Рішення

від 15.08.2024 по справі 910/7433/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.08.2024Справа № 910/7433/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТК-ЮА"

про стягнення 112 000,00 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ" (далі - позивач, ТОВ "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТК-ЮА" (далі - відповідач, ТОВ "РТК-ЮА") про стягнення 112 000,00 грн безпідствано збережених коштів.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що здійснив передоплату за послуги вантажного самоскиду у сумі 112 000,00 грн відповідно до виставленого відповідачем рахунку-фактури № 17-05-1 від 17.05.2024 на підставі Договору № СМ17/05/24-489 про надання спеціалізованої техніки від 17.05.2024 (далі - Договір). У зв`язку неподанням відповідачем техніки, відповідно до Договору та Додаткової угоди №1 від 17.05.2024 до Договору, позивачем було надіслано відповідачу Вимогу №б/н від 29.05.2024 щодо повернення коштів в розмірі 112 000 грн та Повідомлення № б/н від 29.05.2024 про розірвання Договору, проте відповідач не повернув грошові кошти позивачу.

Позовна заява сформована у системі "Електронний суд" та зареєстрована у КП "Діловодство спеціалізованого суду" 14.06.2024.

Разом із позовною заявою (додаток № 1 до позовної заяви) позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову № б/н від 13.06.2024 (далі - заява), відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти у розмірі 112 000 грн, що знаходяться на всіх розрахункових (поточних) рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "РТК-ЮА", у тому числі, але не виключно на рахунки відкриті в:

- IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК";

- IBAN НОМЕР_2 в АТ "УКРСИББАНК";

- IBAN НОМЕР_3 в АТ "СЕНС БАНК".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 позовну заяву ТОВ "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7433/24, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ" про забезпечення позову № б/н від 13.06.2024 задоволено.

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/7433/24.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження судом досліджено позовну заяву і додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

17.05.2024 між ТОВ "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ" (далі - позивач, замовник) та ТОВ "РТК-ЮА" (далі - відповідач, виконавець) укладено Договір № СМ17/05/24-489 про надання послуг спеціалізованою технікою.

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець за умовами цього Договору зобов`язується власними чи орендованими будівельними машинами (екскаваторами), механізмами чи автотранспортом (далі за текстом - "Спеціалізована техніка") надавати послуги (виконати роботу) на об`єктах визначених Замовником, а Замовник зобов`язується сплачувати Виконавцю плату за надані послуги у розмірі та порядку, визначеному даним Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору замовлення послуг за цим Договором здійснюється шляхом укладення Сторонами додаткових угод до цього Договору (надалі за текстом скорочено -«замовлення»), які мають містити узгоджений Сторонами обсяг, найменування необхідних послуг (робіт), кількість, тип Спеціалізованої техніки, строк надання послуг, місце, дату та час початку робіт Спеціалізованою технікою, порядок розрахунків та інші необхідні істотні умови, а також умови, що відрізняються від встановлених цим Договором. Сторонами може бути погоджено графік надання

послуг із зазначенням добового або середньодобового обсягу надання послуг, початку та закінчення роботи кожної зміни, включаючи вихідні та святкові дні.

Відповідно до п. 2.3 Договору сторони розуміють та визнають, що документи, в тому числі, факсимільні (скановані) копії цього Договору, додатки та додаткові угоди до нього, Подорожні листи (змінні рапорти), Акти наданих послуг, Заявки, відправлені засобами електронної пошти або месенджерами, мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, породжують права та обов`язки для Сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися Стороною, від імені якої вони були відправлені/отримані, у разі їх направлення з офіційних адрес і номерів зазначених у реквізитах цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору приймання послуг здійснюється за актом приймання наданих послуг (виконаних робіт), що формуються на підставі рапортів, довідок про виконані роботи, товарно-транспортних накладних та інших документів що формують обсяг фактично наданих послуг та виконаних робіт об`єктах визначених Замовником, як на підставі власних документів так і на підставі документів сформованих підрядниками Виконавця залученими для виконання завдання Замовника.

Відповідно до п. 3.2 Договору акти наданих послуг (виконаних робіт) формуються та направляються Виконавцем Замовнику по факту виконаних робіт в якому надавались послуги (виконувались роботи) за цим Договором, або по закінченню наданих послуг, якщо строк їх надання менший за 15 робочих днів, якщо інше не визначено в додатковій угода до Договору.

Відповідно до п. 3.6 Договору обсяг послуг (виконаних робіт) визначений в додаткових угодах, якими замовлено послуги (роботи), є прогнозованим, фактично наданий обсяг послуг (робіт) зазначається Виконавцем в актах наданих послуг (виконаних робіт).

Відповідно до підпункту 4.1.1 п. 4.1 Договору Виконавець зобов`язаний надавати послуги (виконувати роботи) в повному обсязі та з відповідною якістю.

Відповідно до підпункту 4.1.2 п. 4.1 Договору Виконавець зобов`язаний виділяти необхідну кількість технічно справної Спеціалізованої техніки у відповідності до узгоджених додаткових угод, якими замовлено послуги (роботи) за цим Договором.

Відповідно до підпункту 4.2.4 п. 4.2 Договору Замовник зобов`язаний своєчасно та в розмірах, передбачених Договором, оплачувати рахунки Виконавця по платіжних реквізитах, зазначених у даному Договорі, або згідно повідомлення про їх зміну, у разі їх зміни.

Відповідно до п. 5.1. Договору ціною цього Договору є сума всіх узгоджених актів наданих послуг ( виконаних робіт), що складені за фактом виконання цього Договору.

Відповідно до п. 5.6. Договору, у разі, якщо Сторонами передбачено в додатковій угоді, якою здійснено замовлення послуг (робіт), здійснення часткової, або повної передплати окремого замовлення, та Замовником не проведено такий розрахунок у визначений строк, Виконавець на власний розсуд може не розпочинати надання послуг (виконання робіт) за такою додатковою угодою, або розпочати виконання з застосуванням штрафних санкцій визначених даним Договором.

Згідно п. 7.1. Договору, кожна з Сторін вправі розірвати цей Договір за умови письмового повідомлення іншої Сторони про дострокове розірвання Договору. Договір вважається розірваним на підставі письмового повідомлення про дострокове розірвання цього Договору на п`ятий робочий день з дати отримання іншою Стороною такого повідомлення. У випадку необхідності розірвання Договору у Сторони-ініціатора більш пізній строк ніж п`ять робочих днів з моменту отримання повідомлення про розірвання. Сторона ініціатор повинна зазначити бажану дату розірвання і така дата приймається іншою Стороною, якщо строк настання такої дати не порушує мінімальний строк розірвання визначений цим пунктом, та Договір вважається розірваним з зазначеної бажаної дати. Сторони можуть розірвати Договір у інший строк шляхом укладання додаткової угоди до цього Договору.

17.05.2024 на виконання п. 2.1 Договору між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання послуг спеціалізованою техніком № СМ17/05/24-489.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 Замовник замовляє, а Виконавець зобов`язується надати послуги спеціалізованою технікою.

Відповідно до п. 1.3 Додаткової угоди дата початку оренди: з моменту доставки ТС на об`єкт.

Відповідно до п. 1.12 Додаткової угоди порядок розрахунків: переплата 56, 000,00 грн. за кожний ТЗ в подальшому через кожні 10 днів з моменту здійснення передплати.

17.05.2024 позивач отримав від відповідача рахунок-фактуру №17-05-1 на суму 112, 000,00 грн.

28.05.2024 позивач оплатив рахунок-фактуру №17-05-1 на суму 112, 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6 від 28.05.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідачем не було подано спеціалізовану техніку в обумовлений час та дату.

29.05.2024 позивачем було надіслано вимогу щодо повернення коштів №б/н від 29.05.2024 на електронну адресу відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи скріншотом надсилання вимоги на вказану електронну адресу у Договорі.

29.05.2024 позивачем було надіслано повідомлення про розірвання Договору № СМ17/05/24-489 від 17.05.2024 на електронну адресу відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи скріншотом направлення даного повідомлення на електрону адресу відповідача на вказану електронну адресу у Договорі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Судом встановлено, що позивач сплатив на користь відповідача 112, 000,00 грн за надання послуг спеціалізованою технікою.

Проте, матеріали справи не містять актів приймання наданих послуг (виконаних робіт), товарно-транспортних накладних тощо, які б свідчили про виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Позивач звернувся до суду з вимогою у порядку ст. 1212 ЦК України повернути безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 112, 000,00 грн.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зокрема, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Тобто зобов`язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Умовами договору сторони передбачили можливість його розірвання (п.7.1 Договору).

Відповідно до ст. 251 Цивільного Кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 Цивільного Кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Сторони в договорі не визначили можливість розірвання договору з вказівкою на подію яка неминуче має настати.

За таких обставин, з урахуванням повідомлення позивача про розірвання договору, та умов договору суд дійшов висновку про розірвання договору на п`ятий робочий день, з моменту отримання відповідачем повідомлення про розірвання Договору, тобто з 05.06.2024.

Отже, відпала підстава, на якій відповідач набув грошові кошти позивача.

Суд також встановив відсутність у відповідача перед позивачем будь-яких зобов`язань щодо надання послуг.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належні та допустимі докази на спростування позовних вимог, суд доходить висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 112, 000, 00 грн заборгованості підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом підпункту 3 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання заяви про забезпечення позову складає 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

В поданій до суду шляхом формування в системі "Електронний суд" позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ" заявлено вимогу майнового характеру - про стягнення з відповідача коштів у загальному розмірі 112 000,00 грн.

Отже, за подання до господарського суду позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ" повинне було сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (112, 000,00 грн х 0,8), а за подання заяви про забезпечення позову -1 211,20 грн (1514,00грн х 0,8).

В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ" за звернення до Господарського суду міста Києва із майновою вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РТК-ЮА" коштів у загальному розмірі 112 000,00 грн сплатило судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3286 від 13.06.2024, а за подання заяви про забезпечення позову 1 514,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3285 13.06.2024.

Тобто позивачем при зверненні до суду із позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн за подання позовної заяви, у сумі 302,80 грн за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, судовий збір у сумі 605,60 грн за подання позову, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у сумі 302,80 грн не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду спору у справі №910/7433/24, а може бути повернутий за клопотанням особи, яка його сплатила - Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ".

Щодо судового збору, який підлягав сплаті позивачем за звернення до суду із позивом, - 2 422,40 грн, то суд відзначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Оскільки, позов задоволено повністю, відтак судовий збір у сумі 2 422,40 грн покладається на відповідача. Також на відповідача покладається судовий збір сплачений за подання заяви про забезпечення позову у сумі 1 211,20 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 400,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження понесених витрат на послуги із професійної правничої допомоги на суму 14 400,00 грн позивачем до матеріалів справи долучено:

- договір про надання правової допомоги № б/н від 29.05.2024;

- акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 13.06.2024 відповідно до договору про надання правової допомоги № б/н від 29.05.2024;

- детальний опис наданих адвокатом послуг від 13.06.2024.

Крім того, матеріали справи містять докази на підтвердження повноважень представника позивача - адвоката Сікорського Ярослава Олександровича, а саме: копії ордеру серії АВ № 1137348 від 29.05.2024 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН № 001066 від 29.09.2023.

Оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Керуючись положеннями п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, з огляду на повне задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 400,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РТК-ЮА" (Україна, 03022, місто Київ, вул. Васильківська, будинок 34, корпус В, офіс 213; ідентифікаційний код: 45178299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦКОНТРОЛЬ МЕХАНІЗАЦІЯ" (Україна, 03189, місто Київ, вул.Вільямса Академіка, будинок 6-Д, офіс 43; ідентифікаційний код: 43993587) 112, 000,00 грн (сто дванадцять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості, 2 422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору, 1 211, 20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) судового збору за подання заяви про забезпечення позову, 14 400,00 грн (чотирнадцять тисяч чотириста гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 15.08.2024.

Суддя Оксана ГУМЕГА