Ухвала

від 12.06.2024 по справі 910/10190/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні скарги

м. Київ

12.06.2024Справа № 910/10190/15

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О., при секретарі судового засідання Осьмак Ю.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на дії державного виконавця щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 12.08.2016 року у справі по справі №910/10190/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол"

до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

про визнання недійсним правочину

За участі представників учасників судового процесу згідно протоколу судового

засідання

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (далі по тексту - відповідач) про визнання недійсним правочину.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2015 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/10190/15, розгляд справи призначено на 01.06.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 у справі №910/10190/15 позов задоволено повністю.

25.07.2016 постановою Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2015р. у справі № 910/10190/15 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2015р. у справі № 910/10190/15 залишено без змін.

18.10.2016 Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 у справі №910/10190/50 Господарського суду міста Києва та рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 залишено без змін.

07.05.2024 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на дії державного виконавця щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 12.08.2016 року у справі по справі №910/10190/15, в якій скаржник просить суд:

- Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни про закінчення виконавчого провадження від 23.04.2024 року ВП № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 12.08.2016, виданого у судовій справі № 910/10190/15;

- Оригінал наказу господарського суду м. Києва від 12.08.2016 у справі № 910/10190/15 направити до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для продовження примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 по справі №910/10190/15;

- Зобов`язати заступника начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівну відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 12.08.2016 № 910/10190/15.

08.05.2024 від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшли заперечення щодо прийняття скарги Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на дії державного виконавця до розгляду.

16.05.2024 від Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" надійшла заява із заперечення на аргументи заяви Акціонерного товариства "Укртрансгаз" від 08.05.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 розгляд скарги було призначено на 29.05.2024 .

29.05.2024 стягувач та боржник у судове засідання з`явилися, розгляд скарги було відкладено на 12.06.2024.

11.06.2024 від Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 20.05.2024.

12.06.2024 у судове засідання з`явилися представники заявника та боржника, представник органу ДВС у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду скарги орган ДВС був повідомлений належним чином.

Розглянувши подану скаргу, заперечення відповідача та Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як вже було зазначено, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 у справі №910/10190/15 позов задоволено визнано правочин про відбір в односторонньому порядку Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" природного газу Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" в обсязі 125 664,807 тис. куб. м., оформлений актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №162/02-14 від 25.12.2014, - недійсним; зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" поновити в обліку в підземному сховищі газу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" природній газ Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" в об`ємі 125 664,807 тис. куб. м., про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №162/02-14 від 25.12.2014; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" судовий збір у розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

12.08.2016 на виконання вищевказаного рішення, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2016, що набрало законної сили 25.07.2016 було видано відповідні накази.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві від 30.08.2016 було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу №910/10190/15 від 12.08.2016.

Як вбачається з поданої скарги, 30.04.2024 відповідачу з системи «Електронний суд» стало відомо про те, що в системі ЄСІТС «Електронний суд» було зареєстровано надходження до Господарського суду міста Києва постанови Печерського ВДВС у місті Києві від 23.04.2024 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1, скан-копію якої було також розміщено в системі ЄСІТС «Електронний суд» 30.04.2024, з якої вбачається, що заступником начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любов?ю Іванівною 23.04.2024 було закінчено виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 12.08.2016 №910/10190/15, а оригінал даного виконавчого документу направлено до Господарського суду міста Києва.

Скарга Приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол» обґрунтована тим, що державним виконавцем не було вчинено всіх необхідних дій для забезпечення виконання боржником рішення суду, а закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 з одночасним направленням оригіналу виконавчого документа до суду, призводить до ситуації за якої рішення не буде виконане та призведе до порушення законних прав Приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол».

Так, зокрема, на думку скаржника державний виконавець зобов`язаний був звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, а не виносити постанову про закінчення виконавчого провадження.

Також, на думку скаржника, накладення штрафів і направлення (повідомлення) правоохоронним органам про притягнення боржника до кримінальної відповідальності самі собою не є достатніми заходами з виконання судового рішення, а звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не означає, що він вжив усіх можливих заходів для виконання рішення.

Боржник у своїх запереченнях на скаргу зазначає, що державним виконавцем було вжито всіх необхідних заходів у відповідності до вимог законодавства та в межах обов`язків покладених на нього.

Окрім того, він зазначив, що у відповідності до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено виключно право державного виконавця звернутися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, а дане право не обов`язком.

Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у відзиві на скаргу заперечував проти її задоволення зазначивши також, що ч. 3 ст. ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", що законодавцем передбачено виключно право державного виконавця звернутися суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, а не обов`язок, тоді як від стягувача чи боржника не надходило будь-яких заяв щодо звернення державного виконавця до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно зі статтею 124 Конституції України та статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

За умовами частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснює сторонам їхні права і обов`язки.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Права виконавця під час здійснення виконавчого провадження визначені в ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. (ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно зі ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Разом з тим, як вбачається з відзиву Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем на адресу сторін направлено вимогу виконавця з проханням повідомити відділ про стан виконання рішення від 18.11.2015. Згідно відповіді представника боржника виконати зазначене рішення суду не виявляється за можливе, у зв`язку з відсутністю укладеного між боржником та стягувачем договору на зберігання природного газу, що перешкоджає виконанню рішення, однак станом на 11.08.2020 будь яка інформація щодо підтвердження виконання вищезазначеного рішення суду від сторін до відділу не надходила, у зв`язку із чим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду.

Цього ж дня на адресу боржника направлено вимогу виконавця виконати вищезазначене рішення суду та повідомити відділ в триденний термін з моменту отримання вимоги виконавця. На адресу стягувача направлено вимогу з проханням повідомити державного виконавця чи виконано боржником рішення суду на той період. Від представника стятувача О.Л.Горєлова надійшла відповідь на вимогу виконавця в якій зазначено про невиконання боржником рішення суду. Згідно акту державного виконавця встановлено, що рішення суду боржником не виконано, у зв`язку з чим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду, копії якої направлено сторонам до відома та виконання.

Статтею 63 Закону України « Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

23.04.2024 до управління поліції в Печерському районі Головного управління національної поліції в місті Києві направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

23.04.2024 державним виконавцем, керуючись п. 11 частини першої статті 39 Закону України « Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження та оригінал виконавчого документа направлено до суду.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд приходить до висновку, що виконавцем було вжито всіх необхідних заходів для примусового виконання рішення відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а дії останнього жодним чином не порушують норми чинного законодавства.

Щодо тверджень скаржника про обов`язок державного виконавця звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

У зв`язку з чим, суд вважає, що законодавцем в наведених приписах Закону України "Про виконавче провадження" було використано словосполучення "має право" для надання державному виконавцю певної дискреції у розсуді необхідності та доцільності вжиття відповідних заходів для виконання рішення суду.

Окрім того, суд зазначає, що стягувач не позбавлений права самостійно звернутися з відповідною заявою до виконавця.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням викладеного, вимоги скаржника є необґрунтованими належним чином, а тому в задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на дії Заступника начальника відділу Печерської державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 233-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на дії Заступника начальника відділу Печерської державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любові Іванівни відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.06.2024.

Суддя М.О. Лиськов