Постанова
від 18.06.2024 по справі 933/602/23
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2045/24 Справа № 933/602/23 Суддя у 1-й інстанції - Попович І. А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Зубакової В.П.,Тимченко О.О.

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони справи

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 10 листопада 2023 року, ухваленого суддею Попович І.А. (складення повного тексту судового рішення 15.11.2023),

ВСТАНОВИВ

У вересні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 , Байгуш Олексій Юрійович звернувся із позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати та скасування державної реєстрації іншого речового права.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 19 червня 2023 року позивач - ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом отримав у спадщину земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,9883 га, кадастровий номер 420387000:01:000:0088, розташовану на території Веселогірської сільради Олександрівського району Донецької області, що належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_4 , через свого представника ОСОБА_5 , 25.09.2017 року уклав договір оренди вказаної земельної ділянки з відповідачем ОСОБА_2 . Договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.01.2018 року за № 24675765.

Всупереч взятих на себе зобов`язань за договором, відповідачем на момент звернення до суду оренда плата за користування земельною ділянкою у встановлені строки, а саме за 2017-2022 роки, не виплачена, тому просив стягнути заборгованість із орендних платежів та розірвати договір оренди змелі через систематичну несплату орендної плати.

Після звернення до суду, відповідач сплатив сплатив орендну плату, тому представник позивача подав заяву про відмову від частини позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати, наполягав на позовних вимогах про розірвання договору оренди землі.

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 10 листопада 2023 року позовні вимоги представника позивача Байгуша Олексія Юрійовича , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та скасування державної реєстрації іншого речового права, - задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, площею 4,9883 га, кадастровий номер 1420387000:01:000:0088, що розташована на території Веселогірської сільської ради Олександрівського району Донецької області (нині Новодонецької селищної територіальної громади Краматорського району Донецької області) без номера, укладений 25 вересня 2017 року між ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 . |

Скасувано державну реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки), що зареєстроване 30.01.2018 року, номер запису: 24675765, та виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 25 вересня 2017 року;

Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , судові витрати у загальному розмірі 13220 (тринадцять тисяч двісті двадцять) грн. 80 коп., що складаються з: 10000 грн. 00 коп. - витрати на правничу допомогу; 3220 грн. 80 коп. - судовий збір.

Не погодившись із даним рішенням відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задовленні позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування скарги зазначив, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності доказів сплати орендної плати спадкодавцеві позивача ОСОБА_4 за 2020 та 2021 роки не відповідає дійсним обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам, накладним із підписом ОСОБА_4 , наданим суду першої інстанції. За 2022 рік позивачу як спадкоємцю було виплачено орендну плату в 2023 році, звернення позивача до відповідача із пред`явленням документів про успадкування орендованої земельної ділянки. Спадкодавець за свого життя не оспорював до суду неналежного виконання відповідачем його обов`язків за договором оренди, оскільки отримував орендні платежі належним чином.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача адвокат Байгуш О.Ю. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначив, що відповідач не надав належних та допустимих доказів із підписом спадкодавця позивача про отримання ним орендної плати, а отже відповідачем допущено систематичну несплату орендних платежів за 2020-2021 рр, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача - адвокат Байгуш О.Ю. підтримав свій відзив, заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі судове рішення не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.06.2023 року, зареєстрованого в реєстрі за № 279, виданого державним нотаріусом Олександрівської державної нотаріальної контори Звягіною А.Ф., позивач набув право власності на земельну ділянку площею 4,9883 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Веселогірської сільської ради Олександрівського району Донецької області та належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 082187, виданого 14.12.2004 року Олександрівською районною державною адміністрацією Донецької області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № б/н кадастровий номер 1420387000:01:000:0088, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 177162114203, номер запису про право власності 24675487, про що свідчить долучені до матеріалів справи: копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.06.2023 року; копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 72871414 від 19.06.2023 року, копія витягу з Державного реєстру речових прав № 336123468 від 19.06.2023(а.с.13,14-15,16).

25 вересня 2017 року, між ОСОБА_4 , від імені якого діяв ОСОБА_5 , та відповідачем, було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки № б/н строком на 30 років, який зареєстрований 30.01.2018 року, номер запису про інше речове право 24675765, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав № 336127715 від 19.06.2023року та інформаційна довідка Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с.17-24,25,26-27).

Пунктом 4.1. договору орендар зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою, сплачувати орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у грошовій формі готівкою.

Згідно п. 4.2. договору орендна плата сплачується у національній валюті України.

За п. 4.3. договору, за заявою орендодавця та згодою орендар орендна плата може сплачуватися у безготівковій формі, шляхом перерахунку коштів на особистий (картковий) рахунок орендодавця. Для отримання орендної плати у безготівковій формі орендодавець повинен зазначити в заяві всі необхідні реквізити для безготівкового перерахунку коштів.

У пункті 4.5. договору зазначено, що видача коштів, передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними відомостями, актами, розписками тощо.

У пункті 4.7. договору зазначено, що орендна плата вноситься у наступні строки: - у грошовій формі - з 1 грудня поточного року по 31 травня наступного року; - у натуральній формі - з 1 вересня по 31 жовтня поточного року.

У пункті 9.1. договору зазначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У пункті 9.4. договору зазначено, що орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Пунктом 12.5. договору передбачено, що особа, яка набула право власності на цю земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря із зазначенням кадастрового номеру, місця розташування та площі; найменування (для юр.осіб), прізвища,ім`я, по батькові нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів.

У пункті 14.1. договору зазначено, що за невиконання або неналежне виконання договору Сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

07 липня 2023 позивач надіслав відповідачеві лист - повідомлення, в якому повідомив, що він набув право власності на земельну ділянку, що належала померлому ОСОБА_4 та яка перебуває в оренді у відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки від 25.09.2017 року, просив в подальшому перерахувати на його особистий рахунок орендну плату, зазначивши при цьому реквізити. Крім того, зазначив щодо порушення відповідачем умов виконання зобов`язань за договором, зокрема, несплату орендної плати за 2017-2022 роки. Також позивачем запропоновано переглянути розмір орендної плати щодо її збільшення, а в разі недосягнення згоди - розглянути питання щодо припинення дії договору на підставі п.13.3. (за взаємною згодою сторін). До листа повідомлення додано копію паспорту та коду, копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом та копію витягу з Державного реєстру речових прав. Лист отримано ОСОБА_2 07.07.2023 року особисто під підпис (а.с.28-31).

Листом від 05.08.2023 року відповідач ОСОБА_2 повідомив позивача ОСОБА_1 про те, що йому буде виплачено орендну плату за наданими реквізитами після перевірки наданих документів щодо права власності на земельну ділянку. Щодо зміни розміру орендної плати повідомлено, що при наявності підстав для збільшення орендної плати ОСОБА_1 вправі в будь-який момент ініціювати зміну її розміру (а.с.32-33).

Згідно витягу № НВ-9926942802023 від 29.08.2023 року грошова оцінка даної земельної ділянки з кадастровим номером 1420387000:01:000:0088 становить 161819,48 грн. (а.с.34).

Відповідно до доданого до заяви про зменшення позовних вимог листа датованого 06.09.2023 року, ОСОБА_2 сплатив позивачеві орендну плату за 2022 рік у розмірі 3907,93 грн. (а.с.57).

Відповідно до доданих відповідачем до відзиву копій накладних без номеру та дати, ОСОБА_2 видав ОСОБА_4 пшеницю по 1200 кг, як орендну плату за 2020,2021 роки (а.с.72-73).

Відповідачем до відзиву також додано копії платіжних інструкцій від 02.10.2023 року про сплату ОСОБА_1 орендної плати за 2020-2021 роки в сумі 7815,86 грн. та від 06.09.2023 року про сплату ОСОБА_1 орендної плати за 2022 рік в сумі 3907,93 грн. (а.с.74,75).

Відповідно до Довіреності від 13.10.2014 року, ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_5 розпоряджатися земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,99 га, яка розташована на території Веселогірської (Самарської) сільської ради Олександрівського району Донецької області та належить ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 082187, виданого 14.12.2004 року Олександрівською районною державною адміністрацією Донецької області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1349, кадастровий номер 1420387000:01:000:0088, - здавати в оренду, заключати та розторгати договори оренди, одержувати орендну плату, грошові та інші виплати по договору оренди (а.с.13,14-15,16,87).

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, суд першої інстнацї виходив з того, що в ході судового розгляду встановлення факт систематичної несплати орендних платежів, а саме за період 2020-2021 років.

При цьому суд не прийняв у якості належних та допустимих доказів накладні із підписом спадкодавця ОСОБА_4 про отримання ним орендної плати за 2020 та 2021 роки (копії на а.с. 72 та 73), погодившись із доводами представника позивача, який самостійно без проведення судової почеркознавчої експертизи дійшов висновку, що підписи на цих накладних, виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою, оскільки за його думкою візуально не схожі із підписами на копіях інших документів наданих позивачем (на а.с. 86- -копія договору №7361 за банківським продуктом, та а.с. 87 - довіреність), крім того суд зазначив, що у досліджених накладних не заповнені передбачені реквізити, щодо дати їх заповнення, ціни та загальної суми.

Суд також оцінив як не підтверджені у судовому засіданні пояснення відповідача про те, що у 2020-2021 роках він робив розрахунок та провів сплату податку і військового збору, оскільки при розгляді цього питання судом, відповідач відмовився надати докази на підтвердження сплати податку та військового збору за орендодавця за 2020-2021 роки, зазначивши, що це не стосується справи, що розглядається.

Таким чином суд вважав доведеною стороною позивача ту обставину, що відповідач систематично, два рази, у 2020-2021 роках, не сплачуючи орендну плату за користування спірною земельною ділянкою порушив зобов`язання за договором оренди, що є підставою для розірвання договору.

Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з такого.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про орендну землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в орендну земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про орендну землі».

Згідно зі статтею 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України «Про орендну землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про орендну землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України «Про орендну землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про орендну землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статті 24 Закону України «Про орендну землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За положеннями частини першої статті 32 Закону України «Про орендну землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно з положенням частини першої статті 34 Закону України «Про орендну землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Звертаючись до суду із позовом, представник позивача посилався на те, що відповідач порушив зобов`язання щодо своєчасного та повного розрахунку за користування земельною ділянкою за період користування нею протягом 2020-2021 років та, відповідно, порушує умови, передбачені договором оренди землі, що є його істотною умовою.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими, електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Докази повинні були належним, допустими, достовірними і достатніми.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст.77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ста. 79 ЦПК України).

Нарешті, згідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених чинним цивільно процесуальним законом (ст.81 ЦПК України).

Відповідач заперечуючи на позов, зазначив, що він сплачував орендну плату орендодавцеві - батькові позивача за його життя у розмірі, визначеному у в договорі оренди, що підтверджується, зокрема, його підписами в накладних за 2020 та 2021 роки, наданих суду першої інстанції (а.с. 72-73).

Суд першої інстанції дійшов висновку про систематичну несплату орендних платежів, побудувавши його на нічим не доведеному припущенні сина орендодавця - позивача по справі, що підписи в цих накладних не його покійного нині батька ОСОБА_4 , а іншої особи, що є недопустимим в оцінці судом доказів.

При цьому суд не врахував, що ОСОБА_4 , за свого життя, до суду з питань стягнення несплаченої орендної плати чи розрівання договору оренди з цієї підстави не звертався.

Посмертної судово-почеркознавчої експертизи представником позивача за власним замовленням не було проведено і перед судом відповідне клопотання також не заявлялось.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є слушними, позовні вимоги щодо систематичної несплати орендної плати є недоведеними належними та допустимими доказами, а отже рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 10 листопада 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання довогору оренди землі відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 18 червня 2024 року.

Головуючий:

Судді:

СудДніпровський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення18.06.2024
Оприлюднено24.06.2024
Номер документу119850327
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди

Судовий реєстр по справі —933/602/23

Постанова від 15.11.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

Ухвала від 05.07.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Луспеник Дмитро Дмитрович

Постанова від 18.06.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Бондар Я. М.

Постанова від 18.06.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Бондар Я. М.

Ухвала від 28.03.2024

Цивільне

Олександрівський районний суд Донецької області

Попович І. А.

Ухвала від 11.03.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Бондар Я. М.

Ухвала від 15.02.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Бондар Я. М.

Ухвала від 22.01.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Бондар Я. М.

Ухвала від 20.12.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Бондар Я. М.

Рішення від 10.11.2023

Цивільне

Олександрівський районний суд Донецької області

Попович І. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні