Постанова

від 19.06.2024 по справі 480/5218/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 р. Справа № 480/5218/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Шевченко, м. Суми, повний текст складено 18.12.23 року у справі № 480/5218/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРЖИКОЛД"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРЖИКОЛД", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДПС у Сумській області 25.07.2022:

- №207218280703, яким ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД" зменшено суму від`ємного значення за січень 2022 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 135531,00 грн.;

- №207318280703, яким ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 500000,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 50000,00 грн.;

- №207518280703, яким ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД" збільшено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на суму 103855,00 грн. та 10385,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 480/5218/22 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, прийняті ГУ ДПС у Сумській області 25 липня 2022 року: №207218280703, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення за січень 2022 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 135531,00 грн.; №207318280703, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 500000 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 50000 грн.; №207518280703, яким позивачу збільшено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на суму 103855 грн. та застосовано 10385,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРЖИКОЛД" в рахунок відшкодування сплаченого за подання позову до суду суму судового збору в розмірі 11996,57грн.

Відповідач, Головне управління ДПС у Сумській області, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 480/5218/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 25.07.2022 №207218280703, № 207318280703, № 207518280703 прийняті та направлені з дотриманням та у відповідності до норм Податкового кодексу України, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Так, при перевірці первинних документів щодо реалізації імпортованих ТМЦ за договорами купівлі-продажу/поставки, відповідно до інформації, що міститься у базах даних ДПС було встановлено, що ТОВ "ЕНЕРДЖИКОЛД" на протязі 2021-2022 року виписано в адресу ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД" та направлено на реєстрацію податкові накладні з номенклатурою "комісійна винагорода": №1 від 10.03.2021, №6 від 03.08.2021, №3 від 18.01.2022, реєстрація яких була зупинена в автоматичному режимі.

При дослідженні пакету документів, наданих на розблокування податкових накладних, встановлено, що ТОВ "ЕНЕРДЖИКОЛД" уклало з ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД" договір комісії № 03-2017_к від 01.03.2017. При цьому, імпортовані ТМЦ для комітента були обліковані та рахунку 28 "Товари на складі", замість позабалансового субрахунку 025 "Матеріальні цінності довірителя".

Також згідно Єдиного реєстру податкових накладних за період з 2017 по 2022 рік, встановлено виписку ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД" в адресу ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД" податкових накладних з номенклатурою "комісійна винагорода". Відповідно до наданих пояснень в доповідній записці головного бухгалтера директору ТОВ "ЕНЕРДЖИКОЛД" ОСОБА_4., бухгалтером зазначено, що при обробці первинних документів було некоректно застосовано господарський договір з ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД" №03-2017-к від 15.03.2017 "Договір комісії", умови договору комісії фактично не виконувались, а застосовувались умови звичайного договору поставки товару, згідно яких всі отримані від покупця (TOB "ВСК "ФРОСТЛЕНД") кошти в якості передоплати за товар обкладалися податком на додану вартість та включалися до податкових зобов`язань продавця (ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД").

Однак згідно письмових пояснень ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД", у зв`язку з зупиненням реєстрації податкової накладної №3 від 18.01.2022, господарські відносини між ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД" та TOB "ВСК "ФРОСТЛЕНД" в 2021 році продовжуються на підставі договору № 3-2017-к від 01.03.2017, предметом якого є закуповування за межами митної території України холодильного обладнання на користь Комітента та за рахунок Комітента. За свої послуги Комісіонер (ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД") отримує комісійну винагороду в розмірі згідно чинного договору, договір на даний час виконується сторонами. Жодних документів щодо припинення дії договору комісії №_03-2017-к від 01.03.2017 платником ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД" до перевірки надано не було.

Відтак вважає, що позивач здійснив господарські операції саме на підставі Договору комісії № 03-2017-к від 01 березня 2017 року та ТМЦ, які зазначені у вантажно-митній декларації, це є власність ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД", тому ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД" неправомірно намагається підтвердити своє право на податковий кредит та зменшення суми зобов`язань з податку на додану вартість.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД" зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку у відповідача як платник податків, в т.ч. є платником податку на додану вартість.

У період з 07.06.2022 по 15.06.2022 уповноваженими особами Головного управління ДПС у Сумській області була проведена документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД" з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року в податковій декларації з податку на додану вартість від 17.02.2022 року №:9033861887 від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення, задекларованого у попередніх звітних періодах, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 22.06.2022 № 1210/18-28-07-04-07/41108708/33 (т. 1, а.с.10-39).

Перевіркою встановлення порушення позивачем норм п.п.189.4, 189.6 ст. 189 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму податкового кредиту на 739386 грн., в т.ч. за січень - 739386 грн., внаслідок неправомірного застосування договору поставки № Е19/12-17 від 01.12.2017 року, укладеного між ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД" та ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД", оскільки ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД": завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2 Декларації) на 500000 грн.; завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 21 Декларації) на 135531 грн.; занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р. 18 Декларації) всього на суму 103855 грн.

Позивач не погодився з висновками акту, у зв`язку з чим до контролюючого органу подав заперечення до акту перевірки від 07.07.2022, про що зазначено у відзиві на позов (т. 1, а.с.113), однак, за результатами розгляду якого висновки акту залишені без змін.

25.07.2022 за результатами вказаної перевірки, Головним управлінням ДПС у Сумській області були прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- №207218280703, яким ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану 17.02.2022 за рахунок платника у банку за січень 2022 року у розмірі 135 531,00 грн. (т.1, а.с.40, 118);

- №207318280703, яким ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану 17.02.2022 за рахунок платника у банку за січень 2022 року у розмірі 500 000,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 50000,00 грн. (т.1, а.с.41-42, 122-124);

- №207518280703, яким ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД" збільшено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р. 18 Декларації) на суму 103 855,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 10385,50 грн. (т. 1, а.с. 43-44, 119-121).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС у Сумській області від 25.07.2022 №№207218280703, 207318280703, 207518280703 позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування даних рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. «б», «в» п. 200.4 ст. 200 ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

При цьому пунктом 201.12 статті 201 ПК України встановлено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг)/ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку/митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

При цьому аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових зобов`язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Податкового кодексу України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкову накладну, складену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, видану на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений (призначені) для використання у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем 07.02.2017 було укладено контракт № 0217 з Secor GmbH Німеччина (т. 1, а.с. 58-62), за предметом якого продавець (Secor GmbH Німеччина (далі - Компанія нерезидент) зобов`язувалось продати, а покупець (позивач) купити компресори для холодильного обладнання (п.1.1 контракту). 100% вартості товару сплачується перед відвантаженням (п.2.6 контракту). Згідно додаткової угоди №8 від 03.06.2021 до контракту (т. 1, а.с. 63) контракт укладається на строк до 31.12.2021. Якщо за 3 місяці до закінчення строку дії контракту жодна із сторін в письмовому вигляді не заявить про його розірвання, строк дії контракту автоматично продовжується на наступний рік. І в такий спосіб з року в рік.

На виконання зазначеного контракту позивач сплатив, а Компанія нерезидент поставило холодильне обладнання, що підтверджується копіями доказів, які, у тому числі, були надані і на перевірку (т. 1, а.с. 17, 20, 34), зокрема, копіями: банківських виписок про перерахування коштів Компанії нерезиденту 21.09.2021 у розмірі 35 000,00 Євро та 10.12.2021 у розмірі 78139,46 Євро, всього на суму 113139,46 Євро (т. 1, а.с. 65, 66); CMR 58512 від 11.01.2022, де отримувачем і платником вказано ТОВ «Енержиколд» (т. 1, а.с. 64); вантажно-митної декларації (далі - ВМД) від 13.01.2022 № UA1001000/2022/020621, в якій зазначено суму податку на додану вартість 739385,81грн. (т. 1, а.с. 67-70).

Поряд з цим 02.03.2017 ТОВ «ЕНЕРЖИКОЛД» також укладено договір зберігання №Х-03-2017 з ТОВ «ВСК «ФРОСТЛЕНД», як зберігачем, де останній зобов`язувався зберігати майно у наступних місцях зберігання: м. Київ, вул. Азербайджанська, 25 та м. Суми, вул. Путивльська, 5/1, на підтвердження чого позивачем надано суду копію вказаного договору зберігання (а.с.94-97), який надавався і під час перевірки (т. 1, а.с. 24), а також надано суду копію акта наданих послуг №ФР-113 від 31.01.2022 за січень 2022р. та копію банківської виписки за 01.06.2022 про оплату позивачем послуг у розмірі 1200,00 грн. (т. 1, а.с. 98, 99), а також аналіз субконто Договори за січень 2022р. (т. 1, а.с. 199).

З метою оформлення документів для проходження митного контролю при ввезенні ТОВ «ЕНЕРЖИКОЛД» на митну територію України у подальшому придбаного обладнання позивачем з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) 09.07.2017 було укладено договір №ФОП 09/03/17 про надання митно-брокерських послуг та посередницьких послуг з отримання дозвільних та експертних документів (т. 1, а.с. 77-81), відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надав послуги з комплексного митного оформлення товару, придбаного у Secor GmbH Німеччина за ВМД від 13.01.2022 № UA1001000/2022/020621 та обслуговування ТЗ в зоні митного контролю, що підтверджується копіями таких документів: акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 12 від 13.01.2022 (т. 1, а.с. 82); банківської виписки про оплату позивачем 17.01.2022 наданих послуг у розмірі 5040,00грн. (т. 1, а.с. 83).

З метою перевезення придбаного обладнання зі Словаччини до м. Києва ТОВ «ЕНЕРЖИКОЛД» 05.01.2022 було укладено договір доручення №05/01/22 на транспортне обслуговування з перевезення вантажів в міжнародному та міжміському сполученні з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) (т. 1, а.с. 71-73), на виконання умов якого ТОВ «ЕНЕРЖИКОЛД», як замовник, та ФОП ОСОБА_2 , як виконавець, оформили транспортний заказ від 05.01.2022 (заявку), відповідно до якої погодили маршрут транспортування (Злате Моровце (Словаччина) - Київ, вул. Азербайджанська, 25 - КФ TOB «ВСК «ФРОСТЛЕНД» та строк доставки до 14 - 17.01.2022 (т. 1, а.с. 74), що також підтверджується копіями наступних доказів: акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000003 від 13.01.2022 (т. 1, а.с. 75); банківської виписки про оплату позивачем 14.01.2022 транспортних послуг у розмірі 37776,00 грн. (т. 1, а.с. 76). Ці документи також були надані позивачем на перевірку (т. 1, а.с. 20).

Оборотно-сальдовою відомістю по рах.28 підтверджується, що імпортований позивачем був оприбуткований на складі позивача, як власний товар (т. 1, а.с. 201-205). Про відображення (оприбуткування імпортованого товару позивачем як власного на складі зазначається і самим податковим органом в акті перевірці (т. 1, а.с. 33).

У подальшому імпортоване обладнання позивачем частково було продане TOB «ВСК «ФРОСТЛЕНД» за договорами поставки №Е03/03-17 від 15.03.2017, № Е19/12-17 від 01.12.2017 (т. 1, а.с. 84-87, а.с. 214 зворот, а.с. 216-217), на підтвердження позивачем надано копії таких доказів, які надавались, у тому числі і під час перевірки (т. 1, а.с.21-24): видаткової накладної №ЕН-1 від 14.01.2022 на суму 3385000,00 грн., в якій йде посилання на договір №Е03/03-17 від 15.03.2017 (т. 1, а.с. 88,181); №ЕН-6 від 28.01.2022 на суму 15851,61грн. (т. 1, а.с. 180); банківських виписок про оплату від ТОВ «ВСК «ФРОСТЛЕНД» за товар (Обладнання) 10.12.2021 на суму 2428000,00 грн. (т. 1, а.с. 89), 11.01.2022 р. на суму 957000,00 грн. (т. 1, а.с. 90); виписаних та зареєстрованих податкових накладних № 1 від 10.12.2021 з розрахунком коригуванням до неї № 2 від 14.01.2022 на суму 2428000,00грн., податкової накладної №1 від 11.01.2022 на суму 957000,00грн., №4 від 28.01.2022 на суму 15851,66грн. (т. 1, а.с. 91-93,178,179).

Крім того позивачем надано суду аналіз субконто договорів, контрагентів по ТОВ «ВСК «ФРОСТЛЕНД», з якого вбачається, що по кредиту рах. 6811 (розрахунки по авансам отриманим) від ТОВ «ВСК «ФРОСТЛЕНД» було отримано передплату розмірі 2428000 грн. та 957000 грн. - всього на 3385000 грн., а по рахунку 36 (розрахунки з вітчизняними покупцями) було продано, зокрема, на користь ТОВ «ВСК «ФРОСТЛЕНД» товару на суму 3385000 грн. (т. 1, а.с. 199).

Також частина імпортованого товару була реалізований позивачем за усним договором фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ), на підтвердження чого позивачем під час перевірки надавались копії видаткових накладних №ЕН-14 від 17.05.2022 на суму 38360,94 грн. №ЕН-17 від 26.05.2022 на суму 26822,40 грн. №ЕН-12 від 30.04.2022 на суму 40448,01 грн.; №ЕН-16 від 20.05.2022 на суму 37971,72 грн. (а.с.183-186), банківської виписки про оплату придбаного товару на загальну суму 143603,07 грн. (а.с.187), товарно-транспортних накладних №РЕН-17 від 17.05.2022, №РЕН-17 від 26.05.2022, №РЕН-12 від 30.04.2022; №РЕН-17 від 20.05.2022 (т. 1, а.с. 188-195).

З товарно-транспортних накладних №РЕН-17 від 17.05.2022, №РЕН-17 від 26.05.2022, №РЕН-12 від 30.04.2022; №РЕН-17 від 20.05.2022 (т. 1, а.с. 188-195), встановлено, що товар, проданий ФОП ОСОБА_3 , був відвантажений з м. Суми. Втім, на підтвердження транспортування придбаного від нерезидента товару з м. Києва, вул. Азербайджанська, 25 (куди був доставлений товар із Словаччини) до м. Суми, позивачем надано копії накладної на перевезення від 31.01.2022, акта надання послуг від 28.04.2022 №ФР-394, товарно-транспортної накладної від 31.01.2022 №ФР-1735 (т. 1, а.с. 220-221).

Крім того, позивачем надано суду аналіз субконто договорів, контрагентів по ФОП ОСОБА_3 , з якого вбачається, що по рахунку 36 (розрахунки з вітчизняними покупцями) було продано на користь ФОП ОСОБА_3 товару на загальну суму 143603,07грн. (т. 1, а.с. 200).

На підставі вищевказаних документів суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що господарська операція між позивачем та компанією Secor GmbH носила реальний характер та була фактично виконана, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Придбаний товар був реалізований у подальшому ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «ВСК «ФРОСТЛЕНД», що також підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. На момент проведення податкової перевірки ТОВ «ЕНЕРЖИКОЛД» мало в наявності ВМД, яка згідно пунктом 201.12 статті 201 Податкового кодексу України, посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту у сумі 739385,81 грн., а також всі інші первинні бухгалтерські документи, що підтверджують законність та обґрунтованість включення позивачем податку на додану вартість до складу податкового кредиту у загальному розмірі 739385,81грн. та формування суми бюджетного відшкодування по операції з компанією Secor GmbH.

У зв`язку з ввезенням на митну територію України холодильного обладнання від Secor GmbH (компанія нерезидент), позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2022р. (т. 1, а.с. 45-57) правомірно у р. 11.1 відображено суму дозволеного податкового кредиту у загальному розмірі 739386 грн., та суми від`ємного значення (135531 грн.) і бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (500000 грн.), які обчислені з урахуванням вказаного податкового кредиту, а також подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 500000 грн. (т. 1, а.с. 57).

Однак відповідач, не приймаючи до уваги подані вище докази позивача на підтвердження ввезення холодильного обладнання на митну територію України на підставі ВМД від 13.01.2022 № UA1001000/2022/020621 (т. 1, а.с. 67-70), в акті перевірці робить висновок про те, що товар, який був імпортований позивачем, був придбаний останнім на виконання договору комісії №03-2017-к_, укладеного 01.03.2017 позивачем з ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД", у зв`язку з чим позивачем завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2 Декларації) на 500000 грн.; завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 21 Декларації) на 135531 грн. та занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р. 18 Декларації) всього на суму 103855 грн.

З акта перевірки встановлено, що висновок про порушення позивачем податкового законодавства та непідтвердження позивачем права на податковий кредит за імпортним податком на додану вартість відповідач робить, надаючи аналіз договору комісії №03-2017-к_ від 01.03.2017, та подальшій реалізації імпортованого товару, а не господарській операції з Secor GmbH Німеччина та ввезенням позивачем, як власником, товарів на митну територію України на підставі ВМД від 13.01.2022 № UA1001000/2022/020621.

В акті перевірки податковий орган вказує, що при перевірці первинних документів щодо реалізації імпортованих товарно-матеріальних цінностей за договорами купівлі-продажу/поставки з ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД" та ФОП ОСОБА_3 , видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження реалізації товару ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД" та ФОП ОСОБА_3 не містять розшифровки підпису зі сторони покупця, а у видаткових накладних щодо реалізації товару ФОП ОСОБА_3 також не здійснено накладення печатки, що унеможливлює ідентифікувати ким підписано такі видаткові накладні та отримано товар та чи мала вказана особа на це повноваження ( т. 1, а.с. 23, 27, 180, 181, 183-186).

Колегія суддів не приймає ці доводи податкового органу, оскільки вказане не є безумовною підставою для висновку про позбавлення таких документів юридичної сили та доказовості, так як сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. При цьому відтиск печатки підприємства ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД", наявний на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи у здійсненні певної господарської операції, та надані на перевірку копії товарно-транспортних накладних (т. 1, а.с. 188-195) підтверджують, що отримувачем товару є саме ОСОБА_3 .

Також, з аналіз субконто договорів, контрагентів по ТОВ «ВСК «ФРОСТЛЕНД» та ФОП ОСОБА_3 , по рахунку 36 (розрахунки з вітчизняними покупцями) встановлено, що саме зазначеним контрагентам було продано товару на суму 3385000 грн. та 143603,07 грн. відповідно (т. 1, а.с. 199, 200).

Також податковий орган в акті перевірки вказує (т.1, а.с. 24, 30-31), що позивачем не надано товарно-транспортних накладних на підтвердження транспортування товару на адресу ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД", а надані на перевірку товарно-транспортні накладні, на підтвердження транспортування товару ФОП ОСОБА_3 не містять часу, дати пункт розвантаження товарно-матеріальних цінностей та не вчинено підписів осіб, відповідальних за вчинення даних операцій, що унеможливлює встановити пункт розвантаження, яким чином здійснювалось навантаження, та яка кількість людей залучалась до виконання господарської операції. Колегія суддів не приймає таке посилання, оскільки відсутність товарно-транспортної накладної, чи недоліки, товарно-транспортної накладної, не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася. Тому питання щодо наявності товарно-транспортної накладної, а також правильності її оформлення має оцінюватися в сукупності з іншими документами, створеними в процесі здійснення господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що фактично зміст апеляційної скарги відповідача зводиться до дублювання висновків акта перевірки, відповідно до якого податковий орган здійснив перекваліфікацію господарської операції позивача і неправомірно визначив, що придбання (імпорт) позивачем обладнання за контрактом та його ввезення на митну територію України з сплатою відповідних податків та зборів, зокрема ПДВ, відбувалося не як самостійна господарська операція позивача, а в рамках виконання договору комісії між позивачем та ТОВ «ВСК «ФРОСТЛЕНД», із застосуванням відповідних податкових наслідків для такого договору.

Щодо доводів відповідача з приводу операцій з реалізації позивачем товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД" та ФОП ОСОБА_3 , то колегія суддів зазначає, що в межах спірних відносин податковий кредит по факту придбання послуг перевезення позивачем не формувався, що додатково обумовлює неприйнятність доводів податкового органу у цій частині.

В акті перевірки податковий орган, зазначає (т. 1, а.с. 31, 33), що згідно інформації, що міститься у базах даних ДПС ТОВ "ЕНЕРДЖИКОЛД" протягом 2017-2022 року виписано на адресу ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД" та направлено на реєстрацію податкові накладні з номенклатурою "комісійна винагорода" (т. 1, а.с. 152-161), у тому числі №3 від 18.01.2022 (т. 1, а.с. 125, 152, 154), реєстрацію якої було зупинено в автоматичному режимі (т. 1, а.с. 126). Враховуючи вказане, а також надані позивачем копії акта наданих послуг №ЕН-5 від 18.01.2022 з найменування послуг «комісійна винагорода» (т. 1, а.с. 149), пояснення від 18.01.2022 (т. 1, а.с. 137), в яких представник позивача пояснював, що господарські відносини між позивачем та ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД" продовжуються на підставі договору комісії №3-2017-к від 01.03.2017, який станом на час написання пояснень виконується сторонами (т. 1, а.с. 137), та документи, які надавались представником позивача під час зупинення податкової накладної №3 від 18.01.2022 (т. 1, а.с. 127-149), контролюючий орган робить висновок, що позивачем придбавався товар у нерезидента на виконання договору комісії №03-2017-к_ від 01.03.2017 з ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД", доказів припинення якого не надано.

З матеріалів справи встановлено, що 01.03.2017 позивачем з ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД" був укладений договір комісії №03-2017-к_(т. 1, а.с. 108-111, 144-148).

Між тим, господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

При цьому, відповідно до умов п.п. 2.1, 2.2, 2.5, 5.2 договору комісії №03-2017-к_(т. 1, а.с. 108-111, 144-148) для початку виконання комісіонером (позивачем) взятих на себе обов`язків за договором комітент (ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД") видає доручення, яке є невід`ємною частиною договору, та в якому встановлюється серед іншого розмір комісійної виплати. Комісіонер зобов`язаний надати звіт протягом 30 календарних днів з дня ввезення на митну територію України товару.

Однак доказів складання такого доручення чи звіту суду надано не було. На час проведення перевірки таких обставин контролюючим органом встановлено також не було, як і не було підтверджено складання актів приймання-передачі обладнання від позивача, як комісіонера, на користь ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД", як комітента, а також додатку №1 до договору відповідно до умов п.1.2,1.3 договору, в якому мало б бути зазначено асортимент та ціна товарів, на які комітент мав намір набути право власності. Таких додатку, та звітів, як пояснив представник позивача на виконання вимог ухвали суду не складалось (т. 1, а.с. 196, 215).

Колегія суддів зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.02.2021 у справі №806/1552/15.

Колегія суддів встановила, що складання позивачем ряду податкових накладних з номенклатурою "комісійна винагорода", у тому числі №3 від 18.01.2022, реєстрація якої було зупинено в автоматичному режимі, та акта надання послуг від 18.01.2022 (т. 1, а.с.149). Також відповідно до п.9.2 договору комісії № 03-2017_к від 01.03.2017 у випадку якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення, даний договір вважається продовженим на один календарний рік на тих самих умовах (т. 1, а.с. 146). Крім того представником позивача 18.01.2022 з метою розблокування зупиненої податкової накладної №3 від 18.01.2022 надавались пояснення та документи, в яких він дійсно пояснював, що господарські відносини між позивачем та ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД" продовжуються на підставі договору комісії №3-2017-к від 01.03.2017, який станом на час написання пояснень виконується сторонами (т. 1, а.с.137).

Поряд з цим, 18.05.2022 (тобто ще до початку проведення перевірки, розпочатої 07.06.2022) бухгалтером подано на ім`я директора доповідну від 18.05.2022 (т. 1, а.с. 150), відповідно до якої повідомлено, що бухгалтером ТОВ "ЕНЕРЖИКОЛД" при обробці первинних документів було некоректно застосовано господарський договір з ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД" №03-2017-к. Договір комісії фактично не виконувався, а застосовувались умови звичайного договору поставки товару, згідно яких всі отримані від покупця ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД" кошти в якості передоплати за товар обкладалися податком на додану вартість та включались до податкових зобов`язань позивача (т. 1, а.с.150). У зв`язку з цим прийнято наказ від 20.05.2022 №8, відповідно до якого зобов`язано бухгалтера виправити помилки при обробці первинної документації (т. 1, а.с.151).

Вказані докази були надані відповідачу під час проведення перевірки в червні 2022р., однак, податковим органом не взяті до уваги.

Згідно додаткових пояснень позивача, встановлено, що договір комісії був внесений в регістри бухгалтерського обліку для подальшого використання. Проте жодного разу при фінансово-господарських стосунках з вище зазначеним контрагентом умови даного договору не виконувались, а всі зовнішньоекономічні контракти укладалися між нерезидентами та ТОВ «ЕНЕРЖИКОЛД» на користь останнього. 14 січня 2022 року підприємством було відвантажено імпортний товар на загальну суму 3385000 грн. на користь ТОВ «ВСК «ФРОСТЛЕНД» по цінам з урахування всіх додаткових витрат, але без будь якої націнки. Це негативно вплинуло на економічний результат даної операції. Тому було прийняте рішення виправити ситуацію та додатково отримати кошти від покупця в розмірі одного відсотка від вартості відвантажених товарів виставивши акт наданих послуг від 18.01.2022 № ЕН-5. Формулювання в акті від 18.01.2022 «Комісійна винагорода» в цьому випадку було некоректне та мало б звучати по іншому, а саме «Посередницькі послуги». Саме таку назву має код з Класифікатора ДК 016:2010 46.14.19-00.00. При обробці первинних документів в програмному забезпеченні бухгалтером підприємства був помилково застосований договір комісії, що виявилося під час перевірки. Згідно з наказом керівника зазначена помилка виправлена (т. 1, а.с. 151, 196-197).

Поряд з цим відповідач, беручи до уваги пакет документів, наданих на розблокування податкової накладної №3 від 18.01.2022, з номенклатурою «комісійна винагорода», реєстрація якої була зупинена, робить висновок, що позивач ввозив товар на митну територію України саме на виконання договору комісії.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що складені вище податкові накладні, які були виписані з номенклатурою «комісійна винагорода», були виписані саме у зв`язку з ввезенням імпортованого товару за спірною ВМД на виконання договору комісії №3-2017-к від 01.03.2017, оскільки, як вже зазначалось вище, до матеріалів справи не надано доказів того, який саме асортиментом, ціна та вартість товару на які комітент мав намір набути право власності, були визначені умовами вказаного договору комісії. Ні доказів складання доручення чи звіту з асортиментом, ціною та вартістю товару, вартістю митних процедур у відповідності до п.2.6 договору (т. 1, а.с.109), як і додатку №1 до договору відповідно до умов п.1.2,1.3 договору, в якому мало б бути зазначено асортимент та ціна товарів, на які комітент мав намір набути право власності, матеріали справи не містять та суду не надано.

Щодо пояснень та документів, поданих у січні 2022 р. (т. 1, а.с. 137-149) з посиланням на договір комісії №3-2017-к від 01.03.2017, представником позивача ще під час перевірки контролюючому органу надавались докази та пояснення (т. 1, а.с. 34), в яких позивач наголошував на тому, що при обробці первинних документів було некоректно застосовано господарський договір з ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД" №03-2017-к, який фактично не виконувався, а застосовувались умови звичайного договору поставки товару, згідно яких всі отримані від покупця ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД" кошти в якості передоплати за товар обкладалися податком на додану вартість та включались до податкових зобов`язань позивача (т. 1, а.с. 150). У зв`язку з цим позивачем почались вчинятись дії щодо виправлення цих помилок, та, зокрема, прийнято наказ від 20.05.2022 №8 відповідно до якого зобов`язано бухгалтера виправити помилки при обробці первинної документації (т. 1, а.с.151).

Однак, відповідачем не взято до уваги вказані пояснення, зокрема, у зв`язку з помилкою у даті договорі, наявністю податкових накладних з номенклатурою "комісійна винагорода", та у зв`язку з тим, що у транспортному замовленні вказано адресу поставки ТОВ "ВСК "ФРОСТЛЕНД".

Втім, як вже зазначалось вище, з метою зберігання майна ТОВ «ЕНЕРЖИКОЛД», останнім укладено договір зберігання №Х-03-2017 від 02.03.2017 з ТОВ «ВСК «ФРОСТЛЕНД», як зберігачем, де останній зобов`язувався зберігати майно ТОВ «Енержиколд» у наступних місцях зберігання: м. Київ, вул. Азербайджанська, 25 та м. Суми, вул. Путивльська, 5/1, а відтак вказані доводи представника відповідача суд не бере до уваги.

На спростування доводів контролюючого органу, до матеріалів справи позивачем надано копію доповідної записки про проведення внутрішнього аудиту від 15.08.2022, та копію акта про проведення внутрішнього аудити за наказом від 20.05.2022 №8 (т. 1, а.с. 151, 218, 219). У вказаній доповідній записці зазначено, що договір поставки товару №03/03-17 від 15.03.2017 було додатково помічено в обліковій програмі як "договір комісії", що відобразилося в аналізі субконто та картці 683 за вересень 2021 - січень 2022, витяг з якого надано до пояснень щодо зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 18.01.2022. У зв`язку з цим виявились розбіжності в посиланнях на договори поставки від 15.03.2017 №03/03-17 (зазначений у видатковій накладній №ЕН-1 від 14.01.2022), договору комісії від 01.03.2017 №03-2017-к (фігурує в поясненнях до розблокування податкової накладної №3 від 18.01.2022), договору поставки від 01.12.2017 №19/12-17. Також було встановлено помилковість надання до пояснень до розблокування податкової накладної №3 від 18.01.2022 договору комісії від 01.03.2017 №03-2017-к замість договору від 15.03.2017 №03/03-2017, відповідно до якої і була складена видаткова накладна від 14.01.2022 (т. 1, а.с. 181, 218).

Актом про проведення внутрішнього аудиту підтверджено всі вище факти, та крім іншого зроблено висновок про недоцільність коригування номенклатури послуг у виписаних та зареєстрованих податкових накладних на користь ТОВ «ВСК «ФРОСТЛЕНД», "комісійна винагорода" відповідає пункту 2.4 ст.2 "ціна та мови оплати" договору поставки товару №03/03-17 від 15.03.2017 (т. 1, а.с. 219).

Вказані вище докази в їх сукупності, що не суперечать та не містять неузгодженостей між собою, на переконання суду, спростовують висновок податкового органу про те, що поставка товару була здійснена саме на підставі договору комісії №3-2017-к від 01.03.2017, крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що податкові накладні, які були виписані з номенклатурою «комісійна винагорода», були виписані саме, у зв`язку з ввезенням імпортованого товару за спірною ВМД на виконання договору комісії №3-2017-к від 01.03.2017.

Колегія суддів зазначає, що підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування.

Однак фактично висновок відповідача про те, що товар було поставлений саме на виконання договору комісії №3-2017-к від 01.03.2017 ґрунтується на припущенні та не підтверджений відповідними та достатніми доказами.

Натомість на підтвердження придбання та подальшу реалізацію придбаного товару позивачем надано докази, які у повній мірі підтверджують господарську операцію між ним та імпортером, які є належними, допустимими і достатніми доказами у справі, які підтверджують фактичність здійснення господарських операцій з придбання товарів і наявність підстав для віднесення сум ПДВ, сплачених у ціні за такий товар, до складу податкового кредиту.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 480/5218/22 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 по справі № 480/5218/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко