Постанова
від 17.06.2024 по справі 296/725/24
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/725/24 Головуючий у 1-й інст. Воробйова Т.А.

Категорія 101 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б., Трояновської Г.С.

з участю секретаря

судового засідання Антоневської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №296/725/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат Захарченко Світлана Вікторівна

на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 22 березня 2024 року, яка постановлена під головуванням судді Воробйової Т.А.

встановив:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт здійснення ним постійного догляду за хворою матір`ю ОСОБА_4 , особою з інвалідністю II групи довічно, яка не має інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до законодавства України її утримувати, та яка потребує постійного догляду на підставі медико-соціальних обстежень.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 22 березня 2024 року, відмовлено у відкритті провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, заінтересована особа ОСОБА_2 , через свого представника адвоката Захарченко С.В.,подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В обґрунтування доводів скарги заявник зазначила, що таке судове рішення ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Так, звертає увагу, що жодного документа, який може посвідчити факт здійснення постійного догляду за хворою матір`ю в позасудовому порядку отримати неможливо, оскільки такий документ не передбачений чинним законодавством України. Крім того, прямої законодавчої вказівки про те, що такий факт не може встановлюватися в судовому порядку немає, а тому суд першої інстанції помилково відмовив у відкритті провадження у справі.

Правом подати відзив на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Захарченко С.В. апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.

Заявник ОСОБА_1 та представник заінтересованої особи - Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради в судове засідання не з`явилися, хоч а про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від заявника до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, звертаючись до суду із заявою ОСОБА_1 зазначав, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №415221, ОСОБА_2 з 28.07.2023 року встановлено ІІ групу інвалідності довічно.

Відповідно до витягу з постанови лікарської комісії комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Житомирської міської ради» від 21.12.2023 року за №2147/249, ОСОБА_2 за станом здоров`я має хронічні захворювання, потребує постійного медикаментозного лікування та під час загострення хронічних захворювань потребує стороннього догляду та допомоги в побуті.

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 04.12.2023 року №109, проведеного фахівцями управління соціального захисту населення Корольовського району департаменту соціальної політики Житомирської міської ради, ОСОБА_1 проживає разом зі своєю матір`ю - ОСОБА_2 , особою з інвалідністю ІІ групи, здійснює за нею догляд, якого вона потребує, надає соціальні послуги щоденно та якісно.

Постійний догляд за матір`ю заявник здійснює щоденно, добровільно, на безоплатній основі та за згодою матері. Заявник надає соціальні послуги на непрофесійній основі, а саме: забезпечує їжею, ліками, належними умовами проживання, веде домашнє господарство, забезпечує медичний огляд та невідкладну медичну допомогу.

Офіційний догляд через територіальний орган соціального захисту населення за матір`ю - особою з інвалідністю ІІ групи, ОСОБА_1 не оформляв, тому що не претендує на грошову компенсацію від держави.

Встановлення факту постійного стороннього догляду за матір`ю необхідне заявнику для реалізації його прав у цивільних та трудових правовідносинах, зокрема для можливості надавати їй допомогу і представляти її в медичних закладах, органах місцевого самоврядування та з метою реалізації і захисту своїх прав і законних інтересів.

Також у заяві вказано, що постійний догляд за ОСОБА_2 здійснює виключно ОСОБА_1 , оскільки інших осіб, які могли б здійснювати такий догляд за нею, немає. Чоловік ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а інший син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином рф та постійно там проживає. В умовах збройної агресії рф проти України у нього відсутня можливість потрапити на територію України та здійснювати догляд за матір`ю.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством визначено позасудовий порядок встановлення статусу надавача соціальних послуг, а тому заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такий висновок суду є вірним, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:

- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року № 560/17953/21.

Отже, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.

Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2598/16-ц, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 29 травня 2019 року у справі № 398/4017/18.

Таким чином, судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.

У справі, що переглядається, з метою реалізації заявником прав у цивільних та трудових відносинах, останній просить встановити факт, що він є єдиною особою, зайнятою постійним доглядом за своєю матір`ю, яка потребують такого догляду за станом здоров`я.

Частиною першою статті 315 ЦПК України встановлення судом такого факту не передбачено, тому суд першої інстанції обґрунтовано вдався до перевірки того, чи може взагалі така заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, що його потребує.

Так, порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду, визначено Законом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859, Порядком організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587.

Вказані нормативно-правові акти визначають порядок та підстави отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.

Догляд вдома, денний догляд є базовою соціальною послугою (пункт 1 частини шостої статті 16 Закону України «Про соціальні послуги» ).

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отримувачі соціальних послуг - особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги (пункт 10 частини першої статті 1 Закону України «Про соціальні послуги»).

За змістом пунктів 6, 14 частини першої статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (автоматизованої інформаційно-телекомунікаційна системи, призначеної для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг).

Згідно з пунктами 1, 3 частини шостої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є особами з інвалідністю I групи; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями.

Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд (частина сьома статті 13 Закону України «Про соціальні послуги»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать:

1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;

2) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;

3) виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до положень частини четвертої статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» до повноважень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад належать, серед іншого, визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, у тому числі із залученням надавачів соціальних послуг недержавного сектору, оприлюднення відповідних результатів; інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров`я; здійснення заходів для виявлення вразливих груп населення та осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах;) забезпечення за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї надання базових соціальних послуг особам/сім`ям відповідно до їхніх потреб, вжиття заходів з надання інших соціальних послуг таким особам/сім`ям шляхом створення мережі надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо), та/або на умовах договору з уповноваженими органами, передбаченими пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті; забезпечення ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на місцевому рівні.

Згідно із частиною шостою статті 15 Закону України «Про соціальні послуги» формування Реєстру здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг.

Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 99, згідно з положеннями якого за заявою надавача соціальних послуг у розділі «Надавачі соціальних послуг - фізичні особи» мають бути внесені відомості про надавачів соціальних послуг, які мають право на отримання витягу з цього Реєстру (пункти 32, 35, 36, 41).

Таким чином, для засвідчення відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг можуть отримати витяг з Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який призначений для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством.

Крім того, Положенням про Єдиний державний вебпортал електронних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1137 (далі - Положення), визначено, що Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.

Як слідує з Порталу Дія, довідка про здійснення догляду за громадянином (громадянкою), яка є особою з інвалідністю, видається протягом 30 днів безкоштовно на підставі індивідуального рішення органу місцевого самоврядування в межах території. Видача такої довідки здійснюється виконавчими органами селищних міських рад на підставі заяви, поданої особисто або через представника шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом). Для отримання послуги необхідно також надати паспорти зареєстрованих у житловому будинку осіб та документ, що посвідчує статус інвалідності.

Наведене законодавство свідчить, що для отримання підтвердження факту здійснення догляду за особою з інвалідністю надавач соціальної послуги з догляду вдома має бути включений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який на місцевому рівні ведуть виконавчі органи місцевих рад та за заявою особи підтверджують такий статус шляхом видачі протягом 30 днів безкоштовної довідки про здійснення догляду за особою з інвалідністю.

Доводи заінтересованої особи ОСОБА_2 про те, що лише суд може встановити факт того, що її син ОСОБА_1 доглядає за нею на безоплатній основі, спростовуються наведеним законодавством, за яким незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні, для отримання відповідного статусу надавач та отримувач соціальних послуг включаються до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Доводи апеляційної скарги про те, що лише в судовому порядку може бути підтверджено факт того, що заявник є єдиним надавачем соціальної послуги його матері та відсутні інші особи, які можуть здійснювати такий догляд, спростовуються встановленим чинним законодавством порядком надання соціальних послуг, який допускає відмову у наданні соціальної послуги у випадку, якщо встановлено відсутність потреби у соціальній послузі.

Таким чином, оскільки розгляд заяви ОСОБА_1 віднесено до повноважень інших органів і за законом не підлягає судовому розгляду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат Захарченко Світлана Вікторівна, залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 22 березня 2024 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 червня 2024 року.

Головуючий Судді

СудЖитомирський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення17.06.2024
Оприлюднено21.06.2024
Номер документу119860632
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:.

Судовий реєстр по справі —296/725/24

Постанова від 17.06.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Коломієць О. С.

Постанова від 17.06.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Коломієць О. С.

Ухвала від 25.04.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Коломієць О. С.

Ухвала від 24.04.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Коломієць О. С.

Ухвала від 22.03.2024

Цивільне

Богунський районний суд м. Житомира

Воробйова Т. А.

Ухвала від 12.02.2024

Цивільне

Корольовський районний суд м. Житомира

Петровська М. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні