Ухвала

від 20.06.2024 по справі 453/991/24

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУНСС: 453/991/24

НП: 2/453/440/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 червня 2024 року місто Сколе

Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин Володимир Ярославович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; електронний кабінет: наявний) до Державного податкового університету, код у ЄДРПіОУ: 44550814 (місцезнаходження юридичної особи: вул. Університетська, 31 м. Ірпінь, Бучанський район, Київська область, 08201; адреса електронної пошти: 11.02@dpu.edu.ua; електронний кабінет: наявний) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 , сформувавши 18.06.2024 року документ в системі «Електронний суд», подала в Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, в якій просить ухвалити рішення: 1) про стягнення на її користь з відповідача Державного податкового університету невиплаченої при звільненні розрахункової суми (стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) за період з 19.06.2017 року по 31.05.2024 року у розмірі 421494 грн. 84 коп.; 2) про стягнення на її користь з відповідача Державного податкового університету середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.06.2024 року по день фактичного розрахунку (без визначеного розміру); 3) про стягнення на її користь з відповідача Державного податкового університету моральної шкоди, котру вона оцінює у розмірі 5000 грн.. Усі судові витрати, пов`язані з розглядом вищевказаної позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 при ухваленні рішення просить стягнути на її користь з відповідача Державного податкового університету.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Сколівського районного суду Львівської області від 18.06.2024 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю ОСОБА_2 , справі присвоєно єдиний унікальний номер 453/991/24 та номер провадження 2/453/440/24.

Оскільки позивачкою у позовній заяві обрано альтернативну підсудність, передбачену положеннями ст. 28 ЦПК України, то суддею у порядку передбаченому ч. 7 ст. 187 ЦПЦ України, задля визначення підсудності, використано дані Єдиного державного демографічного реєстру. Так, згідно сформованої з Єдиногодержавного демографічногореєстру відповіді № 652438 від 20.06.2024 року, позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Перевіривши вищевказану позовну заяву, суддя вбачає, що така пред`явлена з порушенням вимог чинного ЦПК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golderv. the United Kingdom), заява №4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, на виконання приписів ч. 4 ст. 177 ЦПК України, перевіркою матеріалів вищевказаної позовної заяви, а також перевіркою через комп`ютерну програму автоматизованої системи документообігу суду (Д-3), зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, справляння судового збору не підтвердилось, а документів, що підтверджують сплату судового збору не виявлено, як і не надано суду доказів про звільнення позивачки ОСОБА_1 від сплати зазначеного судового збору на підставі одного із пунктів, визначених Законом України «Про судовий збір».

Разом з тим, Законом України «Про судовий збір» визначені правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 1 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру від прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року за № 100, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно, на вказані вимоги позивачки ОСОБА_1 не поширюються положення пункту 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 року за єдиним унікальним номером судової справи 910/4518/16.

До того ж, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року за єдиним унікальним номером судової справи 755/12623/19, зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати а тому, не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно пункту 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачується.

Водночас, моральна шкода є втратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).

Отже, за змістом ч. 3 ст. 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).

Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру. Еквівалентна позиція сформована Верховним Судом у постанові від 07.02.2022 року за єдиним унікальним номером судової справи 523/4124/21.

Враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 сформувала три позовні вимоги, дві з яких про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, котрі фактично являються похідними, оскільки виникли з одного правового предмету, втім, зважаючи на диспозитивність цивільного процесу, суд не взмозі коригувати сформовані позовні вимоги, однак такі до певної стадії судового провадження позивачкою ОСОБА_1 можуть бути уточнені (збільшені чи зменшені), зокрема, й до відкриття провадження у справі, відтак позивачці ОСОБА_1 за майнову вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (названою нею: «про стягнення невиплаченої при звільненні розрахункової суми») у розмірі 421494 грн. 84 коп. слід сплатити 1%, що становить 4214 грн. 95 коп., за другу вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні належить сплатити мінімум у 0.4 ставки прожиткового мінімуму, що станом на 2024 рік становить 1211 грн. 20 коп., а також за майнову вимогу про стягнення моральної шкоди, належить сплатити мінімум у 0.4 ставки прожиткового мінімуму, що станом на 2024 рік становить 1211 грн. 20 коп., а разом 6637 грн. 35 коп. або ж зазначити інші підстави звільнення її від сплати судового збору, ані ж ті, котрі були наведені нею у змісті своєї позовної заяви, або ж уточнити зміст своїх позовних вимог.

При цьому, судовий збір слід сплатити на рахунок отримувач коштів: ГУК Львiв/Сколівська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA458999980313151206000013901; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

З більш детальною інформацією стосовно сплати судового збору можна ознайомитись за посиланням на вебсторінку: https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/tax.

Окрім цього, за змістом ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами 1 та 2 ст. 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Суддею встановлено, що серед переліку доданих документів до позовної заяви відсутній паспорт громадянки України чи еквівалентний документ, необхідний, зокрема, для встановлення особи-позивачки ОСОБА_1 , а також для перевірки її право- та дієздатності, такий недолік підлягає усуненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказану позовну заяву подано без додержання вимог ст. 177 ЦПК України та положень Закону України «Про судовий збір», тому її слід залишити без руху, надавши позивачці ОСОБА_1 термін для виправлення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, позивачці ОСОБА_1 слід також роз`яснити, що інститут залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження в справі.

Керуючись статтями 14, 175, 177, 260-261, 353 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного податкового університету про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, - залишити безруху та надати термін для виправлення її недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Запропонувати позивачці ОСОБА_1 усунути недоліки позовної заяви та одночасно роз`яснити, що якщо недоліки вищевказаної позовної заяви будуть усунуті у строк, встановлений судом, то вона буде вважатися поданою у первинний день звернення, якщо ж недоліки вищевказаної позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, то вона буде вважатися неподаною й буде повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачці ОСОБА_1 , - для відома та виконання.

Ухвала судді,в силуположень ч.2ст.261та ч.1ст.353ЦПК України,набирає законноїсили змоменту їїпідписання,оскарженню вапеляційному порядкуокремо відрішення судуне підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала складена та підписана суддею без її проголошення 20 червня 2024 року.

Суддя Володимир МИКИТИН