Рішення

від 12.06.2024 по справі 935/3579/23

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/3579/23

Провадження № 2/935/288/24

РІШЕННЯ

Іменем України

12 червня 2024 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд у Житомирської області у складі:

головуючого судді - Янчук В.В.,

зі секретарем - Кумечко С.М.,

за участі сторін:

представника позивача Кеню Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум лігал колекшн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат,-

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум лігал колекшн» (далі - ТОВ «Преміум лігал колекшн») звернулись до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат.

В обґрунтування позову посилаються на те, що 16 жовтня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» правонаступником якого є ПАТ «КБ`Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №10/16/10/2007/840-Н/40, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит на суму 26000,00 дол. США. З терміном сплати до 14.10.2027 р. В забезпечення виконання за кредитним договором, 16 жовтня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 30.08.2010 солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» в особі філії Житомирськоо регіонального управління ВАТ «КБ`Надра» заборгованість в сумі 238401 грн.71 коп., стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1708 грн. 50 коп. та витрат на ІТЗ в сумі 120 грн. Згідно постанови державного виконавця від 17.06.2011 р. відповідно до п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» ВП № 22521916 завершено. Згідно постанови державного виконавця від 26.10.2016 р. відповідно до п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» ВП № 22507073 завершено. З інформації про виконавчі провадження вбачається, що рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 30.08.2010 у справі № 2/557/10 жодним із відповідачів не виконувалось.

30 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Преміум лігал колекшн» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого права вимоги за кредитним договором № 10/16/10/2007/840-Н/40 від 16.10.2007 року, Договором поруки, права Іпотекодержателя за Договором іпотеки, права Заставодержателя за Договором застави перейшло до позивача по справі. Рішення суду про стягнення заборгованості з відповідачів не виконано, що свідчить про наявність підстав для стягнення з відповідачів інфляційних витрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у відповідності дост. 625 ЦК України, тому просили суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів солідарно 3 % річних у розмірі 20865,05 грн. та інфляційні витрати у розмірі 59080,71 грн. за кредитним договором № 10/16/10/2007/840-Н/40 від 16.10.2007 р. за період з 02.04.2017 по 01.03.2020.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 29.11.2023 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику сторін.

31.01.2024 р. ухвалою суду призначено судове засідання з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, з мотивів та доводів , що викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити. Вказав, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не виконане боржниками, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін, а також відмова суду у поновленні строку пред`явлення виконавчого листа до виконання не припиняє правовідносин сторін.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду, відповідач подала відзив, відповідно до якого просила відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування відзиву, відповідач зазначила, що позивач набув права та обов`язки стягувача у виконавчому провадженні про стягнення заборгованості за кредитним договором № 10/16/10/2007/840- Н/40 від 16 жовтня 2007 року лише 12 листопада 2020 року. Численними ухвалами Коростишівського районного суду позивачу відмовлено у поновленні строків на пред`явлення виконавчого документа до виконання, Позивач необгрунтовано вбачає за можливе стягнути три проценти річних та інфляційні втрати за період, коли рішення суду не виконувалось. На даний момент, вказане рішення суду не перебуває на примусовому виконанні. Сума стягнення, яку просить позивач у своїх позовних вимогах розрахована ним за період з 02 квітня 2017 року по 01 березня 2020 року. Позовна заява не містить обгрунтування тому, чому саме цей період взятий до розрахунку з метою стягнення вказаних сум. Однак, не зважаючи на наявність чи відсутність вказаних обгрунтувань, позивач не має права стягувати три проценти річних та інфляційні витрати за вказаний період, оскільки останній не перебував у статусі стягувача та у статусі особи, що набула права вимоги за вказаним зобов`язанням у цей період. Попереднім кредитором ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» не здійснювалось примусове виконання рішення суду, не пред`являлось вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних витрат за вказаний період позивач не набував права вимоги за період до 30 квітня 2020 року. Проте, і за умови набуття права вимоги за попередні періоди, позовні вимоги заявлені поза межами строку позовної давності. Позов подано 27 жовтня 2023 року, то до стягнення підлягали б суми, нараховані Позивачем з 26 жовтня 2020 року по 27 жовтня 2023 року. Таким чином, Позивач не набував права вимоги трьох процентів річних та інфляційних витрат за період з 02 квітня 2017 року по 01 березня 2020 року, попри те, звернення з вимогами про стягнення річних та інфляційних втрат за цей період виходить за межі позовної давності, яка обмежується останніми трьома роками до дати пред`явлення позову. Враховуючи обмеження, щодо стягнення грошових коштів за невиконання зобов`язання за ст. 625 ЦК України у зв`язку з введенням режиму воєнного стану на території України, Позивач не має права звертатись з вказаною вимогою і у період з 24 лютого 2022 року до моменту скасування режиму воєнного стану. Відповідачем також подано заяву про застосування строків позовної давності.

За вказаних обставин, суд, здійснює розгляд за відсутності відповідача.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явивсь, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв та клопотань до суду не надходило, відзив відносно позовних вимог останній не подавав, а тому суд здійснює розгляд справи за відсутності відповідача.

Суд, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно дост.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючипозов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що 16 жовтня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» » та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №10/16/10/2007/840-Н/40, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит на суму 26000,00 дол. США. з терміном строку до 14.10.2027 р. В забезпечення виконання за кредитним договором, 16 жовтня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 серпня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» в особі Житомирського міжрегіонального управління філії ВАТ «КБ» «Надра» заборгованість в сумі 238401 грн. 71 коп. Вирішено питання судових витрат.

30 квітня 2020 року між ТОВ «Преміум лігал колекшн» та ПАТ КБ «Надра» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором від 16 жовтня 2007 року до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перейшло до позивача по справі.

Рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , станом на даний час, не виконано.

12 листопада 2020 року ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області замінено стягувача у виконавчих листах, що видані Коростишівським районим судом Житомирської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості в сумі 238401 грн. та судових витрат на ІТЗ за кредитним договором № 10/16/10/2007/840-H/40, на стягувача: ТОВ « Преміум лігал колекшн».

Ухвалою суду від 25.01.2022 року - у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Ліги Колекшн» про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів №2 - 557/10, виданих Коростишівським районним судом Житомирської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 238401 грн.71 коп. на користь ВАТ «КБ» Надра» - відмовлено. Ухвала суду є чинною та набрала законної сили.

Згідно із частиною 1статті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1статті 598 ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно достатті 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ізстаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зістаттею 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Оскількистаття 625 ЦК Українирозміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5ЦК, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене частиною 2статті 625 ЦК Українинарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. При обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18) містяться висновки, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому, для застосування частини другоїстатті 625 ЦК Українинеобхідним є встановлення обсягу грошового зобов`язання, що виникло у боржника перед кредитором.

За наведеним у частині другійстатті 625 ЦК Українирегулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановленістаттею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другоюстатті 625 ЦК Україниє спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

За період після прострочення повернення позики після закінчення дії кредитного договору підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК Українияк грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення якстатті 3 ЦК Українизагалом, так і пункту 6статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2023 у справі № 554/9126/20 (провадження № 61-13760сво21) зазначено наступне: Тлумачення якстатті 3 ЦК Українизагалом, так і пункту 6 частини першоїстатті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Натуральним зобов`язанням (obligatio naturalis) є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Конструкціястатті 625 ЦК Українищодо нарахування 3 річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права нараховувати 3% річних та інфляційні втрати, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 757/44680/15-ц (провадження № 61-32171сво18).

Пред`явлення кредитором, при існуванні задавненої вимоги, тільки позову про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються три проценти річних та інфляційні втрати, дозволяє кредитору обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності, і досягнути результату, який недоступний кредитору при пред`явленні позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, і яка забезпечує можливість боржнику заявити про застосування до неї позовної давності. Тобто складається доволі нерозумна ситуація: зі спливом позовної давності і неможливістю захисту задавненої вимоги кредитор зберігає можливість постійно подавати вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на задавнену вимогу, що означає по суті виконання задавненої вимоги і без можливості боржнику заявити про застосування позовної давності до задавненої вимоги. Тому кредитор, для охорони інтересів боржника, може пред`явити позов про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, тільки разом з пред`явленням позову про стягнення задавненої вимоги (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року в справі № 285/3536/20 (провадження № 61-261св22)».

Такі ж правові підходи також застосовано, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 серпня 2023 року у справі № 753/369/21 (провадження № 61-5785св23), що свідчить про сталість судової практики з питання застосуванняст. 625 ЦК Україниу натуральному зобов`язанні.

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням принципу розумності свідчить, що: натуральним зобов`язання (obligatio naturalis) є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, оскільки боржник заявив про застосування позовної давності і яка застосована судом, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном; задавненим зобов`язанням є зобов`язання, в якому стосовно задавненої вимоги спливла позовна давність, кредитор не пред`являє в судовому порядку позову про захист задавненої вимоги і боржник відповідно не заявив про застосування до неї позовної давності; законодавець в пункті 4 частини першоїстатті 602 ЦК Українипередбачає заборону для зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності в задавненому зобов`язанні для охорони інтересів боржника. Сплив позовної давності при пред`явленій позовній вимозі кредитором в судовому порядку про стягнення боргу, за яким сплинула позовна даність, дозволяє боржнику заявити про застосування позовної давності. Зарахування, яке є по своїй суті замінником належного виконання зобов`язання, не має створювати механізм обходу заборони передбаченої в пункті 4 частини першоїстатті 602 ЦК України. Така заборона стосується випадку, коли кредитор ініціює зарахування за задавненою вимогою. У такому разі кредитор за допомогою зарахування може обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності, і досягнути результату, який недоступний кредитору в межах пред`явленої позовної вимоги кредитором в судовому порядку про стягнення боргу, за яким сплинула позовна даність, і яка дозволяє боржнику заявити про застосування позовної давності; очевидно, що аналогічний підхід для охорони інтересів боржника при задавненому зобов`язанні має бути й стосовно 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на задавнену вимогу в задавненому зобов`язанні. Пред`явлення кредитором, при існуванні задавненої вимоги, тільки позову про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються 3 % річних та інфляційних втрат, дозволяє кредитору обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності, і досягнути результату, який недоступний кредитору при пред`явленні позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, і яка забезпечує можливість боржнику заявити про застосування до неї позовної давності. Тобто складається доволі нерозумна ситуація: зі спливом позовної давності і неможливістю захисту задавненої вимоги кредитор зберігає можливість постійно подавати вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на задавнену вимогу, що означає по суті виконання задавненої вимоги і без можливості боржнику заявити про застосування позовної давності до задавненої вимоги; приватне право не може допускати ситуацію за якої кредитор, при існуванні задавненої вимоги, пред`являє тільки позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються 3 % річних та інфляційних втрат. Оскільки це позбавляє боржника можливості заявити про застосування до задавненої вимоги позовну давність, а кредитору надає можливість обійти застосування до задавненої вимоги позовної давності. Тому кредитор, для охорони інтересів боржника, може пред`явити позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, тільки разом з пред`явленням позову про стягнення задавненої вимоги.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 757/44680/15-ц (провадження № 61-32171сво18) зроблено висновок, що «натуральним є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Конструкціястатті 625 ЦК Українищодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку».

Враховуючи вищевикладене, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, відмовлено ТОВ «Преміум лігал колекшн» у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа для виконання, тобто його вимоги, які виникли на підставі рішення суду, не можуть бути захищені в судовому (примусовому) порядку, між сторонами виникло натуральне зобов`язання, до якого не може бути застосовано положеннястатті 625 ЦК України.

Згідно частини 1статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 3 статті12та частини 1 статті81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно дост.141 ЦПК України, судові витрати суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 12, 23, 76, 81, 258, 259, 265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум лігал колекшн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складено: 17 червня 2024 р.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43490372.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В.Янчук