Постанова

від 17.06.2024 по справі 917/233/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

(ДОДАТКОВА)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Харків Справа № 917/233/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Є.В.

за участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву позивача, ТОВ Ріно Сервісес про ухвалення додаткового рішення у справі №917/233/24 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу

за розглядом матеріалів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Ріно Сервісес (вх. №1157 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі №917/233/24 (повний текст складено 15.04.2024, у м. Полтава ) суддя Сірош Д.М.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ріно Сервісес, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл", м. Полтава

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Ріно Сервісес 06.02.2024 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" про стягнення заборгованості за договором про надання сервісних послуг обладнанням №2008/20-ГРП від 20.08.2020 у розмірі 2 034 403,09 грн, з яких: 1 603 329,12 грн - сума основного боргу, 80 166,45 грн - 5 % штраф, 81 163,45 грн - 3 % річних, 269 744,07 грн - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.02.2024, зокрема, суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі №917/233/24 у позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Ріно Сервісес 03.05.2024 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі №917/233/24 повністю та прийняти нове рішення, яким повністю задовільнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ріно Сервісес до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл". Стягнути з відповідача судові витрати, що складаються з витрат на сплату судового збору та витрат на правову допомогу. Апеляційну скаргу розглянути за участю уповноваженого представника позивача шляхом проведення засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою програми EasyCon (https://vkz.court.gov.ua), електронна адреса inf@rhino-services.com

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ріно Сервісес на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі №917/233/24 задоволено. Рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі №917/233/24 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Ойл на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріно Сервісес заборгованість у розмірі 2 034 403,09 грн, з яких: 1 603 329,12 грн - сума основного боргу, 80 166,45 грн - 5 % штраф, 81 163,45 грн - 3 % річних, 269 744,07 грн - інфляційні втрати, 30 516, 05 грн судовий збір за подання позовної заяви. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Ойл на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріно Сервісес 36 619,26 грн судовий збір за подання апеляційної скарги. Доручено Господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

06.06.2024 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд від керівника позивача, Ріно Сервісес Мелашенко О.С. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №917/233/24 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, у якій останній просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі №917/233/24 щодо розподілу судових витрат та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Ойл на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріно Сервісес витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн в суді апеляційної інстанції.

Позивач, керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України подає докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, а саме:

Заявка №4 від 03.04.2024 про замовлення правової допомоги за договором №02-06/2023 від 16.06.2023;

Договір про надання професійної правничої допомоги №02-06/2023 від 16.06.2023р.;

Рахунок-фактурур №СФ-0000008від 04.06.2024 на сплату винагороди (гонорару) за Договором №02-06/2023 від 16.06.2023р.

ТОВ «Ріно Сервісес» вважає співмірним із складністю справи, ціною позову, виконаною Об`єднанням роботою, часом, витраченим Об`єднанням на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих Об`єднанням послуг та виконаних робіт розумним та обґрунтованим розмір витрат на правову допомогу у сумі 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Відповідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу від 06.06.2024 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.06.2024 призначено розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №917/233/24 до розгляду на "17" червня 2024 р. об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №131. Встановлено учасникам справи строк до 13.06.2024 року включно, для подання заперечень щодо клопотання про розподіл витрат на правничу допомогу з доказами його надсилання іншій стороні у справі. Явку учасників справи визнано не обов`язковою.

Заперечень щодо поданої заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст.244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до вимог ст. 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було складено протокол судового засідання.

Розглянувши заяву керівника позивача, Ріно Сервісес Мелашенко О.С. про ухвалення додаткового рішення у справі №917/233/24 щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до п. 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати про надання професійної правничої допомоги у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що за змістом апеляційної скарги позивач просив суд, зокрема, стягнути з відповідача судові витрати, що складаються з витрат на сплату судового збору та витрат на правову допомогу (т. 2, а.с. 1-12).

На сторінці 11 апеляційної скарги позивач зазначив, що витрати на правову допомогу орієнтовно складають 25 000,00 грн.

28.05.2024 в додаткових поясненнях, поданих через підсистему «Електронний суд», позивач в п.3 просив стягнути з відповідача судові витрати, що складаються з витрат на сплату судового збору та витрат на правову допомогу (т. 2, а.с. 70-75).

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

В додатках до заяви про ухвалення додаткового рішення позивач надав копію договору про надання правової допомоги №02-06/2023 від 16.06.2023, з якої вбачається, що 16.06.2023 Адвокатське об`єднання «Форум», засноване та зареєстроване за законодавством України, код юридичної особи (код ЄДРПОУ 42762671), в особі Керуючого партнера Герасимчука М.О., який діє на підставі Статуту з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріно Сервісес», засноване та зареєстроване за законодавством України, код юридичної особи (код ЄДРПОУ 41481675), в особі Директора Мелашенко О.С., яка діє на підставі Статуту, з іншої сторони, разом іменуються «Сторони», уклали цей договір про надання правової допомоги №02-06/2023 (т.2, а.с.239-241).

Предметом договору сторони погодили, що Об`єднання надає Клієнту оплачувану правову допомогу за його завданням (дорученням), у порядку, на умовах та в обсязі, передбачених цим Договором, відповідно до Заявки/заявок, підписаної Сторонами, форма якої із зазначенням переліку питань, які в ній відображаються є додатком до цього Договору. Клієнт приймає правову допомогу та оплачує її в порядку та на умовах, передбачених цим Договором та Заявкою/ами до нього. Правова допомога, що надається відповідно до цього Договору, передбачає одноразову дію та/або сукупність дій, що носять систематичний характер, та, є достатніми для досягнення мети, визначеної Клієнтом. Надання правових послуг та виконання завдань Клієнта за цим Договором, доручається Керуючим партнером адвокатам Об`єднання, а також залученим адвокатам. Заявка підписується Сторонами під час укладання цього Договору, або надсилається засобами поштового чи інтернет зв`язку, в тому числі, за допомогою програм-месенджерів в будь-який період дії Договору (п.п. 1.1.-1.2. договору).

Об`єднання, за завданням (дорученням) Клієнта, в рамках погодженої та підписаної Сторонами Заявки/заявок, може надавати такі види правової допомоги: надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; представництво інтересів та захист Клієнта, в тому числі в судах; представництво інтересів Клієнта, забезпечення реалізації його прав та обов`язків у цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, перед державними органами (правоохоронними, контролюючими, податковими, антимонопольними тощо), перед фізичними та юридичними особами; підготовка проектів документів відносно корпоративних питань, надання консультацій (усних, письмових), на умовах та в порядку, що визначені Договором та Заявкою/ами до нього; складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню у разі порушення (п.п.2.1-.2.1.6 договору).

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що сторони можуть додатково обумовити надання Об`єднанням інших видів правових послуг, не передбачених п. 2.1. цього Договору.

Розділом 3 «Права та обов`язки сторін» сторони, зокрема, погодили, що на підставі цього договору Об`єднання приймає на себе такі зобов`язання: своєчасно та в повному обсязі надавати Клієнту послуги на умовах, що визначені цим Договором та Заявкою/ами до нього; добросовісно виконувати взяті на себе за Договором зобов`язання; узгоджувати з Клієнтом основні представницькі дії.

Для виконання цього Договору Об`єднанню (його адвокатам, а також залученим адвокатам) надаються такі права: представляти інтереси Клієнта та/або його працівників у судах загальної юрисдикції (загальних і спеціалізованих) та третейських судах із усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому, у тому числі, з правом пред`явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову повністю або частково, зміни підстав або предмету позову, засвідчення копій документів, укладення мирової угоди, оскарження рішень/ухвал судів, брати участь у дослідженні доказів, заявляти відводи, подавати документи, надавати пояснення/консультації, заяви, клопотання, заперечення щодо суті позовних вимог, отримувати оригінали процесуальних документів, знайомитись із матеріалами справи, знімати з них копії, а також інші права; отримувати від Клієнта повну інформацію щодо виконання його завдань (доручень), оригінали та копії документів; отримувати оплату його витрат.

На підставі цього Договору Клієнт приймає на себе такі зобов`язання: своєчасно і в повному обсязі забезпечувати Об`єднання достовірною інформацією з питань, що прямо або опосередковано стосуються предмету Договору та Заявки/заявок до нього; відповідно до умов Договору, Заявка/и до нього, своєчасно і в повному обсязі оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень та послуг Об`єднання; надавати Об`єднанню наявні в нього документи для виконання ним умов цього Договору; дотримуватись вказівок Об`єднання, що пов`язані з провадженням у відповідній справі і виконання яких, є необхідними для позитивного її вирішення.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що формою отримання Об`єднанням винагороди за надання правової допомоги Клієнту є гонорар. Розмір та порядок оплати гонорару, визначається у Заявці/ках.

Цей Договір набирає чинності і вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами, або уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2023. У разі, якщо за 30 календарних днів до завершення дії цього Договору, жодна із Сторін не заявляє наміру про припинення його дії, він вважається продовженим до 31 січня 2024 року, на таких же умовах (п.8.1. Договору).

Додаток до договору: Заявка про замовлення правової допомоги №1 від 16.06.2023.

Договір та Додаток підписано з боку Об`єднання та клієнта без зауважень та скріплено печатками.

На підтвердження вже понесених позивачем судових витрат останнім було надано копію рахунку-фактури №СФ-0000008 від 04.06.2024 «Надання правової допомоги» за Договором №02-06/2023 від 16.06.2023 на суму 25 000, 00 грн (т.2, а.с.242).

Також позивачем було надано Додаток №3 до договору Заявка №4 від 03.04.2024 про замовлення правової допомоги за договором №02-06/2023 від 16.06.2023 (т.2, а.с.243).

Сторони погодивши Заявку №4 від 03.04.2024 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 02-06/2023 від 16 червня 2023 року домовились, що зміст необхідної правової допомоги полягає у наданні правової допомоги Клієнту щодо порушення перед ним своїх зобов`язань, за Договором №2008/20-ГРП від 20 серпня 2020 про надання сервісних послуг обладнанням, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» та включає:

- встановлення фактів та вивчення письмових доказів по справі, проведення розрахунку штрафних санкцій за порушення своїх зобов`язань за Договором №2008/20 - ГРП від 20.08.2020 про надання сервісних послуг обладнанням. Вартість 5 000, 00 грн;

- аналіз судової практики, в тому числі судових рішень Верховного Суду, розроблення стратегії судового захисту, підготовка, написання апеляційної скарги з додатками для подачі їх до суду. Вартість 5 000, 00 грн;

- розроблення стратегії судового захисту, написання відповіді на відзив (додаткових пояснень), представництво клієнта в судових засіданнях апеляційної інстанції, написання всіх необхідних процесуальних документів. Вартість 15 000,00 грн.

З пункту 3 Заявки вбачається, що Об`єднання зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта в суді Апеляційної інстанції (Східному апеляційному господарському суді) шляхом надання доручення та повноважень Адвокату Об`єднання Мосійчуку Юрію Сергійовичу.

Дана заявка підписана з боку Об`єднання та Клієнта без зауважень та скріплена печатками.

Вказані обставини свідчать про документальне підтвердження надання Адвокатським об`єднанням «Форум» (а саме адвокатом Мосійчуком Ю.С.) позивачу правової допомоги в межах господарської справи №917/233/24.

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково, - керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку про те, що вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною, із застосуванням критеріїв, визначених у статті 126 та частинах 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд і ухвалює рішення в цій частині.

У пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Таким чином, у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат. Такі висновки викладені у додатковій постанові Верховного Суду від 22.02.2024 у справі №910/9714/22.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Дослідивши надані заявником докази та наведене у заяві обґрунтування, колегія суддів виходить з наступного.

Як вже було встановлено вище, у пункті 4.1 укладеного між Адвокатським об`єднанням «Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріно Сервісес» договору про надання правничої допомоги сторони погодили фіксований розмір гонорару, а саме визначили, що розмір та порядок гонорару, визначається у Заявці/ках.

Згідно Заявки №4 від 03.04.2024 загальна вартість наданих Адвокатським об`єднанням юридичних послуг за договором про надання правничої допомоги №02-06/2023 від 16.06.2023 становить 25 000,00 грн.

Так, частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22, від 23.11.2023 у справі №911/2408/22, від 30.11.2023 у справі № 924/878/22).

Так, враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованою заявлену до стягнення вартість послуг за такий вид правової допомоги, як «встановлення фактів та вивчення письмових доказів по справі, проведення розрахунку штрафних санкцій за порушення своїх зобов`язань за Договором №2008/20-ГРП від 20.08.2020 р., про надання сервісних послуг обладнанням» у розмірі 5000 грн, оскільки це питання не відноситься до стадії апеляційного провадження.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що такого виду правової допомоги як «розроблення стратегії судового захисту» не передбачено законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правничої допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Слід зазначити, що правова позиція позивача в межах даної справи була сформована до апеляційного розгляду справи та не зазнавала змін протягом розгляду спору в судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії апеляційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Такий вид правової послуги як «розроблення стратегії судового захисту» визначений сторонами у заявці разом з аналізом судової практики Верховного Суду, підготовкою та написанням апеляційної скарги (п.2, вартість послуг 5000 грн), відповіді на відзив (додаткових пояснень), представництва клієнта в судових засіданнях апеляційної інстанції, написання всіх необхідних процесуальних документів (п.3, вартість послуг 15000 грн).

Разом з тим, судова колегія апеляційної інстанції вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи такий вид правової допомоги як «підготовка, написання апеляційної скарги з додатками для подачі їх до суду».

Апеляційна скарга подана позивачем до Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог ст.258 ГПК України, містить 13 аркушів з відповідним обґрунтуванням та додатками.

Також позивачем була підготовлена та надана до суду апеляційної інстанції відповідь на відзив (додаткові пояснення) у справі №917/233/24 від 28.05.2024 (обсягом 6 сторінок) з відповідними додатками, які судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Адвокат Мосійчук Ю.С брав участь у судовому засіданні 03.06.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, що фактично свідчить про витрачений адвокатом позивача час лише в одному судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, яке тривало близько однієї години (з 11 год. 43 хв. до 12 год. 33 хв.), та за наслідками якого було прийнято постанову. Тож, витрати, повязані з таким видом правової допомоги, як «представництво клієнта в судових засіданнях апеляційної інстанції», є обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про зменшення суми заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 20 000 грн.

Таким чином, дослідивши надані докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, керуючись принципами верховенства права, враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), оцінюючи дійсність та необхідність понесення адвокатських витрат та розумність їхнього розміру, суд апеляційної інстанції, використовуючи дискреційні повноваження, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ «Ріно Сервісес» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріно Сервісес» 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріно Сервісес» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріно Сервісес» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Ойл» (код ЄДРПОУ 38516938, 36000, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріно Сервісес» (код ЄДРПОУ 41481675, 04073, м. Київ, вул. Рилєєва, 10-а) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Видачу наказу на виконання даної постанови (додаткової) доручити Господарському суду Полтавської області.

Постанова (додаткова) набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови (додаткової) складено 18.06.2024.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця