Постанова

від 10.12.2007 по справі 34/364-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/364-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2007                                                                                   Справа № 34/364-07  

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В.  (доповідач),    

суддів: Лисенко О.М., Виноградник О.М.,

при секретарі: Геворгян Е.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Бойко Дмитро Дмитрович, юрисконсульт, довіреність №73  від 15.06.2007р;

від відповідача представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Двадцять перший вік" на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  30.08.2007р. у справі №34/364-07

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія", м.Львів   

до: приватного підприємства "Двадцять перший вік", м.Дніпропетровськ

про стягнення 38 938, 85 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2007р (суддя Примак С.А.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія" про стягнення з приватного підприємства "Двадцять перший вік" 38938,85 грн боргу за поставлену але неоплачену продукцію задоволено повністю.

          Рішення мотивовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань по сплаті отриманої продукції згідно накладної №04ДН1016 від 16.10.2006р. На підставі ст 625 Цивільного кодексу України стягнуто 2067,21 грн інфляційних витрат, 723,26 грн 3% річних.

         Не погодившись з зазначеним рішенням відповідач його оскаржує на предмет невідповідності нормам процесуального права та фактичним обставинам справи. Скаржник зазначає, що згідно рішення суду відповідачем виступає приватне підприємство “Двадцять перший рік”, але згідно накладної і довіреності документи видані ПП “Двадцять перший вік”. Відповідач не отримував від позивача копію позовної заяви у зв'язку з чим не міг скористатися своїм правом і надати відзив на позовну заяву. Заборгованість у відповідача перед позивачем за поставлену продукцію відсутня, що підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 01.04.2007р.

      Скаржник просить рішення скасувати, в позові відмовити.          

В доповненні до апеляційної скарги відповідач зазначає, що товар по накладній №04ДН 101610 від 16.10.2006р. підприємство не отримало, представник ТОВ “Торгова промислова компанія” був відомій посадовій особі ПП “Двадцять перший вік”, тому вона віддала йому довіреність та пропечатала накладні не перевіривши приход товару на склад.

Представник скаржника клопоче про викликання до суду, з метою дачі пояснень, посадових осіб ПП “Двадцять перший вік” завідуючого складом Красильщика З.О. та спеціаліста по обліку Ворончихіну О.В., витребувати у позивача книгу реєстрації вантажу, який виходить зі складу (а.с. 64-65).

Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засідання 28.11.2007р. оголошувалась перерва до 10.12.2007р.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

По видатковій накладній №04ДН 101610 від 16.10.2006р. представник відповідача за довіреністю ЯМИ № 307633 від 16.10.2006р. отримав від позивача мінеральну вату “Rockmin” 50 0,6м в кількості 2844 кв.м на загальну суму 36 148,38 грн.

Отримання вказаної продукції підтверджується вказаними первинними документами, оригінали яких (видаткова накладна, довіреність, рахунок-фактура №04ДН 001917) оглянуті в судовому засідання 28.11.2007р.

Договір між сторонами не укладався.

Згідно частин першої другої ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є як договори, інші правочини, так й інші юридичні факти.

Дії сторін з боку позивача –по передачі продукції, з боку відповідача –по її прийняттю, свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

18.12.2006р. за вихідним №04ДН 01ВО позивач направив відповідачу лист з вимогою щодо сплати поставленої по витратній накладній № 04ДН 101610 від 16.10.2006р. продукції.

Відповідач не заперечує факту отримання вказаного листа, що також підтверджується і копією повідомлення про вручення 18.12.2006р. відповідачу листа з вимогою про сплату.

Таким чином в строк до 25.12.2006р. відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за отриману продукцію.

Відповідач за продукцію поставлену по видатковій накладній №04ДН101610 не розрахувався.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 36 148,38 грн. основного боргу.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач розраховує інфляційні втрати починаючи з листопада 2006р. по травень 2007р.

Враховуючи, що вимога щодо сплати продукції отримана відповідачем 18.12.2007р. то інфляційні витрати треба розрахувати з 01січня 2007року. Таким чином інфляційні витрати за період з січня 2007р. по травень 2007р. складають 691 грн 53 коп. ( 36 839,91 грн. –36148,38 грн).

Три проценти річних за період з 26.12.2006р. по 18.05.2007р. (144 днів) становлять 427,84 грн.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково: 36839,91 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 427,84 грн. 3% річних, всього 37 267,75 грн.

Задовольняючи позов повністю господарський суд не звернув увагу на період з якого позивач нарахував інфляційні витрати та 3% без врахування строків в які відповідач повинен був виконати письмову вимогу позивача щодо сплати.

          Доводи скаржника не можуть бути прийняті до уваги, оскільки:

-          прийняття продукції підтверджується первинними документами, оригінали яких оглянуті в судових засіданнях (видаткова накладна №04 ДН 101610) від 16.10.2006р, довіреність ЯМА № 307633 від 16.10.2006р).

-          порушення які допущені представником ПП “Двадцять перший вік” при прийнятті товару не можуть свідчити про те, що підприємство не отримувало продукцію.

Акт звіряння розрахунків станом на 01.04.2007р є бухгалтерським документом і не може бути беззаперечним доказом  відсутності заборгованості відповідача за поставлену йому по спірній накладній продукцію.

Допущені порушення є підставою для відповідальності конкретного порушника згідно трудового законодавства або притягнення до кримінальної відповідальності. Належними і допустимими доказами в розумінні ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України відповідач не довів, що продукція ним не отримана.

           За вказаних обставин клопотання скаржника про виклику до суду для дачі пояснень посадових осіб ПП “Двадцять перший вік” відхиляється.

Описка допущена при визначені найменування відповідача господарським судом виправлена згідно ухвали від 11.10.2007р (а.с.47).

          З огляду на викладене рішення господарського суду від 30.08.2007р підлягає зміні в частині стягнення інфляційних витрат та річних.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В :

          Апеляційну скаргу приватного підприємства "Двадцять перший вік" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  30.08.2007р. у справі №34/364-07 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції.

Позов задовольнити  частково.

  Стягнути з приватного підприємства "Двадцять перший вік" (49101, м.Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 15; код ЄДРПОУ 24599639) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія" (79017, м. Львів, вул. Коперника, 39/1; код ЄДРПОУ 13816938) 36 839, 91 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 427, 84 грн. 3% річних; 372, 68 грн. витрат по сплаті державного мита, 112, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 Видачу наказу згідно ст 117 ГПК України доручити господарському суду Дніпропетровської області.

          В решті позову відмовити.

Головуючий суддя                                                              О.М.Джихур

Суддя                                                                                     О.М.Лисенко                                                                                           

Суддя                                                                                     О.М.Виноградник