Постанова

від 05.12.2007 по справі 27/384

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

27/384

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 грудня 2007 р.                                                                                    № 27/384  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Суддів:Михайлюка М.В.,Дерепи В.І.,Рибака В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу

ВАТ "Донвуглеводоканал"

на ухвалугосподарського суду Донецької області від 24.09.2007 року

у справі№ 27/384 господарського суду Донецької області

за позовомВАТ "Донвуглеводоканал"

до

третя особаОрендного підприємства "Шахта ім. А.Ф. Засядько" КП "Донецькміськводоканал"

простягнення 551003,31 грн.

за участю представників сторін:

позивача не з'явились,

відповідача третьої особине з'явились,Гнатюк О.І.,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.09.2007 року у справі №27/384 (судді: Новікова Р.Г., Чернота Л.Ф., Сковородіна О.М.) в задоволенні заяви позивача про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 12.07.2004 р. у справі № 27/384 за нововиявленими обставинами відмовлено, а рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати, а справу передати на новий розгляд. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарським судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.

Як встановив господарський суд, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період червень-жовтень 2003 року в сумі 551003,31 грн., з яких 539762,97 грн. основного боргу, 9276,93 грн. пені, 1963,41 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.07.2004 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2004 року, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 310025,22 грн. боргу, 9268,02 грн. пені, 1961,54 грн. 3% річних. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення вартості послуг з водопостачання та водовідведення за вересень 2003 р. у сумі 1101,60 грн., за жовтень у сумі 183837,60 грн., 8,86 грн. пені та 1,87 грн.  3% річних.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2005 року постанова Донецького апеляційного господарського суду від 07.09.2004 року та рішення господарського суду Донецької області від 12.07.2004 року скасовані в частині відмови у стягненні оплати за надані у жовтні 2003 року послуги, в цій частині справа передана на новий розгляд. В іншій частині судові акти  залишено без змін.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2005 року позов у частині стягнення з відповідача оплати за надані у жовтні 2003 року послуги задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 183837,60 грн. боргу.  

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2005 року зазначене рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким  відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення оплати за надані у жовтні 2003 року послуги.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2005 року постанова Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.2005 року залишена без змін. Ухвалою Верховного Суду України від 09.02.2006 року відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 14.12.2005 року у справі №27/384.

31.07.2007 року позивач звернувся до господарського суду з заявою про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 12.07.2004 року за нововиявленими обставинами у зв'язку з тим, що при розгляді у господарському суді справи № 14/206 стало відомо, що сума у розмірі 101162,35 грн., сплачена за платіжним дорученням № 18100 від 23.09.2003 року сплачена на виконання рішення господарського суду у справі №14/206 від 14.08.2003 року, в той же час позивач вважав, що ця сума оплачена за надання послуг з водопостачання та водовідведення за вересень 2003 року.

Місцевий господарський суд, відхилив доводи заявника про те, що дана обставина є нововиявленою та має значення для вирішення справи, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період червень-жовтень 2003 року в сумі 551003,31 грн. З аналізу позовної заяви вбачається, що позивач, зазначаючи про наявність часткового погашення боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період червень-жовтень 2003 року, посилався на оплату послуг за вересень 2003 року у розмірі 251162,35 грн. При цьому, позивач самостійно розрахував суму боргу відповідача та врахував в якості оплати послуг з водопостачання та водовідведення за вересень 2003 року суму 101162,35 грн. та не пред'являв позовних вимог про стягнення останньої.

Згідно акту звірки розрахунків № 520 від 02.12.2003 року до складу оплачених відповідачем за вересень 2003 року коштів, ввійшла сума 101162,35 грн., сплачена платіжним дорученням № 18100 від 23.09.2003 року. Даний акт в частині розрахунків за надані у вересні 2003 року послуги підписаний повноважними представниками сторін без заперечень чи зауважень.

Позивач у справі № 27/384 не заявляв позовних вимог про стягнення з відповідача боргу у сумі 101162,35 грн. за надані послуги з водопостачання та водовідведення за вересень 2003 року. Такі вимоги господарським судом не досліджувались та не були предметом судового розгляду.

За таких обставин, господарський суд прийшов до вірного висновку про те, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України.  

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду, оскільки вона є законною та обґрунтованою.  

Крім того, відповідно до вимог ст. 1117 Господарського  процесуального  кодексу  України  касаційна  інстанція  не має  права  встановлювати  або  вважати  доведеними  обставини, які не були  встановлені  у рішенні або  постанові  господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про  достовірність  того чи іншого доказу,  про перевагу  одних  доказів  над  іншими,  збирати  нові  докази  або додатково  перевіряти  докази.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 24.09.2007 року у справі № 27/384 залишити без змін.

Головуючий,  суддя                                                                  М. Михайлюк

Судді:                                                                                     В. Дерепа

                                                                                                В. Рибак