Постанова

від 12.06.2024 по справі 910/12495/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа№ 910/12495/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши заяву представника Адвокатського бюро «Тарас Кулачко та Партнери» адвоката Кулачка Т.М.

про ухвалення додаткового рішення

при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 (повний текст складено та підписано 08.05.2023)

у справі №910/12495/22 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом ОСОБА_1

до 1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старонаводницька 6-Б»,

2. Адвокатського бюро «Тарас Кулачко та Партнери»

про визнання договору недійсним,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

15.04.2024 представник Адвокатського бюро «Тарас Кулачко та Партнери» (далі - Бюро) адвокат КулачкоТ.М. звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою, у якій просить ухвалити додаткове судове рішення у справі №910/12495/22 -стягнути з ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на користь Бюро 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу щодо складання відзиву на апеляційну, яка була надана Адвокатському бюро «Тарас Кулачко та Партнери» відповідно до умов договору про надання правничої допомоги №03/07/23-1 від 03.07.2023, що підтверджується актом приймання-передачі послуг від 05.07.2023.

У поданій заяві заявник зазначив, що, ухвалюючи постанову від 01.11.2023 у справі №910/12495/22, суд не вирішив питання про стягнення на користь Бюро його витрат на професійну правничу допомогу щодо складення відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у розмірі 10 000,00 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (кладу суду) від 15.04.2024 заяву передано колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12495/22 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом заяви представника Бюро адвоката Кулачка Т.М. про ухвалення додаткового рішення до надходження матеріалів справи №910/12495/22.

25.04.2024 матеріали справи №910/12495/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 прийнято до розгляду заяву представника Бюро адвоката Кулачка Т.М. про ухвалення додаткового рішення. Розгляд заяви призначено на 13.05.2024.

Судове засідання 13.05.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 призначено судове засідання на 12.06.2024.

Позиції учасників справи.

ОСОБА_1 надав заперечення проти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якому вважає, що подана Бюро заява не тільки не підлягає задоволенню, але і розгляду судом.

На думку ОСОБА_1 , подана Бюро заява мала бути повернута заявнику на підставі ч. 2 ст. 97 ГПК України, оскільки заявник не надав доказів направлення її позивачу.

Крім того, заявник у заяві на зазначає: причини пропуску строку на звернення до суду і питання поновлення строку; не обґрунтовує необхідність отримання правової допомоги Бюро від іншого адвоката і в чому конкретно полягала складність справи, обсяг отриманих послуг, в чому був інтерес і репутаційний ризик для них; чому акт приймання-передачі наданих послуг від 05.07.2023 з`явився в природі лише 12.04.2024, тобто через 6 місяців; чому до заяви не долучено платіжний банківський документ, який підтверджує фактично понесені витрати.

ОСОБА_1 відзначає, що додаток, зазначений у заяві (довіреність), не відповідає документам, долученим до неї, зокрема, замість довіреності долучено витяг з ЄДР.

Позивач зауважує, що зазначені порушення допущені не пересічним

громадянином, а адвокатським бюро, яке знає закон, але умисно його ігнорує і порушує, демонстративно зловживає своїми процесуальними правами, зокрема, надавало суду неповну або перекручену інформацію, підкреслюючи свою одіозність і можливість вирішити питання через суд в позасудовий спосіб.

ОСОБА_1 зауважує, що предметом спору в справі №910/12495/22 є лише договір про надання правничої допомоги № 22/08/2022 від 22.08.2022, укладений всупереч загальним вимогам, додержання яких є необхідними для чинності правочину, між ОСББ «Старонаводницька 6-Б» і Бюро. Позивач вважає, що єдиним питанням, яке необхідно було дослідити, - це можливість особи, яка від імені ОСББ «Старонаводницька 6-Б» уклала договір, але фактично перебувала за кордоном, вчинити такі дії.

Позивач також ставить суд до відома про те, що він готує заяву до Європейського суду з прав людини щодо порушення п. 1 ст. 6 Конвенції і ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, оскільки безпідставне стягнення з нього коштів, а також встановлення фактів, що не мають нічого спільного з реальністю, підриває віру у справедливість і взагалі довіру до судової влади в Україні.

Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просить суд відмовити Бюро в стягненні витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10 000 гривень.

Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просив визнати недійсним укладений Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Старонаводницька 6-Б» (далі - ОСББ «Старонаводницька 6-Б», ОСББ) з Бюро договір про надання правової допомоги №22/08/2022 від 22.08.2022.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.05.2023 у справі №910/12495/22 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСББ «Старонаводницька 6-Б», Бюро про визнання договору недійсним відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 03.05.2023, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Бюро надало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване, стягнути з ОСОБА_1 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу зі складення цього відзиву.

До відзиву заявник долучив: договір про надання правничої допомоги №03/07/23-1 від 03.07.2023; акт приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг)

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 у справі №910/12495/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 у справі №910/12495/22 залишено без змін.

15.04.2024 Бюро звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою, що розглядається.

З наданих заявником документів встановлено таке.

03.07.2023 Бюро (клієнт) уклало з адвокатом Остриком С.О. (далі - адвокат) договір про надання правничої допомоги №03/07/23-1, за умовами п. 1.1 якого адвокат зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу (послуги) щодо представництва інтересів клієнта у господарських судах усіх інстанцій, а також Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі №910/12495/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Старонаводницька, 6-Б» та клієнта про визнання договору недійсним.

Вартість послуг складає 4 000,00 грн за одну годину надання послуг (п. 3.1 договору).

Остаточна сума вартості наданих за договором послуг узгоджується сторонами у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг із зазначенням деталізованого розрахунку погодинної вартості послуг та загальної кількості годин обслуговування (п. 3.2 договору).

05.07.2023 підписали акт приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) про те, що адвокат надав клієнту послугу - складення відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 у справі №910/12495/22, кількість годин надання послуги - 2 год 30 хв, загальна вартість послуги - 10 000,00 грн (вартість однієї години - 4 000,00 грн).

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою їх розподілу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).

Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А отже, згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - у разі фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом у наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість (однієї) години роботи того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 ч. 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема в абз. 2 підп. 4.1 п. 4 Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 він наголосив на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Окрім цього у визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Дослідивши надані Бюро докази понесених витрат на правничу допомогу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених Бюро витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 10 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції (складення відзиву на апеляційну скаргу), отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі.

Суд вважає, що справедливим, обґрунтованим та доведеним буде часткове задоволення заяви Бюро частково, у сумі 5 000,00 грн. Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співмірними з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.

При цьому суд враховує ту обставину, що що ОСОБА_1 1954 р. н. є пенсіонером за віком.

Щодо доводів поданого ОСОБА_1 заперечення колегія суддів зазначає таке.

Так, заявник у запереченні на заяву, що розглядається, зазначає, що у заяві Бюро відсутні: причини пропуску строку на звернення до суду і питання поновлення строку; не обґрунтовує необхідність отримання правової допомоги Бюро від іншого адвоката і в чому конкретно полягала складність справи, обсяг отриманих послуг, в чому становив інтерес і репутаційний ризик для них; чому акт приймання-передачі наданих послуг від 05.07.2023 з`явився в природі лише 12.04.2024 року, тобто через 6 місяців; чому до заяви не долучено платіжний банківський документ, який підтверджував фактично понесені витрати.

Апеляційний суд зауважує позивачу, що клопотання про стягнення з нього витрат Бюро на правничу допомогу було заявлено у відзиві на апеляційну скаргу, який Бюро подало в порядку ст. 263 ГПК України, тобто строк заявлення цього клопотання не пропущено.

В цьому випадку суд розглядає заяву в порядку п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, оскільки при ухваленні постанови він не прийняв рішення про судові витрати (витрати на правничу допомогу, вимогу про стягнення яких з позивача заявило Бюро до прийняття постанови).

Тут суд, з огляду на доводи про те, «чому акт приймання-передачі наданих послуг від 05.07.2023 з`явився в природі лише 12.04.2024 року, тобто через 6 місяців» відзначає, що 10.07.2023 зазначений акт Бюро подало до матеріалів справи з відзивом на апеляційну скаргу (як додаток до відзиву). Крім того, згідно з описом вкладення у цінний лист 0305809815418, 05.07.2024 Бюро засобами поштового зв`язку направило копію відзиву з додатками ОСОБА_1 , а тому такі доводи суд оцінює критично.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що до заяви не долучено платіжний банківський документ, який підтверджував фактично понесені витрати, суд зазначає, що за висновком Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 згідно зі змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Щодо доводів позивача про те, що Бюро не обґрунтовує необхідність отримання правової допомоги від іншого адвоката і в чому конкретно полягала складність справи, обсяг отриманих послуг, в чому становив інтерес і репутаційний ризик для них, колегія суддів зазначає, що саме по собі те, що відповідач-2 є адвокатським бюро, не обмежує його у праві отримувати правничу допомогу у інших осіб, які надають послуги правничої допомоги і Бюро не зобов`язане пояснювати такі свої дії іншим учасникам справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що заява Бюро підлягає задоволенню частково, до стягнення з ОСОБА_1 на користь Бюро підлягає 5 000,00 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Адвокатського бюро «Тарас Кулачко та Партнери» адвоката Кулачка Т.М. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Адвокатського бюро «Тарас Кулачко та Партнери» (03049, м. Київ, вул. Гладківська, 1/7, офіс 132, код ЄДРПОУ 40263358) 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

4. Справу №910/12495/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.06.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова