Постанова

від 30.04.2024 по справі 507/125/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3039/24

Справа № 507/125/23

Головуючий у першій інстанції Дармакука Т.П.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання - Пересипка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах яких діє представник-адвокат Довбишев Дмитро Олександрович

на ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 19 жовтня 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Любашівського ліцею № 1 Любашівської селищної ради Одеської області, Відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради Одеської області про визнання незаконним та скасування наказу про припинення виплати заробітної плати, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток,

встановив:

В провадженні Любашівського районного суду Одеської області перебувала вказана вище цивільна справа за позовом ОСОБА_4 .

Ухвалою суду першої інстанції від 02 лютого 2023 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду на 06 березня 2023 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_4 помер.

Ухвалою суду від 06 березня 2023 року зупинено провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 251 ЦПК України, до з`ясування питання щодо кола спадкоємців позивача.

Ухвалою суду від 27 вересня 2023 року поновлено провадження у цій справі, оскільки після смерті ОСОБА_4 встановлено коло спадкоємців, які прийняли спадщину.

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 19 жовтня 2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Любашівського ліцею № 1 Любашівської селищної ради Одеської області, Відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради Одеської області про визнання незаконним та скасування наказу про припинення виплати заробітної плати, зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток закрито, з підстав передбачених п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах яких діє представник-адвокат Довбишев Д.О. звернулися з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, просили її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За доводами апеляційної скарги, закриваючи провадження у справі, судом не враховано, що відповідно до ст. 1227 ЦК України, правовідносини допускають правонаступництво у частині вирішення питання про стягнення середнього заробітку, якщо спадкодавець за життя набув право на отримання середнього заробітку та не реалізував це право.

У судове засідання відповідачі не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення не відповідає вказаним нормам, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, у січні 2023 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним вище позовом до Любашівського ліцею № 1 Любашівської селищної ради Одеської області та Відділу освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради Одеської області, у якому просив визнати протиправним і скасувати наказ Любашівського опорного закладу загальної середньої освіти Любашівської селищної ради №47-К від 19 липня 2022 року «Про припинення виплати заробітної плати мобілізованому ОСОБА_4 »; зобов`язати Відділ освіти, молоді та спорту Любашівської селищної ради нарахувати та виплатити йому середній заробіток на підприємстві з 19 липня 2022 року та на весь період надзвичайного стану; поновити процесуальний строк на звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування наказу №47-К від 19 липня 2022 року «Про припинення виплати заробітної плати мобілізованому ОСОБА_4 » та стягнення середнього заробітку на підприємстві. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду першої інстанції від 02 лютого 2023 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду на 06 березня 2023 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_4 помер.

Ухвалою суду від 06 березня 2023 року зупинено провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 251 ЦПК України, до з`ясування питання щодо кола спадкоємців позивача.

26 вересня 2023 року до суду першої інстанції від представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Жмурко С.Л., надійшла заява в якій остання просила залучити ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в якості правонаступників позивача до участі у цій справі, вказуючи про те, що вони після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняли спадщину.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами, є трудовими, а позовні вимоги про визнання незаконним, скасування наказу, припинення виплати заробітної плати та похідна вимога про зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток, є особистими немайновими вимогами, які нерозривно пов`язані з особою позивача, а тому такі не можуть входити до складу спадщини та не допускають правонаступництва, і дійшов висновку про закриття провадження у цій справі, з підстав передбачених п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке.

Згідно статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема особисті немайнові права.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до частини першої статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

При цьому, статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Тож, правовідносини в частині вирішення питання про стягнення середнього заробітку мобілізованого працівника правонаступництво допускають, якщо спадкодавець за життя набув право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу й це право не реалізував.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК).

Статтею 1219 ЦК передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1227 ЦК суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Закриваючи провадження, суд не врахував, що виходячи зі змісту статті 1227 ЦК члени сім`ї або інші спадкоємці можуть претендувати на отримання суми коштів, яку спадкодавцю відповідач повинен сплатити як середній заробіток за час проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Суть спору у цій справі 507/125/23 полягає у тому, чи мав за життя ОСОБА_4 , призваний на військову службу під час мобілізації, право на збереження середньої заробітної плати. Так, у випадку задоволення позовних вимог, недонарахована ОСОБА_4 за життя заробітний плата, має бути визнана такою, що мала бути виплачена йому за життя , а отже і могла бути об`єктом спадкування.

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги слушними, і виснує, що правовідносини, з яких виник спір, допускають правонаступництво.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду України у постанові від 14 червня 2016 у справі №2а-3490/10/1870, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2016 у справі №761/29785/14-а та висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 20 березня 2024 року у справі №758/6963/20.

З огляду на вказане вище, коллегія суддів вважає, помилковим висновок суду першої інстанції про закриття провадження у цій справі з підстав зазначених в оскаржуваній ухвалі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судовий збір підлягає відшкодуванню за наслідками розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах яких діє представник-адвокат Довбишев Дмитро Олександрович задовольнити.

Ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 19 жовтня 2023 року скасувати, і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови складено 03 травня 2024 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.В. Кострицький

М.В. Назарова