Ухвала

від 19.06.2024 по справі 910/7433/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.06.2024Справа № 910/7433/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТК-ЮА"

про стягнення 112 000,00 грн

Суддя Гумега О.В.

Представники: без виклику учасників справи

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ" (далі - позивач, ТОВ "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТК-ЮА" (далі - відповідач, ТОВ "РТК-ЮА") про стягнення 112 000,00 грн безпідствано збережених коштів.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що здійснив передоплату за послуги вантажного самоскиду у сумі 112 000,00 грн відповідно до виставленого відповідачем рахунку-фактури № 17-05-1 від 17.05.2024 на підставі Договору № СМ17/05/24-489 про надання спеціалізованої техніки від 17.05.2024 (далі - Договір). У зв`язку неподанням відповідачем техніки, відповідно до Договору та Додаткової угоди №1 від 17.05.2024 до Договору, позивачем було надіслано відповідачу Вимогу №б/н від 29.05.2024 щодо повернення коштів в розмірі 112 000 грн та Повідомлення № б/н від 29.05.2024 про розірвання Договору, проте відповідач не повернув грошові кошти позивачу.

Позовна заява сформована у системі "Електронний суд" та зареєстрована у КП "Діловодство спеціалізованого суду" 14.06.2024.

Разом із позовною заявою (додаток № 1 до позовної заяви) позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову № б/н від 13.06.2024 (далі - заява), відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти у розмірі 112 000 грн, що знаходяться на всіх розрахункових (поточних) рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "РТК-ЮА", у тому числі, але не виключно на рахунки відкриті в:

- IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК";

- IBAN НОМЕР_2 в АТ "УКРСИББАНК";

- IBAN НОМЕР_3 в АТ "СЕНС БАНК".

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 та 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного позивачем обґрунтування вимог та доданих ним до заяви доказів, судом не встановлено підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.

Також, з наведеного у заяві обґрунтування та доданих до неї доказів не вбачається, що наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви.

Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначив, що відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором та Додатковою угодою №1 від 17.05.2024 до Договору, що призвело до утримання відповідачем без законних підстав 112 000,00 грн, які були сплачені позивачем відповідачу в якості передплати. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТОВ " РТК-ЮА" (інформаційна довідка № 382722621 від 13.06.2024) у відповідача відсутнє нерухоме майно, а отже, на думку позивача, у разі задоволення судом позовних вимог, фактичне виконання судового рішення суду буде залежати від наявності коштів на рахунках відповідача. Позивач також зазначив, що юридична особа відповідача заснована 10.01.2024 та має незначний статутний капітал (5 тис. грн).

За доводами позивача, запропонований ним захід забезпечення позову безпосередньо пов`язаний з предметом позовної заяви та є адекватним, оскільки відповідає змісту та розміру вимог, на забезпечення яких він вживається; відповідає збалансованості інтересів сторін, оскільки накладення заборони на право розпоряджатися грошовими коштами є тимчасовим заходом; є ефективним, оскільки спрямований запобіганню виведенню грошових коштів з рахунків відповідача з метою ухилення від виконання грошових зобов`язань за результатами розгляду судової справи; не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.

Розглянувши подану ТОВ "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ" заяву про забезпечення позову № б/н від 13.06.2024 та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності наявні докази, суд встановив таке.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 5 ст. 140 ГПК України).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).

Водночас, Верховний Суд у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд відзначає, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Судом встановлено, що позивач належним чином обґрунтував, у тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, причини свого звернення із заявою про забезпечення позову, а також те, що невжиття обраного ним заходу забезпечення позову спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Судом також встановлено, що захід забезпечення позову, про застосування якого судом просить позивач, відповідає позовним вимогам, на забезпечення яких позивач просить вжити відповідний захід забезпечення позову.

При цьому судом враховано співвідношення права (інтересу), за захистом якого позивач має намір звернутись до суду, та наслідків вжиття заходу забезпечення позову, про застосування якого просить позивач.

За таких обставин, враховуючи пов`язаність заходу забезпечення позову з його предметом, ймовірність ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття відповідного заходу забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ТОВ "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ" заяву про забезпечення позову № б/н від 13.06.2024.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись статтями 136-140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ" заяву про забезпечення позову № б/н від 13.06.2024 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на грошові кошти у розмірі 112 000 грн (сто дванадцять тисяч гривень 00 копійок), що знаходяться на всіх розрахункових (поточних) рахунках ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РТК-ЮА", у тому числі, але не виключно на рахунки відкриті в:

- IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК";

- IBAN НОМЕР_2 в АТ "УКРСИББАНК";

- IBAN НОМЕР_3 в АТ "СЕНС БАНК".

3. Дана ухвала Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі № 910/7433/24 є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 19.06.2024, та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

4. Строк пред`явлення даної ухвали Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі № 910/7433/24 до виконання становить три роки, тобто до 19.06.2027.

5. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі № 910/7433/24 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ" (Україна, 03189, місто Київ, вулиця Степана Рудницького (колишня вулиця Вільямса Академіка), будинок 6-Д, офіс 43; ідентифікаційний код 43993587).

6. Боржником у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі № 910/7433/24 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РТК-ЮА" (Україна, 03022, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 34, корпус В, офіс 213; ідентифікаційний код 45178299).

7. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гумега Оксана Валеріївна