Постанова

від 30.05.2024 по справі 912/1722/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2024 року м.Дніпро Справа № 912/1722/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "МІФ" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2024 (прийняте суддею Глушковим М.С., повне судове рішення складено 09.02.2024) у справі № 912/1722/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРК ЛОГІСТИК"

до Фермерського господарства "МІФ"

про стягнення 308 115,76 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОРК ЛОГІСТИК" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Фермерського господарства "Міф" про стягнення 308 115,76 грн.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2023 у справі № 912/1722/23:

-позов задоволено повністю;

-стягнуто з Фермерського господарства "МІФ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРК ЛОГІСТИК" 308 115,76 грн основного боргу та 8 728,26 грн судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що з більшою вірогідність обставини справи свідчать про відсутність факту поставки товару відповідачем позивачу за Договором ніж про підтвердження такої поставки. Враховуючи, оплати позивачем товару на виконання умов Договору та відсутність факту поставки відповідачем товару суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу коштів.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Фермерське господарство "МІФ" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2024 у справі № 912/1722/23, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви та не було виконано вимоги ухвали від 20.09.2023 року, відповідно позов мало бути повернуто.

Судом першої інстанції проігноровано описані у відзиві на позовну заяву факти які свідчать про відсутність повноважень на підписання позовної заяви представником.

Також апелянт посилається на подання неналежним чином оформлених відповідей на відзив.

Апелянт посилається на затягування судом першої інстанції розгляду справи.

Апелянт заперечує існування рахунку №1 від 02.06.2023 року, який нібито було оплачено відповідачем.

Документи витребувані від поліції для огляду судом були надані для огляду суду в судовому засіданні від 26.12.2023 року, також надані 22.12.2023 року до суду й належним чином засвідчені копії витребуваних копій документів, що повністю спростовує всі твердження суду першої інстанції щодо неможливості отримати документи.

При цьому, апелянт зазначає, що суд безпідставно вказав у рішенні про неможливість проведення експертизи у справі, оскільки вона не призначалась судом, а заява позивача про призначення експертизи була залишена судом без розгляду.

Апелянт зазначає, що суд не надав оцінку тому факту, що за умовами договору оплата товару здійснювалась після його поставки.

Матеріалами справи не підтверджується наявність попередньої оплати за товар, оскільки в призначенні платежу зазначено, що перерахування коштів є саме "сплатою", а не попередньою оплатою. Крім цього в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази наявності попередньої оплати, податкові накладні, податкові декларації тощо.

У даній справі матеріалами справи підтверджується лише факт несвоєчасної оплати позивачем отриманого ним товару та намагання позивача протиправно отримати повторну вимогу від господарської операції, яка була завершена.

Зобов`язання взяті на себе ФГ "МІФ" були виконані у повному обсязі, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, податковими документами та іншими доказами у справі.

Також судом першої інстанції спотворено тлумачення поняття "вірогідність доказів", оскільки позивачем у справі взагалі не подано будь-яких доказів на підтвердження свого твердження щодо відсутності поставки та не вжито заходів спрямованих на доказування власної позиції про що свідчить подання позивачем до суду всіх заяв по суті справи, які не відповідають вимогам ГПК України, а тому не мають доказового значення, а також подані позивачем заяви про призначення експертизи, про забезпечення доказів та додаткові пояснення залишені без розгляду ухвалою суду від 27.12.2023 року не мали логічного продовження в оскарженні ухвали суду чи поданні заяв та пояснень, які б відповідали вимогам законодавства, що чітко вказує відсутність у позивача бажання доводити власну позицію в суді у передбачений спосіб та створення позивачем імітації подання доказів та виконання обов`язку доказування у справі.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач проти задоволення скарги заперечує.

На виконання ухвали суду від 20.09.2023 Позивачем було усунуто в повному обсязі недоліки позовної заяви щодо зазначення ідентифікаційного коду сторін та вимог, передбачених п.п. 7-10 ст. 162 ГПК України.

Доводи Відповідача щодо відсутності повноважень у представника спростовуються долученими до позовної заяви документами щодо наявності таких повноважень, зокрема копії договору про надання правничої допомоги № 01/08/2023 від 01.08.2023, ордеру серія СА № 10550998 та копії свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.

Позивач зазначає, що жодного підтвердження направлення рахунку № СФ-000020 від 02.06.2023 на адресу Позивача Відповідачем не надано, що вказує на невідповідність наданої інформації фактичним обставинам справи. Аналогічна ситуація склалась з іншими документами, на які посилається Відповідач, як на документи, які підтверджують поставку товару, а саме: довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1/06/2023 від 02.06.2023, видаткову накладну № РН-0000020 від 02.06.2023, які підписані, за твердженням Відповідача, тодішнім директором ТОВ "НОРК ЛОГІСТИК" Бережко С.В.

Разом з тим, жодних документів на отримання товару від Відповідача з боку Позивача ніколи не підписувалось, що також підтверджується поясненнями колишнього директора ТОВ "НОРК ЛОГІСТИК" Бережко С.В.

Враховуючи позицію Позивача про відсутність існування будь-яких документів щодо отримання товару від Відповідача, викладену у відповіді на відзив на позовну заяву, розуміючи необхідність надання до суду оригіналів документів для огляду та можливої проведення експертизи, ФГ "МІФ" прийнято рішення про подачу заяви про вчинення кримінального правопорушення з боку ТОВ "НОРК ЛОГІСТИК" з метою переховування указаних вище документів у кримінальному провадженні.

У подальшому, доступ до оригіналів вказаних документів, вилучених в рамках кримінального провадження № 12023121010003036, суду не надано, що унеможливило їх дослідження на предмет підробки.

Твердження Відповідача щодо надання ним належним чином засвідчених копій нібито з оригіналів документів про поставку товару, яких Позивач ніколи не складав та не підписував, жодним чином не доводить самого факту такої поставки.

Жодної конкретної інформації щодо завантаження нібито 3 автомобілів 75,15 тон кукурудзи, про які була мова у поясненні Відповідача від 14.12.2023, зокрема щодо часу подачі під завантаження автомобілів, контактних даних водіїв, які отримані від покупця, марки, моделі транспортного засобу, їх державних номерних знаків, даних щодо тарування автомобілів перед завантаженням, обліку вказаних транспортних засобів на території зернового складу, у тому числі у журналі охорони та на ваговій підприємства, зважування транспортного засобу після завантаження, його обліку у відповідних журналах обліку вагової та охорони за результатами вивезення з території підприємства товарно-матеріальних цінностей, залучення до навантаження робітників та/або завантажувальної техніки, присутності представників покупця, зокрема директора ТОВ "НОРК ЛОГІСТИК" Бережко С.В., який зі слів Відповідача особисто і підписав видаткову накладну від 02.06.2023 № РН-0000020, скріпивши її печаткою товариства, не надано.

Твердження Відповідача про незацікавленість головуючого судді І інстанції в проведенні технічних експертиз з метою встановлення справжності спірних документів - не відповідають дійсності. Судом кожне засідання вживались заходи по отриманню оригіналів зазначених документів, але за результатами отримання інформації про визнання їх речовими доказами в рамках кримінального провадження, у зв`язку з чим їх надання в суд є неможливим, враховуючи позицію Відповідача щодо бездіяльності відносно повернення даних документів, стало зрозумілим, що об`єкти потенційних експертних досліджень отримати не представиться можливим.

29.05.2024 відповідачем подано пояснення щодо відсутності порушень податкового обліку господарської операції з ТОВ "Норк Логістик" надно копію листа ГУ ДПС у Кіровоградській області від 27.05.2024. Апелянт зазначає, що ним отримано вказаний лист 29.05.2024 року, а тому просить долучити його до матеріалів справи, як додатковий доказ раніше наданих первинних бухгалтерських та податкових документів, що свідчать про здійснення поставки товару відповідачем позивачу та відображання такої господарської операції у бухгалтерському та податковому обліку.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 30.05.2024.

В судовому засіданні 30.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Між фермерським господарством "МІФ" (далі - Постачальник), в особі директора Лучкова Дмитра Петровича, що діяв на підставі Статуту), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОРК ЛОГІСТИК" (далі - Покупець), в особі директора Бережко Сергія Валентиновича, що діяв на підставі Статуту, з іншої сторони, укладено Договір поставки від 01.06.2023 № 01-06/23 (далі - Договір), за яким Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця зернові культури, похідні від зернових, продукти їх обробки, переробки (далі - Товар), а Покупець, на умовах та в порядку з цим Договором, зобов`язується прийняти та оплатити його в повному обсязі (п. 1.1. Договору) (т. 1 а.с. 12-15).

Відповідно до п. 2.1.-2.3 Договору, строк поставки та адреса, на яку повинен бути поставлений Товар, вказуються в рахунках, специфікаціях. Передача Товару від Постачальника Покупцю здійснюється за оформленою Покупцем належним чином довіреністю на одержання Товару, а право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичного отримання Товару Покупцем.

Згідно з п. 2.5., 2.6. Договору, при передачі Товару Постачальник передає Покупцю по одному екземпляру товаросупроводжувальних документів на кожну партію Товару, а саме: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну (якщо така вимагається згідно із законодавством при доставці). Вказані документи мають бути дійсними на дату поставки та надані у паперовому вигляді з печаткою і підписом Постачальника. У випадку необхідності Постачальник оформлює товарно-транспортну накладну, яку Постачальник зобов`язаний підписати як вантажовідправник та передати її разом з водієм (перевізником) та вантажем (Товаром).

Відповідно до п. 2.7. Договору, прийом Товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем у спосіб, що не заборонений чинним законодавством. відповідно до відомостей, що вказані в специфікації та видатковій накладній.

Ціна Товару визначається Сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 3.3. Договору, оплата Товару здійснюється Покупцем двома частинами: перша частина протягом дня в день завантаження в розмірі 86%, та друга частина - остаточний розрахунок протягом 5 банківський днів від дати реєстрації ПДВ та отримання усіх оригіналів документів.

Пунктом 3.4. Договору визначено, що датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 4.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно з п. 7.1. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін.

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього Договору, та закінчується 31 грудня 2023 року (п. 7.2. Договору).

Пунктом 8.6. Договору встановлено, що додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками Сторонами та скріплені їх печатками.

Договір підписний сторонами та скріплений печатками.

Додатком № 1 до вказаного Договору Сторонами укладено Специфікацію № 1 від 01.06.2023 (далі - Специфікація), згідно з п. 1 якої кількість, номенклатура та вартість товару, що поставляється згідно з Договором визначено: кукурудзу українського походження, врожаю 2022 року у кількості 75.15 тон, ціною 3596.50 грн без ПДВ на загальну суму 308 115,76 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 16).

Пунктом 4 Специфікації визначено, що оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника відповідно до рахунку-фактури та цієї Специфікації.

За твердженням позивача, Постачальником виставлено Покупцю рахунок від 02.06.2023 № 1 на суму 308 115,76 грн з ПДВ на оплату товару кукурудзу українського походження, врожаю 2022 року у кількості 75,15 тон, ціною 3596,50 грн без ПДВ на загальну суму 308 115,76 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 17).

Покупцем сплачено на розрахунковий рахунок Постачальника вартість зазначеного товару в сумі 308 115,76 грн з ПДВ, згідно з платіжним дорученням від 21.06.2023 № 684 на суму 308 115,76 грн з ПДВ (т. 1 а.с. 18).

Позивач зазначає, що з метою виконання умов Договору в частині отримання Товару, Покупцем в адресу Постачальника направлено заявку на відвантаження №310723-1 від 31.07.2023, згідно з якою Покупець просить повідомити на яку дату Покупець може подати транспорт під завантаження оплаченого Товару, що підтверджується накладною ПАТ "Укрпошта" №6505811148330 від 01.08.2023 (т. 1 а.с. 19-20).

Вказана заявка Постачальником залишена без розгляду.

За доводами позивача, Постачальник свої договірні зобов`язання щодо поставки оплаченого товару не здійснив, грошові кошти сплачені за непоставлений товар позивачу в розмірі 308 115,76 грн не повернув, а тому на адресу Постачальника позивачем надіслана лист-вимога від 11.08.2023 № 110823-1 з вимогою повернути сплачені грошові кошти на рахунок Покупця, що підтверджується накладною ПАТ "Укрпошта" №6505811156589 від 14.08.2023 (т. 1 а.с. 21-24). Вказаний лист-вимога залишений відповідачем без розгляду та задоволення.

Оскільки Постачальник оплачений Покупцем товар не поставив, грошові кошти сплачені за непоставлений товар Покупцю в розмірі 308 115,76 грн не повернув, позивач звернувся з даним позовом до суду.

За твердженням відповідача, на виконання умов Договору відповідачем поставлено товар позивачу, а саме: кукурудза українського походження, врожаю 2022 року у кількості 75,15 тон, ціною 3596,50 грн без ПДВ на загальну суму 308 115,76 грн з ПДВ на підтвердження чого відповідачем надано копії видаткової накладної №РН-0000020 від 02.06.2023, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №1/06/2023 від 02.06.2023, податкової накладної № 25 від 02.06.2023 та квитанції про реєстрацію податкової накладної (т. 1 а.с. 61-64).

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Частина перша статті 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1ст. 526 ЦК України).

За положеннями статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Факт укладання договору та специфікації сторони не заперечують.

Як встановлено вище, у матеріалах справи наявна підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств видаткова накладна №РН-0000020 від 02.06.2023 про отримання товару кукурудзи українського походження, врожаю 2022 року кількістю 7,150 тон на суму 308 115, 76 грн. Вказаний товар відповідає товару, визначеному специфікацією.

Повноваження особи представника позивача на отримання товару підтверджені довіреністю №1/06/2023 від 02.06.2023, яка також містить підпис від директора позивача та відбиток печатки.

Оплата поставленого товару здійснена позивачем 21.06.2023 на суму 308 115, 76 грн.

Суд приймає до уваги наявність у справі двох рахунків на оплату товару від 02.06.2023 на суму 308 115, 76 грн., проте вказані обставини не спростовують самого факту здійснення оплати, який є визначальним.

Колегія суддів приймає до уваги, що умовами договору не передбачено здійснення попередньої оплати товару; така оплата пов`язана з фактом завантаження товару, а остаточний розрахунок з реєстрацією ПДВ та отриманням оригіналів документів. Також, у призначенні платежу у платіжній інструкції № 684 від 21.06.2023 вказано на здійснення саме сплати за кукурудзу згідно рахунку від 02.06.2023, а не про здійснення попередньої оплати.

Стосовно узгодження місяця та дати поставки суд не виключає можливості узгодження його сторонами у іншому порядку, окрім письмової форми (у рахунках чи специфікаціях тощо).

Зазначена поставка відображена відповідачем у податковому обліку, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної (т. 1 а.с. 63-64).

Реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі постачальником надає право на формування податкового кредиту покупцю.

Згідно пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Позивач може впливати на процедуру визначення відповідачем першої події реєстрації податкової накладної, яка визначена саме 02.06.2023, тобто датою поставки товару. У разі незгоди, позивач мав право подати заяву із скаргою на дії відповідача відповідно до ст. 201 ПК України.

Також, позивач не лише не подав доказів коригування податкової звітності, а й не звертався до правоохоронних органів за захистом своїх прав, у випадку підроблення первинного документа - видаткової накладної на спірну суму.

Стосовно посилання позивача на підробку видаткової накладної №РН-0000020 від 02.06.2023, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №1/06/2023 від 02.06.2023, суд зазначає наступне.

Оригінали видаткової накладної №РН-0000020 від 02.06.2023, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №1/06/2023 від 02.06.2023 були оглянуті судом першої інстанції у судовому засіданні, отримані на його вимогу від поліції.

Відповідно до висновку Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/112-24/157-ДД від 05.01.2024 проведеного в межах кримінального провадження № 12023121010003036:

1. Досліджуваний відбиток круглої печатки розташованої у графі "Керівник підприємства Бережко С.В." у довіреності № 1/06/2-023 від 02 червня 2023 року, нанесений шляхом безпосереднього контакту документа з рельєфним кліше печатки, виготовленим з дотриманням вимог щодо їх виробництва.

2. Підписи розташовані у графах "Підпис засвідчую" та "Керівник підприємства Бережко С.В." у довіреності № 1/06/2023 від 02 червня 2023 року - виконані пишучим вузлом з кульковим механізмом.

3. Досліджуваний відбиток круглої печатки розташований у графі "Отримав (ла) Бережко С.В." у видатковій накладній № РН-0000020 від 02 червня 2023 року, нанесений шляхом безпосереднього контакту документа з рельєфним кліше печатки, виготовленим з дотриманням вимог щодо їх виробництва.

4. Підпис розташований у графі "Отримав (ла) Бережко С.В" у видатковій накладній № РН-0000020 від 02 червня 2023 року - виконаний пишучим вузлом з кульковим механізмом.

5. Досліджуваний відбиток круглої печатки розташований у графі "Голова Лучков Д.П." у видатковій накладній № РН-0000020 від 02 червня 2023 року, нанесений шляхом безпосереднього контакту документа з рельєфним кліше печатки, виготовленим з дотриманням вимог щодо їх виробництва.

6. Підпис розташований у графі "Голова Лучков Д.П." у видатковій накладній № РН-0000020 від 02 червня 2023 року виконаний пишучим вузлом кульковим механізмом.

Свої доводи стосовно наявності документів на підтвердження поставки товару відповідач виклав у відзиві на позов, який було подано до суду 27.10.2023. Позивач заперечуючи факт підписання зазначених документів, з клопотанням про призначення експертизи у справі звернувся лише 27.12.2023, яке було повернуто судом першої інстанції без розгляду у зв`язку з недоліками у його оформленні.

При цьому, витребовуючи своєю ухвалою від 14.12.2023 у поліції видаткову накладну, довіреність та рахунок, суд зазначав про необхідність надання їх оригіналів для огляду у судовому засіданні, а за неможливості надання оригіналів, просив надати їх засвідчені копії. Належним чином засвідчені документи були надані поліцією на вимогу суду, а їх оригінали надані для огляду у судове засідання.

Про потребу у вказаних оригіналах документів для призначення експертизи суд не зазначав ні в ухвалі від 14.12.2023, ні в інших ухвалах, прийнятих до вирішення спору по суті.

Звернення голови фермерського господарства "МІФ" 27.10.2023 до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області з заявою про вчинення злочину позивачем, за фактом подання якої відкрито кримінальне провадження № 12023121010003036 від 01.11.2023, в рамках якого вилучено оригінали видаткової накладної, довіреності та рахунку-фактури, не можна розцінити як зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, оскільки узгоджується з правами наданими відповідачу кримінальним законодавством. При цьому, потребу у вчинення тих чи інших слідчих дій правоохоронний орган визначає самостійно.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).

При цьому, неможливість проведення почеркознавчої експертизи чи технічної експертизи через відсутність у матеріалах справи оригіналів досліджуваних документів не позбавляла позивача права клопотати про призначення іншого виду експертного дослідження для підтвердження чи спростування факту реальності господарської операції, зокрема, експертиз економічного напрямку.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Колегія суддів не вбачає за можливе дійти висновку, що позивач використав усі надані йому господарським процесом права для доведення своєї позиції. Тоді як обов`язок збирати докази не може бути покладено на суд.

Жодних доказів на підтвердження факту відсутності поставки позивачем на надано, як і не доведено факту того, що видаткова накладна №РН-0000020 від 02.06.2023 та довіреність № 1/06/2-023 від 02 червня 2023 року є неналежним доказами. За сукупністю наявних у справі неспростовних доказів, змісту договору та інших документів, яким надана оцінка вище, колегія суддів приходить до висновку про більшу вірогідність здійснення відповідачем поставки товару, ніж про її відсутність.

Протилежні висновки суду свідчать про упередженість та обґрунтування рішення припущеннями.

За викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для повернення позивачу коштів у заявленій сумі, які були сплачені за товар, відповідно, позов не підлягає задоволенню.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За викладених обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають покладенню на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "МІФ" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2024 у справі № 912/1722/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.01.2024 у справі № 912/1722/23 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Витрати з оплати судового збору за подання позову віднести на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРК ЛОГІСТИК" на користь Фермерського господарства "МІФ" судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 6 932,61 грн.

Видачу наказу, з урахуванням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.06.2024

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко