Постанова

від 12.06.2024 по справі 904/1260/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1260/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. - доповідач,

судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

при секретарі судового засідання Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Шамраєв М.Є. (поза межами суду) адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 (повний текст ухвали складено 12.04.2024, суддя Бєлік В.Г.) у справі № 904/1260/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором №БГ-20/04/23-1 від 20.04.2023 про участь у балансуючій групі у розмірі 3 134 947,51 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ" (далі - відповідач) заборгованість за договором №БГ-20/04/23-1 від 20.04.2023 про участь у балансуючій групі у розмірі 3 134 947,51 грн., а також просить стягнути понесені судові витрати.

11.04.2024 через систему "Електронний суд" від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю МЕТАЕНЕРГІЯ в сукупності в межах ціни позову в сумі 3 134 947,51 грн.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" про забезпечення позову задоволено. Забезпечено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (01001, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, буд. 34; код ЄДРПОУ 43231355) шляхом накладання арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю МЕТАЕНЕРГІЯ (49000, м. Дніпро, вул. Крутогірний узвіз, буд. 28, офіс 221; код ЄДРПОУ 44817814) в сукупності в межах ціни позову в сумі 3 134 947,51 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вжиття заявлених позивачем у даній справі заходів забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню рішення по даній справі у разі задоволення позовних вимог. Тоді як невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, що, в свою чергу, призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, через систему Електронний суд до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 про забезпечення позову повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій справі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-скаржник вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою та такою, що порушує норми матеріального та процесуального права;

-зі змісту заяви про вжиття забезпечувальних заходів убачається, що позивачем не надано доказів ймовірності вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання рішення суду (у разі задоволення позовних вимог);

-твердження Позивача щодо фіктивного зарахування зустрічних вимог, сформованих одноособово на підставі незаконного договору про відступлення права вимоги, не можуть визнаватися судом достатнім обґрунтуванням для вжиття заходів забезпечення позову, тоді як жодних фактичних доказів, які підтверджують фіктивність/нікчемність зарахування зустрічних вимог у Позивача та в матеріалах справи відсутні/немає;

-за відсутністю жодних доказів та вказівок у заяві про забезпечення позову на обставини, що свідчать про наміри Відповідача вжити заходів щодо приховування коштів Позивача та незаконно їх використати у власній господарській діяльності, вважаємо вжиті заходи забезпечення необґрунтованими та безпідставними. За таких обставин, суд повинен керуватися презумпцію добросовісної поведінки відповідача щодо напрямків використання наявних у нього грошових коштів (ч. 5 ст. 12 ЦК України);

-як убачається з матеріалів справи, між сторонами відсутній спір, адже зобов`язання Відповідача перед Позивачем припинились в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог. Незгода Позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог немає правового значення та юридичних наслідків. Відтак, у цій справі відсутній предмет спору, що відповідно до п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України є підставою для закриття провадження у справі. Таким чином, відсутні процесуальні підстави для вжиття в цій справі заходів забезпечення позову.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

15.05.2024 від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 залишити без змін.

Відзив обґрунтований наступним:

-після звернення позивача до суду з позовом про стягнення коштів, відповідачем протиправно здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі Договору про відступлення права вимоги. Дані правочини, вчинені протиправно та оспорюються ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН» в межах даного судового провадження. Відтак, вважаємо, що дії Відповідача свідчать про його недобросовісність, а заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024, спрямовані на захист прав та інтересів Позивача;

-відповідач заявляє про відсутність спору між сторонами, незважаючи на розгляд судом першої інстанції заяви про визнання правочинів щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та договору про відступлення права вимоги;

-позивач, з посиланням на практику Верховного Суду, зазначає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а отже, існує конкретний зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, що забезпечить фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Такий спосіб забезпечення позову відповідає обставинам справи та, водночас, вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті;

-скасування заходів забезпечення позову у цій справі, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права позивача на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Короткий зміст доводів відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

23.05.2024 від представника скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/1260/24 про забезпечення позову повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій справі.

Представник відповідача зазначає, що позивачем не надано жодних доказів ймовірності вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання рішення суду (у разі задоволення позовних вимог); твердження Позивача щодо протиправного здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі Договору про відступлення права вимоги не можуть визнаватися судом достатнім обґрунтуванням для вжиття заходів забезпечення позову, тоді як жодних фактичних доказів які підтверджують фіктивність/нікчемність зарахування зустрічних вимог у Позивача та в матеріалах справи немає. За відсутності жодних доказів та вказівок у заяві про забезпечення позову на обставини, що свідчать про наміри Відповідача вжити заходів щодо приховування коштів Позивача та незаконно їх використати у власній господарській діяльності, вважаємо необґрунтованими та безпідставними. Також, на підтвердження власної правової позиції, відповідач наголошує на відсутності спору між сторонами, адже зобов`язання Відповідача перед Позивачем припинились в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог. Усі доводи, зазначені/викладені Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу є безпідставними, необґрунтованими та такими, що вводять в оману суд.

28.05.2024 від представника позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, якими просить в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЕНЕРГІЯ» - відмовити, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 залишити без змін.

Представник позивача зазначає, що оскаржуваною ухвалою накладено арешт на грошові кошти на рахунках відповідача в межах ціни позову, оскільки виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо буде залежати від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів. Окрім того, судом достовірно встановлено, що застосування заходу забезпечення позову, який обрав позивач, пов`язаний із предметом позову. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Такі висновки щодо застосування відповідних норм процесуального закону викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22. Враховуючи, що ТОВ «МЕТАЕНЕРГІЯ» після відкриття провадження у справі про стягнення заборгованості було вчинено ряд правочинів, спрямованих на ухилення від оплати заборгованості, суд дійшов вірного висновку щодо існування загрози реального виконання судового рішення.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/1260/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/1260/24.

24.04.2023 матеріали справи надійшли до ЦАГС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/1260/24; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 12.06.2024 о 09:40.

15.05.2024 від представника позивача до ЦАГС надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, якою просив забезпечити участь адвоката Чучупаки Т.В. у судовому засіданні, що відбудеться 12.06.2024 о 09:40.

04.06.2024 від представника відповідача до ЦАГС надійшла заява про вступ у справу адвоката Виродова А.Ю. як представника відповідача.

11.06.2024 від представника відповідача адвоката Виродова А.Ю. до ЦАГС надійшла заява про проведення судового засідання 12 червня 2024 року об 09:40 год. у справі в режимі відеоконференції.

11.06.2024 від представника відповідача адвоката Шамраєва М.Є. до ЦАГС також надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 904/1260/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

11.06.2024 від представника позивача адвоката Чучупаки Т.В. до ЦАГС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яким просить відкласти судове засідання на іншу дату; не проводити розгляд справи без участі представника позивача. В обґрунтування вказаного клопотання посилається на зайнятість представника позивача в судовому засіданні в Господарському суді Запорізької області у справі №908/568/24.

У судове засідання, призначене на 12.06.2024, в режимі відеоконференції з`явився представник скаржника адвокат Шамраєв М.Є.

Щодо клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що товариство не обмежене у праві вибору представника та в рамках свого права користується можливістю залучити будь-якого іншого представника для представництва своїх інтересів та участі у судовому засіданні.

Відповідно до статті 202 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 273 цього Кодексу розгляд справи, коли за певних обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів, з`ясувавши думку представника відповідача про розгляд справи за відсутності представника позивача, порадившись на місці, не знайшла підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні, тому, з урахуванням строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, відмовила у його задоволенні та вирішила розпочати розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні 12.06.2024 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним господарським судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ" заборгованість за договором №БГ-20/04/23-1 від 20.04.2023 про участь у балансуючій групі у розмірі 3 134 947,51 грн., а також просить стягнути понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 3 134 947,51 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором №БГ-20/04/23-1 від 20.04.2023 про участь у балансуючій групі щодо повної та своєчасної оплати прийнятої від останнього електричної енергії за період жовтень 2023 та січень 2024.

11.04.2024 через систему "Електронний суд" від позивача до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю МЕТАЕНЕРГІЯ в сукупності в межах ціни позову в сумі 3 134 947,51 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначив, що відповідач, в порушення умов Договору, отримав (відібрав) електричну енергію як Товар та не здійснив розрахунок за отриману електричну енергію на умовах, передбачених Договором, в розмірі 3 134 947,51 грн.

Внаслідок цього, ТОВ НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН понесло збитки у сумі 3 134 947,51 грн., які відповідач мав сплатити позивачу шляхом здійснення безготівкового платежу на рахунок зі спеціальним режимом використання у відповідності до умов Договору та Закону України Про ринок електричної енергії.

Відповідач, не бажаючи виконувати умови Договору щодо здійснення оплати, скерував до суду клопотання (у відзиві на позов) про закриття провадження в справі, на підставі фіктивного зарахування зустрічних вимог, сформованих одноособово на підставі незаконного договору про відступлення права вимоги. У даному ж провадженні позивачем оскаржуються вчинені відповідачем протиправні документи, наявність яких перешкоджає захисту прав та інтересів позивача шляхом стягнення визнаного по суті відповідачем боргу.

Позивач стверджує, що дії відповідача свідчать про його недобросовісність, а отже, відповідач може вжити заходів щодо приховування коштів позивача, що знаходяться у відповідача та незаконно ним використовуються у власній господарській діяльності. ТОВ МЕТАЕНЕРГІЯ не вживались жодні дії щодо виконання зобов`язання перед Позивачем. Водночас, ТОВ НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН направляло на адресу відповідача вимогу про оплату боргу в сумі 3 134 947,51 грн. Позивач зазначив, що станом на момент звернення до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою Відповідач не виконав Вимогу ТОВ НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН про сплату заборгованості, що свідчить про те, що Відповідач не має наміру добровільно виконувати взяті на себе зобов`язання та, отримавши позовну заяву, з метою подальшого ухилення від виконання зобов`язань може розпорядитись належним йому майном, зокрема, вивести з рахунків належні йому грошові кошти та перереєструвати інше нерухоме та рухоме майно. Після відкриття провадження у справі відповідачем створено ряд спотворених документів направлених на фіктивне зарахування зустрічних вимог та закриття провадження в справі, які перешкоджають та затримують розгляд справи та захист порушених прав позивача шляхом отримання належних позивачу грошових коштів за Договором.

Про наявність ризиків невиконання Відповідачем рішення суду в цій справі свідчить опублікована у відкритих джерелах його фінансова звітність. Згідно з відомостями про фінансову звітність ТОВ МЕТАЕНЕРГІЯ за 2023 рік, у Відповідача за 2023 рік відсутній чистий прибуток, а поточна кредиторська заборгованість складає 2 744 000,00 грн. Такі показники фінансової звітності Відповідача свідчать про неспроможність сплатити борг в добровільному порядку та намір Відповідача збагатитися за рахунок грошових коштів належних Позивачу за поставлену електричну енергію.

Позивач зазначає, що відсутність дій з боку відповідача щодо сплати заборгованості до відкриття провадження в справі та маніпулювання судовим процесом після відкриття провадження в справі, свідчать про наявність ризиків зникнення грошових коштів, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, що у сукупності свідчить про імовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття таких заходів.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень проти її задоволення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених ст. 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 137 ГПК України).

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За змістом ст. 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як зазначено вище, обґрунтовуючи подану заяву, ТОВ НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН посилалося на дії відповідача, що свідчать про його недобросовісність та ухилення від виконання умови Договору щодо здійснення оплати. Так, зокрема, відповідачем подано до суду першої інстанції клопотання про закриття провадження у справі на підставі фіктивного зарахування зустрічних вимог, сформованих одноособово на підставі незаконного договору про відступлення права вимоги. Отже, відповідач може вжити заходів щодо приховування коштів позивача, що знаходяться у відповідача та незаконно ним використовуються у власній господарській діяльності.

Позивач зазначив, що станом на момент звернення до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою Відповідач не виконав Вимогу ТОВ НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН про сплату заборгованості, що свідчить про те, що Відповідач не має наміру добровільно виконувати взяті на себе зобов`язання та, отримавши позовну заяву, з метою подальшого ухилення від виконання зобов`язань може розпорядитись належним йому майном, зокрема, вивести з рахунків належні йому грошові кошти та перереєструвати інше нерухоме та рухоме майно.

Про наявність ризиків невиконання Відповідачем рішення суду в цій справі свідчить опублікована у відкритих джерелах його фінансова звітність, відповідно до якої: у Відповідача за 2023 рік відсутній чистий прибуток, а поточна кредиторська заборгованість складає 2 744 000,00 грн. Такі показники фінансової звітності Відповідача свідчать про неспроможність сплатити борг в добровільному порядку та намір Відповідача збагатитися за рахунок грошових коштів належних Позивачу за поставлену електричну енергію.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.

Надавши оцінку обґрунтованості доводів заявника, врахувавши наведені вище обставини, а також предмет позову та докази, надані в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі.

Так, відповідно до пункту 23 постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22: "Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін".

Суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Наведеним вище спростовуються доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів на підтвердження намірів відповідача вжити заходів щодо приховування коштів позивача та їх використання у власній господарській діяльності. Адже, у такому разі, вимога суду про надання доказів саме намірів відповідача свідчила б про застосування судом завищеного або заздалегідь недосяжного стандарту доказування.

Разом з тим, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись з позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

Наведене підтверджує наявність обґрунтованих підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника, наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, дійшов правильного висновку, що невжиття заходів забезпечення позовних вимог щодо накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу в межах суми заборгованості 3 134 947,51 грн. може значно ускладнити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, вжиття такого заходу є адекватним змісту порушеного права, на відновлення якого поданий позов.

Отже, визначені заявником заходи забезпечення позову гарантуватимуть виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, та ефективний захист оспорюваних прав та інтересів заявника.

Одним із завдань господарського судочинства, відповідно до вимог статті 2 ГПК України, є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи викладене, у даному випадку, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання.

Разом з тим, за змістом норм ГПК України, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Тому, доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову з огляду на відсутність предмету спору між сторонами в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог; відсутності доказів фіктивності/нікчемності зарахування зустрічних вимог, колегією суддів відхиляються, адже дослідження вказаних обставин можливе лише під час розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, обраний заявником захід забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми заборгованості 3 134 947,51 грн. відповідає предмету позову, що заявлений у даній справі, і в подальшому може забезпечити фактичне виконання судового рішення. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, колегія суддів вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Судові витрати.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 136-140, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі №904/1260/24 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі №904/1260/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.06.2024

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін