Постанова

від 16.09.2024 по справі 904/1260/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/1260/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Губенко Н.М., Студенця В.І.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метаенергія»

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

(суддя - Бєлік В.Г.)

від 12.04.2024

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Чус О.В., судді - Кощеєв І.М., Дармін М.О.)

від 12.06.2024

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн»

про вжиття заходів забезпечення позову

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метаенергія»

про стягнення заборгованості у розмірі 3 134 947,51 грн.

Короткий зміст позовної заяви та заяви про забезпечення позову

1. У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» (далі - позивач, ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн») звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метаенергія» (далі - відповідач, ТОВ «Метаенергія», скаржник) заборгованість за договором від 20.04.2023 № БГ-20/04/23-1 про участь у балансуючій групі у розмірі 3 134 947,51 грн.

2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

3. 11.04.2024 від позивача до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать відповідачу в сукупності в межах ціни позову в сумі 3 134 947,51 грн.

4. Заява мотивована таким:

- відповідач, в порушення умов договору, отримав (відібрав) електричну енергію, як товар, та не здійснив розрахунок за отриману електричну енергію на умовах передбачених договором в розмірі 3 134 947,51 грн;

- ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн» понесло збитки у сумі 3 134 947,51 грн, які відповідач мав сплатити позивачу шляхом здійснення безготівкового платежу на рахунок зі спеціальним режимом використання у відповідності до умов договору та Закону України «Про ринок електричної енергії»;

- відповідач не бажаючи виконувати умови договору щодо здійснення оплати, скерував до суду клопотання (у відзиві на позов) про закриття провадження в справі, на підставі фіктивного зарахування зустрічних вимог, сформованих одноособово на підставі незаконного договору про відступлення права вимоги. Позивачем оскаржуються вчинені відповідачем протиправні документи, наявність яких перешкоджає захисту прав та інтересів позивача шляхом стягнення визнаного по суті відповідачем боргу;

-дії відповідача свідчать про його недобросовісність, а отже відповідач може вжити заходів щодо приховування коштів позивача, що знаходяться у відповідача та незаконно ним використовуються у власній господарській діяльності. Відповідач не вживав дії щодо виконання зобов`язання перед позивачем. Водночас позивач направляв на адресу відповідача вимогу про оплату боргу в сумі 3 134 947,51 грн;

- згідно відомостей про фінансову звітність ТОВ «Метаенергія» за 2023 рік, у відповідача за 2023 рік відсутній чистий прибуток, а поточна кредиторська заборгованість складає 2 744 000,00 грн. Такі показники фінансової звітності відповідача свідчать про неспроможність сплатити борг в добровільному порядку та намір відповідача збагатитися за рахунок грошових коштів, належних позивачу за поставлену електричну енергію;

- відсутність дій з боку відповідача щодо сплати заборгованості свідчить про наявність ризиків зникнення грошових коштів, які містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, відповідно є імовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття таких заходів.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2024, заяву про забезпечення позову задоволено повністю, вжито заходи забезпечення позову, які заявлялися заявником.

6. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що вжиття заявлених позивачем у цій справі заходів забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню рішення у справі у разі задоволення позовних вимог. Тоді як невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі, що, в свою чергу, призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.

При цьому суди взяли до уваги доводи, наведені заявником щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, з урахуванням встановленого спору між сторонами у справі, дійшли висновку про наявність підстав для забезпечення позову у частині накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу в межах суми заборгованості - 3 134 947,51 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження

7. 05.07.2024 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

8. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 136, 137, 236 ГПК України та вважає, що позивач не надав жодних доказів які б свідчили, що кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку відповідача на момент пред`явлення позову до нього, можуть зникнути або бути витраченими, а також не надано жодних доказів, які б свідчили про реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання. Посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23, від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, щодо застосування зазначених норм права; та правову позицію, викладену в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову». Крім того, скаржник зазначає, що відсутні процесуальні підстави для вжиття у цій справі заходів забезпечення позову, оскільки відсутній предмет спору (зобов`язання відповідача перед позивачем припинились в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог), що відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України є підставою для закриття провадження у справі.

9. 12.08.2024 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить Суд залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Відзив позивача мотивований таким:

- сума заборгованості відповідача у розмірі 3 134 947,51 грн. не сплачена на виконання умов укладеного договору;

- відповідачем вчинено ряд правочинів, спрямованих на уникнення виконання свого обов`язку перед позивачем, а саме : заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, сформованих на підставі договору про відступлення права вимоги, які оскаржуються позивачем у судовому порядку;

- дії відповідача свідчать про його недобросовісність та небажання сплачувати борг за придбану електричну енергію;

- судами попередніх судових інстанцій достовірно встановлено, що застосування заходу забезпечення позову, який обрав позивач, пов`язаний з предметом позову, а також те, що обраний спосіб шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявленої суми позову, є адекватним та співмірним із заявленими вимогами;

- звертає увагу суду на те, що рішення суду першої інстанції по суті спору переглядається апеляційним господарським судом, відповідно, на час подання касаційної скарги спір між сторонами не вирішений та існує, тому доводи відповідача щодо відсутності предмета спору є недоведеними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

10. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

11. Касаційний перегляд здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги.

12. Згідно з частиною першою статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина друга статті 136 ГПК України).

13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

14. Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору (пункт 13 постанови Верховного Суду від 15.09.2019 у справі № 915/870/18).

15. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, розглядаючи питання забезпечення позову у справах про стягнення заборгованості, сформулювала такі висновки:

- умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (пункт 21);

- у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23);

- можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. У разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Необхідно відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів (пункт 24);

- за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми позову доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів (пункт 31).

16. Суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

17. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (постанова Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №921/302/20).

19. Предметом розгляду цієї справи по суті є вимога про стягнення заборгованості за договором від 20.04.2023 № БГ-20/04/23-1 про участь у балансуючій групі у розмірі 3 134 947,51 грн. Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

20. Суди попередніх судових інстанцій оцінивши надані докази, а також встановивши, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника, наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, дійшли правильного висновку, що невжиття заходів забезпечення позовних вимог щодо накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу в межах суми заборгованості 3 134 947,51 грн. може значно ускладнити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, вжиття такого заходу є адекватним змісту порушеного права, на відновлення якого поданий позов. Визначені заявником заходи забезпечення позову гарантуватимуть виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог та ефективний захист оспорюваних прав та інтересів заявника.

21. Суд касаційної інстанції в силу положень частини другої статті 300 ГПК України обмежений в праві вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. А тому доводи скаржника щодо невірної оцінки наданих позивачем доказів, що на його переконання свідчить про необґрунтованість припущення того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у цій справі, визнаються необґрунтованими, оскільки зводяться до переоцінки доказів, що є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

22. Посилання скаржника на неврахування судами висновків, викладених Верховним Судом у численних постановах, є безпідставними, оскільки обставини, які встановлені під час їх розгляду є відмінними від обставин, встановлених у справі, що переглядається.

Крім того під час апеляційного перегляду цієї справи, судом апеляційної інстанції враховано висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 щодо застосування статей 136-139 ГПК України.

Верховний Суд зазначає, що постанови Пленуму Верховного Суду України не є постановами Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносин у розумінні пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

23. Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частин дев`ятої, десятої статі 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

24. Водночас, на момент подання відповідачем касаційної скарги, рішення суду першої інстанції по суті спору щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором від 20.04.2023 № БГ-20/04/23-1 про участь у балансуючій групі у розмірі 3 134 947,51 грн не набрало законної сили, оскільки справа перебуває на розгляді в апеляційному господарському суді. Тобто, спір між сторонами на даний час існує та не вирішений.

Згідно з частиною першою статті 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

25. Отже після апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції (по суті спору) відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, оскільки закриття провадження у справі, згідно з приписами статті 145 ГПК України, є підставою для скасування заходів забезпечення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

28. Перевіривши застосування судами попередніх судових інстанцій норм процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Розподіл судових витрат

29. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метаенергія» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 904/1260/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець