Постанова

від 19.06.2024 по справі 280/6451/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/6451/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чепурнова Д.В., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року (суддя Максименко Л.Я., повне судове рішення складено 19 лютого 2024 року) в справі № 280/6451/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крам Інвест» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крам Інвест» звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС) про визнання протиправною бездіяльності щодо не виключення з інтегрованої картки платника податків помилково вказаних сум податкового боргу з податку на додану вартість згідно з уточнюючими розрахунками до декларації за вересень 2022 року від 04 листопада 2022 року № 9231097929 та від 21 листопада 2022 року № 9247218026; зобов`язання привести у відповідність облікові дані інформаційної системи податкового органу та інтегровану картку платника згідно з вимогами чинного законодавства шляхом виключення з інтегрованої картки суми боргу з податку на додану вартість згідно з уточнюючими розрахунками до декларації за вересень 2022 року від 04 листопада 2022 року № 9231097929 та від 21 листопада 2022 року № 9247218026; визнання протиправним і скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 10 травня 2023 року № 144/08-01-13-04.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо не виключення з інтегрованої картки ТОВ «КРАМ ІНВЕСТ» сум податку на додану вартість згідно з уточнюючими розрахунками до декларації за вересень 2022 року від 04 листопада 2022 року № 9231097929 та від 21 листопада 2022 року №9247218026.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити з інтегрованої картки ТОВ «КРАМ ІНВЕСТ» суми з податку на додану вартість згідно з уточнюючими розрахунками до декларації за вересень 2022 року від 04 листопада 2022 року № 9231097929 та від 21 листопада 2022 року № 9247218026.

Визнано протиправним і скасовано рішення ГУ ДПС у Запорізькій області про опис майна у податкову заставу від 10 травня 2023 року № 144/08-01-13-04.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт звертає увагу, що подані позивачем уточнюючі розрахунки від 04 листопада 2022 року та від 21 листопада 2022 року по декларації за вересень 2022 року визнано недійсними 13 липня та 17 липня 2023 року відповідно.

У ІКП сума боргу з ПДВ не зменшилась у зв`язку з відсутністю технічної можливості здійснити коригування, податковий борг з ПДВ в сумі 7 177 506,00 грн обліковувався до 09 серпня 2023 року.

Вказує на відсутність можливості здійснення коригування записів в ІКП.

Враховуючи, що станом на 10 травня 2023 року в ІКП обліковувався податковий борг з податку на додану вартість в сумі 7 177 506,00 грн, сформована податкова вимога № 0000153-1304-0801 від 10 травня 2023 року, яка направлена платника засобами поштового зв`язку та повернута з відміткою про закінчення терміну зберігання.

10 травня 2023 року платнику податку направлено лист про виділення в податкову заставу майна та рішення про опис майна у податкову заставу № 144/08-01-13-04.

У зв`язку з неотриманням листа відповідачем здійснено опис майна за наявною інформацією та складено акт опису майна від 30 травня 2023 року №174/08-01-13-04.

Враховуючи наявність у платника податкового боргу, рішення про опис майна у податкову заставу є правомірним.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 жовтня 2022 року ТОВ «КРАМ ІНВЕСТ» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - вересень 2022 року, яка зареєстрована податковим органом відповідно до квитанції № 2 за реєстраційним номером № 9215679224.

При заповненні податкової декларації позивачем допущена помилка, а саме: при заповненні рядка 20.2 «підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3)» не заповнено рядок 20.2.1 «на рахунок платника у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг» або рядок 20.2.2 «у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету».

01 листопада 2022 року позивачем у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у декларації за звітний (податковий) період, що уточнюється, - вересень 2022 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, який зареєстровано податковим органом 04 листопада 2022 року № 9231097929, в якому, зокрема, але не виключно, відображено у рядку 20.2 «підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3)» показник, який уточнюється - 7 177 506 грн (сім мільйонів сто сімдесят сім тисяч п`ятсот шість гривень), уточнений показник - 6 500 117 грн (шість мільйонів п`ятсот сто сімнадцять гривень) та вказано різницю - (мінус 677 389 грн (- шістсот сімдесят сім гривень триста вісімдесят дев`ять гривень).

01 листопада 2022 року позивачем повторно подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, який зареєстровано за № 9247218026 від 21 листопада 2022 року, в якому у рядку 20.2 «підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3)» показник, який уточнюється - 6 500 117 грн (шість мільйонів п`ятсот тисяч сто сімнадцять гривень), де уточнений показник - 0 грн (нуль гривень) та вказано різницю - (мінус 6 500 117 грн (мінус шістсот мільйонів п`ятсот тисяч сто сімнадцять гривень).

23 травня 2023 року відповідно до квитанції № 2 податковим органом зареєстровано під номером 9119267835 від 23 травня 2023 року поданий позивачем уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно помилок, в якому виправлено помилки попередніх уточнюючих розрахунків, шляхом зазначення у рядку 20.1, 20.2, 20.2.1, 20.2.2 - 0 грн (нуль гривень).

10 травня 2023 року контролюючим органом складено податкову вимогу №0000153-1304-0801, відповідно до якої ТОВ «КРАМ ІНВЕСТ» має сплатити податковий борг в сумі 7 177 506,00 грн.

Також 10 травня 2023 року ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу ТОВ «КРАМ ІНВЕСТ».

Листом від 19 липня 2023 року вих.№20 ТОВ «КРАМ ІНВЕСТ» звернулось до Олександрівського управління ДПС у Запорізькій області з проханням щодо визнання недійсними уточнюючих розрахунків від 04 листопада 2022 року № 9231097929 до декларації за вересень 2022 року на суму зменшення бюджетного відшкодування 677 389 грн та від 21 листопада 2022 року № 9247218026 до декларації за вересень 2022 року на суму зменшення бюджетного відшкодування 6 500 117 грн.

Листом від 20 липня 2023 року Олександрівське управління ДПС у Запорізькій області повідомило позивача про те, що уточнюючі податкові звіти з податку на додану вартість з додатками № 9231097929 від 04 листопада 2022 року та №9247218026 від 21 листопада 2022 року мають статус «Історія подання».

Суд першої інстанції вважав, що якщо б позивачем не було допущено помилки у декларації за вересень 2022 року, то по ІКП платника станом на 30 жовтня 2022 року мала б обліковуватися переплата в сумі 14 244 696 грн за рахунок попередньо заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень 2022 року у розмірі 7 067 190 грн та заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2022 року в сумі 7 177 506 грн.

Проте оскільки платником не заповнено рядки 20.2.1 або 20.2.2, збільшення суми переплати в ІКП не відбулось і сума переплати станом на 30 жовтня 2022 року залишилась без змін, а саме: 7 177 506 грн, тобто переплата за рахунок помилки в ІКП занижена на суму 7 177 506 грн.

Судом першої інстанції вказано, що порушення порядку заповнення першого уточнюючого розрахунку призвело й до некоректного відображення показників у другому уточнюючому розрахунку від 21 листопада 2022 року (вх. № 9247218026), яким зменшено суму бюджетного відшкодування по рядку 20.2.1 на 6 500 117 грн, яка також в уточнюючому розрахунку відображена у графі 6 «Різниця» (-) 6 500 117 грн і в картці ІКП платника відображена 21 листопада 2022 року як нарахована сума та зменшена переплата.

Тобто, позивач зменшив переплату, яка не була відображена у ІКП у зв`язку з допущеною помилкою при заповненні звітної декларації за вересень 2022 року (№ 9215679224 від 20 жовтня 2022 року).

ТОВ «КРАМ ІНВЕСТ» 04 листопада 2022 року уточнюючим розрахунком (№ 923109795) зменшує раніше задекларовану суму бюджетного відшкодування за серпень 2022 року на суму 390 418 грн, після чого сума заявленого бюджетного відшкодування за серпень 2022 року складає 6 676 772 грн і має бути станом на 30 листопада 2022 року переплатою в ІКП.

Тобто, станом на 30 листопада 2022 року у позивача мала б обліковуватися сума переплати всього 6 676 772 грн, що дорівнює сумі заявленого бюджетного відшкодування у декларації за серпень 2022 року.

Натомість, у ІКП ТОВ «КРАМ ІНВЕСТ» зменшено суму переплати, яка не була задекларована у зв`язку з допущеною помилкою, не заповнення рядка 20.2.1 за звітний вересень 2022 року.

Олександрівським управлінням ДПС у Запорізькій області 13 липня 2023 року визнано недійсними уточнюючий розрахунок від 04 листопада 2022 року № 9231097929 до декларації за вересень 2022 року на суму зменшення рядка 20.2.1 «на рахунок платника у банку» 677 389 грн.

17 липня 2023 року визнано недійсними уточнюючий розрахунок від 21 листопада 2022 року № 9247218026 до декларації за вересень 2022 року на суму зменшення рядка 20.2.1 «на рахунок платника у банку» 6 500 117 грн.

Уточнюючим деклараціям надано статус «Історія подання», що також підтверджує Олександрівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області у відповідь на лист позивача.

Натомість 13 липня 2023 року та 17 липня 2023 року, а також станом на день розгляду справи, відповідачем не внесено дані операції до картки ІКП позивача через відсутність технічної можливості.

Суд першої інстанції вважав, що відсутність технічної можливості не спростовує факту не вжиття заходів з боку контролюючого органу щодо приведення у відповідність задекларованих даних платника показникам ІКП, тому вважав, що відповідачем допущена бездіяльність щодо не виключення з інтегрованої картки позивача сум податку на додану вартість згідно з уточнюючими розрахунками до декларації за вересень 2022 року від 04 листопада 2022 року № 9231097929 та від 21 листопада 2022 року №9247218026.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ефективним способом захисту є зобов`язання відповідача виключити з інтегрованої картки позивача суми з податку на додану вартість згідно з уточнюючими розрахунками до декларації за вересень 2022 року від 04 листопада 2022 року № 9231097929 та від 21 листопада 2022 року № 9247218026.

Також судом першої інстанції встановлено, що 21 листопада 2022 року в обліковій картці позивача як платника ПДВ відображено виникнення податкового боргу в сумі 500 734,00 грн, підстава - «збільшено недоїмки по Уточнюючому розрахунку з ПДВ у зв`язку із самостійним виправленням помилки №9247218026 від 21.11.2022».

Суд першої інстанції вказав, що аналіз податкової звітності позивача з ПДВ за вересень 2022 року, а також облікової картки платника податків, свідчить про те, що платник не декларував податкові зобов`язання з ПДВ, оскільки не здійснював у звітному періоді оподаткованих операцій з постачання товарів/послуг.

В декларації за вересень 2022 року товариство задекларувало податковий кредит, за рахунок якого і виникло від`ємне значення з ПДВ.

Подальше коригування платником податків шляхом подання уточнюючих розрахунків від`ємного значення у більшому розмірі, ніж воно було задекларовано, контролюючий орган трактує як виникнення податкового боргу, проте суд першої інстанції вважав це неправильним, позаяк коригування арифметичних показників від`ємного значення з ПДВ не призводить до виникнення позитивної різниці з ПДВ, бо товариство взагалі не декларує податкові зобов`язання з ПДВ у зв`язку із відсутність вказаних операцій, а зменшення від`ємного значення з ПДВ (-) у розмірі більшому, ніж було задекларовано, не тягне за собою виникнення у платника позитивної різниці суми (+), розрахованої згідно з пунктом 200.1 ст. 200 ПК України, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету.

Відтак, оскільки у платника не має податкових зобов`язань з ПДВ, як наслідок -відсутня позитивна різниця з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, то податкового боргу з ПДВ бути не може.

Суд першої інстанції вважав, що відображення в обліковій картці платника податків ТОВ «КРАМ ІНВЕСТ» податкового боргу станом на 21 листопада 2022 року є лише недосконалістю системи обліку.

Також судом першої інстанції вказано, що згідно з обліковою карткою у 2023 році податковий борг платника з податку на додану вартість збільшився у зв`язку з нарахуванням 08 березня 2023 року узгоджених грошових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 30 листопада 2022 року № 12429/13-01-04-11-10/33471877 у сумі 1 360 грн і 27 березня 2023 року за податковим повідомленням-рішенням форми «ВЗ» № 14637/13-01-07-02 на суму 6 676 772 грн та склав 7 177 506 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 20 грудня 2022 року №14637/13-01-07-02 виявлено відсутність права ТОВ «КРАМ ІНВЕСТ» на отримання бюджетного відшкодування за період серпень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 6 676 772 грн, підставою вказано уточнюючі розрахунки платника від 04 листопада 2022 року № 9231097955 та від 30 вересня 2022 року №9197802754.

Суд першої інстанції вважав, що вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачу не визначались податкові зобов`язання з ПДВ, а позивача позбавлено права на отримання бюджетного відшкодування за період серпень 2022 року, відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 6 676 772 грн.

Оскільки контролюючим органом не визначалось до сплати позивачу будь-якої суми з ПДВ, то саме лише коригування бюджетного відшкодування не призводить до наявності позитивної різниці, що підлягає сплаті до бюджету та виникненню податкового боргу з ПДВ.

Враховуючи, що податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу можуть бути прийняті виключно у випадку наявності у платника податків податкового боргу, тобто узгодженого грошового зобов`язання, а станом на 10 травня 2023 року у позивача був відсутній податковий борг з ПДВ у розмірі, який би дозволяв застосувати податкову заставу, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ДПС у Запорізькій області про опис майна у податкову заставу від 10 травня 2023 року № 144/08-01-13-04.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20 жовтня 2022 року ТОВ «Крам Інвест» подано контролюючому органу звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2022 року, яка зареєстрована за реєстраційним номером № 9215679224.

У податковій декларації позивачем при заповненні рядка 20.2 «підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3)» не заповнено рядок 20.2.1 «на рахунок платника у банку / небанківському надавачу платіжних послуг» або рядок 20.2.2 «у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету».

Позивачем подано відповідачу уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість, які зареєстровано контролюючим органом 04 листопада 2022 року за № 9231097929 та 21 листопада 2022 року за № 9247218026, якими зменшено суму 7 177 506 грн, заявлену у рядку 20.2 «підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3)» до 0,00 грн на суму 677 389 грн (№ 9231097929 від 04 листопада 2022 року) та на суму 6 500 117 грн (№ 9247218026 від 21 листопада 2022 року).

За позицією позивача при заповненні уточнюючих розрахунків допущені помилки, а саме помилково перенесені показники звітної декларації за вересень 2022 року до графи 4 уточнюючого розрахунку, що і вплинули на відображення показників в ІКП.

В ІКП ТОВ «Крам Інвест» внаслідок подання уточнюючих розрахунків зменшено суму переплати.

За зверненням позивача Олександрівським управлінням ДПС у Запорізькій області 13 липня 2023 року визнано недійсними уточнюючий розрахунок від 04 листопада 2022 року № 9231097929 до декларації за вересень 2022 року на суму зменшення рядка 20.2.1 «на рахунок платника у банку» 677 389 грн та 17 липня 2023 року визнано недійсними уточнюючий розрахунок від 21 листопада 2022 року № 9247218026 до декларації за вересень 2022 року на суму зменшення рядка 20.2.1 «на рахунок платника у банку» 6 500 117 грн.

При цьому до ІКП контролюючим органом не внесено відповідні коригування щодо виключення задекларованих в уточнюючих розрахунках показників, податковий борг з податку на додану вартість в сумі 7 177 506,00 грн обліковувався до 09 серпня 2023 року.

10 травня 2023 року контролюючим органом складено податкову вимогу №0000153-1304-0801, відповідно до якої ТОВ «Крам Інвест» має сплатити податковий борг в сумі 7 177 506,00 грн.

10 травня 2023 року ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу ТОВ «Крам Інвест».

Спірним в цій справі є питання наявності підстав для коригування показників в ІКП позивача, а також правомірності рішення про опис майна у податкову заставу.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

За змістом пунктів 49.1 та 49.2 статті 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно з пунктами 203.1-203.2 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (далі - Порядок № 21).

Згідно з пп. 4 п. 5 розділу V Порядку № 21 сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);

підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації;

зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;

5) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Тобто, рядок 20.2 є сумою рядків 20.2.1 та 20.2.2 і відображає лише суму бюджетного відшкодування. Саме дані рядків 20.2.1 та 20.2.2 при заявлені бюджетного відшкодування відображаються у картці ІКП.

На контролюючі органи відповідно до підпункту 19-1.1.10 пункту 19-1.1 статті 19 ПК України покладено функцію забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 року за № 321/35943 (далі - Порядок № 5), за змістом пункту 2 розділу І «Загальні положення» якого інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Пунктом 3 розділу І «Загальні положення» Порядку № 5 визначено, що для забезпечення достовірності відображення облікових показників в ІКП структурними підрозділами за напрямами роботи здійснюється попередній та загальний контроль у терміни, встановлені цим Порядком.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 1 «Порядок ведення інтегрованої картки платника» розділу II «Інтегрована картка платника» Порядку № 5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Пунктами 1 та 2 підрозділу 1 «Визначення первинних показників, відображених у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, які підлягають перенесенню до ІКП» розділу IV «Облік сум нарахувань, визначених самостійно платниками та податковими органами у випадках, не пов`язаних із порушенням податкового законодавства» Порядку № 5 передбачено, що первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску (далі - Документи звітності).

Структурні підрозділи податкового органу, які за своїми функціональними обов`язками відповідають за розробку форм Документів звітності:

визначають первинні показники Документів звітності, що мають відображатись в ІКП (показники, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетами);

описують алгоритми відображення показників Документів звітності в ІКП (зокрема визначають умови, дати граничного терміну сплати та облікові показники (операції) для такого відображення), а також алгоритми арифметичного та логічного контролю Документів звітності.

погоджують алгоритми контролю показників Документів звітності зі структурними підрозділами ДПС за відповідними напрямами роботи.

На підставі таких алгоритмів за формою, визначеною регламентом комп`ютерної обробки податкової звітності, звітності з єдиного внеску та іншої звітності (далі - Регламент комп`ютерної обробки звітності) в інформаційній системі органів ДПС здійснюються процедури:

приймання та реєстрації Документів звітності;

проведення арифметичного та логічного контролю Документів звітності;

відображення (рознесення) даних первинних показників Документів звітності в ІКП.

Згідно з підрозділом 2 «Приймання та реєстрація поданих платниками Документів звітності в підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів» розділу IV «Облік сум нарахувань, визначених самостійно платниками та податковими органами у випадках, не пов`язаних із порушенням податкового законодавства» Порядку № 5 документи звітності подаються за вибором платника, якщо інше не передбачено законодавством, в один із таких способів:

засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

особисто платником або уповноваженою ним особою;

надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

В інформаційній системі фіксується інформація про спосіб подання платником Документа звітності.

Прийняття Документа звітності є обов`язком податкового органу.

Під час приймання поданих платниками Документів звітності здійснюється контроль щодо наявності/достовірності обов`язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, а для звітності з єдиного внеску визначених Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (далі - Порядок № 435). Інші показники, зазначені у Документі звітності, до його прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи територіального органу ДПС прийняти Документ звітності з будь-яких причин, не визначених статтями 48, 49 розділу II Кодексу та Порядком № 435, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такого зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, суми бюджетного відшкодування, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо), забороняється.

У разі відсутності зауважень до оформлення Документа звітності він вважається прийнятим та реєструється датою фактичного отримання податковим органом, а для звітності з єдиного внеску, направленої поштовим відправленням, датою отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення зі звітністю.

Якщо Документ звітності оформлено з порушеннями, платнику у терміни, встановлені пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу, надається або надсилається письмове повідомлення про відмову у його прийнятті (для звітності з єдиного внеску у формі Повідомлення про визнання звітів страхувальників (роботодавців) щодо сум нарахованого єдиного внеску такими, що не подавались) із зазначенням причин такої відмови. Документ звітності зберігається в інформаційній системі з ознакою «Вважається неподаним» та інформацією про причини відмови у прийнятті.

Дані Документів звітності, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи з обов`язковою перевіркою відповідності паперовому носієві у терміни, встановлені Регламентом комп`ютерної обробки звітності.

Після повного внесення даних Документа звітності такий документ отримує статус «Повністю введено».

Для Документів звітності, поданих засобами електронного зв`язку в електронній формі, статус «Повністю введено» вважається присвоєним за умовчанням.

Приймання та реєстрація Документів звітності незалежно від способу подання здійснюється відповідними структурними підрозділами територіальних органів ДПС згідно з функціональними обов`язками та Регламентом комп`ютерної обробки звітності.

Пунктом 4 підрозділом 2 «Приймання та реєстрація поданих платниками Документів звітності в підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів» розділу IV «Облік сум нарахувань, визначених самостійно платниками та податковими органами у випадках, не пов`язаних із порушенням податкового законодавства» Порядку №5 передбачено, що якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».

Документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати грошового зобов`язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються інформаційною системою в частині виключення з обліку раніше рознесених до ІКП сум грошових зобов`язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).

Судом встановлено, що поданням уточнюючих розрахунків позивачем фактично зменшена переплата, яка не відображена в ІКП у зв`язку з допущеною помилкою при заповненні звітної декларації за вересень 2022 року.

Так, у зв`язку з допущенням позивачем помилок при складанні уточнюючих розрахунків в ІКП зменшено суму бюджетного відшкодування по рядку 20.2.1 на 6 500 117 грн, яка також в уточнюючому розрахунку відображена у графі 6 «Різниця» (-) 6 500 117 грн і в картці ІКП платника відображена 21 листопада 2022 року як нарахована сума та зменшена переплата.

За результатами звернення позивача про визнання недійсними уточнюючих розрахунків контролюючим органом 13 липня 2023 року визнано недійсними уточнюючий розрахунок від 04 листопада 2022 року № 9231097929 до декларації за вересень 2022 року на суму зменшення рядка 20.2.1 «на рахунок платника у банку» 677 389 грн та 17 липня 2023 року визнано недійсними уточнюючий розрахунок від 21 листопада 2022 року № 9247218026 до декларації за вересень 2022 року на суму зменшення рядка 20.2.1 «на рахунок платника у банку» 6 500 117 грн.

Разом з тим, до ІКП контролюючим органом не внесено відповідні коригування щодо виключення задекларованих в уточнюючих розрахунках показників, натомість в ІКП обліковується до 09 серпня 2023 року податковий борг з податку на додану вартість в сумі 7 177 506,00 грн.

При цьому апелянт вказує, що уточнюючим розрахункам надано статус «Історія подання», а для внесення змін до ІКП відсутня технічна можливість.

Оскільки інтегрована картка є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, а подані позивачем уточнюючі розрахунки визнані контролюючим органом недійсними та цим розрахункам надано статус «Історія подання», тобто ці документи звітності є недіючими, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що відсутність технічної можливості не спростовує факту не вжиття заходів з боку контролюючого органу щодо приведення у відповідність задекларованих даних платника показникам ІКП, тобто відповідачем допущена протиправна бездіяльність у питанні не виключення з інтегрованої картки позивача сум податкового боргу з податку на додану вартість згідно з уточнюючими розрахунками до декларації за вересень 2022 року від 04 листопада 2022 року № 9231097929 та від 21 листопада 2022 року № 9247218026.

Відповідно, є правильним обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача - зобов`язання відповідача виключити з ІКП позивача суми з податку на додану вартість за уточнюючими розрахунками до декларації за вересень 2022 року від 04 листопада 2022 року № 9231097929 та від 21 листопада 2022 року № 9247218026.

Стосовно рішення відповідача про опис майна у податкову заставу суд зазначає таке.

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до підпунктів 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Абзацом шостим пункту 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 ПК України до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Відтак, підставою для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є наявність у платника податків податкового боргу.

В цьому випадку контролюючий орган вказує на наявність у позивача податкового боргу з податку на додану вартість, який обліковується в ІКП, та виник внаслідок подання позивачем уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року, а також у зв`язку з прийняттям контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 20 грудня 2022 року №14637/13-01-07-02.

Так, 21 листопада 2022 року в ІКП відображено виникнення податкового боргу в сумі 500 734,00 грн, підстава - збільшення недоїмки по уточнюючому розрахунку з ПДВ у зв`язку із самостійним виправленням помилки №9247218026 від 21 листопада 2022 року.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України, відповідно до пункту 200.1 якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 ПК України).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем не декларувались податкові зобов`язання з податку на додану вартість в податковій декларації за вересень 2022 року, позивачем у цьому податковому періоді не здійснювалось оподаткованих операцій з постачання товарів/послуг, в декларації за вересень 2022 року позивачем задекларувано податковий кредит, за рахунок якого виникло від`ємне значення з податку на додану вартість.

При цьому висновок контролюючого органу, що подальше коригування платником податків шляхом подання уточнюючих розрахунків від`ємного значення у більшому розмірі, ніж воно було задекларовано, свідчить про виникнення податкового боргу, є цілком необґрунтованим, адже коригування арифметичних показників від`ємного значення не призводить до виникнення позитивної різниці через відсутність у позивача у звітному періоду оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг.

Відтак, є вірним зазначення судом першої інстанції, що зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі більшому, ніж було задекларовано, не тягне за собою виникнення у платника позитивної різниці суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, тому у позивача відсутній податковий борг з цього податку.

Крім того, в ІКП позивача станом на час прийняття рішення про опис майна у податкову заставу наявний податковий борг з податку на додану вартість у зв`язку з нарахуванням 08 березня 2023 року узгоджених грошових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 30 листопада 2022 року № 12429/13-01-04-11-10/33471877 у сумі 1 360 грн і 27 березня 2023 року за податковим повідомленням-рішенням форми «ВЗ» № 14637/13-01-07-02 на суму 6 676 772 грн, який склав 7 177 506 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 20 грудня 2022 року №14637/13-01-07-02 встановлена відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за податковий період - серпень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 6 676 772 грн, підстава - уточнюючі розрахунки від 04 листопада 2022 року № 9231097955 та від 30 вересня 2022 року №9197802754.

Цим податковим повідомленням-рішенням позивачу не визначалось податкове зобов`язання з податку на додану вартість, а позбавлено позивача права на отримання бюджетного відшкодування за період серпень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 6 676 772 грн.

Тобто позивачу не визначались до сплати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а відмова у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не призводить до виникнення позитивної різниці, що підлягає сплаті до бюджету, та виникненню податкового боргу.

Відтак, відсутність у позивача станом на 10 травня 2023 року податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі, який би дозволяв застосувати податкову заставу, вказує на протиправність рішення відповідача про опис майна у податкову заставу.

Доводи апелянта стосовно того, що в ІКП сума боргу з ПДВ не зменшилась у зв`язку з відсутністю технічної можливості здійснити коригування, податковий борг з ПДВ в сумі 7 177 506,00 грн обліковувався до 09 серпня 2023 року, а також про відсутність можливості здійснення коригування записів в ІКП, суд відхиляє як необґрунтовані, адже право платника податків на приведення у відповідність відомостей ІКП не можна ставити у залежність від наявності чи відсутності технічної можливості у контролюючого органу на вчинення таких дій.

Посилання апелянта на правомірність прийняття рішення про опис майна у податкову заставу спростовані приведеними вище висновками суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року в справі № 280/6451/23 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року в справі № 280/6451/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крам Інвест» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 19 червня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 червня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяД.В. Чепурнов

суддяВ.Є. Чередниченко