Ухвала

від 20.06.2024 по справі 908/1752/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.06.2024 Справа № 908/1752/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка Артура Олеговича, розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «Банк КРЕДИТ ДНІПРО» про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі № 908/1752/24

за позовом: Акціонерного товариства «Банк КРЕДИТ ДНІПРО», ідентифікаційний код юридичної особи 14352406 (вул. Жилянська, 32, м. Київ, 01033)

до відповідача 1: Фермерського господарства «ЗЕРНОСВІТ», ідентифікаційний код юридичної особи 36807513 (вул. Леніна, буд 89, с. Приютне, Гуляйпільський район, Запорізька область, 70241)

до відповідача 2: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення суми

Без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

17.06.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла заява Акціонерного товариства «Банк КРЕДИТ ДНІПРО» про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на рухоме майно ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ЗЕРНОСВІТ» (ЄДРПОУ 36807513, 70241, Запорізька обл., Гуляйпільський р-н, с. Приютне, вул. Леніна, буд. 89) в межах суми позову - 2 362 644 грн 99 коп., а саме: МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 ; RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 ; VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_7 .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024 заяву передано на розгляд судді Науменку А.О.

Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України:

1. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Стаття 137. Заходи забезпечення позову

1. Позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ст. 138 Господарського процесуального кодексу України:

Заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

3. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, заява подана до подання позову, підписана уповноваженою особою. За заявою сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі.

Заява мотивована таким.

26 листопада 2020 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ «ЗЕРНОСВІТ», було укладено Кредитний договір №261120-АТ. З метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за вказаним Кредитним договором, між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №261120-П від 26.11.2020. ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ЗЕРНОСВІТ» належним чином не виконало обов`язок перед АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» щодо погашення залишку прострочених відсотків за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020 р. Таким чином станом на 04.05.2023 залишок заборгованості по простроченим відсоткам складав 336 164,49 грн. У зв`язку з чим 16.06.2023 Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» було змушене звернутись до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фермерського господарства «ЗЕРНОСВІТ», ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за простроченими відсотками за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020 у розмірі 336 164 грн 49 коп. Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.08.2023 у справі №908/2056/23 було задоволено позовні вимоги та стягнуто солідарно з Фермерського господарства «ЗЕРНОСВІТ», ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» 336 164 грн 49 коп. - заборгованість за процентами по кредитному договору № № 261120-АТ від 26.11.2020. Станом на 14.06.2024 заборгованість Фермерського господарства «ЗЕРНОСВІТ» за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020 (не враховуючи коштів стягнутих за рішенням суду від 21.08.2023 у справі №908/2056/23) складає 2 362 644,99 грн., з яких: 974306 грн. залишок строкового кредиту, 28143.57 грн.- залишок строкових відсотків, 1 000 000 залишок простроченого кредиту, 360 195,42 грн. залишок прострочених відсотків. АТ «Банк Кредит Дніпро» має намір звернутись до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фермерського господарства «ЗЕРНОСВІТ», ОСОБА_1 про стягнення 2 362 644,99 грн. заборгованості за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020.

Заявник вважає, що саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення. При цьому вжиття заявлених Банком заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог та сприятимуть його виконанню. Тоді як невжиття заявлених Банком заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, що, у свою чергу, призведе до нівелювання функції судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів Банку. Права відповідачів ні при арешті коштів, ні при арешті майна не порушуються, оскільки вони не позбавляються права власності на них, в той час як відсутність забезпечення позову (і, відповідно, можливість для відповідачів вільно розпорядитися своїм майном протягом судового процесу) за заявленої суми стягнення ставить під загрозу можливість реального виконання рішення суду.

В рамках виконавчого провадження ВП№732910833 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилом Костянтиновичем, під час виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 21.08.2023 у справі №908/2056/23, було виявлено наступне рухоме мано Фермерського господарства «ЗЕРНОСВІТ»: МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 ; RENAULT, реєстраційний номер AE4546ТС, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_5 ; VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_7 .

Наразі існує реальний ризик реалізації Фермерським господарством «ЗЕРНОСВІТ» переліченого вище нерухомого майна. З метою недопущення його реалізації та для забезпечення виконання в майбутньому рішення суду про стягнення 2 362 644,99 грн представник Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» вважає за необхідне звернутись з даною заявою про забезпечення позову.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про її задоволення, з таких підстав:

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Позов може забезпечуватися іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно ч.ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У даному випадку, у цій справі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача -1 обов`язку за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020.

Доказів виконання відповідачами рішення суду у справі №908/2056/23 суду не надано.

Згідно з розрахунками позивача станом на 14.06.2024 заборгованість Фермерського господарства «ЗЕРНОСВІТ» за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020 (не враховуючи коштів стягнутих за рішенням суду від 21.08.2023 у справі №908/2056/23) складає 2 362 644,99 грн, з яких: 974306 грн залишок строкового кредиту, 28143,57 грн- залишок строкових відсотків, 1 000 000 залишок простроченого кредиту, 360 195,42 грн. залишок прострочених відсотків.

Позивач висловлює намір звернутись до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фермерського господарства «ЗЕРНОСВІТ», ОСОБА_1 про стягнення 2 362 644,99 грн заборгованості за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020.

Як свідчать матеріали заяви, в рамках виконавчого провадження ВП№732910833 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилом Костянтиновичем, під час виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 21.08.2023 у справі №908/2056/23, було виявлено наступне рухоме майно Фермерського господарства «ЗЕРНОСВІТ»: МАЗ, реєстраційний номер АР6020ІА, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 ; RENAULT, реєстраційний номер AE4546ТС, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_8 ; VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_7 .

Згідно з постановою про розшук майна боржника від 23.05.2024, відповідно до довідки МВС за боржником ФГ «Зерносвіт» обліковуються вищевказані транспортні засоби. Майно боржника оголошено в розшук.

Заявник просить накласти арешт саме на вказані три транспортні засоби, з чотирьох, вказаних у постанові приватного виконавця.

Отже, для забезпечення позову заявника необхідним є накладення арешту на вищевказане рухоме майно в межах заявленої в майбутньому до стягнення суми 2 362 644,99 грн.

Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на рухоме майно відповідача 1 в межах заявлених вимог і предметом спору, співмірність і адекватність, суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне рухоме майно відповідача 1.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження.

При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.

Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу 1, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним рухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.

Обраний заявником вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 у праві № 908/2382/21.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Таким чином, суд вважає, що заявником доведено обґрунтованість, адекватність, співрозмірність заявлених заходів забезпечення позову із позовними вимогами.

Аналогічний висновок щодо спірного питання міститься і в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2023 у справі № 908/7271/22.

Аналогічна позиція міститься також і у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 у праві № 908/2382/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції", від 19 березня 1997 року).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Згідно з ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч.ч. 7-10 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Питання щодо стягнення судового збору за даною заявою буде розглянуто за результатами вирішення спору.

Відповідно до ч. 13 ст. 145 ГПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства «Банк КРЕДИТ ДНІПРО» про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі № 908/1752/24 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/1752/24 законної сили, накласти арешт на рухоме майно: ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ЗЕРНОСВІТ» (ЄДРПОУ 36807513, 70241, Запорізька обл., Гуляйпільський р-н, с. Приютне, вул. Леніна, буд. 89) в межах суми позову - 2 362 644 грн 99 коп., а саме: МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 ; RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_8 ; VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_7 .

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 20.06.2024, є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст.144 ГПК України). Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Стягувачем за даною ухвалою є: Акціонерне товариство «Банк КРЕДИТ ДНІПРО», ідентифікаційний код юридичної особи 14352406 (вул. Жилянська, 32, м. Київ, 01033).

Боржником за даною ухвалою є: Фермерське господарство «ЗЕРНОСВІТ», ідентифікаційний код юридичної особи 36807513 (вул. Леніна, буд 89, с. Приютне, Гуляйпільський район, Запорізька область, 70241).

4. Оригінал даної ухвали з підписом судді та гербовою печаткою суду надіслати заявникові.

5. Ухвала підлягає оскарженню.

Суддя Артур Олегович Науменко