Рішення

від 18.06.2024 по справі 173/3614/23

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/3614/23

Провадження №2/173/269/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Петрюк Т.М.

При секретареві Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

29.11.2023 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з позовом про розірвання шлюбу до відповідача ОСОБА_1

04.12.2023 року надійшла довідка про реєстрацію місця проживання відповідача фізичної особи.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 15.02.2024 року.

15.02.2024 ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області зупинене провадження у справі в зв`язку з наданням сторонам строку для примирення.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19.04.2024 року поновлене провадження у справі. Справа призначена до розгляду на 18.06.2024 року.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 11 квітня 2015 року у виконавчому комітеті Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 5.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 11 квітня 2015 року вона уклала шлюб з відповідачем по справі, який був зареєстрований у виконавчому комітеті Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 5.

Дітей від шлюбу не мають.

Подружні стосунки між ними розлагодились, зникло взаємопорозуміння і взаємоповага, стали частими сварки за багатьма життєвими обставинами. Шлюбні відносини і ведення спільного господарства між ними припинено та шлюб має лише формальний характер. Вважає, що подальше перебування у шлюбі суперечитиме її інтересам, що й стало причиною звернення до суду.

В судове засідання позивач не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала та просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» від 22 квітня 2024 року.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавшизміст позовнихвимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 11 квітня 2015 року позивач уклала шлюб з відповідачем по справі, який був зареєстрований у виконавчому комітеті Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 5, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

Дітей від шлюбу не мають.

Судом встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини і спільне проживання, що сторонами не заперечується, тому даний факт суд вважає встановленим.

Останнім часом їх сімейні відносини погіршилися, проживають окремо, не спілкуються та не підтримують шлюбних відносин, спроби відновити сім`ю ні до чого не призвели.

Зазначені обставини, на думку суду, створюють неможливі умови для подальшого спільного проживання сторін та збереження шлюбних стосунків.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, - чоловіки та жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознаками раси, національності або релігії одружуватись і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання шлюбу.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що припинення шлюбних відносин між сторонами має стійкий характер і шлюбні відносини та спільне проживання сторони не бажають відновлювати, а причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу є обґрунтованими, подальше проживання сторін та їх примирення стало неможливим, за строк, наданий судом сторонам для примирення, шлюбні стосунки не відновилися, тому шлюб між сторонами потрібно розірвати так як подальше перебування сторін у шлюбі на думку суду суперечитиме їхнім інтересам.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України - Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України - Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Позивач настоює на розірванні шлюбу, тому виходячи із принципу добровільності (вільної згоди чоловіка і жінки) шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше перебування сторін у шлюбі буде мати наслідком примушення сторін до шлюбних відносин, та втратить одну з основних його підстав добровільність.

За даних обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу.

Дане рішення приймається судом у відповідності із способом захисту обраним позивачем та передбаченим нормами Сімейного кодексу України.

Після розірвання шлюбу, відповідно до прохання позивачки, суд вважає за можливе залишити позивачці прізвище, обране при реєстрації шлюбу « ОСОБА_2 ».

Відповідно до ст. 115 СК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу державної реєстрації актів цивільного стану громадян для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та враховуючи, що ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог та враховуючи вину обох сторін у розірванні шлюбу, суд вважає за можливе половину понесених судових витрат по сплаті судового збору покласти на відповідача.

На основі ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259,263,264,265,268, 273 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1 пророзірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 11 квітня 2015 року у виконавчому комітеті Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 5, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище, обране при реєстрації шлюбу « ОСОБА_2 ».

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , 536.80 грн., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору. В іншій частині понесені судові витрати по сплаті судового збору покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 .

Після набрання рішенням законної сили його копію направити Верхньодніпровському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 18.06.2024 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 19.06.2024 року

Дата набрання законної сили: 19.07.2024 року