Постанова

від 19.06.2024 по справі 937/5580/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2024 року м. Дніпросправа № 937/5580/21 (2-а/937/8/22)(суддя Марченко Н.Ю. м. Мелітополь)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Корсун Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 січня 2022 року у справі №937/5580/21(2-а/937/8/22) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради, третя особа - інспектор з паркування Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Савченко Ігор Геннадійович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15 червня 2021 року звернувся до суду з позовом до Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради в якому, з урахуванням уточнень від 05.07.2021 року, просить «скасувати постанову відповідно до повідомлення від 08.06.2021 року серії ZP №2105717, яке склав інспектор з паркування Савченко Ігор Геннадійович , Запорізької міської ради Департаменту правового забезпечення Управління безпеки та якості міста … у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками ч.3 ст.122 КУпАП».

Позов обґрунтовано тим, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 січня 2022 року позов задоволено.

Суд, скасував постанову відповідно до повідомлення від 08.06.2021 року серії ZP №2105717, яке склав інспектор з паркування: Савченко Ігор Геннадійович , Запорізької міської Ради, Департаменту правового забезпечення Управління безпеки та якості міста, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками ч.3 ст.122 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрив.

Рішення суду мотивовано тим, що дослідженими в судовому засіданні доказами не підтверджено, факт порушення ПДР позивачем у справі. На відповідних фотознімках наданих суду відповідачем у справі наявне зображення виключно транспортного засобу, але відсутні зображення відповідного знаку. Тобто, фактично відсутні дані про розміщення автомобілю позивача саме в зоні дії відповідного заборонного знаку.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради оскаржив його в апеляційному порядку, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП, що підтверджується наданими суду фотознімками.

Крім того позов подано до суду до прийняття оскарженої постанови у справі про адміністративне порушення від 20.07.2021 року № ZP №2105717.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що 08 червня 2021 року інспектором з паркування Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Савченко І.Г. складено повідомлення серії ZP №2105717 в якому зазначено про те, що 08.06.2021 року о 13:44 в м. Запоріжжя пр. Соборний, 164 особою, яка керувала автомобілем (водієм) ЗАЗ SENS, державний номерний знак НОМЕР_1 порушено правила зупинки, а саме здійснено зупинку транспортного засобу в місці виїзду з прилеглої території та створено перешкоду дорожньому руху, яким порушено п. 15.9 «и» ПДР України та ч.3 ст.122 КУпАП (т.1 а.с.27).

20 липня 2021 року інспектором з паркування Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Савченко І.Г. складено постанову серії ZP №2105717, згідно з якою 08.06.2021 року о 13:44 в м. Запоріжжя пр. Соборний, 164 позивачем, як водієм ЗАЗ SENS, державний номерний знак НОМЕР_1 порушено правила зупинки, а саме здійснено зупинку транспортного засобу в місці виїзду з прилеглої території та створено перешкоду дорожньому руху, яким порушено п. 15.9 «и» ПДР України та ч.3 ст.122 КУпАП. Фотозйомка (відеозапис) проводився спецзасобом марки Samsung SM-T395 (т.1 а.с.61).

Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.258 КУПАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.

Відповідно до ч.8 ст.258 КУПАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУПАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 15 червня 2021 року звернувся до суду з позовом до Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради в якому, з урахуванням уточнень від 05.07.2021 року, просить «скасувати постанову відповідно до повідомлення від 08.06.2021 року серії ZP №2105717, яке склав інспектор з паркування Савченко Ігор Геннадійович , Запорізької міської ради Департаменту правового забезпечення Управління безпеки та якості міста … у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками ч.3 ст.122 КУпАП».

20 липня 2021 року інспектором з паркування Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Савченко І.Г. складено постанову серії ZP №2105717, згідно з якою 08.06.2021 року о 13:44 в м. Запоріжжя пр. Соборний, 164 позивачем, як водієм ЗАЗ SENS, державний номерний знак НОМЕР_1 порушено правила зупинки, а саме здійснено зупинку транспортного засобу в місці виїзду з прилеглої території та створено перешкоду дорожньому руху, яким порушено п. 15.9 «и» ПДР України та ч.3 ст.122 КУпАП. Фотозйомка (відеозапис) проводився спецзасобом марки Samsung SM-T395 (т.1 а.с.61).

Зазначені обставини свідчать про те, що на час звернення до суду з цим позовом 15 червня 2021 року та подання уточненої позовної заяви 05.07.2021 року, права позивача відповідачем порушено не було, оскільки рішення у вигляді постанови у справі про адміністративне правопорушення, про скасування якого просить позивач було прийнято після дати звернення позивача до суду з цим позовом, а саме 20.07.2021 року.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Враховуючи те, що на час звернення позивача з позовом до суду у цій справі (05.06.2021 року), Департаментом правового забезпечення Запорізької міської ради або третьою особою інспектором з паркування Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Савченко Ігорем Геннадійовичем не приймалось будь якого рішення з приводу притягнення позивача до адміністративної відповідальності, колегія суддів зробила висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Отже ті, обставини якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги у цій справі не свідчили про порушення його прав Департаментом правового забезпечення Запорізької міської ради або третьою особою інспектором з паркування Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Савченко Ігорем Геннадійовичем.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права, свободи або інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 у справі № 18-рп/2004 термін «порушене право», який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову у задоволені позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі №687/1539/16-а та від 4 лютого 2020 року у справі №320/7969/17.

Колегія суддів, зауважує, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Враховуючи те, що станом на час звернення позивача з цим позовом до суду не приймалось рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення можливості реалізувати ним свого право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку не відбулось, як наслідок суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо передчасності цих позовних вимог, оскільки в адміністративному судочинстві захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Зазначені обставини суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою та не надав їм жодної оцінки.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення про задоволення позову при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позову.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 2 частини 1 статті 315, пунктами 2, 4 статті 317, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради - задовольнити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 січня 2022 року у справі №937/5580/21 (2-а/937/8/22) - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 19 червня 2024 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва

суддя Д.В. Чепурнов