Ухвала

від 18.06.2024 по справі 208/5466/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/5466/24

№ провадження 1-кс/208/1135/24

УХВАЛА

Іменем України

18 червня 2024 р. м. Кам`янське

Слідчий суддяЗаводського районногосуду м.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,старшого слідчогоСВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , прокурора Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, не працевлаштованого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не маючого місця реєстрації та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

в с т а н о в и в:

Слідчий звернулась до суду із клопотанням погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та / або суду так, як ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, загроза реального відбуття з високою ймовірністю спонукають його до переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, немає місця навчання та роботи, постійного джерела доходу, тобто достатньо міцних та сталих соціальних зв`язків, які могли б утримувати його в межах міста, тому підозрюваному має можливість у будь-який час виїхати за межі міста/області з метою ухилення від кримінальної відповідальності. З огляду на тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, ці обставини, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування.

Незаконно впливати на свідка та потерпілого, обґрунтованість даного ризику обумовлена тим, що підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчинення злочину, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи під дією менш суворого, аніж тримання під вартою, запобіжного заходу, може самостійно, або заручившись підтримкою інших осіб, негативно впливати на психологічний та моральний стан потерпілого та свідків, безперешкодно спровокувати та викликати у них бажання відмовитися від наданих свідчень, які є беззаперечними доказами вини підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, очікуючи на можливу помсту з його боку, шляхом вмовляння, тиску, погроз, залякувань, викликання жалю до себе, або будь-яким іншим способом, оскільки є особою раніше судимою за злочини проти життя та здоров`я, з метою уникнення покарання за вчинений злочин. Вищевказане може вплинути на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а саме встановлення мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, а також виду і розміру завданої шкоди тощо.

В судовому засіданні слідчий підтримала своє клопотання, посилалась на обставини зазначені в клопотанні, обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просила застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, підтримав думку захисника.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання 16.06.2024, приблизно о 20:10 годин, (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 перебував у будинку АДРЕСА_2 , де також знаходився і ОСОБА_7 .

Під час перебування у вказаному місці та у зазначений час між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин стався конфлікт, в ході якого у ОСОБА_5 раптово виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 , перебуваючи 16.06.2024, приблизно о 20:20 год., (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), у будинку АДРЕСА_2 , розташувавшись навпроти ОСОБА_7 та утримуючи у своїй руці ніж, діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи при цьому, що шляхом завдання удару ножем в тіло людини можливо заподіяти їй тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки і свідомо допускаючи їх настання, застосовуючи достатню м`язову силу, наніс ОСОБА_7 один удар вказаним ножем в область лівої половини грудної клітки.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , згідно довідки КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» від 17.06.2024, заподіяно тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівої половини грудної клітки, гемопневмотораксу зліва.

Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Таким чином останньому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Підставами застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

17 червня 2024 року про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення із правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 121 КК України було повідомлено ОСОБА_5 .

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»: існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення; факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність; обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні; стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

У судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_5 до вчинення злочину у якому він підозрюється, а саме: протоколами огляду місця події, показаннями свідка ОСОБА_8 зафіксованими у протоколі допиту останньої, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом пред`явлення особи ОСОБА_5 для впізнання потерпілому ОСОБА_7 та іншими доказами у їх сукупності.

На підставі сукупності досліджених документів, слідчий суддя дійшов висновку про те, що дійсно могли мати місце обставини про які зазначає орган досудового розслідування і що до їх вчинення може бути причетний ОСОБА_5 .

Слідчий суддя наголошує, що стандарт «обґрунтованості підозри» не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. При вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.

Отже вказане може бути підставою для обрання запобіжного заходу.

Щодо існування ризиків слідчий суддя зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- впливати на свідків та на потерпілого у даному кримінальному провадженні.

Ризики переховуваннявід органівдосудового розслідування, впливати на свідків потерпілого у даному кримінальному провадженні так, як ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, загроза реального відбуття з високою ймовірністю спонукають його до переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, немає місця навчання та роботи, постійного джерела доходу, тобто достатньо міцних та сталих соціальних зв`язків, які могли б утримувати його в межах міста, тому підозрюваному має можливість у будь-який час виїхати за межі міста/області з метою ухилення від кримінальної відповідальності. З огляду на тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється.

Крім того, підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчинення злочину, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи під дією менш суворого, аніж тримання під вартою, запобіжного заходу, може самостійно, або заручившись підтримкою інших осіб, негативно впливати на психологічний та моральний стан потерпілого та свідків, безперешкодно спровокувати та викликати у них бажання відмовитися від наданих свідчень.

Оцінюючи доводи щодо існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні з огляду на таке.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбачених ч.1 ст. 121 КК України, які є тяжкими злочинами та відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 8 років.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінуються у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для обрання запобіжного заходу.

Щодо не можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри; доведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за яке передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, суд вважає, що цих обставин, у сукупності із наданими документами достатньо для того, щоб обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В свою чергу, достатніх документів на спростування доводів, наведених слідчим та прокурором в обґрунтування неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, сторона захисту не надала. Так само, як і не надала документів, які мають враховуватися при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час, обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

З огляду на ці обставини відсутні підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Отже з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

Окрім цього, відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Так, з урахуванням того, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину та відсутність у ОСОБА_5 будь-яких доходів, також те, що злочин який спричинив тяжкі наслідки, суд не вбачає підстав для визначення застави.

Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 ,прокурора Кам`янськоїокружної прокуратуриДніпропетровської області ОСОБА_4 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати у рамках кримінального провадження № 12024041160000740 від 17.06.2024 за ч. 1 ст. 121 КК України, до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянина України, не працевлаштованого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не маючого місця реєстрації та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 серпня 2024 року.

В задоволені клопотання захисника ОСОБА_6 в застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відмовити.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1