Ухвала

від 26.09.2024 по справі 453/991/24

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУНСС: 453/991/24

НП: 2/453/440/24

УХВАЛА

про зупинення провадження у цивільній справі

26 вересня 2024 року місто Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Микитина В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Корнути Т.Б.,

сторони у справі:

позивачка ОСОБА_1 ;

відповідач Державний податковий університет;

зміст позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди;

вирішуючи увідкритому засіданніу залісудових засіданьу приміщеннісуду,що по АДРЕСА_1 ,за участіпредставника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 та представникавідповідача Державногоподаткового університету ОСОБА_3 питання прозупинення провадженняу ційсправі у зв`язку із об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства, -

в с т а н о в и в:

Описова частина із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою.

Позивачка ОСОБА_1 , сформувавши 18.06.2024 року документ в системі «Електронний суд», подала в Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, в якій просить ухвалити рішення: 1) про стягнення на її користь з відповідача Державного податкового університету невиплаченої при звільненні розрахункової суми (стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) за період з 19.06.2017 року по 31.05.2024 року у розмірі 421494 грн. 84 коп.; 2) про стягнення на її користь з відповідача Державного податкового університету середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.06.2024 року по день фактичного розрахунку (без визначеного розміру); 3) про стягнення на її користь з відповідача Державного податкового університету моральної шкоди, котру вона оцінює у розмірі 5000 грн.. Усі судові витрати, пов`язані з розглядом вищевказаної позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 при ухваленні рішення просить стягнути на її користь з відповідача Державного податкового університету.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 20.06.2024 року вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано термін для виправлення її недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення примірника ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зокрема, позивачці ОСОБА_1 належало сплатити судовий збір за майнову вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (названою нею: «про стягнення невиплаченої при звільненні розрахункової суми») у розмірі 421 494 грн. 84 коп. 1 %, що становить 4 214 грн. 95 коп., за другу вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні мінімум у 0.4 ставки прожиткового мінімуму, що станом на 2024 рік становить 1 211 грн. 20 коп., а також за майнову вимогу про стягнення моральної шкоди мінімум у 0.4 ставки прожиткового мінімуму, що станом на 2024 рік становить 1 211 грн. 20 коп., а разом 6 637 грн. 35 коп. або ж зазначити інші підстави звільнення її від сплати судового збору, ані ж ті, котрі були наведені нею у змісті своєї позовної заяви, або ж уточнити зміст своїх позовних вимог.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 25.06.2024 року, після усунення недоліків, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Визначено місце, дату та час судового засідання у справі зал судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 23.07.2024 року, 12:00 год..

У зазначеному судовому засіданні судом було здійснено доповідь про зміст пред`явлених ОСОБА_1 позовних вимог та про зміст заперечень відповідача Державного податкового університету проти задоволення таких вимог, після чого присутні у судовому засіданні уповноважені представники обох сторін у справі виступили із вступним словом, в ході котрого кожен надав пояснення щодо викладених сторонами позицій у цій справі.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 23.07.2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні щодо розгляду цієї справи по суті перед дослідженням зібраних у ній письмових доказів оголошено перерву. Визначено місце, дату та час нового судового засідання для продовження розгляду цієї справи по суті зал судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 26.09.2024 року, 12:00 год..

У зазначеномусудовому засіданнісудом звласної ініціативибуло поставленона обговоренняприсутніх усудовому засіданніуповноважених представниківобох сторінпитання прозупинення провадженняу ційсправі узв`язку ізоб`єктивною неможливістюїї розглядудо вирішенняіншої цивільноїсправи,у зв`язкуз чимбуло дослідженотакож письмовідокази,необхідні длявирішення названогопитання,після чогосуд видаливсядо нарадчоїкімнати дляпостановлення ухвали(вступноїта резолютивноїчастини ухвали)за наслідкамивирішення названогопитання.

Встановлені судом фактичні обставини справи, пов`язані із вирішенням питання про зупинення провадження у справі.

Суд зазначає, що короткий зміст позовних вимог у цій справі зводиться до того, що наказом в. о директора відповідача Державного податкового університету ОСОБА_4 від 30.05.2024 року за № 185-к «Про дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 » до позивачки ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади професорки кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового інституту права Державного податкового університету за пунктом 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (за прогули без поважних причин). Окрім того, наказом в. о директора відповідача Державного податкового університету ОСОБА_4 від 31.05.2024 року за № 186-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивачку ОСОБА_1 31.05.2024 року звільнено з посади професорки кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового інституту права Державного податкового університету за прогул без поважних причин, на підставі пункту 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Проте, при звільненні позивачки ОСОБА_1 з займаної посади, всупереч положенням ст. 116 КЗпП України, з нею не було проведено жодних розрахунків та їй не було виплачено усіх сум, що належали їй при звільненні від відповідача Державного податкового університету в день звільнення, до таких сум позивачкою ОСОБА_1 віднесено зокрема суму заробітної плати за невикористані дні відпустки за весь період роботи з 19.06.2017 року по 31.05.2024 року (вісімдесят три місяці та дванадцять днів), у розмірі 420594 грн. 21 коп. та суму заробітної плати за один робочий день в розмірі 900 грн. 63 коп., а всього 421494 грн. 84 коп.. Оскільки зазначеним відповідачем порушені трудові права позивачки ОСОБА_1 щодо невиплати належних їй при звільненні усіх сум, а тому нею було обрано належний спосіб захисту та пред`явлено вимогу саме про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що відповідає положенням ст. 117 КЗпП України. В той же час, позивачка ОСОБА_1 вказала, що вважає своє звільнення незаконним та має намір оскаржувати вищевказані накази про застосування щодо неї дисциплінарного стягнення та про її звільнення.

Під час судового розгляду даної справи по суті встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , реалізовуючи такий свій намір щодо оскарження вищевказаних наказів про застосування щодо неї дисциплінарного стягнення та про її звільнення, вже 30.06.2024 року звернулася у Сколівський районний суд Львівської області із позовною заявою до відповідача Державного податкового університету про визнання незаконними та скасування наказу про переведення на посаду, наказу про застосування дисциплінарного стягнення, наказу про звільнення за прогул, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, в якій, з-поміж іншого, просить: визнати незаконними та скасувати накази в. о директора відповідача Державного податкового університету ОСОБА_4 від 30.05.2024 року за № 185-к «Про дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 » та від 31.05.2024 року за № 186-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; визнати протиправними дії відповідача Державного податкового університету щодо розгляду її заяв від 07.05.2024 року та від 14.05.2024 року при вирішенні питання про надання їй як особі з інвалідністю, відповідно до ст. 10 Закону України «Про відпустки», невикористаної щорічної відпустки за 2017-2018 навчальний рік у кількості п`ятдесят шість календарних днів та визнання незаконною відмов відповідача Державного податкового університету видати наказ про надання з 07.05.2024 року та з 14.05.2024 року їй невикористаної щорічної відпустки за 2017-2018 навчальний рік у кількості п`ятдесят шість календарних днів як особі з інвалідністю, на підставі її ж заяв від 07.05.2024 року та від 14.05.2024 року; визнати незаконною відмову відповідача Державного податкового університету у наданні їй невикористаної щорічної відпустки за 2017-2018 навчальний рік у кількості п`ятдесят шість календарних днів як особі з інвалідністю та встановити зобов`язання відповідачеві Державному податковому університету повторно розглянути її заяву від 07.05.2024 року та від 14.05.2024 року про надання невикористаної щорічної відпустки за 2017-2018 навчальний рік у кількості п`ятдесят шість календарних днів як особі з інвалідністю; поновити її на займаній посаді; стягнути з відповідача Державного податкового університету на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.06.2024 року по дату ухвалення судового рішення у справі, відповідно до положень ст. 235 КЗпП України.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Курницької В.Я. від 22.07.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державного податкового університету про визнання незаконними та скасування наказу про переведення на посаду, наказу про застосування дисциплінарного стягнення, наказу про звільнення за прогул, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, - прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за єдиним унікальним номером 453/1069/24, номер провадження 2/453/459/24. Розгляд по суті вказаної справи триває, а чергове судове засідання для цього призначено у залі судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, на 22.11.2024 року о 14:00 год..

Закон та джерела права, якими керувався суд, постановляючи дану ухвалу.

Підстави для зупинення провадження у цивільній справі наведені у статті 251 ЦПК України (обов`язок суду зупинити провадження у справі) та 252 ЦПК України (право суду зупинити провадження у справі).

Так, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливостірозгляду цієїсправи довирішення іншоїсправи,що розглядаєтьсяв порядкуконституційного провадження,адміністративного,цивільного,господарського чикримінального судочинства,-до набраннязаконної силисудовим рішеннямв іншійсправі;суд неможе посилатисяна об`єктивнунеможливість розглядусправи увипадку,коли зібранідокази дозволяютьвстановити таоцінити обставини(факти),які єпредметом судовогорозгляду (пункт 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України).

Провадження усправі увипадку,встановленому пунктом 6ч. 1 ст. 251 ЦПК України, зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).

За змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду України від 07.10.2015 року у справі за єдиним унікальним номером 6-1367цс15, з-поміж іншого, зазначено, що «зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі». Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01.02.2017 року у справі за єдиним унікальним номером 6-1957цс16.

Своєю чергою, у постанові Верховного Суду України від 18.01.2017 року у справі за єдиним унікальним номером 6-2912цс16, виклдаено правову позицію, від котрої, станом на сьогодні, не відсутпив й Верховний Суд, за змістом котрої за порушення трудових прав працівника при одному звільненні неможливе одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за ст. 117 КЗпП України так і за ст. 235 КЗпП України, тобто подвійне стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки це буде неспівмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 року у справі за єдиним унікальним номером 357/10397/19 та номером провадження 61-5752сво21) вказано, що: «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пунтку 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Мотиви щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі та висновок суду за результатами вирішення названого питання.

Дотримуючись насампередпринципу ефективностісудового процесута враховуючипри цьомунаведені вищевисновки,викладені упостановах ВерховногоСуду Українивід 07.10.2015року усправі заєдиним унікальнимномером 6-1367цс15,від 18.01.2017року усправі заєдиним унікальнимномером 6-2912цс16та від01.02.2017року усправі заєдиним унікальнимномером 6-1957цс16,суд,на виконаннявимог пункту6ч.1ст.251ЦПК України,вказує на об`єктивнунеможливість розглядуданої справи,предметом котроїє стягненняз відповідачаДержавного податковогоуніверситету накористь позивачки ОСОБА_1 середнього заробіткуза часзатримки розрахункупри звільненніна підставістатей 116,117КЗпП України,до вирішенняСколівським районнимсудом Львівськоїобласті цивільної справи за єдиним унікальним номером 453/1069/24 та номером провадження 2/453/459/24, одними із предметів розгляду котрої є накази в. о директора відповідача Державного податкового університету ОСОБА_4 про застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення за прогул, поновлення позивачки ОСОБА_1 на роботі, стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі ст. 235 КЗпП України, оскільки у цьому випадку йдеться про ймовірне порушення трудових прав позивачки ОСОБА_1 при одному звільненні, що, відповідно, унеможливлює одночасне застосування при такому звільненні стягнення з відповідача Державного податкового університету на користь позивачки ОСОБА_1 середнього заробітку як за ст. 117 КЗпП України так і за ст. 235 КЗпП України, тобто подвійне стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні, що може мати місце у випадку задоволення/часткового задовлення судом позовних вимог в обох цих справах.

Такого висновку суд дійшов виходячи з того, що відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за ст. 117 КЗпП України настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, усіх сум, належних до сплати виключно звільненому працівнику, та прийняв до уваги, що у разі ухвалення Сколівським районним судом Львівської області за результатами розгляду цивільної справи за єдиним анальним номером 453/1069/24 та номером провадження 2/453/459/24 рішення про задоволення/часткове задоволення позовних вимог, котрим можуть бути визнані незаконними та скасовані накази в. о директора відповідача Державного податкового університету ОСОБА_4 від 30.05.2024 року за № 185-к «Про дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 » та від 31.05.2024 року за № 186-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та стягнуто на користь позивачки ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу на підставі ст. 235 КЗпП України, остання, з набранням таким рішенням суду законної сили, не буде вважатися звільненим працівником та автоматично втратить такий статус, що, своєю чергою, повністю виключить підстави для можливості застосування до цих правовідносин статей 116, 117 КЗпП України, оскільки саме звільнення працівника є підставою виникнення обов`язку роботодавця здійснити розрахунок при звільненні та настання відповідальності за затримку такого.

Наведені висновку суду повністю відповідають меті зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, так як обставини, котрі мають бути встановлені Сколівським районним судом Львівської області під час розгляду цивільної справи за єдиним унікальним номером 453/1069/24 та номером провадження 2/453/459/24, не можуть бути встановлені судом під час розгляду даної справи, й при цьому такі обставини мають істотне значення для її правильного вирішення. Суд переконаний, що вирішення цивільної справи за єдиним унікальним номером 453/1069/24 та номером провадження 2/453/459/24, у котрій власне позивачкою ОСОБА_1 оспорюється її звільнення, у цьому конкретному випадку є першочерговим, а факти, що можуть бути встановлені у ній щодо законності звільнення позивачки ОСОБА_1 , мають преюдиційне значення. До того ж, у вищевказаній справі позивачкою ОСОБА_1 оспорюється не лише її звільнення із застосуванням при цьому усіх наслідків такого, зокрема й у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але й нею оспорюються дії відповідача Державного податкового університету щодо ненадання їй частини невикористаної щорічної відпустки за період, що повністю охоплюється загальним періодом, за котрий останньою заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у даній справі, й така обставина додатково свідчить про можливість допуску судами подвійного стягнення сум на користь позивачки ОСОБА_1 лише через те, що остання не визначилась, які ж її трудові права було порушено, - чи то як законно звільненого працівника у спосіб невиплати їй усіх сум, що належаться при звільненні, чи то як незаконно звільненого працівника у спосіб поновлення її на роботі та стягнення за період прогулу її заробітку, пред`явивши у Сколівський районний суд Львівської області одночасно два позови із взаємовиключними вимогами про стягнення середнього заробітку за ст. 117 КЗпП України та за ст. 235 КЗпП України, при одному звільненні.

Натомість суд, вирішуючи цей спір та ухвалюючи у даній справі рішення, не може ще й задаватися питанням про відповідальність за можливе допущення у майбутньому подвійного стягнення публічних коштів на користь позивачки ОСОБА_1 з відповідача Державного податкового університету, котрий, до того ж, наказом профільного міністерства визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення України в особливий період, у випадку задоволення/часткового задоволення позовних вимог, у світлі того, що у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, котрі випливають з трудових правовідносин, поворот виконання судового рішення не допускається незалежно від того, у якому порядку таке було ухвалено.

Відтак, з огляду на наявність для цього встановлених процесуальним законом підстав, а також задля уникнення ризиків допуску подвійного стягнення сум при ухваленні у даній справі за результатами її вирішення можливого рішення про задоволення/часткове задоволення позовних вимог, за котрим поворот виконання не допускається, належить зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим Сколівським районним судом Львівської області за результатами вирішення цивільної справи за єдиним унікальним номером 453/1069/24 та номером провадження 2/453/459/24.

Керуючись статтями 251, 253, 258, 260-261, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Зупинити провадженняу цивільнійсправі за єдиним унікальним номером 453/991/24 та номером провадження 2/453/440/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного податкового університету про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, - до набраннязаконної сили судовим рішенням, ухваленим Сколівським районним судом Львівської області за результатами вирішення цивільної справи за єдиним унікальним номером 453/1069/24 та номером провадження 2/453/459/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного податкового університету про визнання незаконними та скасування наказу про переведення на посаду, наказу про застосування дисциплінарного стягнення, наказу про звільнення за прогул, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Строк і порядок набрання ухвалою суду законної сили та її оскарження.

Ухвала суду, в силу положень ч. 1 ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена сторонами у справі у строк подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Сторона чи інший учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Дата складення повного тексту ухвали суду: 30 вересня 2024 року.

Суддя Володимир МИКИТИН