Ухвала

від 19.06.2024 по справі 939/1578/24

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 939/1578/24

УХВАЛА

Іменем України

19 червня 2024 рокуселище Бородянка

Суддя Бородянського районного суду Київської області Герасименко М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Відділу освіти Бородянської селищної ради у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти Бородянської селищної ради від 30 травня 2024 року № 41/03 «Про оголошення ОСОБА_2 ».

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить зупинити дію оскаржуваного наказу про застосування до неї дисциплінарного стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цьогоКодексу заходівзабезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

У пункті 4 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22грудня 2006року №9«Про практикузастосування судамицивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову» зазначено,що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник немотивував, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, оскільки дія останнього може бути підставою для припинення трудових відносин із нею як директором Литовсько-Українського ліцею № 1 Бородянської селищної ради Київської області шляхом винесення другого наказу про оголошення другої догани.

Тобто, фактично заява про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях позивача.

При цьому, вказана заява не містить обґрунтованих доводів, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений позивачем, може ускладнити ефективний захист прав позивача чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Слід зазначити, що само по собі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани не викликає обов`язкових та неминучих наслідків у вигляді звільнення з посади.

Звільнення з посади застосовується, як окремий вид дисциплінарних стягнень, передбачених ст. 147 КЗпП.

При цьому, суд наділений повноваженнями щодо поновлення працівника на попередній посаді, у разі якщо за наслідками розгляду справи дійде висновків про протиправність застосування до позивача дисциплінарних стягнень та, як наслідок, звільнення з посади.

Аналізуючи викладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні заяви необхідно відмовити, оскільки жодними належними доказами не доведено той факт, що невжиття забезпечення позову у виді зупинення дії оскаржуваного наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову (скасування оскаржуваного наказу).

Крім того,на думкусуду,задоволенням такоїзаяви позивачабуде фактичноухвалене рішеннябез розглядуцивільної справипо суті,оскільки позивачпросить зупинитидію наказу,правомірність якогооспорюється та,який вонапросить скасувати,що зазмістом єтотожним задоволеннюзаявлених позовнихвимог безвирішення спорупо суті, і вжиття такого заходу суперечитиме вимогам ч. 10 ст. 150 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

На підставі вищевикладеного, враховуючи предмет та підстави позову, оскільки позовні вимоги є тотожними з вимогами заяви про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, як такої, що не ґрунтується на вимогах закону. Крім того у суду відсутні підстави вважати, що невжиття зазначеного у заяві заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову у справі.

Керуючись ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений 19 червня 2024 року.

СуддяМ. Герасименко