгалтера: 04.11.2021 було запропоновано вакантну посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності на період декретної відпустки ОСОБА_3 (а. с. 134 т.1) та 23.11.2021 року ОСОБА_1 було запропоновано посаду бухгалтера відділу фінансового обліку та звітності на період відсутності основного працівника ОСОБА_4 (а. с. 133, т. 1 на звороті), проте ОСОБА_1 відмовилася від цих посад, пояснюючи це тим, що ці посади тимчасові, а вона займала постійну посаду.

В постановах від 13 грудня 2023 року у справі №534/625/22 та від 13 січня 2023 року у справі №607/4930/21 КЦС у складі ВС зазначив про те, що вивільнюваному працівнику може пропонуватися виконання роботи за строковими трудовими договорами (наприклад, на час відпустки по догляду за дитиною іншого працівника; на час проходження військової служби іншим працівником, призваним під час мобілізації), робота на умовах неповного робочого часу тощо. Невиконання цього правила свідчить про неналежне виконання роботодавцем своїх обов`язків.

Відтак суд першої інстанції правильно виснував, що відповідач дотримався вимог частини другої статті40, частини третьої статті49-2 КЗпП Українищодо працевлаштування ОСОБА_1 , запропонував їй на підприємстві роботу, яка відповідала її посаді бухгалтера, від якої вона двічі відмовилася.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що згода профспілкового комітету на звільнення надійшла роботодавцю 26.11.2021 року, а наказ був виданий 25.11.2021 року, слід зазначити наступне.

За приписами статті 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Отже, попередня згода чи незгода на звільнення працівника, який є членом профспілкової організації, з боку профспілкової організації є засобом захисту прав працівника, і це право на захист не може бути обмежено.

Дійсно, як свідчить повідомлення голови профспілки, до якого додано в тому числі і витяг із протоколу № 12 від 24.11.2021 року(а. с. 129 130, т.1), воно було адресоване роботодавцю 26.11.2021 року. Наказ про звільнення позивачки було видано 25.11.2021 року, відповідно до якого вона була звільнена з 30.11.2021 року.

Проте, з урахуванням того, що згода була надана 24.11.2021 року, апеляційний суд не вбачає таких порушень при розгляді профспілкою питання згоди на звільнення, які б були підставою для визнання звільнення позивачки незаконним. Слід зауважити, що навіть якби роботодавець не запитав згоди у профспілки на звільнення позивачки, єдиним наслідком було би те, що суд зупинив провадження та надав час для розгляду цього питання профспілковим органом(частина 9 статті 43 КЗпП України).

Встановивши,що увідповідача дійсномало місцескорочення чисельностіта штатупрацівників узв`язкуіз змінамив організаціївиробництва іпраці,позивачку булоналежним чиномпопереджено пронаступне звільнення,на часзвільнення їїбуло ознайомленоз усімавакантними посадами,які відповідалиїї посадіта кваліфікації,при вирішенніпитання пропереважне залишенняна роботівраховано кваліфікацію,освітній рівень,якість виконанняпосадових обов`язків,наказ прозвільнення виданийповноважною особою,в межахсвоєї компетенції,профспілковий комітетпогодив звільненняпозивачки,-суд першоїінстанції правильновиснував,що звільненняпозивачки зроботи напідставі пункту 1 статті 40КЗпП України відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства та без порушень прав ОСОБА_1 .

З огляду на викладене вище, суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін можливе, якщо суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивачки ОСОБА_1 не містить доводів, які б спростовували ухвалене у справі рішення суду першої інстанції.

Тому рішенняКозятинського міськрайонногосуду Вінницькоїобласті від 15квітня 2024року підлягає залишенню без змін, а подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 червня 2024 року.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді: О. В. Ковальчук

Т. Б. Сало