Постанова

від 14.01.2025 по справі 935/3579/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №935/3579/23 Головуючий у 1-й інст. Янчук В. В.

Категорія 39 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Павицької Т.М., Шевчук А.М.,

з участю секретаря

судового засідання Смоляра А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 935/3579/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 червня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Янчук В.В. у місті Коростишеві,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» (даліПозивач.Товариство,ТОВ «Преміум Лігал Колекшн») звернулось з даним позовом, в якому просило стягнути з відповідачів на їх користь в солідарному порядку 3 % річних від суми боргу за кредитним договором № 10/16/10/2007/840-Н/40 від 16 жовтня 2007 року у розмірі 20865,05 грн, інфляційні витрати за даним кредитним договором у розмірі 59080,71 грн за період з 02 квітня 2017 року по 01 березня 2020 року та вирішити питання судових витрат.

Позов мотивувався тим, що 16 жовтня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №10/16/10/2007/840-Н/40, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит на суму 26 000,00 доларів США, із терміном сплати до 14 жовтня 2027 року. В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, того ж дня між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки.

У зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань за даним договором, 30 серпня 2010 року рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» в особі філії Житомирського регіонального управління ВАТ КБ «Надра» заборгованість в сумі 238401,71 грн та вирішено питання судових витрат.

На виконання даного рішення, 21 вересня 2010 року було видано виконавчі листи.

09 листопада 2010 року державним виконавцем Коростишівського РВДВС Головного ТУЮ у Житомирській області відкрито виконавчі провадження № 22521916 та № 22507073.

17 червня 2011 року та 26 жовтня 2016 року постановами державного виконавця у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» ВП № 22521916 та ВП № 22507073 завершені.

Позивач зазначав, що з інформації про виконавчі провадження вбачається, що рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 серпня 2010 року у справі № 2-557/10 жодним із відповідачів не виконувалось.

30 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого права вимоги за кредитним договором № 10/16/10/2007/840-Н/40 від 16 жовтня 2007 року, Договором поруки, права Іпотекодержателя за Договором іпотеки, права Заставодержателя за Договором застави перейшло до позивача по справі.

У жовтні 2020 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» звернулось до суду із заявою про заміну стягувача по виконавчих листах у справі №2-557/10, яка ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2020 року була задоволена.

Товариство вказувало, що оскільки рішення суду про стягнення заборгованості з відповідачів не виконано, тому є підстави для стягнення з відповідачів інфляційних витрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у відповідності до статті 625 ЦК України.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі, позивач просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог та вирішити питання судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допустив порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.

Судом розглянуто дану справу при неповному з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, що в свою чергу призвело до невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Згідно частин 1, 5 статті 360 ЦПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. До відзиву застосовуються правила, встановлені частиною дев`ятою статті 178 цього Кодексу.

На апеляційну скаргу до апеляційного суду надійшов відзив від ОСОБА_1 , у якому в порушення вимог частини 2 статті 178 ЦПК України відсутній підпис відповідачки або її представника.

Належним чином у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України повідомлені про дату, час і місце розгляду справи сторони та інші учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням частини 2 статті 372 ЦПК України.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, тому за приписами частини 2 статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 263ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 жовтня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №10/16/10/2007/840-Н/40, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит на суму 26 000,00 доларів США, із терміном строку до 14 жовтня 2027 року. У забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, 16 жовтня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 серпня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» в особі Житомирського міжрегіонального управління філії ВАТ КБ «Надра» заборгованість в сумі 238401,71 грн та вирішено питання судових витрат.

30 квітня 2020 року між ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» та ПАТ КБ «Надра» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого право вимоги за вищезазначеним кредитним договором перейшло до позивача по справі.

Рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , не виконано.

12 листопада 2020 року ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області замінено стягувача у виконавчих листах, що видані Коростишівським районним судом Житомирської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості в сумі 238401 грн та судових витрат на ІТЗ за кредитним договором № 10/16/10/2007/840-H/40, на стягувача: ТОВ « Преміум Лігал Колекшн».

Ухвалою суду від 25 січня 2022 року - у задоволенні заяви ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів №2- 557/10, виданих Коростишівським районним судом Житомирської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 238401 грн.71 коп. на користь ВАТ «КБ» Надра» - відмовлено. Ухвала суду є чинною та набрала законної сили.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, відмовлено ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа для виконання, тобто його вимоги, які виникли на підставі рішення суду, не можуть бути захищені в судовому (примусовому) порядку, між сторонами виникло натуральне зобов`язання, до якого не може бути застосовано положення статті 625 ЦК України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками районного суду з огляду на таке.

Предметом позовуу ційсправі єстягнення напідставі статті625ЦК України3%річних таінфляційних втрат,нарахованих заперіод з 02 квітня 2017 року по 01 березня 2020 року у зв`язку із невиконанням рішення суду про стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до частини першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною другою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Згідно з частиною 5 статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), тобто, на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до приписів цієї статті є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18). Крім того, Верховний Суд у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 535/757/17 (провадження № 61-30148св18), зробив аналогічний висновок щодо подібних правовідносин.

Отже, у розумінні наведених положень закону позивач, як кредитор вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Суд першої інстанції, розглядаючи спір, не звернув уваги на предмет та підстави заявленого позову, залишив поза увагою ту обставину, що після ухвалення Коростишівським районнимсудом Житомирськоїобласті рішеннявід 30серпня 2010року усправі №2-557/10про солідарнестягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користьВАТ КБ«Надра» заборгованостів сумі238401грн тасудових витратна ІТЗза кредитнимдоговором №10/16/10/2007/840-H/40,в останніх виникло зобов`язання щодо сплати коштів на підставі рішення суду, та помилково вважав, що у цій справі позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 3% річних та індексу інфляції у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору.

Встановлено, що ОСОБА_1 яка є позичальником за кредитним договором, та ОСОБА_2 - поручитель за цим договором, з яких на підставі рішення суду солідарно стягнуті грошові кошти у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору та договору поруки у розмірі 238401 грн, не виконали рішення суду, яке набрало законної сили, тому кредитор має право на стягнення з боржників 3 % річних та індексу інфляції на підставі статті 625 ЦК України.

Позивач просив стягнути указані кошти за період прострочення виконання грошового зобов`язання з 02 квітня 2017 року по 01 березня 2020 року та саме за цей період провів розрахунок, якого відповідачі не заперечували та не спростували.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, мають враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), вказано, що у частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні.

Оскільки рішенням суду стягнуто заборгованість у національній валюті гривня, причому, як вбачається з резолютивної частини рішення, суд не вказував про стягнення боргу у розмірі, еквівалентному певній сумі доларів США, сторони з цим рішенням погодилися, тому підставним є проведення розрахунку при зверненні до суду з позовом про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з невиконанням рішення суду, в національній валюті України,

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідачів 79 945,76 грн, з яких: 3 % річних 20 865,05 грн; інфляційні втрати 59 080,71 грн є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Також помилковим є висновок суду першої інстанції та аргументи відповідача про те, що вимога про стягнення 3% річних не підлягає до задоволення з тих причин, що позивач пропустив строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання та у поновленні цих процесуальних строків йому відмовлено.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 757/44680/15 (провадження № 61-32171сво18) сформулювала висновок про те, що «натуральним є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога у такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку».

Натомість у справі, що переглядається апеляційним судом, зобов`язання за кредитним договором не є натуральним, оскільки ці зобов`язання отримали судовий захист рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 серпня 2010 року, а тому кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь період невиконання рішення суду про стягнення коштів в межах строку позовної давності.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, навіть за умови відмови суду у поновленні строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржників від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на одержання сум, передбачених статтею 625 ЦК України. Відмова суду у поновленні строку для звернення рішення суду до примусового виконання не робить зобов`язання натуральним.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 7 серпня 2023 року у справі №752/9858/21.

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції вирішуючи спір неповно з`ясував обставини справи, не встановив предмета позову та підстав, з яких цей позов поданий, не з`ясував, які саме правовідносини виникли між сторонами та якими нормами права вони врегульовані, що призвело до неправильного вирішення спору.

У зв`язку з наведеним, рішення суду першої інстанції належить скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Відповідно до положень частини першої статті 133ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 13 даної статті передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами частини 1 статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у постанові, зокрема, вирішує питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Товариством «Преміум Лігал Колекшн» при зверненні до суду з позовом сплачено 2684 грн судового збору та за подання апеляційної скарги - 4026 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог та вимог апеляційної скарги із відповідачів на користь позивача необхідно стягнути 3355 грн витрат по сплаті судового збору з кожного.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» задовольнити.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» -задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» три проценти річних та інфляційні витрати в сумі 79 945,76 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» з кожного по 3355 грн витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді