справа № 208/4253/22
№ провадження 1-кс/208/277/24
УХВАЛА
Іменем України
24 липня 2024 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПП Моторчих про скасування арешту, накладеного за ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.02.2023 р., в межах кримінального провадження № 42022042050000055 від 25.08.2022 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
в с т а н о в и в:
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПП «Моторчих» звернувся з клопотанням про скасування арешту накладеного за Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.02.2023 р., в межах кримінального провадження № 42022042050000055 від 25.08.2022 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме на: двигун з номером НОМЕР_1 НОМЕР_2 , двигун з номером НОМЕР_3 , двигун з номером НОМЕР_4 ЯМЗ-236-1003291-В, двигун з номером А0418124 ЯМЗ-238-1003291-В, ЯМЗ-236-6582-1303104-Б4-В, двигун з номером ЯМЗ-238-1003290-В, ЯМЗ-238-1003291-В, двигун з номером НОМЕР_5 ЯМЗ-236-1003291, ЯМЗ-236-1003290-6, штамп круглої форми з надписом «Приватне підприємство. «МОТОРЧИХ» Україна, і.к. 40812645», 36 бирок паперових «MOTORCHECK» до деталей з мірною лінійкою, Акт прийому передачі (бланк) до Договору поставки №Мч-146/22 від 07.12.2022 між ПП «МОТОРЧИХ» та ТОВ «АГРОФІРМА «АВАНГАРД» від 15.12.2022 на 1 арк., Договір поставки Мч-040/22 СРТ від 15.02.2022 укладений між ПП «МОТОРЧИХ» та ДП «ДГ «НИВА» ІРГТ імені М.В. Зубця НААН» на 3 арк. та Специфікація на 1 арк. ( з підписами і штампом від ПП «МОТОРЧИХ», 15 прошитих томів та 8 тек з бухгалтерськими документами ПП «МОТОРЧИХ», ПП «ДИЗЕЛІСТ» ФОП Рубас, пристрій для відтиску цифр на табличках «AUTOMATOR» модель ADR-25120 s/n L3272CK-FF, «Паспорт Двигатель (силовой агрегат) КАМАЗ-740.31 1000400, НОМЕР_6 , «Ведомость эксплуатационных документов силовой агрегат ЯМЗ-238АК-3902070ВЭ», «Двигатели ЯМЗ-238АК-4 дополнения и инструкции», відеореєстратор HIKVISION model DS-7732NI-K4 s/n C29038743, відеореєстратор Eurolink DW-20 №18070312.
Вважає, що ухвала суду про накладення арешту на майно підлягає скасуванню, оскільки арешт накладено безпідставно та необґрунтовано зазначено, що дане майно відповідає критеріям передбачених ст. 98 КПК України.
Адвокат ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначав, що відсутні документи, які підтверджують право власності на майно, не співпадають номери, крім того майно на експертизі та досліджується в рамках кримінального провадження.
Слідчий суддя, вислухавши сторони, вивчивши матеріали клопотання, додані до них документи приходить до наступного.
Метою накладання арешту було запобігання можливості його приховування, знищення, пошкодження, псування, перетворення або відчуження, так як вищевказане майно, яке має ознаки речових доказів, має бути направлено на проведення експертного дослідження та використано при проведенні слідчих дій.
У відповідності до аб. 1 ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Так, згідно до вимог аб. 2 ч. 1ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Характер та обсяг доказів, що збираються стороною обвинувачення, мають відповідати фактичним обставинам справи та правовій кваліфікації кримінального провадження.
Відповідно до вимогст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому, слідчим у клопотанні про арешт майна правовою підставою, для накладення арешту, відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК, зазначається збереження речових доказів та необхідність проведення слідчих дій.
Оскільки зазначені об`єкти є речовими доказами у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України, оскільки є предметом кримінально протиправних дій та їх арешт, відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК, має за мету забезпечення збереження речових доказів, що містять у собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та проведення відповідних слідчий дій.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Аналізуючи матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку по відсутність підстав для задоволення клопотання.
З урахуванням викладеного, керуючисьст. 170 -174 КПК України, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПП Моторчих про скасування арешту, накладеного за Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.02.2023 р., в межах кримінального провадження № 42022042050000055 від 25.08.2022 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Заводський районний суд м.Дніпродзержинська |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2024 |
Оприлюднено | 05.08.2024 |
Номер документу | 120763947 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Заводський районний суд м.Дніпродзержинська
Похваліта С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні