Постанова

від 19.06.2024 по справі 320/17075/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/17075/23 Головуючий у 1 інстанції - Кушнова А.О.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Оксененка О.М., Шведа Е.Ю.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про скасування заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ПрАТ "Компанія Росток" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №729/26-15-04-16-12 від 27.04.2023 про виключення з реєстру платників єдиного податку ПрАТ "Компанія Росток", код ЄДРПОУ 00227560 з 01 квітня 2023 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати ПрАТ "Компанія Росток", код ЄДРПОУ 00227560 платником єдиного податку третьої групи спрощеної системи з 01 квітня 2023 року та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.

Одночасно з позовом позивачем подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій він просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 729/26-15-04-16-12 від 27.04.2023 про виключення з реєстру платників єдиного податку ПрАТ "Компанія Росток", код ЄДРПОУ 00227560 з 01 квітня 2023 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 заяву про забезпечення позову задоволено: вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у м. Києві №729/26-15-04-16-12 від 27.04.2023 про виключення з реєстру платників єдиного податку приватного акціонерного товариства "Компанія Росток", код ЄДРПОУ 00227560 з 01 квітня 2023 року до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 320/17075/23.

16.05.2023 через підсистему "Електронний суд" Головним управлінням ДПС у м. Києві подано заяву від 16.05.2023 про зупинення виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №320/17075/23 до закінчення розгляду клопотання та скасування заходів забезпечення позову ПрАТ "Компанія Росток" у справі №320/17075/23, які введені ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначив про відсутність законодавчих підстав вважати, що рішення ГУ ДПС у м. Києві № 729/26-15-04-16-12 від 27.04.2023 про виключення з реєстру платників єдиного податку ПрАТ «Компанія Росток» унеможливлює подальшу господарську діяльність платника податків, істотно ускладнює ефективність захисту і унеможливлює поновлення порушених прав позивача. На думку відповідача, сама ж лише незгода ПрАТ «Компанія Росток» із діями суб`єкта владних повноважень ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову, тоді як суд першої інстанції застосувавши заходи забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішив спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України. Відповідач наголошував, що оскільки ПрАТ «Компанія Росток» не наведено належних мотивів, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, так само не наведено очевидних ознак протиправності спірного рішення, а відтак застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову є передчасними, та такими, що фактично підмінює собою судове рішення в справі та суперечить сформованій правовій позиції Верховного Суду у постановах від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у місті Києві про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 320/17075/23, які вжиті ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023, відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що прийняте із порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою заяву про скасування заходів забезпечення позову ПрАТ "Компанія Росток" у справі № 320/17075/23 задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Разом з тим, відмовляючи у скасуванні заходів позову з підстав, що були зазначені вище, суд першої інстанції не врахував такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України у редакції, яка була чинною на момент постановлення оскаржуваної ухвали, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Тобто, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Як було встановлено в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 про забезпечення позову, оскаржуване рішення Головного управління ДПС у м. Києві №729/26-15-04-16-12 від 27.04.2023 про виключення з реєстру платників єдиного податку ПрАТ "Компанія Росток" має ознаки очевидної протиправності, а також наявні ознаки можливості заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам позивача без вжиття заходів забезпечення позову.

В той же час, Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 19.06.2024, скасовуючи ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, наголосив, що посилання позивача на процедурні порушення щодо прийняття оспорюваного рішення відповідача та очевидну протиправність оскаржуваного рішення останнього, що є предметом дослідження під час розгляду справи по суті не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

У постановах від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18 та від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19 Верховний Суд підкреслив, що твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, суд касаційної інстанції зауважив, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18 наголошено, що сама ж лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

У свою чергу, у постанові від 07.04.2020 у справі № 826/13413/18 Верховний Суд підкреслив, що подані заявниками докази наявності ознак протиправності оскаржуваних дій відповідача не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог.

З огляду на викладене, наявні підстави для висновку, що викладені у клопотанні ГУ ДПС у м. Києві про скасування заходів забезпечення позову вказують на обґрунтованість його вимог, оскільки, правова природа оскаржуваного рішення та його відповідність положенням чинного законодавства може бути встановлена лише за наслідками розгляду справи по суті, а обрані заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позовними вимогами, на чому було наголошено вище.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про скасування заходів забезпечення позову було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та зроблено висновки, що не відповідають обставинам справи.

Крім іншого, колегією суддів враховується, що, як було встановлено раніше, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023, та прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" про забезпечення позову відмовлено.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю чинних заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023, підстав для їх скасування немає, що свідчить про неможливість постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про скасування таких заходів.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 312, 315, 317, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 - скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Оксененко О.М.

Швед Е.Ю.

Повний текст постанови виготовлений 19.06.2024.