Ухвала

від 13.06.2024 по справі 208/4253/22

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/4253/22

№ провадження 1-кс/208/1039/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту накладеного за Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.02.2023 р., в межах кримінального провадження № 42022042050000055 від 25.08.2022 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту накладеного за Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.02.2023 р., в межах кримінального провадження № 42022042050000055 від 25.08.2022 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився надав заяву про залишення клопотання про скасування арешту, без розгляду.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Чинними нормами КПК України не передбачено постановлення ухвали про скасування арешту без розгляду за відповідним клопотанням особи, яка його подала.

Ч. 5, 6 ст.9КПК України вказано, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

П. 15, 16, 19 ч. 1ст.7КПК України передбачені такі загальні засади кримінального провадження, як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів та диспозитивність.

У відповідності до положеньст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З нормст. 26 КПК Українивипливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З огляду на викладені положення кримінального процесуального закону, загальні засади кримінального провадження, враховуючи те, що слідчий суддя позбавлений можливості розглянути вимоги клопотання, які не підтримуються стороною, яка їх подала та прийняти рішення по суті заявлених вимог (задовольнити клопотання або відмовити у його задоволенні), те, що за змістом принципів змагальності та диспозитивності сторона в процесі вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, зокрема щодо того, підтримувати клопотання чи ні та самостійно обстоювати перед судом його доводи, прийнятність його форми та законність змісту, того факту, що інші процесуальні закони, що регулюють як публічні, так і приватні процесуальні правовідносини містять положення щодо залишення без розгляду відповідного процесуального документа за клопотанням особи, яка його подала, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання про скасування арешту залишити без розгляду, роз`яснивши особі, яка його подала, що вона не позбавлена права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно правової позиції, сформульованої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі № 243/6674/17-к, ухвали слідчого судді, прямо не передбаченіКПК, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Вказаному кореспондуєРішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010, де Конституційний Суд України, розглядаючи положення пункту 8 частини третьоїстатті 129 Конституції України, дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження.

Керуючись викладеним та ст.7,9,22,26,309 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту накладеного за Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.02.2023 р., в межах кримінального провадження № 42022042050000055 від 25.08.2022 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, залишити без розгляду.

Роз`яснити, що залишення клопотання без розгляду не позбавляє особу, яка його подала, права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченомуКПК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1