Постанова

від 11.09.2024 по справі 908/1752/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024 року м. Дніпро Справа № 908/1752/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Сердюченко В.В. (поза межами суду) адвокат;

від відповідача-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.06.2024 (повний текст ухвали складено 20.06.2024, суддя Науменко А.О.) у справі № 908/1752/24

за позовом: Акціонерного товариства Банк КРЕДИТ ДНІПРО, м. Київ

до відповідача 1: Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ, с. Приютне, Гуляйпільський район, Запорізька область

до відповідача 2: ОСОБА_1 , с. Приютне, Гуляйпільський район, Запорізька область

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла заява Акціонерного товариства Банк КРЕДИТ ДНІПРО про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на рухоме майно ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЗЕРНОСВІТ (ЄДРПОУ 36807513, 70241, Запорізька обл., Гуляйпільський р-н, с. Приютне, вул. Леніна, буд. 89) в межах суми позову - 2 362 644 грн 99 коп., а саме: МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ; VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 .

В обґрунтування поданої заяви АТ Банк КРЕДИТ ДНІПРО зазначило, що 26 листопада 2020 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО та ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ ЗЕРНОСВІТ, було укладено Кредитний договір №261120-АТ. З метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за вказаним Кредитним договором, між АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №261120-П від 26.11.2020. ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЗЕРНОСВІТ належним чином не виконало обов`язок перед АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО щодо погашення залишку прострочених відсотків за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020 р. Таким чином, станом на 04.05.2023 залишок заборгованості по простроченим відсоткам складав 336 164,49 грн. У зв`язку з чим, 16.06.2023 Акціонерне товариство Банк Кредит Дніпро було змушене звернутись до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ, ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за простроченими відсотками за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020 у розмірі 336 164 грн 49 коп. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.08.2023 у справі №908/2056/23 було задоволено позовні вимоги та стягнуто солідарно з Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ, ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро 336 164 грн 49 коп. - заборгованість за процентами по кредитному договору № № 261120-АТ від 26.11.2020. Станом на 14.06.2024 заборгованість Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020 (не враховуючи коштів стягнутих за рішенням суду від 21.08.2023 у справі №908/2056/23) складає 2 362 644,99 грн., з яких: 974306 грн. залишок строкового кредиту, 28143.57 грн.- залишок строкових відсотків, 1 000 000 залишок простроченого кредиту, 360 195,42 грн. залишок прострочених відсотків. АТ Банк Кредит Дніпро має намір звернутись до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ, ОСОБА_1 про стягнення 2 362 644,99 грн. заборгованості за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020. Заявник вважає, що саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення. При цьому, вжиття заявлених Банком заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог та сприятимуть його виконанню. Тоді як невжиття заявлених Банком заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, що, у свою чергу, призведе до нівелювання функції судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів Банку. Права відповідачів ні при арешті коштів, ні при арешті майна не порушуються, оскільки вони не позбавляються права власності на них, в той час як відсутність забезпечення позову (і, відповідно, можливість для відповідачів вільно розпорядитися своїм майном протягом судового процесу) за заявленої суми стягнення ставить під загрозу можливість реального виконання рішення суду. В рамках виконавчого провадження №732910833 приватним виконавцем Хохловим К. К., під час виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 21.08.2023 у справі №908/2056/23, було виявлено наступне рухоме майно Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ: МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 ; VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 . Наразі існує реальний ризик реалізації Фермерським господарством ЗЕРНОСВІТ переліченого вище нерухомого майна. З метою недопущення його реалізації та для забезпечення виконання в майбутньому рішення суду про стягнення 2 362 644,99 грн. представник Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро вважає за необхідне звернутись з даною заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.06.2024 заяву Акціонерного товариства Банк КРЕДИТ ДНІПРО про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі № 908/1752/24 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/1752/24 законної сили, накласти арешт на рухоме майно: ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЗЕРНОСВІТ (ЄДРПОУ 36807513, 70241, Запорізька обл., Гуляйпільський р-н, с. Приютне, вул. Леніна, буд. 89) в межах суми позову - 2 362 644 грн. 99 коп., а саме: МАЗ, реєстраційний номер АР6020IA, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_7 ; RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_8 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_9 ; VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_10 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 .

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву, дійшов висновку, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу-1, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним рухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Обраний заявником вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу-1 на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами. Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", Фермерське господарство ЗЕРНОСВІТ звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.06.2024 про забезпечення позову до подання позовної заяви скасувати. Прийняти постанову, якою у задоволенні заяви Акціонерного товариства Банк КРЕДИТ ДНІПРО про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі №908/1752/24 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-ТОВ «Зерносвіт» не погоджується з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.06.2024 по справі №908/1752/24, оскільки вважає, що судом не з`ясовані обставини, що мають значення для справи, не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права;

-позивач не навів мотивів, у тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, які б підтверджували наведені у заяві про забезпечення позову обставини, якими останній обґрунтовує необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову у справі, і зокрема, що невжиття таких заходів спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Також, АТ «Банк Кредит Дніпро» не наведено обставин з посиланням на докази, які б свідчили про вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, в тому числі і дій, спрямованих на безпідставне витрачання ним коштів чи приховування активів тощо. При цьому, доводи щодо потенційної можливості настання в майбутньому негативних наслідків, з посиланням на невизнання відповідачем вимог позивача, а також нібито свідоме ухилення від відповідальності, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі з посиланням на докази, які б свідчили про вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення, на думку апелянта, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову;

-з тексту заяви АТ «Банк Кредит Дніпро» слідує, що позивач висловлює намір звернутись до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фермерського господарства «ЗЕРНОСВІТ», ОСОБА_1 про стягнення 2362644,99 грн. заборгованості за Кредитним договором № 261120-АТ від 26.11.2020. Тобто, вимоги банку носять грошовий характер. У той же час, вимоги банку про накладення арешту стосуються не грошових коштів, а рухомого майна транспортних засобів, які не мають жодного відношення до позову, що буде заявлятися позивачем. Між сторонами не існують будь-яких спірних правовідносин щодо транспортних засобів: МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_9 ; VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 . Більш того, вартість вищевказаних транспортних засобів є значно більшою, аніж розмір позовних вимог банку в сумі 2362644,99 грн. Вказані обставини можуть бути підтверджені відомостями порівняння цін на аналогічні транспортні засоби, що розміщені на веб-сайтах з купівлі-продажу транспортних засобів (роздруківки додаються). Так, згідно веб-сайту auto.ria.com, вартість лише одного транспортного засобу, аналогічного МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 (про забезпечення якого просив позивач) становить від 46000,00 до 102000,00 доларів США, що відповідає, або навіть перевищує заявлену до стягнення банком суму позовних вимог. Сукупна ринкова вартість трьох транспортних засобів МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_5 та заставного трактор для сільськгосподарських робіт колісний New Holland Т7060 (новий), 2020 рік випуску, заводський номер НОМЕР_11 майже вчетверо перевищує заявлену до стягнення суму заборгованості банку, що ніяк не відповідає вимогам розумності і адекватності застосованого судом заходу забезпечення позову. Таким чином, застосований судом захід забезпечення позову не є співмірним із заявленими банком позовними вимогами. Адже, діючий ГПК України розмежовує поняття майна та грошових коштів для цілей вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення на них арешту;

-судом першої інстанції не було враховано того, що рішення суду у справі №908/2056/23 вже виконано, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.06.2024 на суму 121000,00 грн., квитанцією від 05.06.2024 на суму 244093,26 грн., постановою приватного виконавця від 07.06.2024 про зняття арешту з коштів боржника (у зв`язку з повним фактичним виконанням наказу господарського суду від 02.10.2024 №908/2056/23), постановою приватного виконавця від 07.06.2024 про зняття майна боржника з розшуку (у зв`язку з повним фактичним виконанням наказу господарського суду від 02.10.2024 №908/2056/23). Позивач не повідомив (замовчав) суду цієї обставини, а відповідач з об`єктивних причин не мав можливість надати суду відповідні докази, оскільки відповідача не було повідомлено про розгляд заяви банку про забезпечення позову, відповідач не викликався для надання пояснень і подання суду певних доказів. Тобто, відповідач жодним чином не ухиляється від виконання кредитних зобов`язань;

-судом першої інстанції також не було враховано того, що всі вимоги банку за Кредитним договором № 261120-АТ від 26.11.2020 забезпечені заставою, що підтверджується договором застави майнових прав №261120-ЗМП від 26.11.2020, укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» і ФГ «Зерносвіт»;

-транспортний засіб МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , на який позивач просить накласти арешт, знаходиться за юридичною адресою ФГ «Зерносвіт» - Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Приютне, яке на даний час є тимчасово окупованою територією України. У зв`язку з цим, у ФГ «Зерносвіт» відсутня можливість розпоряджатися транспортним засобом, який знаходиться на тимчасово окупованій території України.

У межах встановлених судом процесуальних строків АТ «Банк Кредит Дніпро» не було надано відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.06.2024 у справі № 908/1752/24; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 11.09.2024 о 12:30 год.

09.08.2024 від представника ФГ ЗЕРНОСВІТ до ЦАГС надійшло клопотання, яким просить провести судове засідання 11.09.2024 (та всі наступні засідання, у разі їх наявності) в режимі відеоконференції.

19.08.2024 від представника ФГ ЗЕРНОСВІТ до ЦАГС надійшло клопотання про долучення доказів до справи, яким просить долучити до матеріалів справи №908/1752/24 сертифікат №6500-24-1558 про форс-мажорні обставини, виданий 15.08.2024 Херсонською ТПП. В обґрунтування неможливості долучити вказаний доказ в суді першої інстанції, відповідач-1 посилається на те, що питання про накладення арешту на майно розглядалося судом без виклику і участі відповідачів.

Стосовно клопотання відповідача-1 про долучення до матеріалів справи сертифікату №6500-24-1558 про форс-мажорні обставини від 15.08.2024, виданий Херсонською ТПП (після постановлення оскаржуваної ухвали), колегія суддів відмовляє у його задоволенні, виходячи з наступного.

У постанові Верховного Суду від 11.09.2019 по справі № 922/393/18 викладена правова позиція щодо подання доказів до суду апеляційної інстанції. Так, у тій справі касаційний суд підтвердив дотримання процесуальних процедур судом попередньої інстанції, який відхилив клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткового доказу через те, що цей доказ датований вже після прийняття рішення судом першої інстанції.

Верховний Суд вказав, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

У судове засідання 11.09.2024 з`явився представник Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

У судовому засіданні 11.09.2024 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існує спір щодо існування у відповідача-1 обов`язку за Кредитним договором № 261120-АТ від 26.11.2020.

Згідно з розрахунками позивача, станом на 14.06.2024, заборгованість Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020 (не враховуючи коштів стягнутих за рішенням суду від 21.08.2023 у справі №908/2056/23) складає 2 362 644,99 грн, з яких: 974306 грн. залишок строкового кредиту, 28143,57 грн. - залишок строкових відсотків, 1 000 000 грн. залишок простроченого кредиту, 360 195,42 грн. залишок прострочених відсотків. Позивач висловлює намір звернутись до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ, ОСОБА_1 про стягнення 2 362 644,99 грн. заборгованості за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020 року.

Як свідчать матеріали заяви, в рамках виконавчого провадження ВП№732910833 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилом Костянтиновичем, під час виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 21.08.2023 у справі №908/2056/23, було виявлено наступне рухоме майно Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ: МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_9 ; VOLKSWAGEN, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_6 . Згідно з постановою про розшук майна боржника від 23.05.2024, відповідно до довідки МВС за боржником ФГ Зерносвіт обліковуються вищевказані транспортні засоби. Майно боржника оголошено в розшук. Заявник просить накласти арешт саме на вказані три транспортні засоби, з чотирьох, вказаних у постанові приватного виконавця в межах заявленої в майбутньому до стягнення суми 2 362 644,99 грн.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду, колегія суддів враховує наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 р. у справі № 914/970/18).

Позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 137 ГПК України).

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення або унеможливлення виконання рішення господарського суду, унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21).

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Предметом позовних вимог майбутнього позову у даній справі є вимога Банку до Фермерського господарства "Зерносвіт" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №261120-АТ від 26.11.2020 у розмірі 2 362 644,99 грн. у зв`язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов`язань в частині погашення кредитної заборгованості.

За твердженням позивача, 26.11.2020 між АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО та ФГ ЗЕРНОСВІТ, було укладено Кредитний договір №261120-АТ. З метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за вказаним Кредитним договором, між АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки №261120-П від 26.11.2020. ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ЗЕРНОСВІТ належним чином не виконало обов`язок перед АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО щодо погашення залишку прострочених відсотків за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020 р. Таким чином, станом на 04.05.2023 залишок заборгованості по простроченим відсоткам складав 336 164,49 грн. У зв`язку з чим, 16.06.2023 Акціонерне товариство Банк Кредит Дніпро було змушене звернутись до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченими відсотками за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020 у розмірі 336 164 грн 49 коп. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.08.2023 у справі №908/2056/23 було задоволено позовні вимоги та стягнуто солідарно з Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ, ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро 336 164 грн 49 коп. - заборгованість за процентами по кредитному договору № № 261120-АТ від 26.11.2020. Станом на 14.06.2024 заборгованість Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020 (не враховуючи коштів стягнутих за рішенням суду від 21.08.2023 у справі №908/2056/23) складає 2 362 644,99 грн., з яких: 974306 грн. залишок строкового кредиту, 28143.57 грн.- залишок строкових відсотків, 1 000 000 залишок простроченого кредиту, 360 195,42 грн. залишок прострочених відсотків.

АТ Банк Кредит Дніпро має намір звернутись до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ, ОСОБА_1 про стягнення 2 362 644,99 грн. заборгованості за Кредитним договором № 261120-АТ від 26 листопада 2020.

З огляду на викладене, процесуальне законодавство дозволяє забезпечити виконання майбутнього рішення суду шляхом накладання арешту на майно.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині неможливості забезпечення позову, предметом якого є грошові вимоги, шляхом накладення арешту на рухоме майно, виходячи з наступного.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду. Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 зазначив, що "…виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним".

При цьому, відступаючи від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, Верховний Суд у справі №908/2382/21 зазначив, що "можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника".

До вжиття заходів забезпечення позову у відповідача було нічим не обмежене право розпоряджатись належним йому майном, що само по собі є доказом необхідності забезпечення позову з майновими вимогами.

Відповідно до приписів ст. 236 ГПК України, колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду щодо необхідності забезпечення позову про стягнення заборгованості шляхом накладення арешту на майно боржників.

Так, у постанові від 09.06.2023 у справі № 37з-23 Верховний Суд зазначив:

"Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов, вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22)".

У постанові від 04.04.2023 у справі № 915/577/22 Верховний Суд зазначив:

"Посилання скаржника на те, що матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про намагання відповідача продати заставлене майно, знищити чи передати без згоди заставодержателя іншим особам, а також доказів, які б свідчили про нецільове використання відповідачем коштів, чи його намір взагалі не здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором колегією суддів відхиляються, оскільки умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення".

Наведеним вище спростовуються доводи апеляційної скарги в частині відсутності достатності доказів істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, з огляду на заборону застосування завищеного чи навіть недосяжного стандарту доказування.

Доводи апеляційної скарги про перевищення суми забезпечення арештованого майна заявленим позовним вимогам, колегія суддів оцінює критично, адже оскаржуваною ухвалою накладено арешт на рухоме майно відповідача-1 лише у межах ціни позову 2 362 644,99 грн.

Таким чином, у разі пред`явлення позову до боржника про стягнення грошових коштів, накладення арешту на майно у межах ціни позову забезпечує у майбутньому виконання рішення суду.

Натомість, у разі незабезпечення такого позову, боржник має право у будь-який момент відчужити належні йому грошові кошти та майно.

Щодо аргументів скаржника про те, що на забезпечення виконання зобов`язання за спірним кредитним договором було укладено Договір застави майнових прав №261120-ЗМП від 26.11.2020, колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Відтак, вищевказані обставини, про які зазначає апелянт, підлягають дослідженню під час розгляду справи по суті позовних вимог, а не на стадії вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення.

Суд апеляційної інстанції констатує, що наявність такого необмеженого права боржника розпоряджатись своїм майном само по собі вже є доказом необхідності забезпечення майнового позову кредитора в межах ціни цього позову.

Бездіяльність відповідачів, яка виражається у невиконанні взятих на себе грошових зобов`язань, по суті є формою ухилення від виконання такого зобов`язання, яка свідчить про потенційну можливість ухилення останніх від виконання і судового рішення у разі задоволення позовних вимог Банку.

Таким чином, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що існують обґрунтовані сумніви щодо можливості реального виконання судового рішення у випадку стягнення з відповідачів заборгованості у сумі 2 362 644,99 грн. у зв`язку з ігноруванням відповідачами свого обов`язку щодо сплати наявної заборгованості та беручи до уваги те, що між сторонами існує спір щодо повернення кредитних коштів, а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідачів вказаної суми.

Також, судова колегія зазначає, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

Апеляційний господарський суд, зазначає, що з урахуванням характеру правовідносин, які склалися між сторонами, майнового характеру спору зі значною ціною майбутнього позову, такий вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу-1 на праві власності у межах ціни позову, є співмірним із позовними вимогами та видом майна, що може використовуватися в підприємницькій діяльності, в тому числі для одержання доходу з метою погашення боргу.

При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача-1, оскільки обмежується лише можливість розпоряджатися ним (відчужувати на користь третіх осіб).

Можливість накладення арешту на майно, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Таким чином, з огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, зважаючи на значну суму позову (2 362 644,99 грн.), встановивши безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для накладення арешту на рухоме майно, що належить на праві власності ФГ «Зерносвіт».

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, що належить відповідачу-1, у межах ціни позову, є обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення поданої заяви шляхом накладення арешту на майно відповідача-1, в межах суми позовної заяви у розмірі 2 362 644,99 грн.

Судова колегія констатує, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства ЗЕРНОСВІТ на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.06.2024 у справі № 908/1752/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.06.2024 у справі № 908/1752/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.09.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін